Дніпро – це великий бізнесовий центр України. Ще з 2014 року місто стало ключовим логістичним хабом для усього, що пов'язане з фронтом російсько-української війни. Після повномасштабного вторгнення роль Дніпра тільки зросла – найбільше для сусідніх прифронтових Запорізької, Донецької та Херсонської областей. Місто приймало у себе біженців. Багато вимушених переселенців осіли саме там. Дніпро є одним із найбільших центрів порятунку і лікування поранених. Але від літа 2025 року бої вже точаться і на території самої Дніпропетровської області.
- За 4 роки великої війни, за даними спеціалізованого ресурсу air-alarms, у Дніпрі понад 400 разів лунали вибухи внаслідок атак російської армії.
- Лише у 2025 рік у Дніпрі від російських ударів були пошкоджені 224 багатоквартирних будинки, а загальна їх кількість від 24 лютого 2022 року сягає майже 200 тисяч.
- У 2024 році Дніпро стало першим в Україні містом, по якому війська РФ запустили міжконтинентальну балістичну ракету.
- Нині відстань від міста до лінії фронту складає близько 100 кілометрів. На кінець 2025 року Дніпро стало новою домівкою для понад 200 тисяч вимушених переселенців
Як живе Дніпро у всі ці воєнні роки? Що змінилося зараз для міста і містян? Які загрози ? Чого чекати у 2026 році?
Радіо Свобода спробувало зібрати відповіді на ці запитання. І найперше звернулося до того, хто дуже багато знає і про саме місто, і про те, що з ним робить війна.
Богдан Пападін, воєнкор і документаліст. Він працював практично на всіх ділянках фронту – на Донбасі, Харківщині, Запоріжжі, Херсонщині та навіть на Курщині. А з 2025 року – і в своєму рідному регіоні, Дніпропетровській області.
Попадін показує Музей АТО у Дніпрі. Саме в ньому він робив останню зйомку перед початком повномасштабного вторгнення. Відтоді працює на фронті як воєнний кореспондент і документаліст.
Дніпро – місто прифронтовеБогдан Пападін
«23 лютого 2022 року – це мій останній знімальний день перед початком повномасштабної війни, і він відбувався саме в цьому музеї. Ми знімали частину соціального проєкту в цьому місці. Багато разів був у цьому музеї. Приїздив, приходив. Регулярно проводилися екскурсії. Чомусь це єдиний такий музей в Україні просто неба. Хоча, на мою думку, в кожному місті в Україні мають створюватися такі музеї. Якщо робити якусь рефлексію щодо подій, то, на мою думку, було недооцінення того, що відбувалося з початку 2014 року»
Поки спілкуємося, алеєю музею повз експонати просто неба крокує чоловік із маленькою дівчинкою. А з сусідніх вулиць у центрі міста доноситься гудіння генераторів.
Внаслідок цілеспрямованих ударів армії РФ по енергетичних об'єктах – у Дніпрі та області діють графіки відключення електроенергії, і світла часом не буває 7-9 годин поспіль.
7 січня Дніпропетровська область пережила повний блекаут. Після атаки військ Росії в регіоні без електропостачання, за даними Міненерго України, опинилося близько 800 тисяч споживачів.
«Незважаючи на відстань у сто кілометрів, Дніпро – це місто прифронтове. Є таке відчуття. Багато хто описував це навіть одразу після київської кампанії, оборони Києва: коли росіян вдалося вибити з Київської області, військова кампанія закінчилася і в місті стало значно менше військових. Зараз відчувається наближеність Дніпра до лінії фронту. В місті дуже багато військових, автівок, логістики. Навіть якщо ти максимально відсторонений від війни, то коли це бачиш, розумієш, що війна десь поруч», – розповідає Богдан Пападін.
Місто зазнає систематичних російських атак різними видами озброєння. Під ударами – транспортна і енергетична інфраструктура, медичні та спортивні заклади, житлові квартали. Про них у спальних районах нагадують забиті ОСБ-плитами вікна багатоповерхівок. Такі легко помітити в одному з найбільших житлових масивів Дніпра – «Перемозі».
14 січня 2023 року війська РФ завдали удару протикорабельною ракетою Х-22 по одному з багатоквартирних будинків у цьому районі.
масштаби руйнувань були просто катастрофічні, і було зрозуміло, що жертв буде дуже багатоПопадін
Вибух був надзвичайно потужний, розповідає Богдан Пападін, який потім працював на місці влучання, фіксуючи наслідки:
«Я був від цього місця фактично на іншому кінці Дніпра – за 15 кілометрів, і почув такий сильний вибух. Потім масово почали з’являтись відео в «Instagram», «Telegram», що щось влучило у будинок. Але тоді не було зрозуміло, наскільки це критично. Приїхав, взяв камеру. Звичайно, що масштаби руйнувань були просто катастрофічні, і одразу було зрозуміло, що жертв буде дуже багато. Це був старий Новий рік. Це був вечір. І всі фактично знаходяться вдома, діти ходили посівати»
За офіційними даними, 14 січня 2023 року внаслідок ракетного удару по «Перемозі» загинуло 46 людей, зокрема шестеро дітей, десятки були поранені. Кілька людей і досі вважаються зниклими безвісти. Пошукова операція тривала 70 годин, до неї були залучені понад 2 тисячі людей – як фахівців, так і волонтерів, а також кінологи з собаками.
«За рахунок того, що ти дуже багато побачив трагедій, ти просто починаєш працювати, а потім вже відбувається якась рефлексія. Людина так побудована, що коли вона десь бачить щось, то вона не асоціює себе з цим – асоціює як стороннім глядачем, учасником цих подій, але не жертвою. І коли подібні випадки відбуваються в тебе в місті, то ти вже відчуваєш себе жертвою. Це, напевно, відмінність того, що ти бачиш десь за десятки кілометрів, і тим, що відбувається в місті в тебе», – каже Богдан Пападін.
Запитують: чи дійдуть до Дніпра? Пояснюю, що вони вже у Дніпропетровській області майже пів року
«Чомусь всі кажуть «Донбас», «їхати на Донбас», і всі ототожнюють це з війною. Але вона зараз йде по всій лінії російсько-українського кордону. Так, більше 70% Запорізької області окуповано. Можу в розмові називати цю цифру, а виявляється, що деякі люди про це ніколи навіть не замислювались.
Питання не в тому, що я відчуваю, а як відносяться до цього люди. У спілкуванні навіть з сусідами, які запитують, що зараз на фронті, чи дійдуть до Дніпра, коли будуть в Дніпропетровській області, пояснюю, що вони вже у Дніпропетровській області майже пів року. Люди деякі сприймають війну тільки, якщо це торкнеться безпосередньо їх»
«Якщо говорити про війну дронів, то останні дні противник дістає до дороги Дмитрівка–Миколаївка ( траса Павлоград–Покровськ, – ред. ), а це фактично звідси – 1.5 години на машині. Це дуже близько. І в певний момент емоції полишають тебе, і залишаються холодні факти – цифри зменшення відстані до Дніпра. Є цифри і більше нічого».
Чого очікувати Дніпру?
- Отже, які нині ключові військові загрози для Дніпра?
- Які цілі Російська Федерація щодо цього міста?
- Та що найближчим часом очікує на Дніпро ?
Військовий документаліст Богдан Пападін:
– Перших полонених російських військових, які намагалися заходити у Дніпропетровську область, я записував у червні 2025 року. Це був той самий момент, коли підрозділи противника намагалися перейти адмінмежу Донецької і Дніпропетровської областей.
Відтоді ситуація кардинально змінилася.
Є кілька точок, де противник намагається просуватися. Перша – це Новопавлівка. Питання по цій зоні відкрите: противник постійно заявляє свої претензії на чотири області і Автономну Республіку Крим, але при цьому досить активно і серйозно використовує свою 90-ту танкову дивізію у напрямку Новопавлівки.
Нескінченні штурмові дії, накопичення сил.
Іванівка–Новопавлівка, Філія, Дачне – це чомусь пріоритетний напрямок для російських військ. І це означає, що противник намагається захопити остаточно Новопавлівку, вийти на Межову і далі просуватися вглиб Дніпропетровської області.
Звичайно, це залежить від того, чи зможе противник остаточно захопити Покровсько–Мирноградську агломерацію. Якщо не зможуть, то просування в бік Дніпропетровської області буде вкрай складно їм зробити.
Доля Дніпропетровщини і Дніпра спирається на долю контрольованої нами частини Запорізької області
Події, що відбуваються у південній частині Дніпропетровщини, де діють 29-та і 36-та армії Російської Федерації, свідчать про те, що противник намагається обійти ті укріплення, що розташовані у Запорізькій області, і вийти в бік Оріхова.
На мою думку, це зараз найпріоритетніше для цих армій.
Тому фактично доля Дніпропетровщини і Дніпра спирається на долю контрольованої нами частини Запорізької області, а це Оріхів, Комишуваха, Степногірськ, які противник буде намагатися захопити. Їхня доля визначає долю Запоріжжя, а в подальшому визначає долю всієї Дніпропетровщини і самого міста Дніпро.
Аби наступати на Дніпро, станом на сьогодні у них немає достатньо сил та засобівОлександр Коваленко
На мою думку, найбільша загроза для Дніпра зараз від дронів. Саме від БМ-35, тобто тих дронів, на які зараз росіяни встановлюють Starlink. Це буде така масштабна історія, коли почнуть такі дрони у великій кількості застосовувати. І звичайно, що Дніпро як велике промислове місто і логістичний хаб буде серйозно потерпати від таких уражень.
Коли було влучання декількох дронів у завод з виробництва олії ( російська дронова атака 5 січня пошкодила у Дніпрі американське підприємство з виробництва олії. За даними мера Дніпра Бориса Філатова, внаслідок атаки 300 тонн олії вилилося на набережну – ред. ), – це фактично були такі дрони зі Starlink. Вони керувалися вручну – наводилися російським оператором.
Дніпро – це сто кілометрів від лінії фронту. Відповідно є пряма загроза застосування даних засобів. Це без врахування можливості ударів балістичних, крилатих ракет. І зараз очевидно, що росіяни ось цю технологію дронів зі Starlink будуть масштабувати. Вони активно їх встановлюють. Вони вже активно працюють на «Молниях», БМ-35, і далі будуть «шахеди» з ними.
Експерт Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук:
– Наразі, судячи зі штурмових дій, для Росії пріоритетними є два напрямки: Запорізький, де ворог намагається просунутися поблизу Гуляйполя й Оріхового, а також Донецький (атаки на Покровському й Краматорському напрямках).
Стратегічними цілями вздовж цієї ділянки фронту є вихід до обласних центрів Запоріжжя та Дніпра, котрі ворог, ймовірно, намагатиметься реалізувати через просування на вищезгаданих ділянках.
Територія на захід від Донецької області є рівниннішою, що полегшить просування військНазарій Барчук
У випадку Запоріжжя, після окупації Гуляйполя залишиться лише 10 км до останньої лінії оборони Сил оборони України (оскільки фортифікації будувались із розрахунком на оборону з півдня, а не зі сходу), натомість у випадку Дніпра ділянка є суттєво укріпленішою.
Українська армія продовжує готувати нові лінії оборони, зокрема вздовж осі Павлоград–Запоріжжя та на захід від Краматорська.
Повне захоплення Донбасу надасть російським військам значно вигідніші позиції для майбутніх наступальних операцій у напрямку Харківської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Територія на захід від Донецької області є рівниннішою, що полегшить російським військам просування.
Однак Росія ставить перед собою нові нереалістичні «дедлайни» захоплення Донецької області.
За словами заступника голови офісу президента Павла Паліси, до кінця березня – початку квітня 2026 року російські війська хочуть вийти на адмінкордони Донбасу. «Мільйон раз переносилися. Я особисто не бачу спроможностей у Росії виконати це завдання в термін», – зазначив Паліса.
Ймовірно, ворог і надалі продовжуватиме розтягувати фронтНазарій Барчук
За його словами, у Харківській і Сумській областях, а також Дніпропетровській вони хочуть створити буферні зони. Крім спроб військової окупації, РФ продовжує і дипломатичний тиск у межах мирних перемовин – за словами президента Володимира Зеленського, під час тристоронніх перемовин в Абу-Дабі 23–24 січня «питання Донбасу» було основним з обговорюваних.
Росія, зокрема використовуючи пропаганду, намагається «продати» Заходу картинку власних успіхів на фронті – через що масово з’являються повідомлення про нібито окупацію населених пунктів. Попри це, за літо-осінь 2025 року успіхи ворога на лінії бойового зіткнення фактично відсутні, виходячи з чого можна говорити про неспроможність ворога подолати відстань до Дніпра протягом найближчого року.
Ймовірно, ворог і надалі продовжуватиме розтягувати фронт та, не маючи суттєвих успіхів, завдаватиме ракетних / дронових ударів по цивільній інфраструктурі та логістиці регіону. Таку тактику можна спостерігати і зараз, коли РФ, з метою виснаження логістики, збільшила кількість ударів по трасі Павлоград–Покровськ, основним інструментом яких стали ударні дрони «Молния», споряджені зв’язком Starlink.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко:
– У росіян мета зараз щодо Дніпропетровської області – облаштувати плацдарм від Гуляйполя до Покровського для того, щоб розмістити там велике угруповання для подальшого наступу на Запоріжжя.
Дніпра є люфт у часі. Навіть сказав би, що є фора у часі, коли можна краще підготувати лінії оборониКоваленко
Щоб наступати на Дніпро, станом на сьогодні у них немає достатньо сил та засобів, їм не вистачає для цього відповідного ресурсу. І в принципі можна говорити про те, що у самого міста Дніпра є люфт у часі.
Навіть сказав би, що є фора у часі, коли можна краще підготувати лінії оборони, оборону самого міста та районів до самого міста по області – від кордонів Донецької області з покровського напрямку і відповідно з театру бойових дій на північ від траси Н15 ( траса Запоріжжя–Донецьк, – ред. ), де розташоване Покровське на кордоні із Запорізькою областю.
Місто входить у пріоритетні цілі російських окупантів щодо енергетичного тероруОлександр Коваленко
Основна задача зараз на південно-донбаському напрямку для командування російських окупаційних сил – це формування плацдарму для наступу на Запоріжжя. Це може тривати довго, бо бачимо, що спочатку на гуляйпільському напрямку мали досить стрімке просування, але зараз вони серйозно зав’язли в самому Гуляйполі.
Це їх серйозно гальмує і демонструє те, що вони не мають достатнього потенціалу для стрімкого прориву на правий берег по річці Гайчур ( річка у Запорізькій і Дніпропетровській областях, – ред. ) і відповідно по трасі Р85 ( регіональна дорога між Дніпропетровською і Запорізькою областю, яка зокрема сполучає Гуляйполе на Запоріжжі та Покровське Дніпропетровської області, – ред. ). Це все в напрямку зі сходу на захід.
Терор «шахедами» і ракетною зброєю вони будуть час від часу здійснювати концентрованішими ударамиОлександр Коваленко
У них може піти на формування цього плацдарму десь приблизно до року. І цей рік, 26-й, має бути використаний військовою адміністрацією Дніпропетровщини саме з метою підготовки області до того, щоб оборона там була не гіршою, ніж ми можемо спостерігати, наприклад, на слов’яно-краматорському чи покровському плацдармі.
Для Дніпра зараз найголовніша загроза – це те, що як обласний центр це місто якраз входить у пріоритетні цілі російських окупантів щодо енергетичного терору. Мета – залишити місто в блекауті так само, як Київ, так само, як вони намагаються зробити з Харковом, Запоріжжям, так само, як намагались зробити з Одесою.
Для них є основна задача створити такі критичні зони, особливо у великих містах на зимовий період, із проблемами енерго-, водо- та теплозабезпечення. Тому найбільша загроза зараз для самого міста Дніпра – це нальоти дронами-камікадзе «Шахед-136», комбіновані нальоти дронами, удари ракетною зброєю комбінованого типу, загроза балістичних ударів.
Якщо ми говоримо про іншу загрозу військового характеру, оскільки до Дніпра досить велика відстань від лінії фронту, то вона відсутня. Навіть така, як загроза нальотів FPV-дронів.
Зараз росіяни, наприклад, намагаються перетворити південні райони Запоріжжя в такий собі Херсон, де можна вже дістатись до околиць з допомогою FPV-дронів, навіть не на оптоволокні. Так само у Харкові та Сумах намагаються це реалізувати.
У Дніпрі вони не зможуть цього зробити, бо в принципі до Дніпра – це до ста кілометрів відстань, і FPV-дрони не долітають. А ось терор «шахедами» і ракетною зброєю вони будуть час від часу здійснювати концентрованішими ударами.
Чи чекати Дніпру загрози з півдня?
Ще одне велике місто Дніпропетровської області, що системно перебуває під атаками російських військ – Кривий Ріг. Зокрема, внаслідок однієї з таких 4 квітня 2025 року загинуло дев’ять дітей. Увечері того дня війська Росії завдали удару балістичною ракетою по центру житлового мікрорайону: ракета влучила біля дитячого майданчика.
Для РФ дуже важливо, щоб Кривий Ріг був як мінімум ізольований у питанні електропостачанняБогдан Пападін
Жертвами атаки стали 18 людей, 56 отримали поранення. За даними команди Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка відвідала місце ракетної атаки і зафіксувала масштаби руйнувань, обстріл 4 квітня став найбільшим за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару з лютого 2022 року.
«Кривий Ріг – це великий промисловий центр, тому, звичайно, для Російської Федерації дуже важливо, щоб він був як мінімум ізольований у питанні електропостачання, бо це дуже серйозно впливає на виробництво. Тому ми часто бачимо, що протягом дня Росія може спрямовувати на Кривий Ріг табун «шахедів», які летять один за одним, потім балістичні ракети. Відповідно росіяни, не розбираючи, куди бити, б’ють по закладах, по ресторанах», – каже військовий документаліст із Дніпра Богдан Пападін.
Загроза для Кривого Рогу саме піхотного наступу полягає саме в тому, що, не дай Боже, противник зможе якось пробитися до Запоріжжя і зав’язати вуличні боїБогдан Пападін
Нині лінія фронту за сотню кілометрів від міста. На початку повномасштабної війни воно опинилося під загрозою російського наступу з півдня – з боку Херсонщини. У зв’язку з цим навесні 2022 року проводилася евакуація людей із південно-західного району міста – Інгульця. Чи існує нині для Кривого Рогу загроза повторення подій початку повномасштабного вторгнення?
«Якщо Росія хоче повністю захопити Запорізьку і Херсонську області, це означає, що рано чи пізно їм доведеться робити масштабну десантну операцію або таку саму, як ми робили в Кринках. Зараз угруповання військ «Дніпро», яке діє вздовж окупованого берега Дніпра, намагається активно діяти в бік Херсона, а саме «Корабела». Влітку вони намагалися ізолювати цей район від наших сил – були удари КАБів по мосту для того, щоб, можливо, надалі здійснити якусь десантну операцію. Це дуже складно в умовах сучасної війни дронів», – ділиться Богдан Пападін.
І додає: «Тому загроза для Кривого Рогу саме піхотного наступу полягає саме в тому, що, не дай Боже, противник зможе якось пробитися до Запоріжжя і зав’язати вуличні бої. І якщо за гіршого сценарію це і відбудеться, то історія боїв за Запоріжжя може тривати роками, бо це велике промислове місто, де можна тримати оборону. Тому я кажу, як і щодо Дніпра: Запоріжжя – це насправді цитадель оборони всієї Дніпропетровської області».
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
- У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію».
- Керівництво Росії також заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
.
Форум