Дороги на півночі окупованого Криму значно постраждали через перекидання важкої військової техніки Росії для повномасштабного вторгнення на материкову частину України. Заяву про стан доріг зробила підконтрольна Москві місцева влада. Наземний транспортний коридор російської армії пролягає трасою через Армянськ і Красноперекопськ. Її до кінця року планують передати у російську федеральну власність та відремонтувати. Як це вплине на військові плани Росії і чи можна вважати цю заяву сигналом, що вона припинить війну з Україною до кінця року? Читайте про це у матеріалі Крим.Реалії, проєкту Радіо Свобода.
Третій місяць Крим продовжує бути плацдармом російських військ, які перекидають для захоплення південних областей материкової частини України в рамках повномасштабного вторгнення армії Росії. З території Кримського півострова регулярно відправляють техніку і живу силу для бойових дій проти України та приймають розгромлені російські сили.
Кримчани, які живуть на півострові, регулярно бачать на автотрасах колони військової техніки, у тому числі пошкодженої в боях.
Крим.Реалії та наші читачі неодноразово фіксували російські військові колони на кримських дорогах. Їхній маршрут найчастіше пролягає через трасу «Таврида», а також траси Джанкой-Армянськ та Армянськ-Красноперекопськ.
Як пролягають кримські автотраси до Красноперекопська та Армянська від мосту через Керченську протоку та із Сімферополя, ми позначили на мапі (на ній немає траси «Таврида», яка майже добудована російською владою в Криму).
Російська влада Криму фіксує пошкодження траси Армянськ-Красноперекопськ – одного зі стратегічних напрямків для перекидання військ.
«Дороги в ямах, ніби фугас туди вдарив»
Цього року на півночі Криму почнуть ремонтувати автошлях від кордону Первомайського району до села Воїнка Красноперекопського району, повідомив в. о. міністра транспорту російського уряду окупованого Криму Микола Лукашенко на нараді про проблемні питання Армянська, Красноперекопська та Красноперекопського району 29 квітня.
Ця дорога веде від Сімферополя до Красноперекопська, але використовується не так часто, як основна траса Сімферополь-Красноперекопськ-Армянськ. Обидві ці автодороги чекають на ремонт, стверджує Лукашенко.
«У нас цього року заплановано ремонт автодороги міжрегіонального значення від межі з Первомайським районом та до села Воїнки. У нас підготовлений проєкт дорожньої карти з передачі автодоріг сполученням Сімферополь-Красноперекопськ, Красноперекопськ-Армянськ до кінця року у федеральну власність, і проводитимуться заходи, пов'язані з їх реконструкцією», – заявив він.
Про те, що багато доріг на півночі півострова постраждали від важкої військової техніки, говорить і російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Техніка ще ходитимеСергій Аксьонов
«З огляду на те, що багато доріг було важкою технікою розбито, прямо зараз, напевно, (потрібний – ред.) лише ямковий ремонт. Тому що техніка ще ходитиме. Але загалом на друге півріччя за додаткового траншу (фінансових коштів із Росії – ред.) по Красноперекопському та Джанкойському району, де йшов потік техніки (на материкову частину України – ред.), потрібно до деталей розібрати повністю всі ділянки, що потребують ремонту. Провести ямковий ремонт, грейдерування з підсипкою. По Красноперекопську проїдеш – посередині дороги ями, ніби фугас туди вдарив і так кожні сто метрів», – зазначив він.
«А, можливо, Аксьонов, щось знає»
Заяви у розпал війни про плани з ремонту важливого для російської армії транспортного напрямку та зміну його статусу до кінця року викликають питання про терміни воєнних дій Росії проти України.
Ситуація з дорогами на півночі Криму складається така, що навіть для руху військових колон їх доводиться засипати гравіємПавло Лакійчук
Керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук каже, що розбитими автотрасами північного Криму зараз складно рухатися навіть військовій техніці. Але шукати в планах щодо їх ремонту ознаку швидкого закінчення війни, на його думку, не варто.
«Ситуація з дорогами на півночі Криму складається така, що навіть для руху військових колон їх доводиться засипати гравієм. А там їздить і громадський транспорт, а також везуть награбоване (із захоплених російською армією регіонів материкової України – ред.) майно, продовольство, «експропрійоване» херсонське зерно тощо. Стан доріг уже такий, що не задовольняє нікого. Ось і доводиться кримському начальству обіцянками починати «лагодити» ці дороги. Кримські маріонетки готуються до «освоєння» коштів на «сухопутний коридор» у Крим, і Аксьонов готується першим стати на чергу «на розпил». Не думаю, що це ознака підготовки до завершення війни Росії з Україною», – сказав він Крим.Реалії.
Виходячи з нинішньої ситуації на фронті та політики Кремля, очікувати швидкого завершення розв'язаної Росією війни, за словами Павла Лакійчука, не варто.
«На жаль, швидкого завершення війни не слід очікувати. Низка фахівців, оцінюючи останні дії Кремля, говорять про серпень-вересень (як терміни завершення гарячої фази війни – ред.). Але я маю сумнів. Боюся, це у кращому разі термін переходу з напруженої стадії конфлікту в затяжну. А може, Аксьонов, щось знає. Навіть якщо так, то вони (російська влада – ред.) не враховують думку Збройних сил України», – каже експерт.
«Говорити про швидке завершення війни неможливо»
Про можливість переходу активної фази війни Росії проти України в затяжний конфлікт говорить і військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express (спеціалізується на висвітленні питань військово-промислової політики, політики оборони та безпеки) Сергій Згурець.
Не думаю, що Росія піде на обрізання такого важливого логістичного шляху, як КримСергій Згурець
«Не думаю, що Росія піде на обрізання такого важливого логістичного шляху, як Крим. Говорити про швидке завершення війни в Україні неможливо, бо жодної мети Росія в ній не досягнула. Плани Аксьонова не можуть бути вищими за плани Путіна. Наразі до Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей України підтягують артилерію систем протиповітряної оборони та боєприпаси. Крим у цій ситуації для військових планів Росії важливий», – зазначив він у коментарі Крим.Реалії.
Терміни завершення війни, на думку експерта, залежатимуть від підсумків боїв на Донеччині.
Я не маю відчуття, що російські війська готові згортати бойові дії, навіть з урахуванням їхньої низької ефективностіСергій Згурець
«Зараз фактично ситуація на сході України нагадує з боку росіян процес «тягни-штовхай» (неефективні для Росії військові дії – ред.) по всій лінії фронту – від Ізюму до Попасної. Але я не маю відчуття, що російські війська готові згортати бойові дії, навіть з урахуванням їхньої низької ефективності. Я вважаю, що як мінімум до кінця року ця історія (військові дії в Україні – ред.) триватиме. Але якщо піде істерія з використанням хімічної та ядерної зброї і втягуванням країн НАТО, то ця історія може затягнутися на невизначений термін», – каже Сергій Згурець.
Президент України Володимир Зеленський на початку травня заявив, що поки що теж не бачить ознак швидкого завершення повномасштабної війни Росії проти України. При цьому він стверджує, що Україна не піде на «заморожений» конфлікт (з Росією – ред.).
У російській армії «поширюється інформація, що термін так званої «спеціальної військової операції» визначено до вересня 2022 року», повідомляли раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
Влада Росії не називає термінів завершення свого повномасштабного воєнного вторгнення в Україну, але стверджує, що це відбудеться, коли «всі цілі спецоперації будуть досягнуті».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
