Доступність посилання

ТОП новини
09 серпня 2020, Київ 02:17

«Ні – русифікації»: під КСУ мітингують на підтримку закону про мову


О 10-й ранку 7 липня у КСУ розпочалося слухання справи за поданням 51 народного депутата 8-го скликання Верховної Ради про відповідність Конституції закону про мову, який ухвалили у квітні 2019 року

Під будівлею Конституційного суду України проходять дві акції на підтримку закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», повідомляє кореспондент Радіо Свобода з місця події.

О 10-й ранку 7 липня у КСУ розпочалося слухання справи за поданням 51 народного депутата 8-го скликання Верховної Ради про відповідність Конституції закону про мову, який ухвалили у квітні 2019 року. Серед підписантів подання здебільшого колишні депутати з фракції «Опозиційний блок».

Із вимогою зберегти статус української як єдиної державної мови в Україні ззовні суду мітингують до 10 людей у вишиванках. Акцію організували депутати фракції «УКРОП» Івано-Франківської міської ради. Вони тримають у руках плакати з написами: «Ні – русифікації», «Українська – єдина державна мова».

«Ми приїхали сьогодні сюди підтримати впровадження тільки української мови у державних структурах, а також у засобах масової інформації», – розповів один із організаторів Віталій Мерінов.

«У період, коли Україна відкрила на сході фронт проти Росії, неприпустимо, щоб… взагалі народні депутати вели мову про те, що ми маємо якось цінувати чи поважати російську мову. Такого немає бути. Без мови не буде нації», – додає його колега Мстислав Тарас.

Під Конституційним судом проводять акцію і близько 30 представників праворадикальної організації «Національний корпус». Вони вишикувалися під парканом біля будівлі суду, тримаючи плакати, що складаються у напис «Мова – душа нації».

«Це подання [про конституційність закону про мову] за своїм змістом, і це підтверджується низкою фахових правовиків-конституціоналістів, це подання є дійсно абсурдним, воно сповнене маніпуляцій... жодним чином не наводить якісь факти, які порушують Конституцію», – каже юрист «Національного корпусу» Віктор Шендибило.

На засіданні КСУ 7 липня присутні автори подання: колишній народний депутат від «Опозиційного блоку» (у парламенті восьмого скликання) Олександр Долженков і позафракційни​й депутат нинішнього скликання Вадим Новинський. Останній завжди активно критикував «мовний закон».

У тексті конституційного подання йдеться про те, що положення закону «фактично означають дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою».

Один зі співавторів закону Микола Княжицький, нині – депутат фракції «Європейська солідарність» заперечує, що закон обмежує права мовних меншин. Він зауважує, що у законі прописана норма про те, що Кабмін має розробити законопроєкт про мови національних меншин, щоб захистити їхні права, проте уряд цього досі не зробив.

Закон про мову Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Він гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. Ним також передбачена відповідальність посадовців за незнання мови. При цьому закон не обмежує приватного спілкування всіма мовами та вільного вживання мов національних меншин.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

XS
SM
MD
LG