FPV-дрони стали вагомим чинником у війні Росії проти України. Ці БПЛА – загроза не лише для бійців та техніки на фронті, а й у близькому тилу. Понад те, ситуація ще ускладнюється, оскільки обидві сторони постійно працюють над удосконаленням цієї технології, аби безпілотники могли літати ще довше і ще далі. Наскільки може розвинутись технологія FPV, хто має перевагу у кількості і яку роль ці дрони відігратимуть у війні далі – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили зі спеціалістом у сфері БПЛА Центру військово-морського аналізу (США) Семюелом Бендеттом.
– Дальність польоту FPV-дронів інтенсивно зростає. Зараз ми бачимо, що навіть далекобійні артилерійські системи перебувають у небезпеці. Загроза і далі зростатиме, чи є ліміт?
– Я вважаю, що на цьому етапі небезпека зростатиме. Обидві сторони накопичують запаси FPV-дронів, маючи на меті доправити тисячі і десятки тисяч FPV на фронт. Обидві сторони, особливо росіяни, працюють над різними моделями FPV, які зможуть летіти довше і далі, ніж звичні 5-7 км. Працюють над моделями, що здатні долати до 25 км.
Будуть різноманітні типи FPV-дронів, вироблені різними оборонними підприємствами, включаючи волонтерські, маленькі конструкторські бюро. Будуть FPV літакового типу та інші, що зможуть нести більше боєприпасів, більше небезпечного навантаження.
І, звісно ж, зараз багато зусиль спрямовано на те, аби дати можливість цим FPV-дронам за допомогою штучного інтелекту розпізнавати цілі, розпізнавати ландшафт і діяти більш автономно в умовах радіоелектронної боротьби. А також, можливо, діяти групами або навіть роєм.
Я вважаю, що на цьому етапі небезпека зростатимеСемюел Бендетт
– Перші FPV-дрони були застосовані в Україні приблизно півтора роки тому. За цей час поле бою тотально змінилося. Чи є розуміння, як виглядатиме війна наступного року, до прикладу?
– У полях буде багато заходів протидії. Очевидно – це системи радіоелектронної боротьби, протидронові системи як тактичного рівня – для солдатів, так і ті, що перекриватимуть такі підрозділи, як роти чи батальйони на землі. Розгорнуть системи та сенсори, що будуть моніторити повітряний простір.
Але одна із небезпек FPV-дронів, один із надзвичайних наслідків їхнього масштабного використання у цій війні, – це примус сухопутних військ обидвох сторін діяти набагато меншими групами, обмежуючи їхні маневри, пересування обладнання, систем та особового складу поблизу лінії зіткнення і витіснення багатьох цих систем, маневрування набагато далі в тил, де вони могли б бути поза зоною ураження.
Іншими словами, через FPV і квадрокоптери, як і інші БПЛА для розвідки та спостереження, що літають у великій кількості, на полі бою вас виявлять, відстежать і, зрештою, уразять з допомогою дрона. Тому обидві сторони мають бути дуже розсудливими під час пересування своїх сил, – як їх зосереджувати і як відстежувати дрони супротивника.
– Ви вивчаєте сферу дронів тривалий час, але чи очікували, що їхня присутність на полі бою стане такою масовою за дуже короткий відрізок часу?
– Я не думав, що це станеться настільки швидко. Відверто, багато людей, які почали глибоко, в деталях досліджувати конфлікт в Україні від початку його розгортання, вірогідно, не очікували, що він триватиме так довго. Дивлячись на увесь перелік правильних і неправильних припущень, багато аналітиків недооцінили спроможність українських військових воювати, як і стійкість армії та суспільства.
Вірогідно, на початках вторгнення не було зрозуміло, чи будуть комерційні технології мати такий значний масштаб, адже обидві сторони вступили в цю війну із набором військових безпілотників. Тому це вражає, чесно кажучи – що комерційна безпілотна технологія, китайська технологія, як і «домашні» напрацювання, змогли посісти таке значне місце у полях і заповнити таку важливу тактичну прогалину.
І оскільки війна із кожним місяцем затягувалася, з’являлися все нові інновації з обидвох сторін. Але особливо від українців, що створили такий тактичний підхід до запровадження комерційних технологій через волонтерський рух – квадрокоптерів, FPV-дронів та авіаційних безпілотних систем.
Вражає, як швидко усе змінилося, але значною мірою використання квадрокоптерів і комерційних безпілотних технологій залежить від того, як триватиме ця робота надалі. Коли ми йдемо до 2024 року – зими, весни наступного року – обидві сторони, особливо українці, намагатимуться впроваджувати інновації і розробляти нові рішення та технології БПЛА, щоб компенсувати постійний опір Росії українському контрнаступу.
– На вашу думку, хто перемагає в умовних перегонах у використанні та застосуванні FPV-дронів у війні – Україна чи Росія?
Багато аналітиків недооцінили спроможність українських військових воювати, як і стійкість армії та суспільстваСемюел Бендетт
– Дуже важко сказати, хто перемагає. Коли аналітики досліджують публічні докази застосування дронів, ми, очевидно, бачимо лише невелику частину їхнього реального застосування. Адже що б не публікувалося у соцмережах – це зазвичай успішний удар. Статистично – багато ударів FPV неуспішні. Значна частина комерційних дронів втрачається, тож ми отримуємо лише невелике вікно у реальне застосування цих технологій.
Україна очолила процес, встановила тренд волонтерськими постачаннями технології на фронт, але не так давно російські волонтери, зусиллями [державної] оборонної сфери, почали постачати значну кількість FPV на фронт. Можливо, десятки тисяч. Реальне число важко назвати, але, ймовірно, не менше 20-25 тисяч на місяць.
І, звісно, Україна також продовжує це робити. Але ми бачимо зараз, що і російська сторона нарощує кількісні зусилля та об’єми. Тому і важко сказати, хто перемагає – обидві сторони тягнуть технології на передову у величезних кількостях.
Читайте також: «Це схоже на риболовлю»: як дрони нищать російську техніку біля Бахмуту
– Чи є проблемою те, що більшість комплектуючих як для українських, так і для російських FPV-дронів, вироблені в Китаї?
– Це проблема, що вказує на перевагу Китаю у сфері квадрокоптерів. Китай все ще зберігає першість у виробництві багатьох компонентів для безпілотників у значних масштабах. Обидві сторони купують (у Китаї – ред.) величезну кількість цих компонентів для збирання і це, знову ж, свідчить про те, що Китай займає найбільшу частку ринку виробництва квадрокоптерів цивільного типу та всіх компонентів безпілотників, які дійсно потрібні людям.
З цієї причини зараз в Україні є прагнення виробляти ці компоненти всередині країни. У Росії теж намагаються, але усі ці спроби, ймовірно, будуть не надто успішними просто тому, що китайські компоненти та безпілотники будуть доступні для неї у найближчому майбутньому.
– Чи бачите дешевий засіб захисту від FPV, оскільки ефективність саморобних сіток на техніці під питанням? Чи варто розраховувати на щось інше?
– Я вважаю, що обидві сторони продовжують запроваджувати інновації, коли це стосується як захисту від квадрокоптерів, які скидають боєприпаси вертикально, так і від FPV-дронів, які спрямовуються у будь-яку частину машини чи танку. Тож, вірогідно, ми побачимо більше сіток, решіток та інших типів систем.
У Росії рекламують, що вони працюють над електронними системами захисту із сенсорами для виявлення і нейтралізації дронів – це те, що могло б бути легко встановлене на танк чи бронемашину. Упевнений, що над подібним працюють і в Україні.
Тому у грі буде набагато більше сенсорів і перешкод достатньо портативних, щоб встановити на транспорт або для переносу солдатами. Важко спрогнозувати, як швидко це може розвинутися, але загроза FPV і малих квадрокоптерів буде наростати, тож і інновацій для захисту від таких загроз транспорту і систем – як рухомих так і стаціонарних – більшатиме. І часом ми бачимо у відео, що цей захист буває успішним, як і те, що іноді він не допомагає зупинити удар FPV-дрона.
– Як швидко розвиватиметься технологія FPV-дронів, враховуючи досвід війни в Україні? Вже зараз бачимо використання ґрат для захисту від дронів на танках Армії оборони Ізраїлю. Такий захист стане більш поширеним?
– Вірогідно, усе розвиватиметься відносно швидко. Очевидно, що великі армії у небезпеці через малі комерційні дрони, як ми зараз бачимо у конфлікті між Ізраїлем і ХАМАСом. Ми бачили використання квадрокоптерів і FPV-дронів у громадянській війні в Судані. Ймовірно, ми побачимо все більше і більше цих застосувань і в інших конфліктах.
Найбільша проблема – це легкість, з якою ці дрони і компоненти до них можна отримати на міжнародних торговельних майданчиках, онлайн. І легкість, з якою пілоти за бажання навчитися можуть отримати знання та стати операторами FPV і квадрокоптерів.
Кожен конфлікт відрізнятиметься, бо це набір різноманітних змінних, зокрема у військових технологіях. Але FPV-дрони і квадрокоптери – це спільний знаменник у багатьох майбутніх конфліктах, з огляду на те, що відбувається в Україні і, ймовірно, також і в інших конфліктах.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум