Доступність посилання

ТОП новини

«А музей чим винен?»: соцмережі про ДБР і виставку картин Порошенка


За словами адвоката директора музею Петра Гончара Андрія Руденка, картини тепер мають залишатися в музеї – подружжя Порошенків не може їх забрати

Увечері 26 травня музей Івана Гончара, попри карантин, повідомив про незвичних відвідувачів – до закладу приїхали люди у формі, які представилися співробітниками Державного бюро розслідувань. Озброєні люди, як стверджує пресслужба музею, виламали двері та увірвалися до приміщення, де цього дня п'ятий президент України Петро Порошенко та його дружина Марина презентували виставку картин зі своєї колекції. ДБР ситуацію наразі не коментувало – на відміну від користувачів соцмереж.

«Картини цілі. Декларації вилучені. Директор музею з адвокатами. Представники ДБР поїхали», – повідомили представники музею близько 19-ї години вечора, за дві години після заяви про те, що співробітники Державного бюро розслідувань здійснили «незаконне вторгнення» до закладу.

Картини – це експонати з колекції подружжя Порошенків. 26 травня ДБР викликало п’ятого президента Петра Порошенка на допит як свідка у провадженні про «переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників». Голова партії «Європейська солідарність» на допит не прийшов. Він заявив, що всі картини (які цього ж дня представив у музеї Гончара) купив законно.

Виставка привернула до себе увагу ще до візиту ДБР. Наприклад, майстер із вишивки бісером Владислав Кураленко назвав її «черговим тролінгом від Порошенка».

«Це якою треба бути безсовісною людиною, щоб звести нанівець зусилля слідчих прокуратури. Взяти й викласти докази законної купівлі картин, виплати податків, митних зборів», – написав він.

Спершу музей повідомив, що співробітники ДБРне дозволяють його директору потрапити всередину. Згодом, однак, Петрові Гончару вдалося зайти до зали. Художник

Борис Єґіазарян повідомив, що за час блокування музею представниками Бюро не зміг передати Гончару піджак, хоча в приміщенні було холодно.

«Ніби не люди, а роботи», відгукнувся Борис Єґіазарян про правоохорнців, які приїхали до музею Гончара
«Ніби не люди, а роботи», відгукнувся Борис Єґіазарян про правоохорнців, які приїхали до музею Гончара

«Я прийшов з цим піджаком, просив: «Петро людина не молода, цей підвал вологий і холодний. Будь ласка, по-людськи просимо, передайте йому піджак, щоб людина не захворіла під час карантину». Скільки б не просили, скільки б не вимагали, нічого не допомогло. Ніби не люди, а роботи», – обурюється митець.

Генеральний директор Національного музейного комплексу Революції гідності Ігор Пошивайло в коментарі, який оприлюднив Володимир Кошовенко, звернув увагу на те, що ситуація навколо музею Гончара перегукується з темою круглого столу, який Український інститут національної пам’яті влаштував саме сьогодні: «Коли музей стає полем битви».

Музей зазнав несподіваного і, виходить, протиправного вторгнення правоохоронців. Ці ситуації є досить загрозливими
Ігор Пошивайло

«Одна з сесій стосувалася питання: наскільки музеї захищені від політичних цунамі? І от якраз дуже наглядна ілюстрація, коли державний музей, який мала б охороняти влада, зазнав досить несподіваного і, виходить, протиправного вторгнення правоохоронців. Ці ситуації є досить загрозливими, це говорить про небезпечну тенденцію стосовно прав самих музеїв. Директор музею Петро Гончар взагалі опинився в складній ситуації, оскільки він як матеріально відповідальна особа не може проникнути всередину приміщення, двері до якого було виламано. Жодних пояснень, жодного розуміння, що відбувається», – прокоментував Пошивайло.

Культурний діяч звернув увагу на те, що фонд музею базується на колекції засновника – Івана Гончара, який почав збирати предмети народного мистецтва ще за Радянського Союзу. Однак його родина передала колекцію державі тільки після здобуття Україною незалежності, в 1993 році.

«Те, що відбувається сьогодні… підтверджує побоювання, до речі, фундатора музею Івана Гончара, який впродовж кількох десятиліть у радянський час під тиском КДБ, Комуністичної партії не передавав свою колекцію в радянський музей, бо боявся, що вона там зникне. Бо він не довіряв державі тоді. Але коли Україна стала незалежною, цілком очевидно, що родина Гончара передала цю колекцію в державний музей під гарантії держави. І сьогодні ми бачимо, що ці гарантії, на жаль, залишаються досить ефемерними», – підсумовує Пошивайло. Відтак він закликав громадянське суспільство взяти на себе захист музею.

Народний депутат від «ЄС», ексголова УІНП Володимир В’ятрович назвав символічним культурне значення закладу, який зазнав вторгнення.

Символічно, що ДБР, ручне Бюро репресій президента Зеленського, атакувало саме Музей Гончара
Володимир В'ятрович

«Символічно, що ДБР, ручне Бюро репресій президента Зеленського, атакувало саме Музей Гончара – скарбницю української етнічної культури. Саме тієї, яку зневажав і висміював актор Зеленський. Навчені собаки завше знають, що сподобається господарю», – резюмує В’ятрович.

