Доступність посилання

ТОП новини
13 серпня 2020, Київ 08:42

Протистояти Путіну: яку зброю створюють Польща, США та Україна?


Солдати 3-ї піхотної дивізії армії США в бойовій машині «Бредлі» відвідують військові навчання Defender Europe 20 Plus на полігоні у північно-західній Польщі, 02 червня 2020 року.

Неоімперська політика Росії – головна загроза Польщі. Ці слова записані у новій стратегрії національної безпеки країни. Після початку бойових дій на Донбасі Варшава стала активно озброюватися: купують військову техніку, в основному в США, але у Польщі є й немало проєктів з Україною. Яку зброю країни створюють разом і як це допомагає Україні воювати з Росією на Донбасі? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

У червні 2020 року у Польщі, в 350-ти кілометрах від Калінінградської області Росії, американські і польські військові провели спільні військові навчання Defender Europe 20 Plus. Військові обох країн, серед іншого, форсували річку і тренувалися злагоджено діяти в обороні.

Польща назвала Росію головною загрозою у своїй оновленій стратегії нацбезпеки. Співпраця з США – пріоритет. У тому числі у вигляді постійної присутності американських військових. Їхня кількість у Польщі найближчим часом зросте до 7 тисяч.

Фактор стримування очевидно є
Даріуш Матерняк

«Це фактор стримування, він очевидно є. Головна проблема залишається така ж, як в часи Холодної війни чи на випадок якоїсь великої загрози. Американські підрозділи, більшість яких дислокована у США, чи вони зможуть, чи вони встигнуть прибути тут до нас, якщо в нас буде така проблема, така загроза з боку Росії? Ну, і третя річ, хіба що найбільш важлива – це те, що ті солдати вони не можуть замінити наших власних інвестицій у збройні сили, розбудови збройних сил», – розповідає головний редактор польско-українського порталу Polukr.Net Даріуш Матерняк.

Навчання Defender Europe 20, Польща, 4 червня 2020 року
Навчання Defender Europe 20, Польща, 4 червня 2020 року

В останні кілька років Польща активно купує американську зброю. Мільярди доларів йдуть на бойові літаки, артилерію, комплекси протиракетної оборони.

«Як країна НАТО, як країна, яка хоче і себе в першу чергу убезпечити від тої ж самої російської агресії, про що вони неодноразово говорять, то вони повністю покладаються виключно, звичайно, на НАТО і в першу чергу на Сполучені Штати. Саме це відбувається і у військово-технічному співробітництві», – зауважує головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Віталий Бегма.

Проблеми довкола «Сокола»

У вже згаданій стратегії нацбезпеки йдеться, що Польща повинна сприяти зміцненню партнерів на сході – Молдови, Грузії й України. Україна, до речі, на 2-му місці серед покупців польської продукції військового призначення. У країн немало спільних проєктів щодо створення зброї. І над одним з них працюють на «Чернігівському заводі радіоприладів».

Зокрема, над розвідувально-ударним комплексом «Сокіл». Він складається з польських безпілотників: розвідувального «Flyeye» і ударних «Warmate». Перший знаходить цілі, а дрони-камікадзе – знищують.

Практична демонстрація розвідувально-ударного комплексу «Сокіл». Чернігівщина, 2017 рік (Скріншот: YouTube Військове телебачення України)
Практична демонстрація розвідувально-ударного комплексу «Сокіл». Чернігівщина, 2017 рік (Скріншот: YouTube Військове телебачення України)

«Повністю по нашій документації ми робимо збірку, те, що стосується безпілотного літального апарату розвідувального та ударного типу, боєприпаси нашої розробки і виробництво – спільно з інститутом Патона. У якості базових шасі використовується БТРи, точніше називається бойова тактична машина виробництва «Української бронетехніки», ну, а ударна міць… На горі машин стоїть нашого виробництва і нашої розробки полегшений бойовий модуль «Іва», – розповідає генеральний директор ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» Анатолій Свириденко.

Самі по собі польські «Flyeye» вже на озброєнні ЗСУ, їх застосовували на Донбасі. А ось з комплексом «Сокіл» історія складана. Ще у 2017-му на випробуваннях його демонстрували секретарю РНБО Олександру Турчинову, але за три роки «Сокіл» так і не прийнятий на озброєння до української армії.

«Боєприпас «Сокіл» має відповідати технічним завданням, які висунуло Міністерство оборони перед початком цього проєкту, зокрема одна з вимог передбачає, що цей баражуючий боєприпас має влучати в цілі вночі. Коли почалися випробування, то виявилося, що насправді боєприпас працює вдень, а вночі виникають проблеми», – пояснює в коментарі програмі «Донбас Реалії» директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Між виробником і замовником дійшло до судового розгляду, кажуть на «Чернігівському заводі радіоприладів». У Міноборони України про долю «Сокола» на запит «Донбас Реалії» не відповіли. На самому ж заводі запевняють, що вночі комплекс цілі вражає, а Міноборони вимагає від них встановити тепловізор з неіснуючими параметрами, і пропонують два варіанти.

Анатолій Свириденко, генеральний директор ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів»
Анатолій Свириденко, генеральний директор ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів»
Пройде місяць, максимум два, і буде все у готовому вигляді
Анатолій Свириденко

«Необхідно відкоригувати ТТЗ (тактико-технічне завдання – ред.), документація у нас практично готова. Пройде місяць, максимум два, і буде все у готовому вигляді, необхідно буде тільки провести випробування. Або ж можна прийняти цей зразок в тому вигляді, який є з якимись обмеженнями і доробити протягом цього періоду знову ж боєприпаси з телевізійними камерами, які ніби реально випускаються у світі з цими довжинами хвиль», – каже генеральний директор ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» Анатолій Свириденко.

Україна і Польща: співпраця і суперечності

Крім безпілотників у Польщі для модернізації українських БМП-1 закупили сучасну оптику. Як розповіли в «Укроборонпромі», також мова йде про купівлю приладів нічного бачення і авіашоломів для дообладнання ЗСУ.

Співпраця між Україною та Польщею з початком російської агресії розвивалася активно
Сергій Згурець

«Починаючи з 2014 року, польські компанії поставили в Україну безпілотні літальні апарати, стрілецьку зброю, міномети та гранатомети, боєприпаси різних калібрів, парашутні системи та комплектуючі для авіації, засоби індивідуального захисту, оптико-електронні вироби та прилади, башти та корпуси до бойових машин піхоти БМП-1 тощо», – йдеться у відповіді «Укроборонпрому» на інформаційний запит «Донбас Реалії».

Відповідь «Укроборонпрому» на інформаційний запит «Донбас Реалії»
Відповідь «Укроборонпрому» на інформаційний запит «Донбас Реалії»

«Співпраця між Україною та Польщею з початком російської агресії розвивалася достатньо активно, тому що і Україна насправді чітко відчувала загрозу з боку Росії. Польська армія була зацікавлена в низці проєктів, де Україна мала набагато більші компетенції, ніж на той час польська сторона – це насамперед протитанкові ракетні комплекси, це керовані боєприпаси, керовані міни і ці проєкти насправді на сьогодні розвиваються достатньо активно», – додає до цього Сергій Згурець.

Українські держкомпанії в інтересах Польщі працюють над ПТРК «Pirat», 120мм керованою міною і керованим артснарядом «Квітник». Останній, до слова, українська армія не закуповує. Хоча на озброєння ЗСУ «Квітник» прийнятий ще у 2013 році. Тоді в ньому були російські комплектуючі. Зараз їх немає, тому випробування потрібно проходити заново. Але за словами Сергія Згурця, Міноборони і виробник не можуть домовитися, за чий рахунок зробити пробну партію.

Керований артилерійський снаряд «Квітник»
Керований артилерійський снаряд «Квітник»

«Фактично цей боєприпас не пройшов випробування і не закуповується. У той час, як польська армія дійсно просунулася значно далі у цьому проєкті. В кооперацію включені польські підприємства і може бути ситуація, що, дійсно, скажем так, по керованій міні, по комплексу «Pirat» і по 152-, 155-мм керованого боєприпасу а-ля «Квітник» Польща може почати закуповувати ці боєприпаси раніше», – розповідає Сергій Згурець.

Конфіденційний проєкт керованих ракет

Минулого року було заявлено про плани України і Польщі спільно розробити нову систему протиповітряної оборони з використанням українських керованих ракет Р-27. У відповідь на запит «Донбас Реалії» в «Укроборонпромі» заявили, що інформація про проєкт конфіденційна.

Українські підприємства повністю виконали свою частину робіт
«Укроборонпром»

Ще один приклад співпраці – зенітно-ракетний комплекс «Маргаритка».

Україна відповідала за радіолокаційну станцію для виявлення цілей і засоби ураження – некеровані реактивні снаряди РС-80.

Відповідь «Укроборонпрому» на інформаційний запит «Донбас Реалії»
Відповідь «Укроборонпрому» на інформаційний запит «Донбас Реалії»

«Наразі можна стверджувати, що українські підприємства повністю виконали свою частину робіт за проєктом. У свою чергу польська сторона проводить роботи щодо застосування у складі озброєння системи ZRN-01 некеровані реактивні снаряди натівського калібру (70-мм). Отже казати про перспективи закупівлі системи ZRN-01 збройними силами обох країн передчасно», – йдеться у відповіді «Укроборонпрому».

Польща все ще володіє технікою радянського виробництва. Українські підприємства допомагають ремонтувати польські Міг-29 і Су-22, продають комплектуючі для вертольотів і ракетно-артилерійського озброєння. Були плани спільної модернізації танків Т-72.

«На жаль, на цей момент на проєктах, на прототипах закінчилось і цей потенціал, який ми маємо він є дуже невикористаним. Тут є набагато більше можливостей, набагато більше різних речей можна зробити. Можна було опрацювати різні види модернізацій в першу чергу пострадянських видів озброєння», – розповідає головний редактор польско-українського порталу Polukr.Net Даріуш Матерняк.

У питаннях військово-технічної співпраці, каже Матерняк, Польща вибудовує відносини у першу чергу зі США. Це хоч і посилює потенціал польської армії, але і формує залежність від одного партнера, який до того ж далеко за океаном. У той час як російська армія значно ближче.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»:

  • Зображення 16x9

    Ярослав Кречко

    Кореспондент та ведучий телепроєкту «Донбас.Реалії». У редакції Радіо Свобода – з 2017 року. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. У телевізійній журналістиці – з 2007 року. Спочатку працював у Львові, з 2011 року – у Києві. З літа 2014 року висвітлюю події на Донбасі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG