Відео, на якому двоє молодих людей гуляють територією, схожою на військовий склад, з’явилося на каналі одного з них 15 липня. З того часу воно набрало понад 400 тисяч переглядів і знову дало привід говорити про якість охорони на об’єктах, де зберігаються військова техніка, зброя та боєприпаси.
На відео руфер на псевдо DIMA TOTAL та його друг без помітних перешкод перелазять через паркан та потрапляють на територію, за їхніми словами, «покинутої військової бази», де сподіваються знайти військовий бункер.
Там вони знаходять, окрім старих відремонтованих танків, і нові. Молоді люди, не приховуючи подиву, кілька разів повторюють, що це саме нова військова техніка, готова до використання.
«Поки що в нас ніхто не стріляє», – говорить у кадр автор відео.
Пізніше з’ясувалось, що покинута військова база – це насправді робочий Харківський бронетанковий завод. Попри це, з відео не видно, щоб прогулянці молодих людей завадила охорона.
Про те, що відео зняте не на покинутому військовому об’єкті, а на державному підприємстві, 17 липня заявило Міністерство оборони. Пізніше воно ж оприлюднило роз’яснення: мовляв, військову техніку передали заводові для ремонту, після чого її мають повернути Збройним силам.
Принагідно прес-служба повідомила, що старі танки зберігалися на території заводу за розпорядженнями керівництва міністерства з 2004 по 2010 роки, але рішення щодо подальшого її використання ухвалив лише чинний міністр оборони Степан Полторак у 2014-му.
Національна поліція відкрила кримінальне провадження проти авторів відео за статтею 162 – незаконне проникнення до житла чи іншого володіння. Таке звинувачення передбачає штраф або обмеження волі до трьох років.
Спробуйте пройти на територію приватного підприємства – експерт
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що опубліковане руферами відео привернуло увагу до проблеми, яка й без того була очевидна.
Вони показали, що в нас оборонне підприємство не має охорониОлег Жданов
«Ми не розбираємось, як вони проникли, чому охорона їх пропустила, а ми стараємося знайти винних у цих хлопцях. Так, вони скоїли діяння, яке може підпадати під якусь статтю або Адміністративного, або Кримінального кодексу України. Але ж проблема не в тому – проблема в тому, що вони показали, що в нас оборонне підприємство не має охорони, і будь-яка людина може туди проникнути і здійснити будь-які дії, в тому числі і диверсійні. А якби туди проникли диверсанти і в змащувальну систему двигунів була додана рідина, яка б вивела з ладу ці танки? Або вони підпалили чи підірвали або ще щось? Так, це загроза національній безпеці, це стратегічне підприємство», – стверджує Жданов.
Читайте також: «Рада ухвалила закон, який зупиняє стягнення Росією боргів з підприємств «Укроборонпрому»
На думку експерта, всю відповідальність за ситуацію несе керівництво державного підприємства. Харківський бронетанковий завод, як і ще 24 підприємства в галузі бронетанкової, артилерійської та автомобільної техніки, входить до концерну «Укроборонпром».
«Де система технічної охорони цього заводу, де камери спостереження, де сигналізація, де всі охоронці, де спостережні вежі, де кінологічний підрозділ і все інше? Це не такі великі кошти, щоб забезпечити охорону і оборону цього заводу. При тому, що завод приносить такі прибутки для держави, продаючи за кордон по ринкових цінах за валюту бронетехніку», – аргументує Жданов.
Минулого року в Україні сталися дві гучні пожежі. Перша – в березні 2017-го – на околиці міста Балаклія, де на військових складах почали вибухати боєприпаси. Друга – у вересні, на військових складах міста Калинівка. Тоді військова прокуратура заявила про недотримання вимог суворого пропускного режиму.
Жданов не сподівається, що після цього резонансного випадку ситуація з охороною як складів, так і державних підприємств оборонного комплексу покращиться.
«Ситуація на заводах більш-менш однакова, майже не відрізняється. Тому що всі підприємства державні, в усіх підприємствах діє одна й та ж сама система керівництва заводом, одні й ті ж самі тарифи на заробітну платню для тих самих охоронців. Різниця тільки в людях», – впевнений він.
Експерт не приховує скептицизму щодо якості охорони на всіх державних оборонних об’єктах.
«Спробуйте пройти на приватне підприємство. Необов’язково оборонного характеру – просто на приватне підприємство», – порівнює він.
У свою чергу, концерн «Укроборонпром» оприлюднив офіційну заяву, в якій запевнив, що Міністерство оборони не уклало з ним угоди про охорону танків, які опинилися на відео.
Тим не менш, концерн розпочав розслідування стану охорони Харківського бронетанкового заводу.
