Чому Росія продовжує атакувати південний регіон України, зокрема, Одесу й Одеську область? Чому російська армія використовує для цих атак переважно ударні дрони, і чи багато їх на озброєнні? Яких збитків зазнала портова інфраструктура України внаслідок російських обстрілів, і до чого це може призвести? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 17 липня Росія заявила про припинення дії зернової угоди. З того часу російська армія регулярно атакує портову інфраструктуру у південних регіонах України, зокрема, на Одещині.
- Російські військові регулярно завдають ударів по півдню України за допомогою дронів. У ніч проти 6 жовтня вони здійснили чергову масовану атаку. Про це повідомили Сили оборони південного регіону. За даними українських військових, окупанти спрямували з Криму кілька груп ударних БПЛА типу Shahed.
- Сили протиповітряної оборони повідомили, що запущені безпілотники використовували тактику складних маневрів: кілька разів змінювали курс і вкотре йшли вздовж лінії державного кордону. Під ударом опинилися прикордонна і припортова інфраструктура Подунав'я: пошкоджено зерносховище, зайнялися 9 вантажних автівок, пожежу оперативно загасили.
- Ввечері 4-го і в ніч проти 5 жовтня російські військові також запустили ударні безпілотники. Під загрозою були Одеська, Миколаївська, Херсонська області, а також низка центральних і східних регіонів, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Окупанти останнім часом атакують Україну ударними дронами з південного напрямку (мису Чауда, що в окупованому Криму). Повітряні сили України знищили 24 з 29 БПЛА під час цієї нічної атаки.
- Речник Української добровольчої армії (УДА)«Південь» Сергій Братчук 2 жовтня в ефірі «24 каналу» розповів, що російські військові ускладнюють маршрути дронів-камікадзе, коли атакують Одещину. Вони застосовують ударні БПЛА безпосередньо вздовж державного кордону України та пускають їх з різних напрямків. Використовуючи досконалу систему наведення, окупанти максимально заплутують маршрути. У такий спосіб вони намагаються виснажити українську ППО, каже Братчук.
«Одеса – кістка в горлі Путіна»
Речниця Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк розповіла «Новинам Приазов’я», що, крім наявності портів, Одеса також має особливе пропагандистське значення персонально для президента Росії Володимира Путіна.
«Вона йому просто кісткою поперек горла, вона йому не дає спокою. Це очевидно, що ментально намагаються тиснути, як їм здається, на те населення, яке має відгукнутися на їхні наративи. Вони живуть тими вимірами, на які спираються на підставі своєї власної пропаганди. Тобто самозомбування відбулось таке, розумієте. Вони вже не усвідомлюють, що Одеса й Одеський регіон набагато більше проукраїнські в порівнянні з минулими роками», – наголосила вона.
Дронів у Росії достатньо, каже речниця. По-перше, їх продовжує постачати Іран, по-друге, Росія також налагоджує своє виробництво.
Дрони в них не закінчаться, це абсолютно зрозумілоНаталія Гуменюк
«Те, що дрони в них не закінчаться, це абсолютно зрозуміло. Цю війну не даремно називають «війною дронів». Виробництво продовжується, вдосконалюється, і всім вже зрозуміло, що за допомогою дронів можна економити особовий склад. Тобто атака відбувається, вогневе ураження відбувається, сили застосовуються, люди не ризикують. Саме тому пріоритет за дронами буде ще довготривалий час. І я впевнена, що навіть, якщо припустити, що Іран затиснуть санкції й він не зможе постачати дрони Росії, вони (російська влада) будуть вишукувати інше партнерство», – зазначила Гуменюк.
Вона стверджує, що українські військові протидіють дроновим атакам досить ефективно, пояснивши, в чому складність цього процесу. Зокрема, в умовах повної темряви, коли дуже важко виявити таку ціль, орієнтування відбувається ледь не чисто акустично – по звуку, і уразити таку ціль дуже важко.
Кожному результату ми радіємо, як діти, насправді. Це, дійсно, потужна роботаНаталія Гуменюк
«Вона (ціль) досить швидкісна для тої зброї, яка по ній працює, наприклад в мобільних вогневих групах. Тому кожному результату ми радіємо, як діти, насправді. Це, дійсно, потужна робота і серйозне напруження, коли відбувається така атака Shahed.
Крім того, використовувати по них високовартісні ракети типу С-300 все ж кожного разу не зможемо. Інколи це відбувається, в залежності від тієї загрози, яку несе Shahed, на який об’єкт він спрямований, що може статися, якщо він влучить. Інколи буває, що збивають і високовартісною зброєю, але це дуже рідко. Взагалі те, що є результативністю нашої роботи, воно тримається на рівні 60% сталих, тобто це дуже високий показник», – пояснила речниця.
До чого готуватися?
Гуменюк закликала готуватися до зими, оскільки Росія і надалі уражатиме об'єкти енергетичної інфраструктури. Такі атаки мають потужний вплив на стан населення, економіки, на стан обороноздатності країни.
«Коли вирубається всюди електрика, ми у 21-му сторіччі дуже залежні від неї, це вирубається і зв’язок частково, ось ці втрати, вони дуже суттєво можуть позначитися і на подальшому розвитку бойових подій. Тому готуватися треба. Треба усвідомлюючи це, мати запасні джерела живлення, мати можливість зробити запас води, їжі й загальної схеми виживання в цьому опалювальному і, можливо, не дуже теплому сезоні. Я б не хотіла говорити про «боятися», треба не лякатися. Чим нас вже можна налякати? Українці вже такі «лякані-перелякані», що вже готові до всього. Треба просто скласти чіткий план і його дотримуватися», – вважає Гуменюк.
Судноплавство і портова інфраструктура, її функціонування, це зацікавленість всього світуНаталія Гуменюк
Також будуть тривати обстріли портової інфраструктури, додала речниця. Втім, у міжнародній спільноті є розуміння того, що захист цих об'єктів потрібно посилювати.
«Ми дуже задоволені тим, що навіть на високих міжнародних дипломатичних полях це розуміють і висловлюють нам підтримку. Вже зараз, за результатами спілкування президента, отримано підтвердження посилення, зокрема Одещини, в протиповітряному захисті. І Німеччина також досить переконливо говорить про можливість передачі чергового Patriot. Тому що судноплавство і портова інфраструктура, її функціонування, це зацікавленість всього світу», – зауважила вона.
Про збитки портів
Експерт у сфері транспорту Максим Гардус розповів, що українські порти зазнали величезних збитків через атаки російських військових.
Із 18 липня, коли Росія вийшла з зернової угоди, було пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктуриМаксим Гардус
«Збитки вимірюються кількома мільярдами. Тільки з 18 липня, коли Росія вийшла з зернової угоди, було пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури. І ми бачимо удари в принципі усюди. Починаючи з початку війни, вони були на крайньому сході – це Маріуполь, Бердянськ. Ще в лютому-березні 2022 року постраждав Миколаїв, Ольвія, Херсон, Ніка-Тера, Очаків. А у 2023 році основний напрямок російських ударів – це Одеська область, яка залучена до зернової угоди. Це порт Південний, Чорноморськ, власне Одеський торговельний порт, Білгород-Дністровський і порти дунайського субрегіону – Ізмаїл, Рені», – каже експерт.
Особливістю морської логістики є те, що у такий спосіб перевозять великі партії зерна. Їх легко помітити через супутники, коли обсяги накопичуються. І Росія цим користується, зазначив Гардус.
За його словами, наразі партії менші, бо експорт йде з дунайських портів, куди заходять судна з маленькою осадкою і маленькою вантажністю.
Вони мають можливості для планування таких атакМаксим Гардус
«В принципі, там наразі більшість партій, більшість суден це 5-15 тисяч. Ні про які 50-100 не йдеться. Проте, все одно таку партію треба накопичити. На жаль в росіян досі існує їхнє супутникове угруповання розвідувальне, і помітити, що в це місце приїхало 100 вантажівок в принципі не складно. Так що вони мають можливості для планування таких атак і останнім часом вони прицільно знищують саме тоді, коли партія накопичується», – зауважив експерт.
«Глобальна загроза»
Розблокувати судноплавство дуже важливо, оскільки залізниця ніколи не замінить море, зазначив Гардус. Якщо Чорне море і надалі буде закрите для судноплавства, це може мати довготривалі наслідки як для України, так і для світу, додав експерт.
Те, що робить Росія з зерном, це приклад глобальної загрозиМаксим Гардус
«В Україні сировинна структура експорту і неможливість експорту сировини дуже погано впливає на стан торговельного балансу і таким чином на притік валюти від комерційних операцій до нас. Зараз це не дуже очевидно, бо близько половини бюджету – це зовнішні гранти та кредити, й нестачі валюти немає. Проте, звісно, що ця ситуація не є здоровою і краще продавати товари, ніж брати кредити.
Але Росія це теж розуміє і це одна з цілей боротьби Росії з нашою портовою інфраструктурою – це зменшення надходження грошей в Україну для дестабілізації внутрішньої економічної ситуації плюс її ускладнення. Те, що робить Росія з зерном, це приклад глобальної загрози. Це загроза всьому людству через те, що вони провокують нестачу продовольства в цілих регіонах», – наголосив експерт.
«Пускають не тільки БПЛА»
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук розповів «Новинам Приазов'я», що, крім ударних дронів, з якими ЗСУ вміють ефективно боротися, російські військові атакують південь і набагато більш небезпечними засобами.
«По-перше, в Криму є комплекс «Бастіон» – це ракетний комплекс крилатих ракет, потужних і великої дальності. Цей ракетний комплекс завдає ударів по Одесі, по Ізмаїлу, по півдню, по Миколаєву. Другий не менш небезпечний спосіб – використання ракет повітряного базування Х-59, наприклад, з літаків повітряних сил Росії, які вилітають в північно-західну частину Чорного моря. І останнє – теж всім відомі «Калібри» корабельного базування, які пускають з надводних кораблів, з акваторії біля Кримського узбережжя, і з підводних човнів центральної частини Чорного моря, і північно-західної частини Чорного моря», – пояснив Лакійчук.
Час для реагування українських сил ППО відрізняється в залежності від того, звідки відбуваються пуски ракет, каже експерт.
«Калібри», які пускають з корветів, з фрегатів, ми можемо відстежити по виходу кораблів у море, по моменту запуску цих ракет. Тобто час на реакцію ППО досить великий. Ми встигаємо засобами радіолокації схопити і в необхідний момент здійснити знищення зенітно-ракетними комплексами. А «Калібри-ПЛ», які запускаються з підводних човнів, це ракети підводного пуску. Тобто підводний човен не спливає для здійснення пострілу, а здійснює з підводного положення і тому, ми бачимо ракету вже в повітрі, коли вона летить. Час на реакцію значно менший, тому загроза від таких ракет значно більша», – каже експерт.
Він зазначив, що українська ППО достатньо ефективно знищує «Калібри». Але, на думку Лакійчука, потрібне знищення самих носіїв цих ракет – кораблів, підводних човнів.
«РФ хоче блокувати судноплавство мінами»
- Розвідка Великої Британії 4 жовтня офіційно попередила про наміри Росії заблокувати мінами судноплавство з України у Чорному морі. Про це йдеться у заяві міністерства закордонних справ Великобританії. Там сказано, що Росія хоче уникнути відкритого затоплення цивільних суден, натомість «фальшиво звинувачуватиме» Україну в будь-яких атаках на цивільні судна у Чорному морі.
Лакійчук називає такі наміри Москви серйозною загрозою, втім, російській армії навряд чи вдасться замінувати акваторію.
Ми маємо «Гарпуни» і «Нептуни», які близько ворожі кораблі не підпустять для постановки мінПавло Лакійчук
«Це було у 2022 році. Але у 2022 році росіяни діяли борзо, нахабно, вони не вірили, що ми їх можемо підстрелити під нашим узбережжям, тому виходили фактично навіть в територіальні води, здійснювали постановку морських мін. Зараз такої можливості у них не буде. Тому що ми маємо «Гарпуни» і «Нептуни», які близько ворожі кораблі не підпустять для постановки мін. Можлива, постановка мін з підводних човнів, вона здійснюється приховано, це більш складно. Але там по глибинах вони досить обмежені в цьому питання. Тому мінна загроза існує, але вона, на мій погляд, не така серйозна, не така радикальна, як може це здатися», – зазначив експерт.
«Щодня виготовляють 30-40 безпілотників»
Російський політолог та військовий експерт із Праги Юрій Федоров у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що кількість ударних дронів, якими Росія щодня атакує Україну, свідчить про налагодження їхнього виробництва. До того ж виготовляють, імовірно, більшу кількість, ніж використовують.
Безпілотники – це кілька десятків тисяч доларів максимум, їх набагато легше виробляти, вони набагато дешевшіЮрій Федоров
«Щоночі прямує на об'єкти в Україні 30-40 безпілотників, це якраз загалом свідчить про те, як, можна на підставі цих цифр, про масштаби виробництва... – це кілька десятків на день. Але якщо, скажімо, 30-40 безпілотників щоденно використовується проти України, то, відповідно, приблизно така кількість виробляється, може бути трохи більше, для того, щоб мати запас. Звісно, ракети, той самий «Калібр» морського базування чи ракети повітряного базування коштують десь за 1 мільйон доларів, мабуть. Безпілотники – це кілька десятків тисяч доларів максимум, їх набагато легше виробляти, вони набагато дешевші», – зауважив він.
Крім ураження об'єктів портової й енергетичної інфраструктури, метою російських атак і надалі залишається вплив на моральний стан населення України, додав він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум