Доступність посилання

ТОП новини

Росія випробовує у Севастополі технології глобального стеження і розпізнавання облич


Рибалки на пірсі під час карантину. Севастополь, анексований Крим.10 квітня 2020 року
Рибалки на пірсі під час карантину. Севастополь, анексований Крим.10 квітня 2020 року

Вийшов з під'їзду ‒ потрапив під спостереження, зайшов до магазину ‒ про це дізнається кожен охочий. Стеження, переслідування та розпізнавання облич ‒ це вже не фантастика, а реальність, яку активно використовує, наприклад, Китай. Правозахисники вважають такі системи стеження протизаконними, але у російських чиновників щодо цього своя думка. Анексований Севастополь ‒ одне з міст, де Росія випробовує технології глобального стеження. Більше про це – Крим. Реалії


«Ми не хочемо жити в концтаборі»

Про встановлення камер спостереження у дворі свого будинку Крим.Реалії розповів севастополець, який стурбований таким контролем, каже, що дозволу на встановлення системи стеження він не давав.

«Вводять концтабір під шумок карантину: на кожен під'їзд ставлять камеру (реально на кожен), працюють робітники без масок, відмовляються їх одягати і становлять загрозу зараження для оточення. Це жесть, ми не хочемо жити в концтаборі», ‒ написав на пошту редакції житель міста, який не назвав свого імені.

Історія, про яку йдеться, сталася в Севастополі на вулиці Фадєєва. Камери спостереження встановлював місцевий інтернет-провайдер «СевСтар» у межах програми під назвою «Мій двір», а ця програма, у свою чергу, є частиною міської програми «Розумне місто», яку запустили ще два роки тому.

Картинки будуть не тільки доступні онлайн, але й правоохоронним органам і міському диспетчеру
Костянтин Кокуш, директор компанії «СевСтар»

«Усі ці картинки будуть не тільки доступні онлайн, але й правоохоронним органам і міському диспетчеру. Ну і автоматично обробляються на випадок відеоаналітики та на випадок появи якихось ознак злочину в зоні видимості цих камер», ‒ розповів місцевим ЗМІ директор компанії «СевСтар» Костянтин Кокуш.

За минулий рік «СевСтар» обладнав камерами близько 200 будинків. У поточному році провайдер планує долучити до системи ще 400 адрес.

На стовпах і під'їздах встановлюють IP-камери компанії HiWatch ‒ це російська дочка відомого китайського бренду Hikvision. Вартість кожної такої камери близько 100 доларів.

Житловий будинок №29 на вулиці Героїв Бреста в списку «СевСтар» проєкту «Мій двір»
Житловий будинок №29 на вулиці Героїв Бреста в списку «СевСтар» проєкту «Мій двір»


«Це малобюджетні камери, вони не дуже потужні, але все-таки, ці камери є досить ефективними, зокрема і для розпізнавання облич», ‒ пояснив Крим.Реалії керівник департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськради Юрій Назаров.

У розпорядженні IT-департаменту Київської міськради сім тисяч міських камер спостереження, Назаров каже, що системи стеження, це, дійсно, ефективний метод боротьби з криміногенною ситуацією.

У тих місцях, де встановлені камери, на 56 відсотків знизилася злочинність
Юрій Назаров, керівник департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київради

«Після того, як ми встановили камери відеоспостереження, у тих місцях, де встановлені камери, на 56 відсотків знизилася злочинність. За інформацією національної поліції в місті Києві ‒ на 30 відсотків збільшилася кількість розкритих злочинів», ‒ зазначає він.

Київ
Київ


Відеоспостереження «СевСтар» робить за колективними заявками жителів багатоповерхівок, достатньо заяви від шести охочих. Встановлення устаткування безкоштовне, а спостерігати за камерами можуть як сам провайдер, так і правоохоронці, а ще місцева влада. Для жителів міста послуга платна ‒ 100 рублів на місяць. Через камери стеження можна бачити не тільки свій двір, а й вулиці міста, громадські місця.

«Це може бути цілком собі комерційний проєкт: спочатку 100 рублів, потім більше, коли люди звикнуть, зрозуміють і не зможуть без цього жити. І я більше ніж упевнений, що більшість батьків, коли підсядуть на це, ‒ заплатять», ‒ говорить член правління Інтернет Асоціації України Максим Тульєв.

Втручання в особисте життя

У сусідній Росії та в незаконно анексованому нею Криму є низка населених пунктів, які входять у пілотні програми «розумних міст», глобальне відеоспостереження ‒ це лише один з елементів «смарт-сіті». Але на яких умовах бізнес співпрацює з владою?

Обміняються з китайцями досвідом і впровадять систему стеження
Максим Тульєв, член правління Інтернет Асоціації України

«Зрозуміло, що за можливість здійснення такого бізнес-проєкту щось захоче і сама влада. Цілком можливо, що попросять вони не грошима, а просто потоками з цих камер. Це вони залишили такий доробок на майбутнє: обміняються з китайцями досвідом і впровадять систему стеження. У принципі, я думаю, що рано чи пізно цим і закінчиться», ‒ впевнений член правління Інтернет Асоціації України Максим Тульєв.

З ним згодні й інші експерти ‒ у Росії можливо впровадити систему глобального стеження вже у найближчі роки.

Росія всіляко наслідує китайську модель цифрового контролю. У Піднебесній вже пів мільярда населення живе за системою так званих соціальних рейтингів. Від цього рейтингу залежить чи зможе людина працювати на держслужбі, чи можуть їй видати кредит, чи зможе вона орендувати авто. Система рейтингів торкнулася не тільки злочинців. До чорного списку потрапляють ті, хто критикує владу, ходить до християнських храмів чи мусульманських мечетей, бере участь у мітингах, чи навіть просто підтримує соціальні зв'язки, які не подобаються партії влади. Для населення все це спочатку подавалося під соусом національної безпеки, так само, як зараз у Криму.

Москва
Москва


«Це, напевно, найважливіше для всіх жителів ‒ безпека наших дітей, наших автомобілів, безпека нашого майна», ‒ наполягає директор компанії «СевСтар».

Камери спостереження на багатоповерхівках без 100-процентної згоди всіх мешканців будинку, за європейською конвенцією ‒ це порушення прав людини. Незгодні можуть судитися у місцевих судах, якщо результату не буде ‒ можна йти і до Європейського суду з прав людини.

«Питання лише в тому, коли позивач отримає це рішення. Європейський суд перевантажений справами, справа про втручання в особисте життя навряд чи буде визначена як пріоритетна. Відповідно рішення можна отримати упродовж п'яти-семи, а може навіть більше років», ‒ пояснює експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини Михайло Каменєв.

Будівля Європейського суду з прав людини, Франція
Будівля Європейського суду з прав людини, Франція


У самій Росії вже є практика глобального стеження, наочний приклад ‒ Москва. Тут близько ста сімдесяти тисяч камер, і тут вже штрафують тих, хто порушив самоізоляцію і опинився на камерах спостереження. Однак в експертів є сумніви щодо ефективності цих систем. Дослідник з «Товариства Захисту Інтернету» Олександр Ісавнін вважає, що це швидше система корупційного прибутку для місцевих чиновників, ніж ефективне стеження за містянами.

Усе це «розумне місто» у Росії ‒ це, швидше за все, чудовий розпил
Олександр Ісавнін, експерт «Товариства Захисту Інтернету»

«Швидше за все, там посадили дільничного дивитися в конкретну камеру, на цьому ‒ все. Вони мають знати кого конкретно та де виглядати, для того щоб його там побачити... Все це «розумне місто» у Росії ‒ це, швидше за все, чудовий розпил. Севастополь не маленьке місто, якщо в Севастополі встановили 200 камер, це означає ‒ який-небудь чиновник, дрібний чиновник адміністрації навіть не рівня губернатора, щось спиляв. Це ні до чого не приведе», ‒ припускає Олександр Ісавнін.

Севастополь
Севастополь


Візуальний моніторинг зупинок громадського транспорту в Севастополі показав: Wi-Fi тут є, а ось відеоспостереження ‒ немає. Камери на центральних вулицях більше схожі на оглядові, ніж для стеження за особами. Та й прикладів успішного використання системи розпізнавання облич у Криму поки немає.

Читайте ще:

Крим став полігоном відточування російської системи тотального стеження нарівні з Москвою ‒ експерт​

Гіркий досвід Армянська: люди впевнені, що кримська влада «не скаже правду» про коронавірус

Історики порівняли пандемії чуми і коронавірусу: великі втрати спонукали до позитивних змін

  • Зображення 16x9

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту «Крим.Реалії», створеного Радіо Свобода, з 2018 року. Також на Радіо Свобода протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум». Роботу на національних телеканалах розпочинав як регіональний стрінгер. Співпрацював з такими телеканалами: ICTV, «5-й канал», «Еспресо», «112 Україна», «24». Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань «Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив факультет філології та журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG