«ЗСУ готуються до нової найінтенсивнішої фази війни навесні», пише The Guardian. Росія невпинно нарощує свої сили, тоді як президент Володимир Путін переводить економіку на військові рейки, щоб виробляти нові танки та ракети, зазначає видання. Оглядачі відзначають дві перші фази війни – наступ з 24 лютого й спроба війни на виснаження із залученням в'язнів у поєднанні з масованими ракетними ударами по цивільній інфраструктурі України.
«Цей другий етап був майже такою ж повною поразкою, як і перший. Росія використала значну частину свого арсеналу крилатих ракет, і хоча українська енергомережа пошкоджена, світло все ще горить, а українська воля до боротьби не затьмарена», – пише The Guardian.
Незабаром розпочнеться третій етап – битва за вирішальну перевагу з використанням комбінованих озброєнь – механізованої піхоти, артилерії, авіації та, можливо, десантних сил. «Світ не бачив нічого подібного з часів ірано-іракської війни 1980-х років, тоді як Європа не спостерігала нічого подібного з часів Другої світової війни», – вказує газета.
«Війна на виснаження»
Попри рішення рішуче збільшити військову допомогу Україні з боку союзників, у деяких західних столицях зростає занепокоєння, що час може бути на боці Росії, пише The Wall Street Journal.
Торік після поразки початкового воєнного плану російського президента Володимира Путіна західні уряди сподівалися: що довше триватимуть бої, тим більша ймовірність того, що Україна переможе, а західні санкції ослаблять Росію і змусять відступити. Тепер, пише видання, із наближенням першої річниці початку повномасштабної війни Росії ця впевненість зникає. Натомість «офіційні особи в деяких країнах Заходу зараз побоюються, що Кремль, що готовий продовжувати кидати людей і техніку у бій, може взяти гору у тривалій війні на виснаження».
Росія планує розпочати новий наступ найближчими місяцями, залучивши краще навчених військовиків, готових до тяжких боїв, що засвідчили нещодавні успіхи Кремля поблизу Бахмуту, зазначає WSJ.
«Наші розрахунки базувалися на тому факті, що Росія залишається величезною країною з набагато більшими ресурсами, коли справа доходить до солдатів і здатності виробляти зброю, яка не вимагає західних компонентів, – сказав міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс, один із головних прихильників посилення західних поставок зброї. – Що більше часу ми їм дамо, то більше людей... вони зможуть кинути на українців».
Навіть найуспішніший наступ чи Росії, чи України навесні навряд чи завершить війну. Українці занадто багато бачили намірів Росії чинити геноцид на окупованій території, щоб думати про капітуляцію, тоді як Путін зробив перемогу екзистенціальною справою свого режиму, пише The Guardian. Проте наступ і контрнаступ протягом найближчих кількох місяців можуть стати вирішальними у визначенні траєкторії продовження конфлікту. Успіх чи невдача Києва матимуть важливий вплив на стійкість тих, хто підтримує країну, продовжувати постачати сучасне озброєння, що є стратегічною перевагою Києва.
Як на хід війни вплинуть західні танки?
Деякі оглядачі, зокрема колишній головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО Джеймс Ставрідіс, вважають, що танки Abrams зі США, Leopard 2 з Німеччини та інших країн і Challenger 2 з Великої Британії відіграватимуть ключову роль у підтримці оборони України. На його думку, передача танків знаменує собою «поворотний» момент у сухопутній війні.
А колишній командувач армією США в Європі Бен Годжес і колишній Верховний командувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Веслі Кларк погоджуються, що Україна навіть зможе звільнити Крим, хоча для цього ЗСУ потребують наступальної зброї, зокрема літаків-винищувачів.
Однак у питанні танків експерти вказують на те, що новий російський наступ може початись до того, як Київ отримає перші британські чи німецькі танки, адже на навчання українських військовиків та на доставку цієї техніки можуть піти місяці.
Нині до Великої Британії прибули українські танкісти для навчання роботі з Challenger 2, повідомило Міноборони Об'єднаного Королівства. Але відправлення Києву американських танків Abrams «забере багато місяців», заявив днями речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі. Він не уточнив, чи Україна отримає заявлену техніку до кінця 2023 року, але тим часом, за його словами, до України прибуде партія німецьких танків Leopard.
Донеччина залишиться пріоритетом?
Днями представник пресслужби Головного розвідувального управління Міноборони Андрій Юсов заявив, що Донеччина залишається для російських сил основним напрямком.
«Після чергових кадрових перестановок в окупаційній армії одне з ключових завдань для Герасимова від Путіна – повна окупація Донецької області до березня. Це означає, що Донецький напрямок і ситуація на сході буде і надалі залишатися найгарячішою. Решта – ми бачимо зараз загострення на Запорізькому напрямку, в інших точках, – цитує Юсова Радіо Свобода. – З пропагандистської точки зору, від початку вторгнення «захист» Донбасу цих квазіутворень «ЛНР», «ДНР» був одним з ключових мотивів путінської пропаганди».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) днями повідомив, що Москва, можливо, готується до наступу на сході із залученням переважно регулярних сил. Але знання про надходження нових танків дасть українським командирам більше свободи у використанні своїх поточних запасів техніки, зазначає ISW.
Але, як пише CNN, хоча американські та німецькі танки можуть надходити до України протягом тривалого часу, вони допоможуть українській армії модернізуватись. «Ймовірно, Україна ще не скоро вступить до НАТО, але вона буде озброєна як країна НАТО», що може дозволити Україні швидше інтегруватись до західних систем логістики й технічного обслуговування.
«Україна не тільки матиме спроможність перемогти російську армію [...] але її Збройні сили будуть стримуючим фактором для будь-яких подальших нападів переозброєної, реваншистської Росії в майбутньому. Це гарантуватиме безпеку України, а отже, і Європи протягом наступного десятиліття», – написав Френк Ледвідж, військовий експерт з британського Університету Портсмута.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
