Доступність посилання

ТОП новини
17 Червень 2019, Київ 09:34

Захист споживачів чи великих компаній: навіщо обмежувати наземні сонячні панелі?


Правки до законодавства можуть заборонити розташування сонячних панелей домогосподарств на землі

Домогосподарствам можуть заборонити розміщувати сонячні панелі на земельних ділянках – такі правки до законопроекту про альтернативні джерела електроенергії підтримує Міністерство енергетики. Критики ініціативи вважають, що таке рішення грає на руку великим енергетичним компаніям, які розгортають промислові парки сонячної чи вітрової енергетики. Натомість міністр енергетики Ігор Насалик запевняє: йдеться не про лобіювання, а про запобігання ситуації, коли одні споживачі доплачують за надлишкову електроенергію, вироблену іншими.

За даними НКРЕКП, за перші три місяці 2019 року в Україні 67 нових об’єктів електроенергетики отримали можливість віддавати енергію в мережу за «зеленим тарифом» – пільговою ціною для відновлюваних джерел енергетики. За бажання власники приватних ділянок можуть розмістити на них сонячні панелі, виробляти енергію для електромережі і заробляти на цьому. Однак якщо зараз обмеження щодо використання для цього землі немає (якщо вона має відповідне цільове призначення), то з ухваленням нових змін до законодавства це може змінитися.

Сонячна панель у Луганській області, січень 2018 року
Сонячна панель у Луганській області, січень 2018 року

Голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус оприлюднив фото листа міністра енергетики і вугільної промисловості Ігоря Насалика до голови уряду Володимира Гройсмана.

У листі Насалик висловлюється на підтримку правок, запропонованих до законопроекту № 8449-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» народною депутаткою від «Блоку Петра Порошенка» Ольгою Бєльковою.

Правки, зокрема, передбачають, що домогосподарства можуть розміщувати малі сонячні електростанції (до 50 кіловатів) на дахах і фасаді будинків, але не на землі. Свою позицію міністр пояснює тим, що 7,5 тисяч домогосподарств, які віддають електроенергію в мережу за «зеленим тарифом», мали б працювати для забезпечення власного попиту споживачів.

«Проте в Україні будівництво приватних СЕС (сонячних електростанцій – ред.) переросло у високорентабельний бізнес, що як створює додаткове фінансове навантаження на інших споживачів на рівні 18 євроцентів за 1 кіловат-годину, так і погіршує нормативні показники якості електроенергії в мережі. Ситуація ускладнюється при низькому рівні власного споживання – коли станції встановлюються на недобудованих об’єктах, земельних ділянках», – пише Насалик.

Герус різко розкритикував позицію міністерства. На його думку, правки Бєлькової лобіюють інтереси великих енергетичних підприємств.

«Міністр Насалик (по квоті «Блоку Петра Порошенка») ні слова не каже про «високорентабельний бізнес» гігантських і шкідливих сонячних станцій (олігарха, власника, зокрема, компанії «ДТЕК» Рената – ред.) Ахметова, який планує збудувати понад 1000 мегаватів, але ініціює боротьбу із тисячами/десятками тисяч маленьких сонячних станцій українців середнього класу. Звичайно, як же це українці можуть самі для себе виробляти електроенергію – всі мають купувати дорого у Ахметова», – обурений громадський діяч.

Надлишок енергії – не питання до домогосподарств – Зінченко

У Міненерго натомість звернули увагу на інші підтримані правки. Наприклад, ту, що змушує великих виробників сонячної і вітрової електростанції власним коштом покривати небаланс (тобто різницю між фактичними та зареєстрованими відповідно до правил ринку обсягами споживання електроенергії). На думку урядовців, це свідчить про те, що міністерство не лобіює інтереси великих гравців ринку.

«Використання генерувальних установок споживачів насамперед має бути спрямоване на компенсацію власного споживання. Тому що це споживачі, а не виробники. Саме за таким принципом розвиваються СЕС/ВЕС домогосподарств у країнах Євросоюзу, куди ми прямуємо. До прикладу, в Данії вартість відпущеної електроенергії СЕС домогосподарств становить близько 8–9 євроцентів, що в чотири рази нижче від вартості електроенергії в мережі», – аргументують у міністерстві. А сам Насалик заявив, що Герус «переплутав політику і енергетику».

У відповідь на цей допис головний редактор видання «Бізнес Цензор» Сергій Головньов назвав заяви міністерства маніпуляціями.

«Спочатку обмежте великі СЕС, а потім тисніть на домогосподарства. Або відшукайте інший механізм запобігання корупції», – запропонував він.

Експерт з відновлюваної енергетики, співзасновник громадської організації Greencubator Андрій Зінченко вказує на колізію – адже йдеться про те, щоб обмежити власникам право користування своїми ділянками.

Андрій Зінченко
Андрій Зінченко

«Таке регулювання одразу породжує цілу низку казусів. Ну наприклад: якщо я поставив собі теплицю на землі, а зверху на теплицю поставив сонячні батареї – чи вважати це даховою станцією? Хоча теплиця, ми розуміємо, це тимчасова структура, яка може й не мати капітального характеру. Тобто, умовно кажучи, від самого початку ці ініціативи за самою задумкою неправильні», – міркує він.

Аргументацію Міненерго щодо того, що надлишкова енергія нібито погіршує якість енергопостачання, він вважає непереконливою.

Енергопрофіцитні райони в основному створюються не домогосподарствами, а великими промисловими електростанціями
Андрій Зінченко

«На одну ділянку на сьогодні можна встановити не більше ніж 10 кіловатів, це якщо йти за спрощеною схемою, яка для домогосподарств. Те, що, справді, в нас є енергопрофіцитні райони – це ж не питання, даруйте, до домогосподарств, це радше питання до поганого планування розвитку мереж. Ну і крім того, енергопрофіцитні райони в основному створюються не домогосподарствами, а великими промисловими електростанціями», – пояснює громадський діяч.

У коментарі Радіо Свобода Ігор Насалик пояснив, що під малими СЕС для домогосподарств маються на увазі станції потужністю 10–20 кіловатів. І нагадує: Міненерго підтримує зобов’язання для великих комерційних виробників сонячної електроенергії покривати небаланси, а отже, не лобіює їхні інтереси.

«Коли Герус заявляє, що ми, так би мовити, відкриваємо зелене світло комерційним проектам Ахметова чи інших потужних фінансових структур, то це кардинально інша позиція, ми, навпаки, обмежуємо з користю для об’єднаної енергосистеми», – стверджує він.

За словами Насалика, продаж сонячними електростанціями в мережу електроенергії збільшує її вартість для інших споживачів.

Ігор Насалик
Ігор Насалик

«Є дорога і дешева електроенергія. То коли ця електроенергія СЕС входить, то її вартість – 4 гривні. Але в загальній об’єднаній енергосистемі, там є атомна, збільшується частка вироблених СЕСами. А якщо збільшується частка, то, очевидно, збільшується і вартість електроенергії», – наголошує.

На це Андрій Зінченко заперечує: в об’єднаній енергетичній системі України діє єдина система тарифів, і сонячна електростанція в одного власника не впливає на видатки його сусіда.

«Якщо ми подивимося на кількість коштів, які забирають з ринку різні його учасники, то ми побачимо, що домашні електростанції – це якийсь дуже маленький відсоток… Більше скажу, одна промислова станція на 160 мегаватів, і таких є кілька в Україні, є ще й більші потужності, – вона більша за всю домашню генерацію», – стверджує він.

Децентралізація енергетики проти великих парків

Найбільшу частку в українській об’єднаній енергетичній системі традиційно посідає атомна енергетика. Згідно з прогнозом Міненерго на 2019 рік, зі 158,7 мільярда кіловат-годин, які будуть вироблені протягом 2019 року, 83,3 мільярда вироблять атомні електростанції.

Експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна звертає увагу на те, що атомна і альтернативна енергетичні галузі в процесі вироблення електроенергії не призводять до викидів парникових газів, а приватні СЕС домогосподарств роблять виробництво електроенергії децентралізованим.

Одним із викликів ОЕС вона називає необхідність підключати маневрові потужності під час пікових навантажень вранці і ввечері.

Наші теплові електростанції викидають парникові гази в розрахунку грам-еквіваленту CO2 більше, ніж у середньому по світу
Ольга Кошарна

«В інших країнах, таких, як Швеція, Фінляндія, Норвегія, багато гідроресурсів, в них ці маневрові режими за рахунок гідроелектростанцій. У нас такого, на жаль, немає. І тому підключаються теплові електростанції в ці пікові години, які працюють на вугіллі, відповідно, вони й призводять до викидів. Причому наші теплові електростанції, які здебільшого належать компанії «ДТЕК», викидають парникові гази в розрахунку грам-еквіваленту CO2 більше, ніж у середньому по світу: близько кілограма на кіловат виготовленої електроенергії», – стверджує вона.

Радіо Свобода не змогло зв’язатися телефоном із компанією «ДТЕК», щоб отримати коментар, і надіслало до відділу комунікацій підприємства інформаційний запит.

Великі сонячні і вітрові електростанції в Україні активно розвиваються. Наприклад, у березні 2019 року компанія «ДТЕК» повідомила про запуск Нікопольської сонячної електростанції потужністю в 200 мегаватів. Станція складається із 750 тисяч панелей.

Саме в промислових вітряних і сонячних електростанціях на півдні України Кошарна вбачає проблему для об’єднаної енергетичної системи. За її словами, великі проекти відновлюваної енергетики мають надлишкову потужність.

Сонячна енергетика розвивалася і в Криму до його анексії. На фото: сонячна електростанція в селі Охтникове, Крим, 2011 рік
Сонячна енергетика розвивалася і в Криму до його анексії. На фото: сонячна електростанція в селі Охтникове, Крим, 2011 рік

«Мені здається, що там (великі комерційні енергетичні парки на півдні – ред.) треба обмежувати, і не тільки з точки зору ємності об’єднаної енергосистеми, але й з точки зору землекористування. І, до речі, розподілення встановлених потужностей на півдні, там великі вітропарки, сонячні електростанції – ось це проблема, а не домогосподарства, які виробляють 0,5% електроенергії в загальному балансі. Це просто смішно», – стверджує вона.

Судячи з прогнозу Міненерго, у 2019 році відновлювана енергетика складає близько 3,77% від ОЕС. При цьому, згідно з Енергетичною стратегією до 2035 року, затвердженою в червні 2017-го, частка ВДЕ має скласти 11% вже у 2020 році.

Законопроект 8449-д народні депутати схвалили в грудні 2018 року. Зараз документ чекає на друге читання, в якому парламентарі мають розглянути і ті правки, які підтримує Міністерство енергетики.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG