Опції друку:

Зображення
Мультимедіа

Вкладений контент
Коментарі

Посилання скопійовано

Меню

Додайте нас у Google

ВАЖЛИВО

Новини | Суспільство

Обстріл Харкова: кількість поранених зросла до п’яти

15 серпня 2022, 12:42

Ілюстраційне фото. Наслідки обстрілу центральної частини Харкова, квітень 2022 року

Кількість поранених внаслідок ранкового обстрілу Харкова 15 серпня зросла до п’яти людей, повідомив, зокрема, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«За інформацією обласного Центру екстреної медичної допомоги, чотирьох людей госпіталізували, двоє з них – у тяжкому стані. Одній людині надали допомогу на місці», – заявив він.

Він додав, що медики та рятувальники продовжують працювати на місцях влучань.

Читайте також: Війська РФ вночі завдали ракетних ударів по Харківщині, є постраждалі – ОВА

Раніше мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що російські війська обстріляли Салтівський район міста.

Харків та населені пункти області практично щоденно потерпають від російських обстрілів. 7 серпня у Харківській обласній прокуратурі повідомили, що через російську агресію в області загинули понад 1000 цивільних, із них 50 дітей, поранені – удвічі більше.

Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.

Вона пережила Другу світову війну. Світ для неї вдруге звузився до стін підвалу (фотосвідчення)

Марія Миколаївна читає часопис у підвалі поміж розвішаних ковдр, які утворюють стіни її спальні.<br />
<br />
Після закінчення Другої світової війни Марія Миколаївна жила насиченим життям, виховуючи двох дітей і працюючи інженером у радянській аерокосмічній промисловості — 1/15 Марія Миколаївна читає часопис у підвалі поміж розвішаних ковдр, які утворюють стіни її спальні.

Після закінчення Другої світової війни Марія Миколаївна жила насиченим життям, виховуючи двох дітей і працюючи інженером у радянській аерокосмічній промисловості

Після смерті чоловіка Марія Миколаївна жила одна в квартирі на другому поверсі. Зі своїх вікон вона милувалася дітьми, які гралися на гойдалках, та тішилася, коли її відвідувала донька, яка жила неподалік — 2/15 Після смерті чоловіка Марія Миколаївна жила одна в квартирі на другому поверсі. Зі своїх вікон вона милувалася дітьми, які гралися на гойдалках, та тішилася, коли її відвідувала донька, яка жила неподалік

Коли на початку цього року почалася війна й по її будинку вдарили російські ракети, світ Марії Миколаївни звузився до меж цього темного вологого підвалу — 3/15 Коли на початку цього року почалася війна й по її будинку вдарили російські ракети, світ Марії Миколаївни звузився до меж цього темного вологого підвалу

Війна для пані Марії не є чимось новим. Під час нацистської окупації України в часи Другої світової війни її родина була змушена поселити в себе німецького офіцера.<br />
<br />
Тоді вона була молодою дівчиною.<br />
<br />
А чоловік, за якого вона зрештою вийде заміж, воював на тій війні. Його нагороди нагадують про ті часи — 4/15 Війна для пані Марії не є чимось новим. Під час нацистської окупації України в часи Другої світової війни її родина була змушена поселити в себе німецького офіцера.

Тоді вона була молодою дівчиною.

А чоловік, за якого вона зрештою вийде заміж, воював на тій війні. Його нагороди нагадують про ті часи

Незважаючи на те, що вони з одного села на Полтавщині, Марія Миколаївна вперше зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком після війни в Харкові. Там вони відвідували вечірню школу, ділилися однією партою і закохалися.<br />
<br />
Вона працювала інженером на Харківському машинобудівному заводі «ФЕД», який тоді виробляв аерокосмічні деталі — 5/15 Незважаючи на те, що вони з одного села на Полтавщині, Марія Миколаївна вперше зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком після війни в Харкові. Там вони відвідували вечірню школу, ділилися однією партою і закохалися.

Вона працювала інженером на Харківському машинобудівному заводі «ФЕД», який тоді виробляв аерокосмічні деталі

З віком її пам'ять поступово погіршується, тому Марія Миколаївна проводить час, переглядаючи старі, пошарпані часописи та медалі свого чоловіка і читаючи листи подяки. Як ось цей. У листі висловлюють вдячність її чоловікові за участь у перемозі Радянського Союзу в його короткій війні з Японією наприкінці Другої світової війни. Це кілька безцінних сувенірів із її минулого життя до того, як вона була змушена спуститися в підвал — 6/15 З віком її пам'ять поступово погіршується, тому Марія Миколаївна проводить час, переглядаючи старі, пошарпані часописи та медалі свого чоловіка і читаючи листи подяки. Як ось цей. У листі висловлюють вдячність її чоловікові за участь у перемозі Радянського Союзу в його короткій війні з Японією наприкінці Другої світової війни. Це кілька безцінних сувенірів із її минулого життя до того, як вона була змушена спуститися в підвал

Останні чотири місяці Марія Миколаївна живе в підвалі разом з донькою Наталею, зятем Федором і котом Кисею<br /> — 7/15 Останні чотири місяці Марія Миколаївна живе в підвалі разом з донькою Наталею, зятем Федором і котом Кисею

Єдиний проблиск природного світла та свіже повітря – це коли Марія Миколаївна сидить біля підніжжя сходів, які ведуть на зруйновану вулицю — 8/15 Єдиний проблиск природного світла та свіже повітря – це коли Марія Миколаївна сидить біля підніжжя сходів, які ведуть на зруйновану вулицю

Харків відбив російський штурм ще на початку війни, тоді армія РФ сягнула околиць міста. Відтоді харків’яни зазнають жорстокого та безжального артилерійського обстрілу з боку російських військ, який будь-якої миті може покалічити чи вбити. <br />
<br />
Москва, попри численні свідчення і докази, продовжує заявляти, що не обстрілює цивільних в Україні.<br />
<br />
Тим часом будинки Марії Миколаївни та її доньки Наталі непридатні для проживання, тож вони наразі живуть у підвалі багатоквартирного будинку своїх знайомих<br /> — 9/15 Харків відбив російський штурм ще на початку війни, тоді армія РФ сягнула околиць міста. Відтоді харків’яни зазнають жорстокого та безжального артилерійського обстрілу з боку російських військ, який будь-якої миті може покалічити чи вбити.

Москва, попри численні свідчення і докази, продовжує заявляти, що не обстрілює цивільних в Україні.

Тим часом будинки Марії Миколаївни та її доньки Наталі непридатні для проживання, тож вони наразі живуть у підвалі багатоквартирного будинку своїх знайомих

Марія Миколаївна має проблеми з пересуванням, прогресуючою втратою пам’яті та розгубленістю, яка посилилася після нападу на її будинок.<br />
<br />
«Вона забула, як виглядає місто. Вона розгублена і не знає, куди йти, що робити, як лягти, як спати, як сховатися», – розповіла агенції Reuters 58-річна Наталя. – Вона погано чує, тому ми повинні все писати. Це було дуже важко, досі важко, але ми знайшли спосіб» — 10/15 Марія Миколаївна має проблеми з пересуванням, прогресуючою втратою пам’яті та розгубленістю, яка посилилася після нападу на її будинок.

«Вона забула, як виглядає місто. Вона розгублена і не знає, куди йти, що робити, як лягти, як спати, як сховатися», – розповіла агенції Reuters 58-річна Наталя. – Вона погано чує, тому ми повинні все писати. Це було дуже важко, досі важко, але ми знайшли спосіб»

Дім Наталі стояв у одному з найбільш обстрілюваних районів Харкова, тому вона вважала, що для її мами буде безпечніше залишитися в передмісті, де вона жила. Наталя домовилася з сусідами, щоб ті приносили Марії Миколаївні їжу.<br />
<br />
Одного разу посеред ночі зателефонував мамин сусід і сказав, що неподалік стався вибух і що відключили електроенергію. Наталі вдалось дотелефонуватися до матері, яка в сльозах шукала в темряві одяг.<br />
<br />
Федір знайшов таксиста, який був готовий проїхати містом, яке було в облозі, щоб забрати Марію Миколаївну та ті кілька речей, які вони могли захопити.<br />
<br />
«Таксист підібрав її, зніс вниз і дуже швидко помчав містом, щоб доставити її в безпечне місце», – розповіла Наталя. – Вона вже не може жити без нас, тому що це вплинуло на її здоров'я» — 11/15 Дім Наталі стояв у одному з найбільш обстрілюваних районів Харкова, тому вона вважала, що для її мами буде безпечніше залишитися в передмісті, де вона жила. Наталя домовилася з сусідами, щоб ті приносили Марії Миколаївні їжу.

Одного разу посеред ночі зателефонував мамин сусід і сказав, що неподалік стався вибух і що відключили електроенергію. Наталі вдалось дотелефонуватися до матері, яка в сльозах шукала в темряві одяг.

Федір знайшов таксиста, який був готовий проїхати містом, яке було в облозі, щоб забрати Марію Миколаївну та ті кілька речей, які вони могли захопити.

«Таксист підібрав її, зніс вниз і дуже швидко помчав містом, щоб доставити її в безпечне місце», – розповіла Наталя. – Вона вже не може жити без нас, тому що це вплинуло на її здоров'я»

«Спальню» Марії Миколаївни утворюють три розвішані ковдри, які виконують роль стін, і матрац, покладений на дерев’яні піддони — 12/15 «Спальню» Марії Миколаївни утворюють три розвішані ковдри, які виконують роль стін, і матрац, покладений на дерев’яні піддони

На фото: Марія Миколаївна розмовляє у WhatsApp зі своєю онукою, 31-річною Марією, яка живе в Нью-Йорку.<br />
<br />
В одній з розмов бабуся запитала збентежену внучку, чи там, де вона живе, також стріляють. Наталя, сміючись, вставила: «Ні, мамо, там добре, тепло, тихо. [Маша] хоче нас усіх туди привезти». Марія Миколаївна сяяла й цілувала екран мобільного — 13/15 На фото: Марія Миколаївна розмовляє у WhatsApp зі своєю онукою, 31-річною Марією, яка живе в Нью-Йорку.

В одній з розмов бабуся запитала збентежену внучку, чи там, де вона живе, також стріляють. Наталя, сміючись, вставила: «Ні, мамо, там добре, тепло, тихо. [Маша] хоче нас усіх туди привезти». Марія Миколаївна сяяла й цілувала екран мобільного

Марія Миколаївна розмовляє з котом, який живе з родиною в підвалі — 14/15 Марія Миколаївна розмовляє з котом, який живе з родиною в підвалі

Наталя несе кота в підвал, проходячи повз напис на стіні будинку «Господи, допоможи».<br />
 <br />
Стосовно майбутнього, у сім'ї немає відповідей, є лише запитання, сказав 62-річний Федір.<br />
<br />
«Коли закінчиться ця війна? І від кого це залежить? Від політиків? Від нас? Від військових? Тому що це неприпустимо в наш час, це дикість, що моя теща та інші люди похилого віку, яким 95 чи 97 років, повинні закінчити своє життя в таких умовах. Чим швидше це закінчиться, тим краще» — 15/15 Наталя несе кота в підвал, проходячи повз напис на стіні будинку «Господи, допоможи».

Стосовно майбутнього, у сім'ї немає відповідей, є лише запитання, сказав 62-річний Федір.

«Коли закінчиться ця війна? І від кого це залежить? Від політиків? Від нас? Від військових? Тому що це неприпустимо в наш час, це дикість, що моя теща та інші люди похилого віку, яким 95 чи 97 років, повинні закінчити своє життя в таких умовах. Чим швидше це закінчиться, тим краще»

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS

SM

MD

LG