Військовослужбовці 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ воюють на Запорізькому напрямку з літа 2022 року. Бійці застали позиційну війну у минулому році і беруть активну участь у наступі української армії, який тут, під Мелітополем, триває вже майже п’ять місяців. «Донбас Реалії» (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з танкістами бригади про зміни на полі бою та те, як російські війська намагаються стримувати просування ЗСУ.
Російські дрони в повітрі – майже цілодобово
Екіпаж Т-72 вимикає двигун і маскує машину в одній із лісопосадок Запорізької області. Це вже рутинна справа після кожного бойового виїзду – зробити танк непомітним для російських безпілотників. Т-72 у підрозділі хоч і радянські, але в Україну приїхали з-за кордону: Польща передала їх ще на початку повномасштабного вторгнення.
«Механіки цілими днями під танками, в маслі, в солярці постійно, не встигали митися. Ремонтували, ремонтували, ремонтували. Зараз вже практично вся техніка доведена до розуму», – розповідає Євген, військовослужбовець 65-ї ОМБр ЗСУ.
Читайте також: Український наступ на півдні: швидкого прориву не буде?
Танкісти 65-ї бригади йшли цього літа в наступ на рівних з бригадами, які мали західну техніку. Розповідають, що порівняно з минулим роком у армії Росії на цьому напрямку стало значно більше безпілотників, які вони використовують майже цілодобово. Але це не зупиняє українських танкістів.
«Ми знаємо, що там попереду є хлопці, яким набагато важче, яким треба допомогти будь-якої миті. Ми в готовності цілодобово, – вночі, вдень, щоб підскочити хлопцям допомогти, тому що на них теж виїжджають і ворожі танки, і БТР, і БМП, по яких треба відпрацювати», – каже Євген.
Він – механік-водій, і танк, біля якого спілкуємось, нещодавно приїхав з ремонту. Варто було екіпажу через технічну несправність затриматись на вогневій – одразу прилетів російський дрон-камікадзе «Ланцет».
«Буквально впорались із несправністю, залізли в танк, прикрили люки, і через секунд 10-15 свист швиденький і «бах». Екіпаж відбувся легкими контузіями, слух трошки в навідника пошкоджений. Танк поїхав на завод, але звідти я вивіз його повністю своїм ходом, виїхали. Динаміка зробила свою справу, врятувала життя», – згадує танкіст.
Його командир, якого також звати Євген, каже, що кожен виїзд психологічно важкий. Страх є у всіх, але головне – не панікувати.
«Треба маневрувати, десь посадки, [ховатися] за деревами, перепади висот, тільки так. Головне, перед виїздом все добре роздивитися дронами, пройтися пішки, якщо треба, тобто підготуватися. Так просто виїхати – це вже крайній випадок», – розповідає військовослужбовець.
Міни з сюрпризом
Друга проблема для українських танкістів – міни. До того ж часто вони з'являються там, де, здавалося б, вже розміновано. Ось такі «парашутики» російські війська скидають дистанційно. Це міна ПТМ-4, яка має неконтактний підривач із магнітним датчиком цілі.
«Вона має магнітну дію. Коли порушується її магнітне поле, відбувається детонація», – розповідає механік-водій з позивним «Батюшка».
На його танку встановлено спеціальні ланцюги, які, розповідає, для того, щоб міна вибухнула не під танком, де він найменш захищений, а перед ним.
«Міни – це таке перманентне явище. Зараз ми пробили першу, другу лінію, доходимо до третьої, а воно ж наростає знов і знов. Немає такого, що десь більше, а десь менше – «дофігіща» на усьому напрямку», – каже військовослужбовець 65-ї бригади ЗСУ.
Читайте також: Росія пішла у новий масштабний наступ на Сході. Пояснюємо, чим це загрожує
«Батюшка» говорить, що навіть для «Леопардів» міни – це найбільша проблема. Якщо танк підривається, екіпаж залишає машину, техніка стає просто точкою на карті, яку потім знищує артилерія військ РФ. Щодо Т-72, то тут екіпаж набагато менш захищений, ніж у західних танках.
«В них є така звичка: міна з сюрпризом, тобто дві міни, або три міни (одна на одній – ред.) і тоді вириває все що тільки можна. І при цьому сильно пошкоджує механіка, якщо гусянкою наїхав. А тут ще й баки є всередині, тут ще БК (боєкомплект – ред.) ззаду», – пояснює «Батюшка».
За час літньої і осінньої кампанії ЗСУ на Мелітопольському напрямку вдалося просунутися на 9 кілометрів вглиб російської оборони. До Токмака залишається близько 18 кілометрів. Після звільнення Роботиного бої йдуть в районі сіл Вербове і Новопрокопівка.
«Час, який їм дали на те, щоб окопатися, зіграв важливу роль. Вони (військові РФ – ред.) замінувались, вони позаливались бетоном, освоїлись на території», – каже Євген.
За його словами, без переваги в повітрі штурмувати по мінних полях бетонні бліндажі військ РФ дуже складно.
«Люди сміялися рік тому, що 55-ки їдуть (старі радянські танки Т-55– ред.). Мовляв, у них вже немає чим воювати. Воювати в них є чим. Вони ж їх не пускають у бій, ясно, що це безглуздо, вони їх просто розмістили як вогневі точки, замурували, і 100-мм гармата, цьому танку (Т-72– ред.) нічого не зробить, але піхота, легкоброньована техніка… Це все ж гармата, і вона стріляє дуже боляче» – розмірковує Євген.
Згідно зі зведеннями Генерального штабу ЗСУ, російські війська біля Роботиного періодично намагаються відновити втрачене положення. Водночас наступальна операція українських сил триває.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум