До повномасштабного вторгнення Костянтинівка була відома насамперед як місто з населенням близько 66 тисяч людей, розвиненою скляною промисловістю, стратегічним розташуванням на перетині двох великих автомагістралей і важливим залізничним вузлом.
Сьогодні Костянтинівка – це всіяна вирвами пустка з руїн, знищена ударами безпілотників, артилерії, а останніми тижнями – руйнівними російськими керованими авіабомбами.
Російські війська будь-що прагнуть захопити місто, яке є важливою частиною так званого «поясу фортець» – ключової лінії української оборони на сході Донецької області.
Невеликі групи російських військових вже діють у західних, південних і східних районах міста. За оцінками окремих аналітиків, експертів з аналізу відкритих джерел, а також українських і західних спостерігачів, Костянтинівка ризикує повністю перейти під російський контроль ще до кінця літа.
Тим часом президент України Володимир Зеленський 4 липня запевнив, що заява очільника РФ Володимира Путіна від 3 липня про окупацію Костянтинівки є неправдою. «Путін вирішив збрехати світу і Трампу», наголосив Зеленський.
«Зараз, напередодні Дня незалежності Америки, Путін вирішив збрехати світу і президенту Америки щодо ситуації на фронті: заявляє про начебто захоплення росіянами Костянтинівки на Донбасі. Звісно, що це неправда – це просто чергова російська брехня, щоб запустити хоч якусь новину…» – йдеться у повідомленні президента України Володимира Зеленського в телеграмі.
«Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітись і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів», – додав український президент.
Пізно ввечері 3 липня Кремль повідомив, що Володимир Путін зустрівся з начальником генштабу збройних сил Росії Валерієм Герасимовим та кількома іншими високопоставленими російськими командирами. Після цього Путін заявив про окупацію українського міста Костянтинівка на Донеччині. Він також заявив про повну окупацію Луганщини і «планове створення смуги безпеки» у районах Харківської, Сумської, Дніпропетровської областей.
У Генштабі ЗСУ заявили, що заява Путіна про окупацію Костянтинівки не відповідає дійсності, але визнали, що фіксуються інфільтрації малочисельних піхотних груп (1-3 особи) в глибину бойових порядків українських військ – у місті тривають контрдиверсійні дії Сил оборони.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) зауважили, що заява Путіна суперечить усім наявним доказам справжніх масштабів російського просування в місті. Також аналітики припустили, що Путін, ймовірно, організував зустріч зі своїми військовими принаймні частково для того, щоб вплинути на висвітлення війни західними ЗМІ напередодні вихідних, зокрема напередодні свята 4 липня у Сполучених Штатах.
Важка боротьба за Костянтинівку
Боротьба України за Костянтинівку різко контрастує з успіхами її кампанії далекобійних безпілотників проти російських нафтопереробних заводів, яка призвела до дефіциту бензину по всій Росії та дедалі більших проблем для Кремля.
Це похмуре нагадування, що українські військові, які поступаються противнику за кількістю особового складу і озброєнням, досі ведуть виснажливу боротьбу проти російської армії, готової зазнавати неймовірно великих втрат.
«Ситуація навколо Костянтинівки розвивається за найгіршим сценарієм», – написала минулого місяця аналітична група DeepState, яка досліджує війну на основі відкритих джерел і має зв'язки з українськими військовими.
За її оцінкою, російські сили «буквально вийшли до околиць міста з усіх боків, чинять активний тиск і просочуються вглиб населеного пункту».
«Якщо судити з того, як розвивалися попередні міські бої, я б сказав, що ситуація для українців у Костянтинівці є дуже складною», – заявив підполковник армії Фінляндії Юха Куккола.
«Протягом усієї весни росіянам вдавалося порушувати постачання та ротацію українських військ, виснажувати їх ударами дронів, керованих авіабомб і непрямим артилерійським вогнем, а в червні вони зрештою змогли проникнути в місто», – сказав Куккола, який викладає в Групі досліджень російських військових сил і безпеки Національного університету оборони в Гельсінкі.
«Зазвичай це свідчить про те, що місто невдовзі може впасти, адже стає дедалі складніше забезпечувати війська, керувати ними та переміщувати їх усередині міста», – припускає він.
«Костянтинівка зараз є ключовою точкою. Росія щойно перекинула ще 11 тисяч військових лише для того, щоб просунутися до міста, – зазначає полковник запасу Збройних сил України та військовий аналітик Сергій Грабський. – Вона їм відчайдушно потрібна».
Інфільтрація
Наприкінці зими та в перші місяці весни українським військам, схоже, вдалося майже зрівноважити ситуацію на більшій частині 1100-кілометрової лінії фронту. Росії вдалося захопити лише незначну територію, на відміну від попередніх місяців. Деякі дослідники навіть дійшли висновку, що Україна змогла повернути під свій контроль частину територій, що є помітним досягненням більш ніж через чотири роки після початку війни.
У Донецькій області, повне захоплення якої очільник Росії Володимир Путін визначив одним із пріоритетів, російські війська просувалися одними з найповільніших темпів, зафіксованих для будь-якої армії у будь-якій війні за останнє століття. Про це йдеться в оцінці вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
За даними звіту CSIS від 1 липня у районі Костянтинівки російські війська просувалися в середньому лише приблизно на 50 метрів на добу.
Уся російська військова кампанія з лютого 2022 року коштувала Москві астрономічних втрат: за оцінками британської розвідки, загинули майже 500 тисяч російських військовослужбовців, а кількість поранених і зниклих безвісти приблизно вдвічі більша.
За оцінками CSIS, Україна втратила до 150 тисяч загиблих військових, а кількість поранених і зниклих безвісти може сягати 475 тисяч.
Водночас багаторічні зусилля України зі збільшення виробництва безпілотників суттєво вплинули на ситуацію на полі бою і далеко за його межами. У січні 2026 року українські посадовці заявляли, що армія РФ втрачає військових військових швидше, ніж Росія здатна поповнювати її за рахунок нового набору.
Кампанія ударів безпілотниками середньої дальності по російських бензовозах, які везуть пальне до окупованого Криму, призвела до запровадження на півострові режиму надзвичайної ситуації. Там відбуваються планові відключення електроенергії, бракує пального, а туристичний сезон зазнав серйозних проблем.
Тим часом далекобійні безпілотники вражають російські об'єкти за сотні кілометрів від українського кордону: нафтові експортні термінали на Балтійському та Чорному морях і нафтопереробні заводи й підприємства військово-промислового комплексу в центральній частині Росії та Сибіру.
Ця кампанія дала результат: майже всі 83 регіони Росії нині або запровадили обмеження на продаж пального, або повідомляють про дефіцит бензину. Схоже, це серйозно стривожило Кремль напередодні виборів, які мають відбутися цієї осені.
Але в окопах і на зруйнованих вулицях таких міст, як Костянтинівка чи Гуляйполе, де останнім часом також активізувалися російські війська, українські військові й далі з великими зусиллями стримують російський наступ.
«У місті не залишилося жодної будівлі, яка б не зазнала російських авіаударів», – сказав український військовий аналітик і колишній співробітник спецслужб Іван Ступак. Він прогнозує: до кінця літа більша частина Костянтинівки може опинитися під російським контролем.
«Повільно, але впевнено російські війська проникали в місто. Інфільтрація. Один за одним. Не великими штурмовими групами, а малими. По одному, максимум по двоє бійців. Вони закріплюються в напівзруйнованому багатоквартирному будинку чи на території старого заводу й просто чекають, поки підтягнуться інші», – зазначає він.
Ступак сказав, що нещодавно спілкувався з українським військовим, який воює в Костянтинівці. Він зізнався: «Місто вислизає з наших рук набагато швидше, ніж ми могли собі уявити».
«Оскільки для росіян Костянтинівка є одним із головних напрямків наступу, питання полягає лише в тому, коли саме вона впаде, – сказав Куккола. – Якщо судити з попередніх випадків, я б зараз дав оборонцям Костянтинівки максимум місяць, а можливо, лише тиждень-два».
«Сіра зона на дуже довгий час»
В інтерв'ю телеканалу ТСН головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський заявив, що російські війська готуються до можливого нового наступу на півночі – з території Брянської області Росії. За його словами, мета цього наступу – «розтягнути фронт і позбавити нас резервів».
Чи стане можливе падіння Костянтинівки переломним моментом або значною тактичною поразкою для України, поки що залишається відкритим питанням.
Приблизно за 30 кілометрів на північ розташований Краматорськ – разом зі Слов'янськом він є ядром так званого «поясу фортець», або системи українських оборонних рубежів. Між Краматорськом і Костянтинівкою, на трасі Н-20, розташована ще й Дружківка.
«Костянтинівка – це «ворота» до Слов'янсько-Краматорської агломерації, – ідеться в аналізі DeepState. – Коли Костянтинівка впаде – а це лише питання часу – наступною буде Дружківка, яка зараз відіграє надзвичайно важливу логістичну роль. А після неї – Краматорськ».
Сергій Грабський прогнозує, що українські війська намагатимуться максимально скувати російські сили в Костянтинівці та завдати їм якомога більших втрат.
«Це буде сіра зона ще дуже довгий час», – сказав він.
Форум