Доступність посилання

ТОП новини

Резніков розповів про масштаби розгорнутих Росією сил у війні проти України


«Ми хочемо перемогти ворога і звільнити наші території у найкоротший термін»
«Ми хочемо перемогти ворога і звільнити наші території у найкоротший термін»

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що на сьогодні близько 167 тисяч російських військових залучені у війні проти України на її території. Про такі цифри міністр сказав під час включення Раді закордонних справ ЄС на рівні міністрів оборони з участю генерального секретаря НАТО.

«Незважаючи на величезні втрати, росіяни досі значно переважають нас у важкій зброї. В першу чергу – в авіації, а також в бронетехніці, РСЗО, артилерії. За даними української розвідки, загальне об’єднане угруповання військ, яке застосовується проти України (з урахуванням резервів) нараховує близько 167 тис. особового складу. Безпосередньо розгорнуто для участі у бойових діях 91 БТГр. Ще 55 БТГр може бути залучено з резерву та після відновлення протягом 1-2 місяців», – сказав Резніков.

За його словами, у більшості випадків військами РФ застосовуються крилаті ракети повітряного базування з літаків дальньої авіації без заходу у повітряний простір України.

«Зберігається загроза ударів крилатими ракетами морського базування (у першу чергу КРМБ «Калібр») з кораблів та підводних човнів з акваторії Чорного моря та ракетами берегових ракетних комплексів «Бастіон», – додав міністр оборони.

Він поінформував, що за багатьма ознаками Росія здійснює підготовку до ведення довготривалої військової операції.

«Ми хочемо перемогти ворога і звільнити наші території у найкоротший термін. Не дати Росії затягнути конфлікт. Тому ми дуже зацікавлені отримувати міжнародну допомогу, купувати зброю максимально швидко та у потрібних кількостях. Нам потрібні танки, бронемашини, засоби ураження на довгих дистанціях (MLRS, важка артилерія, авіація, ракети)», – сказав Резніков.

Водночас після засідання Ради ЄС на рівні міністрів оборони представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що ЄС продовжить забезпечувати Україну озброєнням.

«Ми повинні поповнити ресурси і запаси. І я маю сказати, що ця підтримка наразі є критичною, оскільки війна перейшла у вирішальний момент, у переломний момент, і ми не можемо допустити, аби в Україні закінчилося озброєння, і ми цього не допустимо», – сказав Боррель.

16 травня голови МЗС країн Євросоюзу узгодили виділення четвертого траншу допомоги у 500 млн євро на озброєння для України.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

XS
SM
MD
LG