Доступність посилання

ТОП новини

Білорусь викликає своїх послів у Польщі й Литві до Мінська і каже й їхнім послам їхати додому


Речник МЗС Білорусі Анатолій Глаз, архівне фото

Білорусь викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві. Як повідомив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз, посли відкликаються з понеділка, 5 жовтня.

«Послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові», – додав він.

Наразі ж цих послів викликали до МЗС у Мінську – їм «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз на пресконференції.

Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.

Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед інших, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти його влади щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.

Виклик посла для консультацій є однією з доволі високих форм дипломатичного демаршу.

Протести у Білорусі: коротко про головне

Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.

Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.

9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.

У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.

Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.

ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;

За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.

Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.

Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,

Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;

Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.

8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.

США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.

Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.

Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.

Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG