Генеральна асамблея ООН 23 травня проголосувала за заснування щорічного дня памʼяті про геноцид у Сребрениці.
Резолюцію схвалили 84 голосами за, 19 країн висловилися проти, 68 – утрималися. Проти ініціативи різко висловилася Сербія та керівництво боснійських сербів.
З пропозицією раніше виступили Німеччина та Руанда. Ухвалений документ оголошує міжнародним памʼятним днем 11 липня. За словами прихильників заходу, ця дата необхідна для того, щоб різанину боснійських мусульман у Сребрениці не заперечували і не забували. Сербські представники висловлювали побоювання, що рішення затаврує їх усіх як народ, відповідальний за геноцид.
Президент Сербії Александар Вучич на дебатах говорив, що якщо день памʼяті геноциду буде започатковано, то цей «відкриє старі рани і сприятиме повному політичному хаосу».
Події в Сребрениці, під час війни на Балканах, у липні 1995 року, коли боснійські серби вбили понад вісім тисяч беззбройних чоловіків та хлопчиків з числа боснійських мусульман, були визнані геноцидом міжнародними судами в Гаазі. За звинуваченням в масових розправах було засуджено вищих офіцерів армії та політичних лідерів сербів – деякі отримали довічні терміни.
У Боснії та Герцеговині законодавчо заборонено заперечувати геноцид у Сребрениці. Попри це, у квітні 2024 року парламент Республіки Сербської затвердив доповідь, яка заперечує геноцид, а проросійський лідер місцевих сербів Мілорад Додік публічно заявив, що злочин у Сребрениці не є геноцидом.
Форум