Доступність посилання

ТОП новини
03 липня 2020, Київ 14:24

«Мета – притягнення керівництва Росії до відповідальності»: інтерв'ю із заступником голови МЗС Євгеном Єніним


Євген Єнін, заступник міністра закордонних справ України

Євген Єнін – заступник міністра закордонних справ України з 15 квітня 2020 року. На посаді курує справи щодо збитого «Боїнга» MH17 і літака МАУ в Ірані, а також американським та азійським напрямками зовнішньої політики і консульською службою. Раніше Єнін працював у Генпрокуратурі, займався збором та передачею до міжнародних судів доказів порушення Росією міжнародного права. З ГПУ Єнін пішов торік, обґрунтувавши це «вибором на користь своїх принципів». Через місяць на новій посаді в МЗС Євген Єнін погодився на інтерв'ю Радіо Свобода, розповів про роботу МЗС в умовах пандемії COVID-19, перемовини з Тегераном щодо збитого літака та результати, яких хоче добитися Україна у справі МН17.

Радіо Свобода: Через COVID-19 МЗС зіткнулося із труднощами по всіх фронтах: від евакуації громадян та закриття кордонів до трудової міграції. Щодо евакуації. На початковій стадії це все було схоже на хаос, люди звинувачували консульські служби в неправильній інформації щодо обсервації і рейсів. В чому тоді була помилка МЗС? Проблеми в комунікації?

Євген Єнін: Попри певні складнощі перехідного періоду, я вважаю, що ми впоралися, впоралися гідно. За оцінками і наших громадян, і багатьох наших партнерів, евакуація, яка була здійснена, в тому числі і за активної участі МЗС України, вважається однією зі зразкових. Загалом за сприяння Міністерства закордонних справ до України повернулося понад 230 тисяч громадян України. І цей процес продовжується.

Загалом за сприяння Міністерства закордонних справ до України повернулося понад 230 тисяч громадян України. І цей процес продовжується


Ми всіляко намагаємося сприяти максимально швидкій і оперативній евакуації наших громадян. Хоча часом це буває досить складно з урахуванням і національних особливостей, і відповідного епідеміологічного режиму в різних країнах. Часто на заваді стає якась бюрократія, додаткова пересторога.

– Чи йдуть зараз перемовини з окремими країнами про відкриття кордонів. До прикладу, такими як Греція, Туреччина чи Кіпр, які заявляли, що готові приймати туристів. Чи є якась взаємодія?

– Я буквально щодня спілкуюся з багатьма нашими послами в інших державах, а також іноземними послами в Україні. На сьогодні переважна більшість країн вкрай обережно ставляться до питань відновлення перевезень, попри активний початок туристичного сезону. Якщо ми говоримо про традиційні для українського туриста дестинації, той самий Єгипет, то він вкрай обережний у своїх оцінках.

– Конкретних домовленостей немає?

– Напередодні я спілкувався з нашим послом в Ізраїлі, який сказав, що Ізраїль десь до середини літа планує пілотний проєкт відкриття кордонів з туристичною метою для так званого «зеленого списку країн», де найменші ризики захворювання, там де вживаються максимальні заходи санітарного характеру, максимальний відсоток населення, який проходить через відповідне тестування.

– Це Україна також?

– У нас ще є величезний простір для активізації діяльності у цьому напрямку, в тому числі переговорний. Але саме медичні критерії завжди матимуть ключову роль.

– Коли очікувати відкриття кордонів і відновлення авіасполучення? Чи є якісь конкретні дати?

– Я думаю, що конкретних дат наразі дати не готовий жоден чиновник у наших країнах-партнерах. Ми маємо відштовхуватися від відповідних рішень влади в конкретних країнах.

– Тобто, не все залежить від України?

– Ключові рішення мають ухвалюватися тими країнами, які готові приймати туристів і забезпечити відповідні умови, щоб уникнути другої хвилі пандемії.

– Цікава історія з угодою ЄС про відкрите небо. Активні переговори мали початися ближче до цього літа, чи все заморозилося?

– Певна обережна позиція держав членів Європейського Союзу добре відома українській стороні. В цьому випадку, на жаль, не все залежить від України. Ми готові до активізації цих переговорів, як тільки наші партнери дадуть нам відповідний сигнал.

– Про які конкретні країни йдеться?

– Ми не очікуємо в режимі sit and wait (сидіти і чекати – ред.). Ми активно працюємо з тими партнерами, які мають обережні упередження щодо певних географічних термінів. Я не хотів би назвати країни конкретно, але вони достатньо відомі.

«Ми бачимо що поступово кільце навколо Росії стискається»

– З'явилася інформація від російської служби ВВС, що затримали в Донецьку Леоніда Харченка, одного з фігурантів МН17. Чи відомо щось МЗС про це?

Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін
Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін

– Ми з величезним інтересом і увагою спостерігаємо за судовим процесом, який відбувається в Нідерландах. До цього етапу ми теж прийшли не просто. Я, зокрема, був певний час активним учасником цих переговорів. Ми чудово розуміємо, що часові рамки цього процесу можуть мати декілька років. Ми переконані, що цей список не буде обмежено. І що в подальшому ми можемо розраховувати на те, що перед правосуддям постане в тому числі і вище військово-політичне керівництво Російської Федерації.

– Коли можна чекати вироків?

– Вироків слід чекати щонайменше кілька років. Такі процеси не відбуваються швидко. До того ж, швидкість не має зашкодити якості. Оскільки ми чудово розуміємо всі ризики подальшого оскарження відповідних рішень в Європейському суді з прав людини, нам потрібна якість. Наша мета – притягнення Російської Федерації та її вищого керівництва до відповідальності за факти порушення міжнародного права, за анексію Криму, за втручання військових на Донбасі, в тому числі збиття малайзійського «Боїнга».

Вироків слід чекати щонайменше кілька років. Такі процеси не відбуваються швидко. До того ж, швидкість не має зашкодити якості


– А чи може взагалі керівництво Російської Федерації бути притягнутим до відповідальності? Оскільки процес триває вже довго.

– Це є ,на жаль, на сьогоднішній момент невід'ємною частиною механізмів, які передбачає міжнародне право. Не менш важливим є фактор невідворотності. Саме на це здійснюється ставка. Ми бачимо що поступово кільце навколо Росії стискається.

– Передача Цемаха Росії – це була помилка? З точки зору справи МН17?

– Неважливо чи це була помилка, чи частина потрібного компромісу. Моє завдання як дипломата і завдання наших колег з Генпрокуратури – максимально використати ті докази, які були зібрані в рамках кримінального провадження, в посиленні наших позицій в голландському суді, в міжнародних судових інстанціях.

– Тобто це було правильне рішення?

– Це рішення вже сталося. Немає сенсу його обговорювати.

– Але ми можемо бачити наслідки зараз?

– Наслідки є. Вони є позитивні – у вигляді повернення конкретних осіб з російського полону і вони є іншого характеру. Але ми розуміємо, що дуже часто доводиться приймати складні рішення.

– Ви вірите, що колись обвинувачені будуть сидіти у в'язниці. Ви вірите, що Росія може їх видати?

– Знаєте, декілька років тому, коли я потрапив до Генеральної прокуратури, то ніхто не вірив, що шалені статки Януковича можуть колись повернути до державної скарбниці. Але свого часу, три роки тому, 1,5 мільярда доларів було повернуто до скарбниці. Є віра, є конкретний план дій, яким ми йдемо, як тоді так і зараз.

– Днями спливає термін подачі Україною меморандуму до Арбітражного трибуналу щодо захоплення кораблів і моряків у Керченській протоці. Якісь кроки ми вже зробили в цьому напрямку?

– Ми перебуваємо на фінальній стадії погодження відповідного меморандуму. Це не просто текст, це докази, це свідчення наших моряків, це результати певних експертиз, які лягають в основу наших позовних вимог, це гарантії припинення кримінального переслідування щодо наших моряків, яких російська сторона не мала права притягати до кримінальної відповідальності, безумовно це питання компенсації, як матеріальної, так і морального характеру.

– Про які суми йдеться?

– Ми виходили з розрахунків, в основу яких було покладено міжнародний досвід. З огляду на певні вимоги регламенту арбітражу, ми не оголошуємо конкретні суми чи деталі меморандуму.

– Встигаємо до дедлайну подати?

– Ми не просто встигаємо, ми впевнено подаємо його у встановлені судом терміни.

«Ми будемо змушені звертатися до міжнародних арбітражів»

– Щодо українського літака, який був збитий у небі над Іраном. Як зараз йдуть перемовини з Тегераном, зокрема, щодо передачі «чорних скриньок»?

Євген Єнін, заступник міністра закордоних справ України
Євген Єнін, заступник міністра закордоних справ України

– Ми маємо одразу відрізняти кілька паралельних треків. Насамперед – технічне розслідування. Є відповідний орган в системі державного управління України, який відповідальний за технічне розслідування. Представники цього органу декілька разів були в Ірані, брали участь в певних попередніх етапах цього розслідування. Воно рухається, поки що не настільки швидко, як хотілося б. Зокрема в цій площині лежить зчитування і розшифровка так званих «чорних скриньок».

Ми розраховуємо, що іранська сторона виконає свої міжнародні зобов'язання і буде співпрацювати з іншими країнами, громадяни яких постраждали під час катастрофи


Згідно з усіма міжнародними конвенціями у цій сфері, а це Монреальська і Чиказька конвенція, країна, на території якої стався інцидент, має забезпечити негайну або розшифровку зазначених чорних скриньок, або передачу їх іншій, третій державі. Наскільки нам відомо у світі на сьогодні існує буквально кілька держав, які мають відповідне програмне забезпечення і відповідну експертизу. Більше того, ми вже відпрацювали відповідну технологічну можливість проведення зазначеної експертизи на території Франції. Тепер ми розраховуємо, що іранська сторона виконає свої міжнародні зобов'язання і буде співпрацювати з іншими країнами, громадяни яких постраждали під час катастрофи.

– Чому Іран так затягує цей процес? Пройшло вже 5 місяців.

– Я не хотів би гадати. Головне – забезпечити результат. До речі, третій трек, про який я ще не згадав – це переговори щодо об'єктивного неупередженого розслідування, щодо гарантій неповторення інцидентів в майбутньому і щодо компенсацій сім'ям потерпілих, авіакомпанії та державі Україна. Якщо перемовини зайдуть в глухий кут, то ми будемо змушені звертатися до міжнародних арбітражів, зокрема Міжнародного суду ООН. Йдеться не лише про Україну, йдеться про єдиний фронт держав Канади, Великої Британії, Швеції, Афганістану і України.

– Скільки Україна вимагатиме компенсації? Було відомо, що іранська сторона пропонувала 80 тисяч доларів, Україна говорила, що цього недостатньо. Зараз йдеться про якісь конкретні суми?

– Я сподіваюся, що днями буде затверджено, як склад делегації України, так і відповідні директиви, що дозволять нам наблизитися до початку переговорів. Ми розраховуємо на затвердження складу делегації і відповідних директив. Крім того ми перебуваємо в активній взаємодії з нашими партнерами з Канади, Швеції, Великої Британії, Афганістану у тому, щоби сформувати єдину позицію у переговорах з іранською стороною.

– Нещодавно був скандал, пов'язаний з іранським депутатом, який заявив, що збиття «​Боїнга»​ було нібито правильним, а у справі затриманих немає. Це правда, що ніхто із причетних не затриманий?

– Під час перемовин міністра закордонних справ України з його іранським колегою, глава МЗС Ірану запевнив нас, що позиція депутата іранського парламенту не є офіційною. Він запевнив, що досудове розслідування триває, а низка осіб, причетність яких встановлено цим досудовим розслідуванням, перебувають під вартою. Наскільки мені відомо, Офіс генерального прокурора разом з СБУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні в Україні і вже направили низку запитів про міжнародну правову допомогу до іранської сторони, на які вона до цього часу не відповіла.

  • Зображення 16x9

    Оксана Думська

    До команди Радіо Свобода приєдналася у липні 2019 року. Була ведучою проєкту «Ньюзрум». Працюю журналістом. Веду прямі трансляції з місця подій. В журналістиці – з 2016 року. До Радіо Свобода працювала у телевиробництві, кореспондентом та редактором на інформаційних телеканалах. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG