Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 04:23

«Схеми» не віддають весь масив даних, затребуваних ДБР, і пішли в апеляційний суд


«Схеми» наполягають, що все, що могло допомогти проведенню офіційного розслідування, було сказано і показано в сюжеті

Редакція програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода і каналу «UA:Перший») не бачить необхідності надавати Державному бюро розслідувань весь масив витребуваної через суд внутрішньої інформації редакції, вважаючи такий обсяг надмірним, а запитувану інформацію такою, яка не зможе допомогти слідству, бо не має до нього стосунку.

Крім того, журналісти вже подали до Київського апеляційного суду скаргу на ухвалу Печерського суду, якою слідчим ДБР надали дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації й інших даних журналістів програми, які готували розслідування «Mr. Petro Incognito» – про таємну відпустку Петра Порошенка на Мальдівах, опубліковане у січні 2018 року під авторством Михайла Ткача і Наталки Седлецької.

«Все, що могло допомогти проведенню офіційного розслідування, було сказано і показано в сюжеті «Mr. Petro Incognito». Редакція завжди готова співпрацювати з офіційними органами, коли вони запитують про те, що справді може сприяти слідству. Але як графік роботи журналістів, операторів та водіїв, їхні зарплати, наша внутрішня редакційна комунікація – може в цьому допомогти? Цю частину даних ми надавати не будемо, і це було легко передбачити. Не виключено, що правоохоронці навмисно придумали підстави отримати право на обшук в редакції. Тому для захисту від такого втручання у роботу незалежного ЗМІ ми подали апеляцію», – заявила головний редактор програми Наталка Седлецька.

Адвокати «Схем» Людмила Панкратова і Віра Крат зазначили, що хоча у документі Печерського суду вказано, що він не підлягає оскарженню, юристи звернулися до Київського апеляційного суду з вимогою скасувати таку ухвалу, оскільки вона надає доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю журналістських джерел.

«Журналісти розраховують на судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів. Особливо, якщо імовірне втручання стосується права на свободу слова та захист джерел інформації журналістів. Нагадаю, що це не перший випадок, коли адвокатам доводиться захищати права журналістів на захист джерел інформації», – відзначила юристка ІРРП Людмила Панкратова. Панкратова наголосила на тому, що «Схеми» вже самі оскаржували подібну ухвалу.

У 2018 році журналісти вже створили прецедент оскарження подібної ухвали. Головна редакторка і ведуча «Схем» Наталка Седлецька подала до Київського апеляційного суду скаргу на ухвалу, якою слідчому Генеральної прокуратури надано доступ до даних з її мобільного телефону за 1,5 року. Тоді юристи журналістки також оскаржили ухвалу через порушення конституційних прав і свобод. Аналогічно вчинив і захист журналістки Крістіни Бердинських, доступ до даних з телефону якої також отримали слідчі ГПУ.

Вже у жовтні 2018 року Європейський суд з прав людини безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних авторки та ведучої програми «Схеми». Це рішення ЄСПЛ означало, що слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних із телефону Наталки Седлецької, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення.

У 2019 році було ще одне рішення суду про надання доступу до електронного листування редактора видання «Новое Время» Івана Верстюка, яке теж винесли на користь журналістів.

«У справі Івана Верстюка Київський апеляційний суд самостійно вирішив подібну до справи Седлецької проблему, вочевидь, беручи до уваги рішення ЄСПЛ», – додала Людмила Панкратова.

Юристки «Схем» підкреслили, що журналісти не відмовляються надати документи, необхідні для розслідування ДБР.

«Однак, всі документи, які можуть вказувати на джерела інформації, а також внутрішньоредакційні документи ми не зможемо надати. Інакше журналісти втратять довіру джерел і не зможуть виконувати свою роль у демократичному суспільстві – повідомляти про значимі для громадськості події», – підкреслює Людмила Панкратова.

Інша адвокатка «Схем», Віра Крат, додала, що ухвала була винесена без виклику редакції, яка володіє цими документами, а отже журналісти не мали змоги надати свої аргументи щодо клопотання.

«Текст ухвали не містить обґрунтування, чому не здійснюється такий виклик, хоча це має бути виключенням із загального правила. Чинне законодавство містить «запобіжники» для захисту журналістів, але вони не спрацювують у зв'язку з неналежним виконанням», – підкреслила Крат.

Адвокатки особливо наголошують, що кожна вимога про надання доступу до документів, які є в розпорядженні журналістів повинна бути обґрунтована дуже ретельно.

В апеляції юристи звертають увагу на відсутність достатнього обґрунтування для доступу до внутрішньоредакційних документів.

«Слідчим не доведено обгрунтування значення цих документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, не зрозуміло, яке значення може мати вказана інформація в разі її отримання для кримінального провадження», – йдеться у тексті скарги.

У апеляції також йдеться про те, що ухвалою Печерського суду були порушені права журналістів на захист своїх джерел та їхнє право як громадян на захист. Також юристи наголошують на тому, що вимога доступу до внутрішньоредакційної інформації може бути намаганням виявити джерела отримання інформації журналістами-розслідувачами і можливого тиску на них у подальшому. В документі також ідеться про те, що винесенням подібної ухвали могли бути порушенні конституційні права і свободи журналістів редакції програми «Схеми».

Печерський районний суд надав слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації та цілої низки інших внутрішньоредакційних даних – графіку роботи журналістів, операторів та водіїв, даних щодо оплати їхньої праці тощо. Таке рішення суд ухвалив 17 жовтня в рамках досудового розслідування кримінального провадження Державного бюро розслідувань щодо «незаконного переправлення осіб» – зокрема, експрезидента – через державний кордон «з використанням завідомо підроблених документів».

Згідно з ухвалою суду, якщо протягом місяця редакція не надасть правоохоронцям зазначену інформацію, то суд за клопотанням слідчих ДБР «має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей та документів».

Весь перелік даних, який журналісти мають передати в ДБР на виконання ухвали суду, такий:

  • весь відзнятий матеріал,
  • інформаційні запити та відповіді на них, які виконані під час готування зазначеної передачі,
  • можливі документальні матеріали, що підтверджують присутність (обліки робочого часу, завдання, бухгалтерські документи про виплати грошової винагороди за виконання завдань, редакційні завдання, оплату транспортних послуг, путівок на автомобілі) задіяних журналістів, операторів, водіїв та інших співробітників під час знімання матеріалу в т.ч. у вечірній та нічний час (в т.ч. 08.01.2018) для вказаної передачі
  • інші наявні документальні матеріали, що стосуються зазначеної телепередачі (службові записки, повідомлення, погодження випуску в ефір, редагування, затвердження тексту телепередачі, внесення правок, рецензії, заперечення тощо), – зазначено в документі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Редакція програми «Схеми» відреагувала на ухвалу і заявила, що вважає надмірним обсяг даних журналістів, дозвіл на доступ до яких отримало Державне бюро розслідувань через ухвалу Печерського районного суду Києва.

У відповідь на заяву журналістів «Схем» у ДБР зазначили, що затребувана інформація їм необхідна для розслідування провадження щодо ймовірного незаконного переправлення через держкордон експрезидента Порошенка. Водночас, у ДБР так і не пояснили, як саме їхньому розслідуванню може допомогти такий широкий перелік внутрішньої інформації редакції програми розслідувань «Схеми».

6 серпня у ДБР повідомили, що розслідують можливі факти організації незаконного переправлення через український державний кордон колишнього президента України. Досудове розслідування проводять за статтями «службове підроблення», «незаконне переправлення осіб через державний кордон України», «використання завідомо підробленого документа».

Імені колишнього президента у повідомленні не вказано, проте Радіо Свобода стало відомо, що йдеться про Петра Порошенка. Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який писали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») у своєму розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка».

Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становило понад 14 мільйонів гривень.

Журналісти програми припустили, що президент України Петро Порошенко зі своїми супутниками міг літати на Мальдівські острови під вигаданими прізвищами і не проходити паспортний і митний контроль.

Водночас Порошенко наголошував, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, «по своєму паспорту, з відповідною реєстрацією у прикордонників».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG