Доступність посилання

ТОП новини

«Орлани», Zala, Supercam: як військові нищать російські дрони з «невидимого» британського ЗРК Stormer


Головна задача цього розрахунку ЗРК Stormer сил ППО ЗСУ – знищення російських БПЛА
Головна задача цього розрахунку ЗРК Stormer сил ППО ЗСУ – знищення російських БПЛА

Велика кількість російських БПЛА наразі є одним з найбільш серйозних викликів для українських підрозділів. Дрони противника в небі означають значне зростання ризиків для піхоти – одразу збільшується ймовірність наступу з боку військ РФ або починає працювати їхня артилерія. Як сили ППО біля лінії фронту полюють на безпілотники армії РФ – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповіли бійці розрахунку британської ЗРК Stormer, який працює на Донеччині, де російські сили розпочали серію атак.

«Важливий там, де йдуть найбільше бої»

Інверсійні сліди у небі – від літаків армії РФ за десятки кілометрів. Вони надто далеко для українського розрахунку ППО, але він готовий знищувати цілі в небі. За кілька тижнів кількість результативних пусків ракет вимірюється десятками. Працює екіпаж на британському зенітно-ракетному комплексі (ЗРК) Stormer HVM.

Британський ЗРК Stormer HVM, на якому працює український розрахунок ППО
Британський ЗРК Stormer HVM, на якому працює український розрахунок ППО

ЗРК являє собою бронетранспортер FV4333 Stormer на гусеничному шасі з поворотною пусковою установкою для восьми ракет Starstreak на даху. Ці ракети здатні вражати ціль на максимальній висоті 5-7 км та на дальності 7 км. Екіпаж одного такого комплексу складається з трьох бійців.

«На цьому напрямку, на який ми заїхали, ми знищили 20 цілей типу безпілотники. Різних видів було – це «Орлани», Zala, Supercam. [...] Такий комплекс важливий там, де йдуть найбільше бої, де йде прорив противника, багато літає безпілотників. Ми стараємося допомагати артилерії, бо якщо літають [безпілотники] – артилерія не працює. Не працює артилерія – не допомагає піхоті. Тобто тоді уже дуже складно працювати», – пояснює Антон, командир екіпажу ЗРК Stormer.

Російський безпілотник «Орлан-10», який збили із ЗРК Stormer
Російський безпілотник «Орлан-10», який збили із ЗРК Stormer

ЗРК Stormer Велика Британія передала Україні приблизно у середині 2022 року. З того часу ці системи разом із радянськими прикривають війська поблизу лінії фронту і полюють насамперед за безпілотниками супротивника. Хоча коли ця система розроблялася, основними цілями, які їй планували доручити, були літаки та гелікоптери.

«Я навчався на комплексах ближньої дії. Тобто «Стрела-10», «Шилка», «Тунгуска» (радянські комплекси ППО ближнього радіуса дії різних типів – ред.). На ЗРК Stormer не їздив вчитися. Так вийшло, що навчився під час бойової роботи. Дуже довго на ній працюю вже. Майже рік. За рік ми знищили 55 безпілотників», – зазначає командир екіпажу.

Антон, командир екіпажу ЗРК Stormer
Антон, командир екіпажу ЗРК Stormer

«Вони ще летять і летять. І будуть летіти. І ми їх будемо знищувати. Інакше ніяк. Воно вже якось звично: виїхали, знищили, приїхали назад. От і все», – зазначає оператор ЗРК Stormer Ростислав.

Читайте також: Українська «акула»: як новий дрон «Шарк» допомагає бити по російських військах

Без радара, але з лазером і міцною бронею

Особливість британської машини – відсутність радара, через що його ще називають «невидимими». У цього є переваги і недоліки. З одного боку, оскільки вона нічого не випромінює, противник може її знайти лише візуально. З іншого, – у оператора тут багато роботи, оскільки принципу «вистрелив і забув» тут немає.

«Треба вести ракету. Джойстик є, і вона за лазером йде. Ціль в перехресті, перехрестя паралельно з лазером, і ракета собі летить. Летить в ціль по лазеру. Інакше ніяк», – пояснює Ростислав.

Ростислав, оператор ЗРК Stormer
Ростислав, оператор ЗРК Stormer

Бійці розповідають: під час одного із виїздів екіпаж збив російський БПЛА Zala. А за кілька секунд потому відбувся вибух поруч – це вже було влучання і детонація іншого дрону противника – ударного «Ланцету».

Як пояснює командир екіпажу ЗРК Stormer, Zala наводить «Ланцет» і підсвічує ціль. Бійці не одразу зрозуміли, що сталось, оскільки перебували всередині бойової машини – але одразу рушили з місця.

«Ланцет» не попав по бойовій машині. Він ударив метрах у трьох від бойової. Тобто одразу так думали: чи «Ланцет», чи артилерія, снаряд прилетів чи щось таке. Не влучили особливо. Близько-близько. Ну а потім, судячи з [даних] групи прикриття, то «Ланцет» був», – розповідає Антон.

Читайте також: «Військові РФ замінувались, позаливались бетоном»: танкісти ЗСУ про наступ на Мелітополь

Випадки, коли броня рятувала розрахунок, траплялися уже не раз.

«Раз були виїхали на готовність, буквально хвилин 5 простояли і почала «арта» по нас крити. Переді мною розірвався снаряд, я його побачив, одразу на газ надавив і тікати. Тікати на ній добре – вона майже 80 кілометрів їде в годину. І маневрена. Непогана машина, гарна», – згадує випадок з обстрілом і ще одну перевагу ЗРК Stormer механік-водій екіпажу Андрій.

Бійці хвалять британську машину – кажуть, у 90% пуски ефективні. Але, наголошують, треба більше – як ракет, так і бойових машин.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Форум

XS
SM
MD
LG