До початку повномасштабної війни Росії проти України південні регіони посідали чільне місце у вирощуванні зернових та олійних культур. За понад 4 роки великої війни Росія не тільки окупувала чи знищила велику частину сільськогосподарських земель, а й намагається зробити неможливим вирощування врожаїв у прифронтових районах.
З якими викликами стикаються сільгоспвиробники прифронту. Про це Радіо Свобода розпитало фермерів південних областей.
Щодня щось на полях збираємоМаксим Тамбовцев
Фермерське господарство Максима Тамбовцева працює у Запорізькій області. Нині через просування фронту і розширення «кілзони» фермер не має доступу до більшості своїх полів.
«Загалом обробляли до 300 гектарів. На початок року залишилось 80 гектарів, 220 відпали. Яка нині безпекова ситуація? ФПВ, «Молнії» – все літає, щодня щось на полях збираємо. Виходимо в поля кожен день із «Чуйкою», – розповідає Максим Тамбовцев.
Серед ланів, до якої нині вже не має доступу, зокрема і та, яку засіяли восени озиминою:
«Це понад 150 гектарів. Втрати ще не пробували підраховувати. Не знаємо, як їх підраховувати. Не знаємо, чи буде якась компенсація, як на неї подаватись»
На початку 2026 року Новоолександрівська громада, на землях якої працював фермер, отримала статус території, на якій ведуться бойові дії. Він передбачає звільнення від низки інших податків.
Всі розуміють ситуацію, але роз’яснень, як діяти, поки ніхто не даєМаксим Тамбовцев
Максим Тамбовцев пояснює, що, зокрема, після отримання громадою цього статусу припиняється нарахування податку на землю.
Водночас фермер каже, що наразі не знає, як буде вирішуватися для таких, як його господарство, питання щодо податку на додану вартість:
«Щодо того, що залишилось посіяним, де нема доступу, то у податковому зобов’язанні є момент повернення ПДВ на затратну частину. Нам, як аграріям, на ту затратну частину заходив ПДВ (бюджетне відшкодування, компенсація податку, який сплатив фермер своїм постачальникам при купівлі товарів, послуг, що використовуються у господарській діяльності, як-от насіння, добрива, техніка чи паливо, – ред.), і тепер, коли ми повідомляємо, що повна загибель посіяних площ – у нас доступу тепер нема, то нам їх потрібно списати, а щоб списати – потрібно повернути ПДВ державі. Всі розуміють ситуацію, але роз’яснень, як діяти, поки ніхто не дають. Будемо розбиратися, що робити після завершення посівної, після травня»
Вплив повітряних тривог на посівну
Ще одна прифронтова область Півдня – Дніпропетровська. Які нині виклики стоять перед сільгоспвиробниками у цьому регіоні, ділиться фермер Володимир Гайворонський:
Будь-кого на трактор не посадишВолодимир Гайворонський
«Йде посівна кампанія. Оборотних коштів у людей недостатньо тому, що ціни на добриво, на пальне дуже зросли. Не у всіх є кошти закупити і пальне, і добриво. Бачу, що сіють без добрив люди. Є фінансові складнощі. Що стосується тих, хто ближче до лінії розмежування, як Межівський район та інші, то там складно у тому плані, що їх обстрілюють. Люди стоять перед дилемою: сіяти чи ні, бо літають дрони, вже на оптоволокні дістають дрони».
Господарство Володимира Гайворонського знаходиться у віддаленому від лінії фронту Дніпровському районі області:
«У нас така тилова частина. Нас FPV-дрони не турбують. Турбують інші – «шахеди» літають. Ви знаєте, скільки разів Дніпро обстрілювали, і скільки разів атакували і фермерські господарства. Недавно буквально в Перещепиному (місто сусіднього Самарівського району Дніпропетровської області, – ред.) фермерське господарство обстріляли – влучили, зруйнували, великі матеріальні збитки»
Наразі в господарстві Володимира Гайворонського триває посівна. Ключовими викликами для себе називає зростання цін на пальне та добрива, а також брак кваліфікованих робочих рук.
Ми сіяли 150 гектарів на день, а тепер сіємо 40 гектарів.Володимир Гайворонський
«Дуже подорожчали пальне і паливо. Не знаю, яка буде ціна, яка складеться на майбутній врожай. Навряд чи вона буде вищою, бо ринок формує. Подивимось, як буде. Складно працювати, бо немає людей у фермерських господарствах. Багато забрали в армію фахівців. Зараз складна техніка. Будь-кого на трактор не посадиш, тому є проблеми», – розповідає Володимир Гайворонський.
Каже, що навіть попри віддаленість від лінії фронту, на темпи польових робіт впливають повітряні тривоги:
«Якщо сіємо нормальною технікою з навігацією хорошою, то коли тривоги оголошують – вимикається GPS і сіяти неможливо, ми стоїмо. Ми сіяли 150 гектарів на день, а тепер сіємо 40 гектарів. Це дуже великі складнощі. Можна було б посіяти за один день, а немає хороших механізаторів-спеціалістів. А по-друге, ці тривоги, які постійно у нашій Дніпропетровській області, і не працює навігація: коли не працює навігація, сівалка не вмикається, сіяти неможливо. Тому відстаємо від термінів посівної»
Розширення кілзони
Взяли заміновані землі на межі Херсонської і Миколаївської області.Андрій Повод
«Врожай 25 року 600 гектарів ми не зібрали. Восени 24 року ми посіяли, а вже літом 25-го зібрати не змогли, тому що дрони там вже літали дуже активно і так 600 гектарів ми покинули. Там було 300 гектарів озимого ячменя, 200 гектарів рапсу і 100 – гороху. Зараз у нас так само на інших землях, які були безпечними, 200 гектарів под питанням: ми не знаємо чи зможемо ми їх зібрати чи ні», – ділиться фермер з Білозірки Херсонської області Андрій Повод.
Його фермерське господарство під час окупації правобережної частини Херсонщини у 2022 року зазнало руйнування та розкрадання військами РФ. Землі, які обробляли, були заміновані або засмічені вибухонебезпечними предметами. Після деокупації фермер само проводив їх розмінування.
Нині взявся за очищення ділянок на межі з сусідньою Миколаївською областю. ДО цього спонукало розширення так званої «кілзони» – зони досяжності російських FPV-дронів на території Херсонської області.
Якщо на голову нічого падати не буде, то ми з всім іншим впораємосьАндрій Повод
«Ворожі FPV-дрони з кожнем днем долітають все далі, далі і далі. Від частини земель зараз відмовляємось, бо працювати на них стає не можливо, тобто пасивні площі скорочуються. У нас як умовно було 1.5 тисяч так і залишилось, бо ми 1.5 тисячі покинули і 1.5 взяли. Взяли заміновані землі на межі Херсонської і Миколаївської області. Вони від початку повномасштабного вторгнення не оброблялись, але по трохи починає долітати і до них. Поки йдемо по нулях, але дедалі ситуація погіршується», – розповідає Андрій Повод.
Працювати на поля, каже фермер, виходить разом з своїми робітниками у захисному спорядженні та з декількома видами аналізаторів частот дронів. Саме безпекову ситуацію фермер називає ключовим викликом для свого господарства:
«Якщо на голову нічого падати не буде, то ми зі всім іншим впораємося», – каже Андрій Повод.
Загальні втрати аграрного сектору
- Прямі втрати України в аграрному секторі оцінюються Світовим банком на 31 грудня 2025 року у суму 12,1 млрд доларів. До таких належать як частково або повністю знищені сільгосптехніка та інвентар, об’єкти складської та логістичної інфраструктури, тварини, багаторічні рослини, так і вкрадені російськими окупаційними силами.
- Загальні ж втрати в сільгоспсекторі становлять, за даними Світового банку, 78 млрд доларів. Вони, зокрема, охоплюють зниження сільгоспвиробництва, зокрема через неможливість зібрати врожай, зростання вартості фермерської продукції і падіння прибутку безпосередніх виробників через тривалі складнощі для експорту.
За іншими ж підрахунками, проведеними аналітиками Київської школи економіки (KSE) і оприлюдненим у лютому 2026 року, непрямі фінансові втрати сільського господарства України від початку повномасштабного вторгнення сягають 81,9 млрд доларів.
Найбільша частка з них, за даними аналітиків KSE, спричинена зниженням виробництва продукції рослинництва і становить 47,2 млрд доларів. Загалом же до непрямих фінансових втрат належать втрати рослинництва, тваринництва, втрати виробників через порушення експорту, а також втрати через зростання виробничих витрат та втрати через потребу в рекультивації. Їх оцінка експертами KSE проводилася непрямими методами шляхом поєднання державної, регіональної статистики, а також даних опитувань сільськогосподарських виробників, проведених у 2022 році.
Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року. У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудила це. Керівництво РФ називає загарбницьку війну «спеціальною операцію». Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і геноцид.
Форум