Влада Узбекистану та Киргизстану застерегла своїх громадян, які тимчасово перебувають у Росії, від участі в бойових діях на території іноземних держав.
Влада закликає трудових мігрантів не втягуватися у протистояння між Росією та Україною та не вступати на службу до збройних сил жодної зі сторін.
І в Узбекистані, і в Киргизстані зарахування до армії та інших силових структур іноземних держав є кримінальним злочином. Агентство із зовнішньої трудової міграції Узбекистану нагадало, що, згідно зі статтею 154 Кримінального кодексу країни, «заклик на військову службу, до органів безпеки, поліції, органів військової юстиції або інших аналогічних органів іноземних держав карається позбавленням волі від трьох до п'яти років».
Подібне звернення до співвітчизників опублікувало і посольство Киргизстану в Росії: там за аналогічний злочин може загрожувати до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ініціативу влади підтримало також Духовне управління мусульман Узбекистану. Воно видало фетву, що забороняє узбецьким мусульманам участь у бойових діях за кордоном. У фетві вказано, що мусульманам дозволяється брати в руки зброю лише для захисту своєї батьківщини. «Не дозволено мусульманам об'єднуватися з іновірцями і воювати проти іншої громади іновірців», – посилається узбецька духовна влада на книгу «Ас-Сіярул-Кабір».
Читайте також: Іноземцям, які укладуть контракт на службу в армії РФ, спростять отримання громадянства
Раніше цього місяця українські ЗМІ повідомляли, що під час контрнаступу в Харківській області українські збройні сили захопили двох чоловіків із Центральної Азії в російській військовій формі, які заявили, що є громадянами Узбекистану, які жили в Москві до того, як приєдналися до приватного воєнізованого формування в Росії.
Минулого тижня посольство Узбекистану в Києві звернулося до української влади з проханням надати детальну інформацію про двох полонених узбеків.
Узбекистан не визнає подвійного громадянства, але багато хто з приблизно 1,2 мільйона узбецьких мігрантів у Росії прагне отримати російське громадянство, зокрема, деякі намагаються отримати громадянство, служачи в російських збройних силах.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
