Сенат США 28 липня висловив одну з найрішучіших двопартійних підтримок України з моменту повернення президента Дональда Трампа на посаду, проголосувавши 86 голосами до 12 за просування законодавства, спрямованого на посилення економічного тиску на Росію й Іран, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Процедурне голосування, яке пройшло лише через кілька годин після прощання з сенатором Ліндсі Гремом із Південної Кароліни, головним автором законопроєкту, відбулося одразу після того, як президент України Володимир Зеленський мав особисту зустріч із сенаторами за зачиненими дверима. Зеленський був присутнім у залі, коли відбувалося голосування.
Законодавство, яке офіційно отримало назву «Акт Ліндсі Грема про санкції проти Росії й Ірану 2026 року», уповноважує Трампа запроваджувати мита до 200 відсотків для найбільших у світі покупців російської нафти і природного газу, одночасно розширюючи санкції, спрямовані проти російських фінансових установ, політичних еліт, олігархів і «тіньового флоту», який використовується для обходу чинних обмежень.
Він також продовжує санкції проти Ірану до 2031 року.
Хоча законопроєкт все ще чекає остаточного схвалення Сенатом і подальшого розгляду в Палаті представників США після серпневої перерви, процедурне голосування підкреслило рідкісний двопартійний консенсус щодо того, що економічний тиск залишається одним із найпотужніших інструментів Вашингтона проти Москви, вказує кореспондент Радіо Свобода.
Протягом вечора сенатори неодноразово називали законопроєкт не просто черговим пакетом санкцій, а стратегічними зусиллями позбавити президента РФ Володимира Путіна доходів, що фінансують війну Росії в Україні.
Зустріч Зеленського з сенаторами
Після зустрічі з сенаторами Зеленський охарактеризував законодавство як таке, що має значення, яке виходить далеко за межі його прямого економічного впливу.
«Цей законопроєкт – дуже важливий», – сказав він. – Санкційний тиск на Росію дуже важливий. Йдеться не лише про гроші, які Росія використовує для фінансування цієї війни. Це також великий сигнал для Європи, великий сигнал для України і велика підтримка нашого народу».
Президент України висловив сподівання, що документ стане законом, заявивши, що вдячний за двопартійну дискусію й оптимістично налаштований щодо позитивного результату.
Окрім санкцій, Зеленський зазначив, що розмова була зосереджена переважно на потребах України на полі бою, зокрема на зміцненні вітчизняної оборонної промисловості країни.
Він сказав, що Україна хоче розширити виробництво систем, здатних знищувати дрони Shahed іранського виробництва і російські безпілотні літальні апарати, продовжуючи при цьому розвивати сучасні можливості радіоелектронної боротьби.
Водночас він наголосив, що найнагальнішою військовою потребою Києва залишається додаткова протиповітряна оборона.
«Справжня проблема – це антибалістичні системи й антибалістичні ракети», – сказав Зеленський, додавши, що він вже озвучив це раніше під час зустрічі з президентом Дональдом Трампом.
Центральною особливістю санкційного законодавства є його зосередження на країнах, які продовжують купувати російську нафту і природний газ, незважаючи на вторгнення Росії в Україну.
Сенатори неодноразово наголошували, що законопроєкт – значно скорочений порівняно з попередніми проєктами, щоб уникнути покарання союзників США, водночас зосереджуючи економічний тиск на основних покупців, які фінансують війну Росії.
Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходу в Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.
Форум