Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 16:27

МВФ згоден надати Україні «більше ресурсів», але є умови


Президент України Володимир Зеленський зустрічається з керівництвом МВФ, 15 лютого 2020 року

Посадовці Міжнародного валютного фонду кажуть про готовність збільшити допомогу для країн, які найбільше потерпають від економічної кризи та пандемії COVID-19. Серед тих, хто може отримати більше, ніж очікували раніше, згадують і Україну. Втім, експерти говорять про певні умови допомоги: не лише принципові, а й суто технічні, які Україні ще доведеться виконувати. Також вони пояснили, куди, яким чином та з якими результатами може Україна вкласти кошти, отримані від міжнародних донорів.

Міжнародний валютний фонд України продовжує переговори з Україною щодо нової програми, і вони йдуть добре. Про це заявив на брифінгу 15 квітня директор європейського департаменту МВФ Пол Томсен.

«Існує низка проблем, які залишаються невирішеними, і я впевнений, що вони скоро будуть подолані, і що ми можемо рекомендувати програму нашому правлінню. Скажімо, ми добре просунулися, і це, звичайно, дасть Україні більше ресурсів для розширення свого політичного простору в боротьбі з цією кризою», – наголосив Томсен.

Він додав, що Україна серйозно постраждала від пандемії. Український уряд вживає заходів, які мають значно збільшити дефіцит бюджету країни.

Стабільність банківської системи покращилася. Інфляція знизилася. Зовнішні дефіцити зменшилися

«На щастя, протягом останніх кількох років в рамках програми, яку підтримує МВФ, Україна досягла значних показників макроекономічної стабільності. Стабільність банківської системи покращилася. Інфляція знизилася. Зовнішні дефіцити зменшилися. Дефіцит бюджету значно скоротився. Державний борг скоротився, а іноземні резерви значно зросли – перевищили 20 мільярдів (доларів – ред.). І це, безумовно, дає Україні буфери, необхідні для негайної політичної реакції», – зазначив Томсен.

Тоді ж, у середу, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієвазапевнила, що МВФ розраховує потроїти обсяги пільгового кредитування найбідніших країн до більш ніж 18 мільярдів доларів, щоб допомогти їм протистояти пандемії.

Посадовиця фонду звернулася і до країн-донорів МВФ (переважно це держави з «Групи двадцяти») із закликом збільшити відрахування до Фонду скорочення бідності й зростання.

Загалом, визнає Кристаліна Георгієва, наразі запросили додаткову допомогу в МВФ або виявили інтерес до неї – 102 із 189 країн, які співпрацюють з фондом.

Скільки можна отримати і коли треба повертати

Міжнародний валютний фонд дійсно демонструє готовність збільшувати фінансову допомогу Україні, визнає директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Але він звертає увагу на кілька моментів:

  • Україна є однією із найбідніших у європейському регіоні, проте її не відносять до категорії «найбідніших країн світу». Відтак намір МВФ збільшити допомогу таким країнам утричі її не стосується: зростання підтримки буде, але менш масштабне.
  • Програма фінансової підтримки передбачає не лише кошти МВФ, а й допомогу інших донорів: якщо фонд погодиться далі співпрацювати з Україною, то це автоматично означатиме позики від ЄБРР (1,5 мільярда доларів) та від Євросоюзу (0,5 мільярда), а також від урядів США та інших розвинених країн.
  • Міжнародний валютний фонд наразі обговорює фінансову допомогу обсягом у 8 мільярдів доларів, це значно більше, ніж те, про що йшлося до пандемії коронавірусу. В принципі, ця програма може зрости і до 10 мільярдів доларів, однак правила МВФ не дозволяють надавати Україні більше, ніж 4 мільярди на рік. Ліміт визначається потужністю економіки країни, пояснює Вишлінський. Відтак у найкращому випадку Україна може отримати від міжнародних донорів 6–7 мільярдів доларів цього року, якщо МВФ не змінить правила.
  • Зазвичай фонд надає країні кошти лише за умови, що дефіцит її бюджету є помірним (у різні роки Україна отримувала транші МВФ, маючи дефіцит близько 3% від ВВП). Однак зараз посадовці фонду не заперечують проти останніх змін до бюджету, які потроїли його дефіцит через карантин та фінансування боротьби з пандемією.

«Зараз те, на що Україні можна розраховувати сумарно від МВФ, ЄБРР, ЄС і США – близько 6 мільярдів доларів за 2020 рік, за умови, що Верховна Рада ухвалить кілька технічних законів, щодо ринку землі зокрема», – наголошує Гліб Вишлінський.

У цій ситуації, прогнозує він, річна допомога донорів може бути меншою за дефіцит бюджету-2020. Однак про дефолт не йтиметься, оскільки держава має змогу скоротити всі некритичні видатки, додає він.

Йдеться не про дефолт, а про те, що доведеться «різати» всі непріоритетні видатки
Гліб Вишлінський

«Йдеться не про дефолт, а про те, що доведеться «різати» всі непріоритетні видатки. Якщо Україна не знайде ще умовні два мільярди доларів, то не буде затримок пенсій чи зарплат бюджетникам. Просто в останні місяці року Україна не фінансуватиме будівництва доріг та інших речей, окрім найнеобхіднішого. Так, це поганий сценарій, тому що не буде відповідних робочих місць: у тих чи інших інфраструктурних проєктах. Але це не означатиме, що українці через відсутність грошей вмиратимуть з голоду»,– визнає експерт.

Нова програма МВФ, на відміну від попередніх, матиме менше обмежень щодо використання його фінансової допомоги. Так, транші надходитимуть не до золотовалютних резервів Нацбанку, а напряму до бюджету, покриваючи його дефіцит, спричинений карантином та протидією коронавірусу, пояснює економіст Борис Кушнірук. До того ж, за його словами, має значення не лише сума позики, а й термін, на який вона надається.

В України загальна частка боргу від ВВП є незначною, порівняно з іншими країнами, питання лише з термінами його погашення
Борис Кушнірук

«Важлива не лише сума, а й термін, на який її дають. Наприклад, якщо на один рік – країна не впорається. Значно краще, якщо йтиметься про 5–10 років. Важливо й інше: якщо домовимося з МВФ і отримаємо кошти – то для України з'являться дешеві ресурси на світових ринках запозичень і більше можливості рефінансувати ту державну заборгованість, яка є, – пояснює український економіст. – В України загальна частка боргу від ВВП є незначною, порівняно з іншими країнами, питання лише з термінами його погашення», – зауважує Борис Кушнірук, нагадуючи, що пік повернення українських боргів припадає на 2020 та 2021 роки.


Уряд і парламент роблять недостатньо – експерт

МВФ дійсно може піти на збільшення допомоги Україні через «коронакризу» та падіння ВВП і не висувати задля цього нових умов, таку думку висловив Радіо Свобода шеф-редактор порталу «Фінансовий клуб» Руслан Чорний. Але, попереджає він, наразі українська влада не зробила навіть найнеобхідніших кроків для цього.

Я не думаю, що МВФ висуне додаткові вимоги до України в обмін на збільшення допомоги
Руслан Чорний

«Для того, щоб отримувати допомогу, треба подати заявку. З боку Міністерства фінансів її досі ніхто не подав. Лише тоді, коли буде заявка, можна буде говорити про якісь суми та терміни, – пояснює експерт. – Я не думаю, що МВФ висуне додаткові вимоги до України в обмін на збільшення допомоги. Адже в МВФ працюють нормальні люди, які розуміють, що відбувається в Україні. Розуміють, що в неї швидше, ніж в інших країнах, через карантин падає ВВП. І щоб економіка не «стала», треба допомогти їй».

Ще одним ключовим кроком експерт називає підготовку цільових програм підтримки певних галузей, але, знову ж, для цього уряд має розробити ці програми, які будуть спрямовані на конкретні галузі та виробництва. Чи це сільське господарство, чи будівництво, чи машинобудування. Це має вирішити уряд, а Верховна Рада – проголосувати за такі зміни: «Відколи почався карантин, розмови йдуть, але ніяких принципових рухів у цьому напрямку ми не бачимо», визнає Руслан Чорний.

Дії уряду та Верховної Ради щодо переписування бюджету він вважає недостатніми. Натомість цільові програми підтримки галузей економіки, на його думку, призведуть до збільшення у них робочих місць, а згодом, і до економічного зростання в цих секторах.

Головною перешкодою для отримання допомоги МВФ, а тим паче, до її збільшення, є стан справ щодо націоналізованого «Приватбанку», вважає Борис Кушнірук. Оскільки ухвалення будь-яких рішень на користь його колишніх власників і пов'язаних осіб, попереджає він, додатково виснажуватиме український бюджет.

«Пам'ятаймо і про недавнє рішення суду на користь братів Суркісів (щодо їхніх коштів у «Приватбанку» в час його націоналізації – ред.). Це рішення створює суттєву проблему для бюджету. І ще є незавершена історія з Ігорем Коломойським. Якщо влада вирішить цю проблему (буде ухвалено закон про неповернення проблемних банків колишнім власникам – ред.) – МВФ однозначно надасть допомогу. Якщо ж будуть продовжуватися ігри Зеленського з Коломойським – то Україна допомоги не отримає. І я в такому разі підтримуватиму рішення МВФ: навіщо давати країні фінансову підтримку, якщо в підсумку вона надійде до кишені олігарха»?


30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом. Перший заступник голови «фінансового» комітету Верховної Ради Ярослав Желєзняк заявив, що комітет візьметься за так званий «антиколомойський» законопроєкт 2571-д 21 квітня і розглядатиме не кожну з 16 тисяч правок до нього, а сам текст – по абзацах, відтак його фінальна версія може бути вже 22 квітня, очікує депутат.

Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння економіки України за підсумками 2020 року на 7,7% (до кризи прогнозували зростання на понад 3%). Тим часом базовий прогноз падіння світової економіки у 2020 році – мінус 3%.


Читайте ще:

У Раді знайшли протидію тисячам правок Полякова і Дубінського до «антиколомойського» закону

«Гречки, більше гречки»: вплив пандемії COVID-19 на глобальні ланцюжки постачання харчів



  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG