FPV-дрони протягом останнього року у війні Росії та України стали одним із ключових факторів на полі бою – і на тепер тотально його змінили. Ця технологія постійно прогресує і масштабується – застосування FPV-дронів зафіксували вже і уночі, але і це не межа. Яка їхня роль на полі бою зараз, як від них захиститися та як Україні обійти Росію у гонитві за цим типом озброєння – журналісти проєкту «Донбас.Реалії» розпитали спеціаліста у сфері радіотехнологій Сергія Флеша.
– Ми усе частіше бачимо, що FPV-дрони починають доволі активно діставати артилерію, у тому числі реактивну, яка стріляє набагато далі, аніж ствольна. Або ж системи ППО. Чи є межа для загрози від FPV?
– Якщо раніше, на початку повномасштабної війни, FPV-дрони уражали приблизно на відстані 5-7 км, то зараз ми можемо говорити про офіційно зафіксовані польоти FPV-дронів на відстань до 25 км. Для цього необхідні певні умови.
Без ретрансляторів дрони літають на 5-7 км, із ретрансляторами – 15-17 км
У першу чергу, потрібен правильний рельєф місцевості, необхідне використання ретрансляторів FPV-дронів, оскільки ретранслятори забезпечують дальність польоту, радіозв’язок. Без ретрансляторів дрони літають на 5-7 км, із ретрансляторами – 15-17 км.
І, відповідно, другий критерій – це можливість нести бойовий заряд на таку відстань, тому що ми всі розуміємо – ресурс акумулятора у дрона не нескінченний, і він має забезпечувати польотний час, щоб дрон зміг долетіти із важким боєприпасом на цю відстань. Тому тільки два фактори: радіозв’язок і ємність аккумулятора, яка дозволяє дрону летіти на такі дистанції.
Класичний FPV розрахований на вагу приблизно у 1-1,5 кг – це еквівалент кумулятивному заряду РПГ для того, щоб уразити бронетехніку. Тобто такий FPV можна запустити на приблизну відстань, про яку я вже говорив – до 20 км. Мені зустрічалися FPV, які використовували росіяни проти нас, на яких висіло 2 і більше зарядів, до 5 кг. Більше п’яти я не бачив. Відповідно, такі дрони літають на коротші відстані, бо дрону дуже важко – швидко витрачається батарея, але таке теж застосовується там, де дистанції для польотів менші.
– Тобто, грубо кажучи, той максимум по дальності, який можна було досягнути, вже досягнутий?
– Ні, дальність можна нарощувати. Збільшувати розмір дрона, збільшувати аккумулятор, змінювати його запас, піднімати антени ще вище, ставити більш потужні передавачі. В принципі, за моєю оцінкою, можна до 40 км дотягнути. Це, загалом, нічим не відрізнятиметься від системи керування того ж «Ланцета», «старшого брата» FPV. Як він керується на 40 км, так можна і FPV-шний дрон на таку відстань запустити. Тобто, в теорії і на практиці – це реально.
– Останнім часом з’являються кадри, де FPV-дрони залітають в будівлі, літають у лісі серед дерев. Хіба це не заважає сигналу? Чи все завдяки ретранслятору?
– Чому вдається працювати у таких складних умовах? Це вдається за рахунок ретрансляторів і на більш коротких відстанях, де сигнал здатен проходити через перепони. Наприклад, будівлі. Але ні для кого не секрет, що якщо запускати дрон з більш близької відстані, то рівень сигналу буде сильнішим і він зможе проходити через стіни.
Також це досягається використанням певних діапазонів віде. Його можна передавати, наприклад, на 5.8ГГц і 1.3ГГц, тобто для роботи всередині будівлі краще вибрати певний діапазон. Я не буду озвучувати що і як, наші напрацювання. У кожного виробника вони свої, але це теж можна робити.
А ретранслятор нам потрібен, передусім, щоб довести FPV прямо до землі на великій відстані і уразити ціль. Всі розуміють, що у повітрі зв’язок буде, але щойно ми почнемо опускатися – рівень сигналу у нас одразу впаде, почнуться перешкоди і буде дуже шкода, коли FPV, не долетівши 20 м до цілі, просто втратить зв’язок із пультом. Тому ми піднімаємо високо ретранслятор для того, щоб це забезпечити. І, за умовами розповсюдження радіохвиль, нам достатньо підняти десь на 30 м ретранслятор, щоб забезпечити зв’язок з FPV на 25 км.
Існує два абсолютно різних рішення. Хтось піднімає [ретранслятори] на коптерах, дронах. Хтось піднімає на безпілотниках. Тобто, встановивши, до прикладу, польотне завдання баражувати у повітрі туди-сюди або колами кілька годин підряд. Особливо бензиновий безпілотник – він зможе на собі нести ретранслятор і літати над позиціями, забезпечуючи зв’язок. І, що більш важливо для ретранслятора, це те, що ми таким чином можемо приховати положення екіпажу, тому що зараз це проблема номер один.
Техніку можна виготовити, дрони можна зробити, а підготувати грамотного пілота дуже важко
Ми вистежуємо команди FPV-шників російських – і вони наші. Бо техніку можна виготовити, дрони можна зробити, а підготувати грамотного пілота дуже важко. Насправді – це тривалий процес, і не кожному це дано, тому всі пілоти намагаються маскуватися і ховатися так, щоб їх не міг знищити противник.
Якщо вони, до прикладу, сидять в якійсь будівлі, їх можна вирахувати за зовнішніми антенами, розгледіти. Якщо вони працюють через ретранслятори, то ретранслятор може банально висіти у кілометрі від них, а вони мають змогу десь в іншому місці переховуватися з невеликими внутрішніми антенами і забезпечувати зв’язок. Але ми тут більш просунуті, ніж росіяни. Вони ретранслятори, на щастя, використовують менше за нас.
– Звучить різна планка ціни на FPV – починаючи від $400 і закінчуючи понад $1000. Як я розумію, залежить від комплектації, умовно кажучи. Але якщо говорити про засоби протидії, то чи є рівний за бюджетом і водночас масовий спосіб захиститися від цієї загрози?
– Ви дійсно праві в своїй оцінці. Дрон коштує порядка $400-500 доларів. Він може коштувати дещо більше, якщо він має систему супутникової навігації. Але якщо це дрон-камікадзе, який летить в один бік, йому GPS, скажімо так, не потрібен. Тобто для здешевлення ціни максимально прибирають все зайве. Тому собівартість дрона у великих партіях – це $400-500 доларів. Багато хто розповідає про $300, але в $300 важко влізти.
Єдиний спосіб боротьби із FPV-дронами, оскільки вони літають дуже швидко і швидкість може досягати 100 км/год, збити його стрілецьким озброєнням на таких швидкостях проблематично. Тому, можна сказати, єдиний спосіб боротьби з дронами – це РЕБ. Засоби радіоелектронної боротьби. Тут ми можемо працювати за двома напрямками.
Перший – глушити канал прийому на самому дроні FPV, щоб він «не чув» команди з пульта. І другий варіант – засліпити або заглушити, можна по-різному це називати, сам пульт, який розташований дуже далеко, куди дрон передає відеосигнал. Це щоб пульт не бачив відеокартинку, заважати йому це робити.
На жаль, на даний момент усі засоби, що зараз існують, неефективні. Я кажу свою думку – ефективність приблизно 30-35%. Тобто не можна сказати, що це марні речі, але не можу сказати, що 100% захист.
– Доволі масові партії FPV-дронів з’явилися восени минулого року. Станом на цю осінь вони вже тотально змінили поле бою. Чи є розуміння, чого слід очікувати в контексті FPV-дронів і боротьби з ними, скажімо, на весну? Бо все ж таки взимку умови для польотів дронів будуть дещо гіршими.
– Ми, безумовно, розвиваємо дрони і цей напрямок. І росіяни розвивають напрямок дронів – це боротьба з двох боків. Тобто ми думаємо про те, щоби використовувати систему радіоелектронної боротьби, РЕБ, і подавляти канали, про які я згадував. Росіяни також про це думають. Що можна зробити – так це перейти на нестандартні частоти. І ми, і росіяни, наш противник, зараз ці варіанти обговорюємо.
Тобто піти в ті діапазони, де немає готових засобів РЕБ, де буде проблематично давити дрони і, відповідно, знадобиться час і нам, і противнику, щоб зробити засоби РЕБ на нові діапазони. Потім – можна піти на інші діапазони і так до нескінченності. Тому зараз основне питання полягає у постачанні комплектуючих, тому що Китай достатньо сильно взявся за цей напрямок, обмежуючи постачання деталей. А друга частина – це засоби радіоелектронної боротьби для того, щоб подавляти ці дрони.
Читайте також: Вбивця дронів: чому Залужний заговорив про РЕБ – та чим загрожує ЗСУ перевага Росії
– Ви пишете, що більшість FPV літає в діапазоні 850-930 МГц. А в чому проблема перейти на нові частоти? Це стосується, умовно кажучи, плат?
– Так, по-перше, потрібно буде повністю змінити плати, використовувати інші, скажімо так, прийомопередатчики, використовувати інший набір антен. І більш того, потрібно буде вибрати ці частоти, бо на практиці, якщо ми поглянемо на увесь радіочастотний спектр, там все зайнято. І щоб знайти якусь вільну ділянку, яку можна застосувати, доведеться помучастися.
Були, до прикладу, банальні ситуації, коли змінювали частоту дрона, а він відмовлявся літати, бо, як потім з’ясовувалося, у цій місцевості працював передатчик цифрового ефірного мовлення Т2. Тобто ніхто не врахував цього. Абсолютно вільних частот не існує, і потрібно до цього підходити уважно, тому що на певних частотах працюють системи радіоелектронного виявлення, ППО працює, що теж може заважати дронам. Тому це можливо зробити, але, знову ж таки, всі ці частоти – нестандартні, тому виробники у світі не випускають асортимент готових комплектуючих на нестандартні частоти. Або ж вони у світі просто заборонені, бо там літає авіація.
Ми можемо, до прикладу, йти на частоти FPV 960-1020 МГц, але якщо заліземо вище, на 1040 МГц, то там заборонені у всьому світі частоти – там літаки між собою обмінюються службовою інформацією і працює система, яка не дає літакам зіткнутися.
У росіян, я чув, були спроби піти в цей діапазон, мовляв, «над Україною все одно нічого не літає, то чом би й ні?» Але жоден виробник світу не погодиться випускати обладнання, розуміючи, що це за частоти і наскільки вони є важливими для безпеки польотів.
Я кажу про те, що всі частоти в світі вже десь використовуються, і знайти такого виробника, який погодиться зробити модуль – дуже складно. Тому доведеться, найімовірніше, купувати готові рішення із широкими діапазонами і самим якось неофіційно їх програмувати.
– Враховуючи усі ці складнощі і спроби з обидвох боків, а що відбудеться, якщо одна зі сторін зможе цього добитися, а інша – ні?
Ми будемо стрибати між різними частотами, і цей процес нескінченний
– Фактично така ситуація виключена, оскільки ми, разом із нашим противником, працюємо на однакових технологіях, на однакових виробах і завжди буде така війна з двох боків. Ми будемо стрибати між різними частотами, і цей процес нескінченний, тому що завжди можна знаходити якісь рішення для цього.
Якщо ви говорите про майбутнє, де, гіпотетично, ми припустимо, що РЕБ-ом задавили усі частоти (так, колись у майбутньому таке станеться), тоді в силу вступлять системи штучного інтелекту, які працюють на основі картинки. Про це ми вже серйозно говоримо для великих дронів, крилатих безпілотників.
Тобто ми говоримо, що буде позиціонування і навігація за зображенням. У тому числі – захоплення цілі, її ураження і так далі. Тобто ми бачимо перші зародки цієї концепції в Mavic 3, які вміють повертатися назад завдяки контрастним зображенням на землі за певних умов. Тобто робота над цим ведеться.
– Ви публікували фотографії купольного РЕБу на російських танках з китайських комплектуючих. Наскільки це допомагає захиститися? На техніці ми зараз бачимо багато сіток – різного виду, діаметру, але як у випадку із РЕБ?
– Купольний РЕБ – різновид окопного, просто ми його так називаємо, бо він створює захисний купол навколо об’єкта, не важливо – бронетехніка це чи ні. Як я вже давав оцінку, проти FPV він ефективний на 30-35%. Поясню чому. FPV може літати з різних відстаней: природньо, що ближче, тим важче цей FPV заглушити. І це дві абсолютних різниці, якщо FPV летить з 2 км і з 8 км.
Рівні сигналу різні, тож в одному випадку подавити FPV простіше, а в іншому – важче. Плюс наш противник, як і ми, використовує направлені антени, посилювачі сигналу і постійно триває робота у цьому напрямку. Тому частину дронів дійсно можна відсіяти.
Читайте також: Найтехнологічніша зброя війни – РЕБ: що пропонують Залужний та інженери, щоб перемогти Росію
Варто також відзначити, що існують різні протоколи політних контролерів, радіоінтерфейсів: якісь більш стійкі, інші менш. Щойно розробляються нові засоби РЕБ, автор цих протоколів також проводить покращення, їхнє доопрацювання, щоб вони були більш стійкими до РЕБ. Тобто це нескінченна гра, у якій існує три сторони: ми, наш противник і розробник цих рішень. Тому без сумнівів купольний РЕБ ми можемо використовувати, ми можемо намагатися його ставити, але я його противник ще з однієї причини.
Купольний РЕБ має бути розумним. Випромінювати потужність в ефір увесь час – це безглуздо. По-перше, нам потрібен потужний аккумулятор для цього, ми видимі засобам радіоелектророзвідки противника, тому що, уявіть собі – в полі стоїть певна антена, яка навсебіч випромінює 50 Вт потужності.
Безумовно, це буде помітно противнику, і він зможе скорегуватися по нас. Правильний купол має працювати так: перебуває в пасивному режимі, фіксує дрони, після чого вмикається на певний час, подавляє дрон і знову вимикається та працює в черговому режимі. Природно, що така технологія – більш дорога, вона розробляється на Заході.
Наприклад, американський комплекс Titan, який нам поставляється – він працює за таким принципом. Тобто черговий режим – нічого не випромінюємо. Побачили дрон – подавили і знову включили черговий режим.
Усі рішення, які зараз робимо ми саморобно в Україні – вони випромінюють увесь час. Як наслідок, витрачається електроенергія, йде постійне опромінення, скажімо, особового складу, який може бути поруч. Ну і його ефективність, на жаль, під питанням.
Я щільно займаюся цією темою, ми буваємо на полігонах спільно із колегами зі служби РЕБ, проводимо випробування різних систем. Також я був в журі закритого конкурсу, який проводим Мінцифри серед розробників саме засобів РЕБ проти FPV і, за результатами багатьох десятків команд, що були там, ніхто не зміг показати абсолютно 100% робочий захист РЕБ.
У мене навіть є чи то жарт, чи то не жарт. Знаєте, у старі часи люди, які, проєктували і будували мости, на прийманні завантажували його вантажем – і вся проєктна команда стояла під мостом. Це був знак того, що розробники, творці довіряють своєму виробу.
Так ось я точно так само людям, що створюють для військових куполи, обіцяють 100% захист, – всім пропоную самим встати під бойовий FPV. Хто готовий? Ніхто не готовий. У цьому випадку ми говоримо про те, що хтось намагається поставити військовим систему, у яку сам не вірить.
Якщо такий купол буде винайдений, а він все ж буде винайдений, лише питання, хто зробить його раніше – ми чи росіяни, тому що вони теж працюють над цією темою, – тоді, безумовно, я про це знатиму. І зможу сказати, що ось це рішення, скажімо, хай не на 100%, але хоча б на 80% гарантує безпеку особового складу і техніки.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум