Доступність посилання

«Збив прямо над собою дрон». Дорога життя і смерті до Костянтинівки. Репортаж

Як бійці полюють на російські дрони, отримують поранення і прикривають останні логістичні маршрути до Костянтинівки?
Як бійці полюють на російські дрони, отримують поранення і прикривають останні логістичні маршрути до Костянтинівки?

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ – Із Олексієво-Дружківки до Костянтинівки близько ти кілометрів. Цю дистанцію, а часом і відчутно більшу, українські військові зараз долають пішки – ротація на позиціях, забезпечення харчами і боєприпасами, вивезення поранених робить рух на цій ділянці щоденним, хоч і максимально прихованим від російських дронів. Щоб дістатися до міста, куди веде не так багато доріг і в якому вже відбуваються бої, потрібно витрачати години.

Костянтинівський напрямок – один із найгарячіших на всьому фронті, і часто є другим після Покровського за кількістю бойових зіткнень у зведеннях українського Генштабу. Російські війська тиснуть на місто та населені пункти поблизу, перетворивши дорогу до Костянтинівки на дорогу життя. І смерті.

Разом із бійцями зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 24-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) імені короля Данила журналіст Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) відправився у бік Костянтинівки і побачив, що відбувається на під’їзді до міста.

Цей текст – невеликий фрагмент відеорепортажу телепроєкту Донбас Реалії. Повний випуск ви можете переглянути на YouTube.

Бійці щойно встигають відігнати авто у безпечне місце, як усе довкола раптово тоне у заглушливому звуку стрільби – автомати, дробовики, рушниці – десь із десяток стволів цілять по маленькій цятці у небі – високий неприємний гул видає у ній FPV.

За світловий день бійці, що прикривають дорогу на Костянтинівку випускають сотні набоїв із автоматів – по дронам стріляють з усього, що мають. В тому числі із дробовиків
За світловий день бійці, що прикривають дорогу на Костянтинівку випускають сотні набоїв із автоматів – по дронам стріляють з усього, що мають. В тому числі із дробовиків

У цей час, майже не зважаючи на стрілянину довкола, дорогою проїздить велосипедист. Цивільний хіба що трохи прискорюється, коли проїжджає повз самохідну артустановку 2С1 «Гвоздика» – радянська 122-мм самохідна артилерійська установка на базі шасі МТ-ЛБ. Серійно САУ вироблялась у Харкові з 1971 року і до початку 90-х. – її, несправну, сюди на світанку притягнув танк 24-ї ОМБр.

Саме цілячи у САУ, FPV нарізає кола на висоті у пошуках прогалини в антидроновій сітці. Але зенітники цього разу святкують перемогу.

«Є! Х** тобі!» – вигукує один із бійців, коли російський FPV вдається збити, і разом із побратимами похапцем біжить у справах далі.

Поняття «пояс фортець» або ж «фортечний пояс», чи «ланцюг фортець» (англійською fortress belt) увів американський Інститут вивчення війни (ISW). Як пояснюють аналітики, вони мають на увазі чотири великі міста (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ) та кілька містечок і селищ, що лежать з півночі на південь вздовж траси H-20 Костянтинівка – Слов'янськ. Українські сили почали будувати оборонні позиції у цих містах та навколо після того, як відбили їх у російських гібридних сил у квітні 2014 року. Довжина поясу – 50 кілометрів.

«Останні 11 років Україна витрачала час, гроші та зусилля на зміцнення фортечного поясу та створення значної оборонної промислової та оборонної інфраструктури в цих містах та навколо них», – зазначають в ISW.

За визначенням аналітиків:

  • Слов'янськ і Краматорськ утворюють північну половину фортечного поясу і служать важливими логістичними центрами для українських сил, що захищають Донецьку область.
  • Дружківка та Костянтинівка належать до південної частини оборонного поясу.

«Невдача Росії у захопленні Слов'янська у 2022 році та тривалі бої за оточення фортечного поясу підкреслюють успіх довгострокових зусиль України з укріплення міст фортечного поясу. Російські сили наразі все ще намагаються оточити фортечний пояс з південного заходу і ведуть боротьбу за його захоплення, що, ймовірно, займе кілька років», – наголосили аналітики у звіті за 12 серпня 2025 року.

Станом на 22 квітня 2026 року, згідно з мапою DeepState, майже вся Костянтинівка перебуває під контролем Сил оборони. Як «сіру зону» – район, який ніким не контролюється повністю – аналітики позначили ділянку на південно-східній околиці міста, а також ще дві значно менші північніше та південніше від неї.

Костянтинівка на мапі DeepState станом на 22 квітня 2026 року
Костянтинівка на мапі DeepState станом на 22 квітня 2026 року

За даними Донецької ОВА, на початок березня 2026 року у Костянтинівці, попри регулярні заклики виїжджати, лишалось понад 2000 цивільних. Унаслідок обстрілів армії РФ місто знеструмлено, з серпня минулого року немає газу, чисту воду можна набрати з двох свердловин; громадський транспорт не працює з червня. Евакуюватись тепер можна лише пішки.

До повномасштабного вторгнення у Костянтинівці жили понад 67 тисяч людей.

За кілька метрів зупиняється обварений решітками пікап. І, під мотивуючі крики командира «Сідай-сідай-сідай! Бігом-бігом-бігом!», хоч і стоячи, але всі бійці знаходять собі місце. Секунд 30, і авто рушає – поки затишшя не закінчилося.

Завантаження в автомобіль у цьому районі відбувається за секунди – навіть якщо їхати доводиться стоячи
Завантаження в автомобіль у цьому районі відбувається за секунди – навіть якщо їхати доводиться стоячи

«Кеп», боєць зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 24-ї ОМБр, паралельно набиває патрони у магазини – він сьогодні нікуди не їде. Як сам каже – безвилазно на цій позиції він уже п’ятий місяць.

– Я з 6 березня 2022 року на війні і переважно працював у піхоті. Воював за Соледар, за Бахмут. Коротше, побував в багатьох місцях, був двічі поранений.
– Після піхоти вам тут як?
– Після піхоти тут нормально, більш-менш спокійно. Вчора мене легко поранило, тому що збив прям над собою дрон. Він впав за 4-5 метрів від мене. Такий маленький уламочок, десь міліметри чотири, влетів під лопатку. Ну нічого, нормально. Медик витягнув. Ножем, блін, виковиряв, – сміється «Кеп».

(Редакція не вказує прізвища бійців з міркувань безпеки)

Є кілька звуків, які супроводжують постійно на цій відстані від лінії фронту – звук самих дронів, стрілянина, яка починається після їхньої появи, і періодичне дзижчання детекторів дронів, які попереджають про наближення БПЛА – чий би він не був. Хоча вдивлятися в екран детектора не завжди вистачає часу. Якщо дрон над дорогою – це, найімовірніше, загроза.

Вистрілюємо більше тисячі набоїв за день. Ну, кожний там по 300-350 набоїв
«Кеп»

«Бувають дні, що не встигаєш магазини заряджати, набої. Дрон за дроном летять і працюємо постійно. От, наприклад, ми на цій позиції вистрілюємо більше тисячі набоїв за день. Ну, кожний там по 300-350 набоїв вистрілює», – розповідає «Кеп».

За час прикриття дороги на Костянтинівку «Кеп» вже двічі отримав поранення. Але каже, що «Після піхоти тут нормально»
За час прикриття дороги на Костянтинівку «Кеп» вже двічі отримав поранення. Але каже, що «Після піхоти тут нормально»

Цією ж дорогою користуються цивільні – доволі багато тих, хто досі живе тут, фактично у «зона ураження озброєнням», попри наближення лінії фронту.

