Доступність посилання

ТОП новини
05 липня 2020, Київ 05:03

Коронавірус в Україні: про що говорить влада (а про що ні)


Один літак із медичними товарами з Китаю забезпечує потреби 30 лікарень на місяць, зазначає виконавча директорка фонду «Пацієнти України» Інна Іваненко

Після сутичок у Нових Санжарах українська влада почала коментувати ситуацію з коронавірусом SARS-CoV-2 частіше. Але цим повідомленням бракує синхронності, вважає експерт із комунікацій Максим Саваневський. Водночас, попри повідомлення влади про закупівлі медичного обладнання й засобів захисту, значну частину потреб доводиться покривати волонтерам, які скаржаться за брак потрібних товарів на ринку.

Пройшло трохи більше від місяця з першого «знайомства» українців із коронавірусом, коли кілька десятків співвітчизників та іноземців евакуювали з охопленого захворюванням COVID-19 Китаю до Нових Санжар. Тоді мешканці селища в Полтавській області вийшли на мітинг, протестуючи проти розміщення евакуйованих у місцевому санаторії на період обсервації. Сутички завершилися затриманнями і потерпілими.

Медіаекспертка Ольга Романюк тоді в коментарі Радіо Свобода розкритикувала комунікаційну політику уряду: секретність, якою оточили вибір місця обсервації, на її думку, тільки сприяла панічним настроям.

Із того часу представники влади почали комунікувати з народом частіше: представники Міністерства охорони здоров’я щодня виступають із брифінгами, Міністерство закордонних справ регулярно звітує про ситуацію з поверненням українців із-за кордону. І навіть президент Володимир Зеленський періодично виступає з заявами, закликаючи українців лишатися вдома і вирішувати демографічну кризу.

Читайте також: Стеження з дронів, сканування облич, «електронна в’язниця». Як шукають і контролюють інфікованих у світі та Україні

Манеру Зеленського записувати відеозвернення щодо ситуації з коронавірусом політтехнолог Михайло Дяденко вважає порівнянною зі світовою практикою. Європейські лідери, нагадує він, також інформують своїх громадян про те, як розвивається ситуація і які заходи потрібні для протидії пандемії. Зі схожими зверненнями виступали, наприклад, канцлерка Німеччини Анґела Меркель, яка перебуває на самоізоляції, і прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон, який сам лікується від COVID-19.

«Звичайно, з початком епідемії, коли відбулися події в Нових Санжарах – безпосередньо ту ситуацію я вважаю досить провальною. Але згодом ситуація виправилася, і на сьогодні інформацію, яку повідомляє і президент, і уряд, МОЗ, я вважаю достатньою, якщо порівнювати її також із тим, як відбувається інформування в інших демократичних країнах», – вважає Дяденко.

Михайло Дяденко
Михайло Дяденко

Українці традиційно не схильні довіряти заявам влади. За даними лютневого дослідження Центру Разумкова, навіть рекордний рейтинг довіри до інституту президента країни – 79% у вересні 2019-го – до лютого 2020 року знизився до 51,5%. Інше, вже березневе дослідження КМІС засвідчило зниження позитивного ставлення до Зеленського з 74% у вересні до 46% наприкінці березня.

Дяденко пояснює, що звичка до недовіри формувалася в Україні протягом радянської доби й після неї. Проте він не вважає її невикорінною.

«Важливо, якою б складною не була ситуація, щоб сьогодні президент говорив українцям правду. Я думаю, що якщо він буде це робити, то недовіра поступово буде зникати і люди будуть вірити тому, що говорить влада», – впевнений він.

Політика багатоголосся

За результатами березневого опитування Київського міжнародного інституту соціології, переважна більшість українців стурбована поширенням коронавірусу. Найбільше опитаних хвилює безпека родичів і невизначеність ситуації. Страх за власне здоров’я – на третьому місці.

Саме спілкування влади з населенням є ключовим у кризах на кшталт нинішньої, спричиненої коронавірусом, вважає експерт із онлайн-комунікацій Максим Саваневський.

Максим Саваневський
Максим Саваневський

«Є таке поняття, як one voice policy, тобто вони повинні всі говорити одним голосом, повинна бути одна чітка позиція з багатьох важливих питань. На жаль, у нас такої ситуації не було. В нас комунікаторами були і уряд, і Офіс президента, і частково Верховна Рада виступала комунікатором, і Міністерство охорони здоров’я. В нас було надто багато різних «стейкхолдерів» у цій всій історії, і це, напевно, була одна з найбільших помилок у цій історії, тому що логічно було б, напевно, щоб під час такої кризи було створено один оперативний штаб, який єдиний, хто видає інформацію у щоденному режимі і комунікує все, що відбувається у зв’язку з кризою», – пояснює він.

Як приклад Саваневський наводить комунікацію Генерального штабу Збройних сил України під час активних бойових дій на Донбасі в 2015 році, коли дані штабу щодо ситуації на фронті озвучував один речник. Водночас він зазначає, що коронавірусна пандемія стала викликом не тільки для України – помилок припускаються і уряди інших держав.

Читайте також: «Мене привітали і звільнили». Через карантин в Україні зростає безробіття​

Темою для окремої дискусії стали медичні маски. Ще 24 березня МОЗ радило носити їх тільки тим здоровим людям, які надають допомогу хворим.

Водночас місцева влада в кількох містах спершу заборонила громадському транспортові перевозити пасажирів без масок. Згодом уряд анонсував заборону взагалі з’являтися в громадських місцях без засобів захисту. При цьому маски в аптеках давно стали дефіцитом.

Утім, 2 березня заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко все ж роз’яснив: хоча маска не захищає здорову людину, під час карантину носити її, як виявилося, треба. Сенс у тому, щоб інфікована людина, яка не має очевидних симптомів і сама не знає про свою інфікованість, мала менший ризик заразити ще когось.

«(У влади – ред.) повинні бути чіткі меседжі, які не суперечать один одному. Тому якщо, наприклад, є чіткий меседж Міністерства охорони здоров’я про те, що треба ходити в масках чи, навпаки, не треба ходити в масках, уже всі заплуталися, треба чи ні. Але якщо є чіткий меседж, то меседж від уряду не може йому суперечити, тому що коли з’являються суперечності в такій ситуації, а це кризова ситуація – люди й так із великою недовірою ставляться до всього, що відбувається. І коли у владі починається неузгодженість у комунікаціях, це починає посилювати недовіру загалом до влади», – каже Саваневський. Така недовіра, на його думку, небезпечна саме тим, що може посилити паніку.

Читайте також: Різні карантини Європи: кожна країна ЄС по-своєму бореться з коронавірусом

Також, за словами фахівця, важливо доносити до людей сенс карантинних заходів, щоб вони усвідомлювали ризики, пов’язані з недотриманням їх.

Винник просить сидіти вдома

МОЗ тим часом розгорнуло справжню інформаційну кампанію, присвячену карантинові: щоб переконати людей залишатися вдома, залучили навіть співака Олега Винника. Міністерство також завело окремі сторінки, присвячені коронавірусу, в популярних серед молоді соцмережах Instagram і TikTok.

Ці кроки, проте, не переконали медіаекспертку Альону Романюк. Вона публічно прокоментувала інформаційну діяльність МОЗ, вказавши, зокрема, на ситуацію з препаратом «Протефлазід». Про нього деякі ресурси повідомляли як про «ліки від коронавірусу», попри відсутність клінічних досліджень, які б це підтверджували.

«Наскільки ті апарати ШВЛ, які є в країні, робочі? Скільки їх взагалі? Як забезпечені лікарі? Чи мають вони чіткий алгоритм дій, бо мені щодня надходять повідомлення про те, що не тестують, і тест треба вигризати зубами, якщо у тебе є якісь симптоми», – також зазначила Романюк.

МОЗ регулярно звітує про наявність необхідного медичного обладнання, зокрема апаратів штучної вентиляції легень. Водночас журналістка Радіо Свобода навідалася до однієї з лікарень Тернопільської області, де триває спалах коронавірусної інфекції, і з’ясувала, що лікарня покладається на волонтерів більше, ніж на допомогу від центральної влади.

Читайте більше: Монастириський район Тернопільщини: інфікованих на COVID-19 стає більше, особливо медиків

24 березня Віктор Ляшко повідомив, що в Україні наявні 3 500 апаратів для штучної вентиляції легень. Але невідомо, скільки з них дійсно справні і можуть використовуватися, пояснює виконавча директорка благодійного фонду «Пацієнти України» Інна Іваненко.

«Ми не знаємо, не розуміємо, наскільки це якісні апарати, наскільки вони нові, наскільки можуть працювати, а не просто ті, які стоять десь на балансі і ними ніхто ніколи не користувався або вони вже старі, непотрібні, вийшли з ладу, просто висять на балансі, і нам подають це як статистику», – каже вона.

За словами Іваненко, цифра 3,5 тисячі – «це для України ніщо, тому що інші країни мають по 25 тисяч, по 12 тисяч». Але купувати такі апарати можуть собі дозволити великі компанії, які долучилися до збору медичних товарів, адже це дороге обладнання, додає громадська діячка. За даними Prozorro, центральна лікарня згаданих вище Монастириськ 1 квітня закупила два апарати ШВЛ майже за 1,5 мільйона гривень.

Один літак для 30 лікарень

Увечері 2 квітня міністр охорони здоров’я Максим Степанов в ефірі телеканалу «1+1» зазначив, що брак засобів захисту був повсюдним іще тиждень тому, і висловив переконання, що постачання з Китаю може його подолати.

Читайте також: Коронавірусна дипломатія: як і навіщо Китай створює собі імідж рятівника Європи

Але, за даними «Пацієнтів України», благодійники все одно мусять долучатися до закупівель, адже вантаж одного такого літака покриває потреби близько 30 лікарень на місяць (при цьому лише опорних лікарень в Україні 240).

Поставки ще за рахунок тих коштів олігархів, яких збирав президент
Інна Іваненко

«Ми бачимо зараз, почали кошти місцеві, обласні бюджети виділяти на закупівлю, але все одно – ми як волонтерський штаб у режимі 24/7 на зв’язку з лікарями, вони нам говорять про те, що вони не забезпечені, все, що приїжджає, – це або якась дуже мала крапля, або це тільки для тих опорних лікарень, які визначені МОЗ як перші, які будуть приймати хворих, і туди почали потрапляти якісь перші поставки ліків. Поставки ще за рахунок тих коштів олігархів, яких збирав президент і попросив їх забезпечити лікарів необхідним», – розповідає Іваненко.

Внаслідок незабезпеченості страждають навіть ті пацієнти, в яких немає коронавірусної хвороби, додає вона: через брак засобів захисту лікарі бояться виходити на роботу. Тож хворий, наприклад, на гепатит може залишитися без лікування.

2 квітня Віктор Ляшко повідомив про виділення 3,7 мільярда гривень, у тому числі, на закупівлі обладнання і засобів індивідуального захисту в регіонах, із яких на 768 мільйонів уже укладені договори. Але Іваненко звертає увагу на іншу проблему – дефіцит.

Читайте також: Смертність від коронавірусу у Німеччині залишається відносно низькою. Ось чому

«Якщо став у чергу, то товар буде виготовлений – якщо це український виробник захисних халатів чи масок, то, мені здається, це буде два-три тижні, якщо це Китай, то теж близько місяця. Тобто швидко, одним махом воно не відбудеться, навіть якщо кошти вчора виділили. До нас дійсно почали звертатися навіть регіональні районні лікарні, що «допоможіть знайти, де купити», – каже очільниця фонду.

2 квітня також стало відомо про намір МОЗ запустити випуск власних експрестестів на коронавірусну інфекцію. За даними Центру громадського здоров’я, він зареєстрував понад 3 800 випадків підозри на COVID-19 станом на 2 квітня.

Іще 23 березня в уряді заявляли, що в Україні достатньо тестів на коронавірусну інфекцію. При цьому Іваненко вказує на надто низький, на її думку, рівень тестування українців.

«За даними МОЗ, зроблено 3 800 з чимось, майже 4 тисячі тестів, що є насправді краплиною в морі, тому що інші країни тестують 180 тисяч: наприклад, німці поставили собі за тиждень 160 тисяч робити, Італія зробила 180 тисяч тестів на місяць. Тобто наші 4 тисячі тестів – це, звичайно, ні про що, і говорити про те, що Україна забезпечена тестами, – це нонсенс, це просто приховування інформації і викривлення того, що відбувається в країні», – стверджує вона.

Читайте також: Як боротися з коронавірусом: успіхи й провали

Варто комунікувати, чому треба залишатися вдома – Попова

Міський голова Києва Віталій Кличко вже регулярно виступає з брифінгами щодо ситуації в столиці. Днями він поширив звернення свого брата Володимира Кличка, який перебуває в Сполучених Штатах. Кличко-молодший розповів про ситуацію в США, зокрема про розгортання польового госпіталю для інфікованих у Центральному парку Нью-Йорку. Він закликав українців залишатися вдома.

Таке звернення, на думку експертки зі стратегічних комунікацій організації «Інформаційна безпека» Тетяни Попової, може мати більший ефект, ніж пресконференція представника МОЗ. Натомість вона також звертає увагу на брак скоординованості інформаційної кампанії.

«Комунікаційних кампаній про те, що треба носити маски, дотримуватися карантину, достатньо багато. Я не впевнена, що вони всі повністю координуються з єдиного центру, тому що бачу, що щось робить уряд, щось Червоний хрест, щось, наприклад, наші донори, і інколи на одну й ту ж саму тему знято два ролики», – міркує експертка. Вона припускає, що координаційні проблеми могли бути пов’язані зі змінами очільників МОЗ.

Попова припускає, що кількість заражених коронавірусною інфекцією насправді більша, ніж формально підтверджених випадків, адже масове тестування не здійснюється.

Тетяна Попова
Тетяна Попова

«У нас вчора (31 березня – ред.) був 12-й день після 30-го випадку. І ми йдемо по підтверджених «кейсах» десь на рівні Польщі і Великої Британії, і не так багато випадків, як в Іспанії, Італії і навіть у Німеччині. Але в той же час у нас високий відсоток тих, хто вмирає, через наш рівень фінансування медицини в останні 25 років. І владі також, думаю, варто це комунікувати: не тільки «залишайтеся вдома» через відомих людей, а також варто комунікувати, чому варто залишатися вдома – тому що ми бачимо, що відбувається в той момент, коли медицина в країні перевантажена, як в Іспанії та Італії», – міркує експертка.

Вже 1 квітня уряд анонсував посилення карантинних заходів. Але пропаганда карантину не допоможе, якщо не подолати фактичну нестачу медичних товарів, стверджує Інна Іваненко.

«В умовах глобального дефіциту не карантин нас може врятувати, а те, щоб Китай почав відновлювати своє виробництво, наші виробництва позапускалися. Тут більше впливатиме цей дефіцит, який зараз є страшенний на ринку. Потрібно розвивати і піднімати цю промисловість, тобто дуже швидко запускати фабрики, запускати цехи, які шиють це все. Інакше ми просто не впораємось», – підсумовує голова «Пацієнтів України».

Станом на вечір 2 квітня в Україні (останні оприлюднені дані на момент публікації) офіційно відомо майже про 900 хворих, з них 22 людини померли, одужали 19.

  • Зображення 16x9

    Еліна Сардалова

    Редакторка стрічки новин і журналістка. У 2014-му році закінчила Київський національний лінгвістичний університет за фахом «арабська мова», у 2017-му - Могилянську школу журналістики. На Радіо Свобода працюю з 2016 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG