В Одесі 19 листопада оголосили днем жалоби

Наслідки російського удару по Одесі, 18 листопада 2026 року
Наслідки російського удару по Одесі, 18 листопада 2026 року

19 листопада в Одесі оголосили днем жалоби для вшанування пам’яті загиблих внаслідок російського удару по місту 18 листопада.

«На будівлях буде приспущено Державний Прапор України і прапор Одеси з траурними стрічками. Підприємствам, установам, організаціям міста рекомендовано обмежити використання музики і проведення розважальних заходів», – повідомили у міській раді.

Місцева влада раніше повідомила, що російські війська кілька разів 18 листопада вдарили по Одесі, внаслідок чого чотири людини загинули, 13 – зазнали поранення.

Очільник ОВА Олег Кіпер заявив, що війська РФ вдарили по історичному центру Одеси, який перебуває під охороною ЮНЕСКО, а під атакою опинилися цивільні обʼєкти: житлові будинки, магазини, кафе і «вулиці, якими люди просто йшли у своїх справах».

Президент Володимир Зеленський заявив, що сьогоднішній удар по Одесі свідчить про те, як РФ «насправді ставиться до дипломатичних зусиль».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
.

  • Зображення 16x9

    Вікторія Карп’як

    Старша редакторка новин. На Радіо Свобода – з 2006 року, була ведучою випусків новин. Навчалася в Києво-Могилянській академії

​
XS
SM
MD
LG