«Ми танцюємо не лише тому, що любимо танцювати. Ми підтримуємо одне одного, зберігаємо українську культуру і показуємо, що Україна – це не тільки війна та біль, а ще й наша музика, традиції, краса, сила та життєлюбність», – розповідає учасниця українського ансамблю народного танцю «Голубка» Олена Крутоголова.
Колектив виник у Цюриху восени 2022 року як волонтерський проєкт для українців, які знайшли прихисток від війни у Швейцарії. За ці роки «Голубка» стала не лише танцювальним колективом, а й місцем підтримки та спілкування. Сьогодні в ансамблі танцюють понад тридцять жінок і чоловіків. Вони виступають на фестивалях і національних святах, знайомлячи швейцарську публіку з українськими традиціями.
Як народний танець допомагає українцям зберігати зв’язок із домом і водночас знайомити швейцарців з українською культурою – розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?»
«Це набагато більше, ніж просто танці»
До початку повномасштабної війни Росії проти України Олена Крутоголова працювала у сфері торгівлі вином, займалася організаційною та управлінською роботою. До Швейцарії вона переїхала в березні 2022 року. Нині працює у вагоні-ресторані швейцарських потягів.
Народними танцями, пригадує Олена, займалася майже двадцять років у Миколаєві – виступала на різних сценах та їздила з колективом за кордон. Після переїзду до Цюриха ансамбль «Голубка», каже вона, дав їй можливість повернутися до того, що колись було важливою частиною її життя.
«Голубка» стала для мене своєрідним рятівним коломОлена Крутоголова
«Ніби знову зануритися в магію танцю, яку я пам’ятала з дитинства. У той період розпачу, невідомості й тривоги «Голубка» стала для мене своєрідним рятівним колом. Це було місце, де можна було зустріти людей, які переживали те саме, відчути підтримку, повернути собі радість хоча б на декілька годин».
Олена розповідає, що багаторічний досвід дозволив їй не лише повернутися на сцену, а й допомагати художній керівниці ансамблю з постановками та передавати свій досвід іншим учасницям. За її словами, танець також допомагає зберігати зв’язок з Україною.
«На репетиціях я отримую енергію, радість і відчуття спільноти. Саме тому «Голубка» для мене дуже важлива, і я хочу, щоб цей ансамбль жив і розвивався».
Тетяна Лідзар разом із трьома дітьми переїхала до Швейцарії з Борисполя Київської області в травні 2022 року. В Україні вона працювала психологинею, а нині – соціальною педагогинею та асистенткою у швейцарській школі, де допомагає дітям з особливими освітніми потребами.
Дуже важливо не втратити зв’язок зі своїм домомТетяна Лідзар
Тетяна розповідає, що участь в ансамблі стала для неї частиною адаптації до життя в новій країні, а також можливістю розповідати про Україну людям, які раніше могли мало знати про її традиції.
«Голубка» для мене – це набагато більше, ніж просто танці. Це люди, спілкування, підтримка і відчуття приналежності. Коли ти приїжджаєш до іншої країни через війну, дуже важливо не втратити зв’язок зі своїм домом, мовою та культурою. Через український танець я зберігаю цей зв’язок і водночас маю можливість познайомити інших людей у Швейцарії з красою та різноманітністю української культури».
Десятки виступів по всій Швейцарії
Український ансамбль народного танцю «Голубка» створила у Цюриху восени 2022 року хореографиня Олена Хайдеманн – львів’янка, яка багато років живе за кордоном.
Українським народним танцем вона захоплювалася з дитинства: танцювала в ансамблі, який відтворював танці Західної України, а згодом була асистенткою хореографа одного з колективів. Після початку повномасштабної війни, розповідає Олена, вирішила використати свій досвід, щоб підтримати людей, які приїхали з України до Швейцарії.
«Я довіряю танцю. Він допомагає людині відчути себе частиною світу. У 2022 році я вирішила створити український хореографічний ансамбль «Голубка», щоб поділитися своїм досвідом із людьми, які приїхали до Швейцарії з України у пошуках захисту від війни».
У перший рік волонтерський проєкт підтримувала швейцарська гуманітарна асоціація NGO Bonum. Згодом учасники заснували власну однойменну асоціацію «Голубка». Заняття для біженців безкоштовні. Їх проводять у танцювальній школі Daniela Quispe Tanzschule, яка безоплатно надає колективу приміщення.
Олена каже, що група, яка починалася із зустрічей і репетицій, поступово перетворилася на спільноту. За словами художньої керівниці, навколо танцю сформувалося середовище взаємної підтримки: учасники діляться побутовими труднощами, говорять про дітей, роботу, родинні проблеми та невизначеність майбутнього.
Перший виступ «Голубки» відбувся у квітні 2023 року. Тоді колектив показав публіці «Ліричний танець». Згодом у репертуарі з’явилися «Плескач», «Буковинський», «Дев’ятка» та «Запорозький». Зараз ансамбль готує «Дібровчанку».
Учасники виконують не лише сценічні, а й інтерактивні народні танці – «Коломийку», «Решето», «Карапет», «Гречаники», «Шир», до яких можуть долучитися глядачі. Наприклад, під час веселого «Гусачка» танцюристи беруться то за лікті, то за вуха, то за коліна, пустують і сміються разом із публікою.
Є у репертуарі й швейцарські танці – зокрема «Баарер полька» та «Алевандер».
З костюмами ансамблю, розповідає Олена, допомагає її подруга. Нині «Голубка» має декілька комплектів українського сценічного вбрання, різні вишиванки, танцювальні спідниці, плахти, пояси, гуцульські стрічки та вінки. Взуття учасники замовляють самостійно – жіночі червоні чобітки й туфлі та чоловічі чорні чоботи.
Кількість виступів колективу щороку зростала: у 2023 році ансамбль взяв участь у 12 концертах, у 2024-му – у 15, а торік – у 18, а лише за перші шість місяців цього року – у десяти концертах у різних містах Швейцарії.
Влітку 2024 року колектив став учасником фольклорного параду в Цюриху, який зібрав понад п’ятдесят делегацій і десятки тисяч глядачів з усього світу. Українці пройшли танцювальною ходою під «Гей, соколи!», «Марусю» та «Запорозький марш». Люди вздовж маршруту, розповідає художня керівниця колективу, вітали їх словами «Слава Україні!» та «Героям слава!»
Першого серпня цього року учасники «Голубки» долучилися до заходу з нагоди Національного свята Швейцарії на історичному лузі Рютлі в кантоні Урі. Українці вийшли на свято у традиційних костюмах поруч із представниками інших культур.
Президент Швейцарії Гі Пармелен фотографувався з учасниками у національному вбранні, серед яких були й представники «Голубки».
Уже у вересні ансамбль презентуватиме спільний проєкт із йодль-хором із сусідньої комуни Устер. Швейцарці співатимуть, українці танцюватимуть, а після виступу глядачів запросять на майстер-класи зі швейцарського співу та українського танцю.
- Станом на 17 серпня 2026 року, за даними Державного секретаріату Швейцарії з питань міграції (SEM), статус тимчасового захисту S у країні мали 73 580 українців.
- Уряд Швейцарії продовжив дію статусу захисту S біженців з України до 4 березня 2028 року. Водночас із 20 серпня країна запровадила обмеження для новоприбулих українців призовного віку: отримати тимчасовий захист вони можуть, якщо підтвердять виконання військових обов’язків відповідно до законодавства України. Нові правила не стосуються тих, хто отримав статус S раніше. Такі ж обмеження для воєнних мігрантів з України раніше запровадили і в Євросоюзі.
Форум