ВАШИНГТОН – Від вірусних відео в стилі Lego та хіп-хоп треків, згенерованих ШІ, до сфабрикованих зображень з поля бою – війна в Ірані демонструє, як штучний інтелект стає зброєю в сучасній війні та державному управлінні.
Щоб обговорити ці стрімкі зміни, Радіо Свобода поспілкувалося з Максом Лессером, старшим аналітиком з питань нових загроз у Центрі кібер- та технологічних інновацій Фонду захисту демократій (FDD).
– Ви уважно стежите за іранськими операціями впливу. Наскільки витонченим став Іран у своїй онлайн-активності? Чи спостерігаємо ми зараз за розгортанням першої у світі справжньої війни штучного інтелекту навколо Ірану?
– Іран стає дедалі витонченішим у своїх операціях впливу в інтернеті. Тут справді відбувся великий зсув. Відео в стилі Lego, створені за допомогою ШІ, ймовірно, є однією з найуспішніших пропагандистських кампаній, які я коли-небудь бачив з боку Ірану, спрямованих на іноземну аудиторію.
Але це лише один із видів іранських операцій впливу. Вони проводили успішні операції з хакерських атак та витоку інформації, наприклад, проти передвиборчої кампанії [президента США Дональда] Трампа напередодні виборів 2024 року, і мають довгу історію агресивних операцій впливу, спрямованих на іноземну аудиторію...
Чи є це першою ШІ-війною, я б особисто так не сказав. Я думаю, що в попередніх конфліктах, наприклад, під час 12-денної війни [у червні 2025 року], Іран створював і поширював підроблені відео у державних ЗМІ та подібні речі. Але багато з цього було більше зосереджено на їхній внутрішній аудиторії та спробах переконати власних громадян, що вони досягають військових успіхів.
Особливість цього моменту полягає в тому, що Іран вже давно використовує ШІ в операціях впливу проти іноземної аудиторії, але я не думаю, що досі їм це вдавалося особливо успішно. Я вважаю, що зараз вони роблять це успішніше, бо вчаться використовувати ШІ так, щоб говорити з американцями зрозумілою для них мовою – використовуючи хіп-хоп чи відео в стилі Lego. Судячи з усього, прихильні до них американці навіть підказують їм, що слід включити в їхнє наступне відео.
Отже, це не вперше, коли Іран використовує ШІ в пропаганді та операціях впливу. Це не вперше, коли вони роблять це під час війни. Але я думаю, що це вперше, коли ми бачимо, що їхнє використання ШІ в операціях впливу викликає такий резонанс.
«Психологічна війна є вирішальною»
– Щоб зрозуміти масштаб цього, коли люди на Заході гортають соцмережі під час цього конфлікту, скільки з того, що вони бачать, може бути фейком?
– Важко оцінити це в цифрах, оскільки стрічка кожного відрізняється залежно від уподобань та алгоритмів. Але що стосується саме фейків і дипфейків, то коли люди бачать відео, які нібито показують удари чи кадри з поля бою, їм слід перевіряти їх, перш ніж вірити. Іноді це справжні кадри успішних ударів, але також існує багато способів підробки або маніпуляції зображеннями.
І не лише Іран цим займається. Я почав відстежувати таку поведінку ще кілька років тому, коли хусити – проксі Ірану – використовували згенеровані ШІ зображення кораблів, що нібито вибухають під час атак у Червоному морі.
Тож прецедент такого типу поведінки, безумовно, є. Це відбувається вже роками. Коли люди натрапляють на подібні зображення, їм слід бути обережними та шукати підтвердження інформації поза соцмережами.
– Чи використовує Іран штучний інтелект переважно для поширення пропаганди чи для навмисного створення хаосу й паніки на Заході? Що саме вони намагаються донести через ці кампанії?
– Значна частина цього полягає у просуванні власної версії подій і наративів, наприклад, що США є імперіалістичною державою, а Іран позиціонує себе як силу, що чинить опір цьому пригнобленню. Значна частина контенту намагається пов’язати іранський уряд та його боротьбу проти Америки з прогресивними рухами у США. В одному з нещодавніх відео в стилі Lego вони показали іранця, який розмовляє з лібералом, що виступає проти Трампа, у Портленді. Вони також згадували протести Black Lives Matter та демонстрації проти Трампа.
Отже, існує багато наративів, створених для конкретних аудиторій у США – людей з антивоєнними та антитрампівськими поглядами. На диво, там навіть використовували райдужну символіку, хоча Іран є вкрай гомофобною країною. Вони стратегічно використовують образи й наративи, які, на їхню думку, резонуватимуть із західною аудиторією.
Ще однією важливою темою є [американський фінансист та засуджений за сексуальні злочини проти дітей Джеффрі] Епштейн. Вони часто називають американську та ізраїльську еліти «класом Епштейна» і намагаються представити себе частиною глобального руху опору корумпованим елітам. І знову ж таки, найпотужніше тут – це сторителінг. Саме він приносить перегляди.
– Чи відомо, хто всередині іранської системи керує цими кампаніями? І наскільки це автоматизовано – чи використовуються боти, синтетичні інфлюенсери, акаунти, створені ШІ?
– Одним із важливих гравців є «Басідж» – іранське добровольче парамілітарне формування. «Басідж» має підрозділи, які спеціалізуються саме на пропаганді та психологічних операціях. Значна частина цієї діяльності спрямована на внутрішню аудиторію. «Басідж» використовує інформаційні операції як інструмент внутрішнього контролю над населенням Ірану.
Вони заповнюють іранські соціальні мережі та західні платформи, як-от X, перськомовною пропагандою, спрямованою на іранців і діаспору. У FDD ми задокументували сотні таких акаунтів, хоча вважаємо, що насправді їх можуть бути тисячі.
Також є різні підрозділи всередині [Корпусу вартових ісламської революції], а також Міністерство розвідки Ірану. Усі ці структури були залучені до інформаційних операцій, кібератак та інформаційної війни.
Іранський державний мовник IRIB також відіграє свою роль, поширюючи пропаганду всередині країни, яка згодом поширюється за кордон. Але існує і «сіра зона», де проурядові цивільні беруть участь незалежно або напівнезалежно. Наприклад, творці Lego-відео спочатку заперечували зв’язки з іранським урядом, але згодом визнали, що уряд Ірану був одним із їхніх клієнтів. Незрозуміло лише, чи отримують вони прямі вказівки з Тегерана, чи просто створюють контент, який потім поширює держава.
Чи співпрацює Іран із Росією та Китаєм?
– Окрім X і Тіктоку, чи є платформи, які Іран особливо активно використовує проти Заходу – Телеграм, Інстаграм чи інші?
– Безумовно. Телеграм широко використовується для координації, оскільки він менш популярний серед американців і має менше обмежень. Ми бачили, як іранські операції впливу використовують Телеграм для залучення та координації учасників.
Meta також опублікувала звіт на початку конфлікту, в якому пояснювала, що іранські агенти видавали себе за американців у Фейсбуці та Інстаграмі, щоб безпосередньо взаємодіяти з американською аудиторією.
Вони також створювали фейкові медіа та новинні організації. Платформи на кшталт Meta зазвичай жорсткіше застосовують правила модерації, тому Іран часто використовує там більш приховані методи.
– Ви попереджали про авторитарні екосистеми впливу. Наскільки тісно зараз Іран, Росія та Китай співпрацюють онлайн?
– Дуже важко довести пряму оперативну координацію. Особисто я не бачив конкретних доказів того, що вони координують пропагандистські кампанії між собою за лаштунками. Але вони безумовно використовують контент одне одного, віддзеркалюють наративи та копіюють тактики.
Росія була справжнім піонером у цій сфері з фейковими акаунтами, операціями зі зламу та витоку даних, а також прихованими кампаніями впливу. Іран та Китай перейняли ці моделі та розробили власні версії.
Наприклад, Росія провела операцію зі зламу та витоку даних проти передвиборчої кампанії [Гілларі] Клінтон у 2016 році, тоді як Іран здійснив подібну гучну операцію проти кампанії Трампа у 2024 році.
Тож хоча я не можу сказати, що існує підтверджена координація, вони, очевидно, вчаться один у одного, повторюють одне одного й іноді прямо копіюють тактики.
Чи готові США?
– Чи готові Сполучені Штати до такого типу психологічної війни на основі ШІ?
– Ні, я так не думаю. Достатньо подивитися на ситуацію з Lego-відео. Насправді не було жодної серйозної відповіді з боку США. Але також складно зрозуміти, якою ця відповідь має бути. Ми не можемо просто видалити ці відео. У нас є вільний і відкритий інтернет та захист свободи слова.
Америка має пояснювати своїм громадянам, що таке іранський режим, як він пригнічує власне населення та як стратегічно використовує пропагандуМакс Лессер
Навіть якщо їх видалити з однієї платформи, вони з’являться деінде – у Телеграмі чи на інших платформах із меншою модерацією. Тож справа не лише у видаленні контенту. Америка має пояснювати своїм громадянам, що таке іранський режим, як він пригнічує власне населення та як стратегічно використовує пропаганду. Саме це, зрештою, зробить людей менш вразливими до таких кампаній.
– Чи іранські мережі впливу по-різному працюють з американською та європейською аудиторіями, щоб використовувати політичну поляризацію всередині західних демократій?
– Вони точно адаптують свої меседжі. Наприклад, вони просували наративи про незалежність Шотландії через приховані акаунти, спрямовані на шотландську аудиторію. Також вони створювали фейкові французькі медіа та локалізували кампанії в Європі.
Але багато наративів, які вони використовують у США, також резонують у Європі – антитрампівські меседжі, антивоєнна риторика, антисистемні наративи. По суті, вони кажуть: «Ви проти Трампа? Ми теж проти Трампа. Ви проти цієї війни? Ми теж проти цієї війни». А потім вони упаковують ці наративи в емоційно привабливі відео у форматі Lego з приємною музикою, і люди починають відчувати емоційну спорідненість з ними.
Американський уряд має значно краще інформувати суспільство про те, наскільки жорстоким є іранський режим, як він поводиться зі своїми громадянами та як давно підтримує тероризм і репресії.
Іран розповідає свою історію. Сполучені Штати мають у відповідь розповідати сильнішу й правдиву історію.
Інтерв’ю було перекладене з англійської та відредаговане для ясності.
Форум