Про евакуацію, наприклад, місцева жителька Яна говорить різко: «У нас тітка лежача, 90 років. Деменція. Ви уявляєте, що таке деменція? Вона не в собі. Куди з нею їхати? Куди?..»

Так вона відказує уже з турнікетом на нозі – за 10 хвилин до того у неї поцілив російський FPV-дрон. Одяг просякнутий кров’ю на нозі і сідниці.

Після влучання російського дрона у велосипед, на якому їхала місцева жінка, турнікет їй наклав український військовий, який був неподалік
Після влучання російського дрона у велосипед, на якому їхала місцева жінка, турнікет їй наклав український військовий, який був неподалік

«Ми удвох з дочкою з Дружківки їхали. Пенсію отримали», – із розчаруванням каже жінка. Її дочка обійшлась без поранень, – Слава Богу».

Допомогу жінці надав військовий, який бачив момент атаки FPV-дрона.

«Він просто дорогою йшов, розвертається і тупо в людей. Все, вся ситуація. Це ще добре, що так обійшлося, що жива».

Тим часом до залишеної САУ приїжджає танк – потрібно трохи часу, щоб розвернутися на вузькій дорозі і підчепити знерухомлену гармату. У цей час небо знову починає дзижчати, із землі відповідають щільним вогнем з автоматів. Лунає вибух.

Попри влучання російського дрона танк успішно евакуював знерухомлену САУ «Гвоздика»
Попри влучання російського дрона танк успішно евакуював знерухомлену САУ «Гвоздика»

«Бл**дь…», – протяжно вигукує медик 24-ї ОМБр з позивним «Механік», дивлячись на танк із відстані у кілька десятків метрів, – Влучив (дрон – ред.). Давайте скоріше, бо зараз ще буде їх до**. Зараз налетить, як «жужиків».

Одне влучання не створило проблем – викинувши в повітря клуби диму, танк впевнено потягнув «Гвоздику» глибше в тил. Ця евакуація відбулася успішно – всі цілі.

Вздовж суцільних руїн боєць 24 ОМБр «Колібрі» крокує, часом, по кілька разів на день
Вздовж суцільних руїн боєць 24 ОМБр «Колібрі» крокує, часом, по кілька разів на день

«Позитивних історій тут немає. А що тут цікавого може бути? Погорілі авто і загиблі люди тільки. Нічого особливого. Більше про втрати. А так – нічого на цій трасі немає», – не сповільнюючи кроку у напрямку Костянтинівки розповідає «Колібрі», боєць зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (ЗРАДн) 24-ї ОМБр імені короля Данила.

Він один із тих, хто постійно ходить цією дорогою – робити це доводиться чи не через день.

Похід із журналістами до Костянтинівки – уже третій за добу. Пройдені кілометри він уже не рахує.

– Досить багато. Ну, можна рахувати – зараз з Олексієво-Дружківки ходиш в Костянтинівку пішки.
– Скільки кілометрів? 20?
– Кілометрів 20 виходить. Якщо суто в Костянтинівку і назад, а якщо ще по Костянтинівці – намотаєш і до 30-ти.

І кожен такий кілометр, час його подолання, кожного разу інший. Потрібно постійно враховувати дрони – слухати те, що відбувається довкола, і завжди пам’ятати про потенційне укриття, яке може знадобитися у будь-який момент.

Під час руху дорогою потрібно пам'ятати про ймовірне укриття, якщо раптово наближатиметься дрон
Під час руху дорогою потрібно пам'ятати про ймовірне укриття, якщо раптово наближатиметься дрон

Про те, який вигляд має дорога життя поблизу Костянтинівки, як з міста тікають цивільні під прикриттям бійців зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 24-ї ОМБр імені короля Данила і як вони врятували пораненого побратима – дивіться у відеорепортажі проєкту Донбас Реалії.

***

Форум

XS
SM
MD
LG