Втім, заяви на захист музею не тотожні заявам на підтримку самого Порошенка. Наприклад, політолог Олег Саакян висловив незадоволення обома сторонами конфлікту.

Олег Саакян просить політиків не чіпати музеї
Олег Саакян просить політиків не чіпати музеї

«Ну а музей чим вам винен. Один вирішив там провести стендап у стилі, як казала моя пробабця: «всруся та не покорюся». Спеціально у цьому місці, у цей час, бо це хайпово. Інші приперлися туди повістку вручати «свідку», заряджені так, ніби терориста затримувати. Краще б так тих уродів з відділку брали, а не повістки вручали. Все ж не державне поштове бюро ніби. Я звісно розумію, що фарс має бути таким за законами жанру, але ж хоч музей не чіпайте в своїх розбірках, бо так і до дитсадочків дійде», – закликав експерт.

Журналістка Вікторія Кобиляцька припустила, що силовики планували відвідати іншу установу, але переплутали адреси.

Може вони помилилися адресою, йшли до московських диверсантів у рясах і заблукали?
Вікторія Кобиляцька

«У голові не вкладається. Може вони помилилися адресою, йшли до московських диверсантів у рясах і заблукали? Бо важко знайти бодай якесь логічне і притомне пояснення», – зауважує вона.

Викладачка Києво-Могилянської академії, мистецтвознавиця Діана Клочко висловила сумнів у тому, що дії правоохоронців були обґрунтовані.

«Для того, щоб переписати колекцію Порошенка, потрібно влаштовувати «маски-шоу», виламувати двері, зачиняти директора в кабінеті? Невдовзі усі музеї штурмуватимуть, де роботи з приватних колекцій експонуються?» – запитує вона.

Співачка й волонтерка Анжеліка Рудницька припустила, що музеям не завадив би подібний ажіотаж і в звичайні дні.

«Люди! Якби медіа так цікавилися скарбами українських музеїв – ми були б щасливою і багатою країною! Бо від туристів відбою б не було! Нещасна країна недолюблених людей…» – ділиться спостереженнями Рудницька.

Директор видавництва ArtHuss Костянтин Кожем’яка назвав події сьогоднішнього дня «повчальним перформансом», завдяки якому про існування музею Гончара дізналося набагато більше людей, а дехто, можливо, навіть захоче його відвідати. Він також схвально відгукнувся про рішення Петра Гончара дозволити виставку колекції Порошенків у своєму закладі, а саму появу правоохоронців у музеї порівняв із подіями в Кагарлику, де поліцейські катували та зґвалтували жінку, а також катували чоловіка.

«Між мєнтами-ґвалтівниками в Кагарлику і сьоднішнім наїздом ДБР на музей існує спільне: це ознаки становлення мусорського паханату, який безкарний і має картбланш», – вважає Кожем’яка.

На підтвердження слів видавця, деякі користувачі зазначили, що тепер мають намір відвідати музей Гончара.

Солідарність із працівниками музею висловлювали коментатори, які працюють у культурній сфері. Серед них – кураторка інформаційно-виставкового центру «Музей Майдану» Ольга Савенок.

«В Україні все частіше працює не право і закон, а свавілля і беззаконня. Петро Гончар, колеги з Музею Івана Гончара, тримайтеся!» – закликала вона.

Директор музею Петро Гончар подякував громадськості за інтерес до справи, проте зізнався, що «не знає, як боротися з такими методами».

Я написав заяву в поліцію щодо того, що було виламано двері, проникнення в музей без мого дозволу
Петро Гончар

«Коли порушується закон, приходять без нічого, просять відкрити музей, який закритий, показати колекцію, яка мені не належить. А потім в результаті побачили, що виламали двері і самі туди проникли… Там би все відбувалося без мене. Я написав заяву в поліцію щодо того, що було виламано двері, проникнення в музей без мого дозволу», – розповів він.

Адвокат Гончара та музею Андрій Руденко повідомив журналістам, що музей став відповідальним зберігачем картин – наразі власник не може їх звідти забрати. Але чи є картини доказами в кримінальному провадженні, наразі невідомо.

«В нас немає рішення суду, що ці картини є арештовані, що надано дозвіл на їхній арешт. Нам потрібно для себе зрозуміти, яка їхня юридична доля. Скоріш за все, музей буде брати участь як особа, в якої перебуває на зберіганні це майно. Ми повинні для себе знати – чи воно є предметом кримінального провадження», – сказав він.

Директор Музею Івана Гончара подав заяву в поліцію – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:22 0:00

Пресслужба ДБР офіційно не коментувала інцидент. Агентство «Інтерфакс», однак, повідомляє, що у Бюро заперечили інформацію про «штурм» музею і пояснили присутність правоохоронців слідчими діями в рамках кримінального провадження.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура художника Олексія Кустовського
Політична карикатура художника Олексія Кустовського
  • Зображення 16x9

    Еліна Сардалова

    Редакторка стрічки новин і журналістка. У 2014-му році закінчила Київський національний лінгвістичний університет за фахом «арабська мова», у 2017-му - Могилянську школу журналістики. На Радіо Свобода працюю з 2016 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG