Доступність посилання

ТОП новини

«Донбас, що існував, зник назавжди». Скільки часу та коштів потрібно на відбудову Маріуполя?


Відновлення комунальної інфраструктури у Маріуполі коштуватиме 14 млрд грн – Вадим Бойчено
Відновлення комунальної інфраструктури у Маріуполі коштуватиме 14 млрд грн – Вадим Бойчено

Як влада Маріуполя планує відбудувати місто після його деокупації та що про це думають місцеві жителі? Що обіцяють маріупольцям окупаційні чиновники та що вони зараз будують у місті? Якими можуть стати міста Донбасу після війни та чи доцільно їх відбудовувати? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • На відновлення Маріуполя знадобиться близько 20 років, заявив 30 березня міський голова Маріуполя Вадим Бойченко в ефірі телеканалу Freedom. За його словами, за два місяці масштабної агресії з боку Росії минулого року зруйнували 50% міста. Бойченко зазначив, що мерія вже працює над планом першочергових кроків після звільнення Маріуполя.
  • В інтерв'ю Радіо Свобода, опублікованому 13 квітня, Бойченко повідомив, що швидке відновлення комунальної інфраструктури в Маріуполі коштуватиме 14 млрд гривень.
  • Призначений Росією так званий голова Маріуполя Олег Моргун пообіцяв щомісяця відновлювати щонайменше 100 приватних будинків. З такими темпами на повне відновлення приватного сектора йому знадобиться 25 років, пише маріупольське видання 0629. Моргун зазначив, що вже начебто понад 100 місцевих жителів залучені до відновлення житлових будинків і їхню кількість необхідно збільшувати. Раніше Моргун повідомляв, що, за підрахунками окупаційної влади, з 40 тисяч приватних будинків повністю або частково зруйновано 32,5 тисячі, нагадали журналісти видання 0629.
  • Крім того, підконтрольний РФ очільник Маріуполя 24 лютого повідомив російському виданню «РИА Новости», що в місті вже начебто збудували та здали 1500 нових квартир. Окупаційна влада планує знести понад 400 багатоквартирних будинків, їх хочуть демонтувати цього року.
  • Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко 23 березня повідомив, що у місті активно зносять житловий мікрорайон Кірова. Його начебто планують відбудувати за кошти російського федерального бюджету з поверненням через іпотеку. В іншому варіанті відмовляються, бо великий ризик втрати інвестицій через деокупацію Маріуполя, зауважив радник мера.
  • У Маріупольській міській раді 23 березня повідомили, що російська пропаганда продовжує розповсюджувати фейки про «відновлення життя» у місті. Але насправді тисячі будинків залишаються пошкодженими від російських снарядів і непридатними для життя.

«Знесли понад 350 будинків»

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що окупаційна влада «не проводить глобальну та скоординовану відбудову міста». За його даними, вже побудували близько 30-35 будинків від 3 до 9 поверхів.

Петро Андрющенко
Петро Андрющенко

«Якість погана – це точно. В кращому випадку, як радянські бетонні багатоповерхівки, приблизно так. Однак навіть те, що вони будують, не має співвідношення із тим, що вони демонтують і зносять. Вже демонтовано понад 350 будинків», – повідомив радник.

Чи вистоїть будинок після відновлення, сама конструкція власне. Експертизу ніхто не робить
Петро Андрющенко

У деяких будинках окупаційна влада проводить ремонтні роботи, розповідає Андрющенко. Він звертає увагу на те, що є будинки, де були масштабні пожежі, але окупаційна влада чомусь їх не демонтує.

«Дуже велике питання, особливо якщо пожежа була понад два тижні в будинку після «Сонцепьока» (важка вогнеметна система – ред.), чи вистоїть він після відновлення, сама конструкція власне. Експертизу ніхто не робить. З іншого боку, є будинки, які абсолютно не мають жодних влучань, пожеж – і їх теж віддали під капітальний ремонт», – зазначив посадовець.

Демонтаж будинків в окупованому Маріуполі, лютий 2023 року
Демонтаж будинків в окупованому Маріуполі, лютий 2023 року

Радник міського голови зауважив, що окупаційна влада не злагоджує між собою комунальні комунікації районів міста.

«Каналізація не працює і все йде в море, забиває далі каналізацію. Що можна набудувати, якщо до неробочої каналізації доєднуєш нові будинки, не будуючи каналізацію», – наголосив Андрющенко.

«Сучасне європейське місто»

Андрющенко повідомив, що план відбудови міста, який розробляє українська влада, буде готовий найближчими місяцями. Гроші на його втілення планують отримати з репарацій, міжнародної допомоги та від великого бізнесу.

«Існує окремий фонд відновлення Маріуполя в Міжнародному світовому банку. Ми над цим почали працювати з березня-квітня минулого року. Тому, я думаю, що все вдасться, зрозуміло, що це важка праця», – наголосив посадовець.

Випалена обстрілами багатоповерхівка в Маріуполі, грудень 2022 року
Випалена обстрілами багатоповерхівка в Маріуполі, грудень 2022 року
Мар'їнки немає вже фактично, Бахмут – спірне питання чи він існує, як і Маріуполь, далі Авдіївка
Петро Андрющенко

Він вважає, що не всі маріупольці повернуться додому. Втім, демографічна ситуація може змінитися на всьому Донбасі та Приазов'ї. Адже багато міст майже повністю зруйновані, тому буде спостерігатися внутрішня міграція, зауважив Андрющенко.

«Якщо подивитися на карту Донеччини, Мар'їнки немає вже фактично, Бахмут – спірне питання, чи він існує, як і Маріуполь, далі Авдіївка… Ми розуміємо, що одразу одночасно відбудувати всі міста неможливо. Будуть якісь місця пріоритету. Зрозуміло, що Маріуполь одне з таких», – каже радник мера Маріуполя.

Зруйноване селище Мар'їнка під Донецьком
Зруйноване селище Мар'їнка під Донецьком

Він висловив сподівання, що після відбудови Маріуполь стане «молодим інноваційним» містом.

Щоб молоді люди мали змогу приїхати, жити в нових красивих будинках
Петро Андрющенко

«Щоб воно було ІТ, щоб молоді люди мали змогу приїхати, жити в нових красивих будинках, дистанційно працювати, адже поруч море, комфортна інфраструктура. На цьому, я думаю, зокрема буде зосереджена відбудова Маріуполя, перебудова у сучасне європейське місто, креативний, інноваційний кластер», – поділився він.

«Будівництво після припинення вогню»

Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін зауважив, що відбудова Маріуполя можлива лише, коли місту не будуть загрожувати російські обстріли. А саме через 3-6 місяців після припинення вогню.

Дмитро Забавін
Дмитро Забавін
Після деокупації має бути в 5-10 разів інтенсивніша відповідь на ворожі обстріли
Дмитро Забавін

«Від кордону до Маріуполя лише 40 кілометрів. Тобто далекобійна артилерія може стріляти навіть з території «країни-терориста» по Маріуполю. Я бачу тут декілька шляхів – або витіснення ворога навіть за межами його кордонів, або після деокупації має бути в 5-10 разів інтенсивніша відповідь на ворожі обстріли. Тільки це спонукає ворога припинити той геноцид, який він розпочав над Маріуполем понад рік тому», – вважає політик.

«Пів століття на відбудову»

Заяви окупаційної влади про відбудову Маріуполя Забавін називає «пропагандистськими» та вважає, що вони спрямовані на російське населення. Він зауважив, що в офіційних програмах росіян є розбіжності щодо будівель, які планується реконструювати.

Навіть за їхніми програмами, в них піде від 30 до 50 років, щоб збудувати стільки житла, скільки його потрібно
Дмитро Забавін

«Філармонію переплутали з Драматичним театром. Тобто вони навіть самі не розуміють, що роблять. За 2 роки окупації вони планують побудувати близько 60 багатоповерхівок, десь 3-4 поверхи замість 9 поверхових будинків, які були. Навіть за їхніми програмами, в них піде від 30 до 50 років, щоб збудувати стільки житла, скільки його потрібно», – проаналізував Забавін.

Депутат також розповів, хто саме зараз займається зведенням будинків у Маріуполі.

Драмтеатр у Маріуполі після російських обстрілів та бомбардування, квітень 2022 року
Драмтеатр у Маріуполі після російських обстрілів та бомбардування, квітень 2022 року

«В Маріуполі з 500 тисяч мешканців залишилось приблизно 100 тисяч, ще близько 50-100 тисяч – робітники, окупанти, що мігрують, та різні робітники, яких завозять», – стверджує депутат.

Він каже, що в місті окупанти постійно зменшують межу заробітку підрядникам, через що підрядники перестають виплачувати зарплатню найманим робітникам. Якість будівництва також погіршується, зауважив Забавін.

Окупований Маріуполь, лютий 2023 року
Окупований Маріуполь, лютий 2023 року

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Хто має займатися відновленням?

Головна редакторка видання «0629» Анна Романенко розповіла, що серед маріупольців є різні думки стосовно відновлення міста. Частина вважає, що нинішня українська влада міста не має займатися планами відновлення Маріуполя.

Частина людей переконані, що розмовляти зараз про майбутнє міста, коли воно ще окуповане, недоречно
Анна Романенко

«В них (маріупольців – ред.) немає довіри. Вони вважають, що якийсь інший склад влади має думати про майбутнє. Частина людей переконані, що розмовляти зараз про майбутнє міста, коли воно ще окуповане, недоречно. Моя особиста думка, що розробляти план віднови потрібно вже зараз. Тому що коли ми зайдемо у місто, то маємо діяти дуже швидко. Потрібно мати конкретні проєкти», – зазначила Романенко.

Щодо ключових об'єктів у місті потрібно буде робити дослідження громадської думки, вважає вона.

«Житло, як преміальний фонд»

Романенко розповіла, що будинки, які звела зараз окупаційна влада, не заселені повністю. Питання викликає і їхня якість. Зокрема, вона вказує на порушення технологій при заливці фундаментів.

Нові будинки в Маріуполі на фоні вигорівших від обстрілів, лютий 2023 року
Нові будинки в Маріуполі на фоні вигорівших від обстрілів, лютий 2023 року
Преміальний фонд для людей, яких треба якось заохотити до співпраці
Анна Романенко

«Такі фундаменти можна робити тільки з бетону високих сортів, а потім спеціальною технікою перемішувати. Так от такої техніки в Маріуполі немає, як немає високих бетонів. Для фундаменту використовують звичайний бетон, який без усадки вже через 2-3 роки почне просто сипатися», – пояснила журналістка.

Вона також зазначила, що містянам, які заселяються до нових будинків, не надають право власності на житло. Тобто вони не можуть ним розпоряджатися.

«Мені здається, що вони використовують ці квартири як преміальний фонд для людей, яких треба якось заохотити до співпраці», – припустила Романенко.

«Росії не вистачить коштів»

Журналіст Денис Казанський зазначив, що деякі населені пункти на Донбасі зруйновані вщент. Росія навіть не обіцяє їх відбудовувати.

Денис Казанський
Денис Казанський

«Вже заявили, що не будуть відбудовувати Попасну, яка зруйнована на 90%. Соледар визнали, що повністю зруйнований, але кажуть, що будуть відбудовувати. Сєверодонецьк, Рубіжне фактично закинуті та ніякої відбудови не відбувається», – зазначив журналіст.

На його думку, в Росії не вистачить коштів для відбудови цих зруйнованих міст. Крім того, деякі населені пункти відновлювати недоцільно.

Дим піднімається від ударів по Соледару, 5 січня 2023 року
Дим піднімається від ударів по Соледару, 5 січня 2023 року
Якщо  людям не дадуть нову квартиру, вони не повернуться
Денис Казанський

«Населення Соледару або загинуло, або відсотків 90 поїхали кудись. Більшість з них не повернеться. Ми маємо досить переселенців, які з 2014 року поїхали. Якщо людям не дадуть нову квартиру, вони не повернуться. На відбудову, якщо вона буде, підуть роки», – вважає журналіст.

Казанський впевнений, що у багатьох людей не буде сенсу повертатися в зруйновані міста та села – хтось знайде новий дім, хтось нову роботу, а комусь буде просто боляче: «Бахмут зруйнований вже сильніше за Маріуполь. Навіть якщо його будуть відбудовувати, це буде інше місто».

«Окупація – це деградація»

Журналіст назвав обіцянки окупаційної влади відбудувати Донбас «порожніми словами».

Донбас, який існував до повномасштабного вторгнення, зник назавжди
Денис Казанський

«Тому що там нема кому жити в цих містах, треба теж це визнати. Я думаю, за нашого життя вже не буде такої кількості населення, яка була до війни. В Маріуполі не буде пів мільйона, в Сєверодонецьку – 100 тисяч. Це буде просто абсолютно інша історія. Донбас, який існував до повномасштабного вторгнення, зник назавжди», – зауважив Денис Казанський.

Журналіст додав, що Росія не опікується розвитком Донецька всі 9 років окупації, тож місто суттєво «деградувало».

«Донбас Арена» в окупованому Донецьку
«Донбас Арена» в окупованому Донецьку
Місто дуже сильно занепадає, не через війну, через різні економічні причини
Денис Казанський

«Місто втратило населення, не буде Донецьк мільйонником у найближчі десятиліття. Зараз половина населення вже виїхала з Донецька, половина магазинів були закриті, закинуті, ніхто не орендував. Було видно, що місто дуже сильно занепадає, не через війну, через різні економічні причини. Не існували банки, там фактично цілі галузі зникли», – пнаголошує Казанський.

  • Російські війська окупували Маріуполь у травні 2022 року після кровопролитних боїв і тривалої блокади. У ході масштабного військового вторгнення Росії в Україну Маріуполь майже повністю зруйнований обстрілами. За оцінками ООН, у місті знищено або пошкоджено близько 90% багатоповерхових житлових будинків та близько 60% приватних будинків.
  • У скоєнні численних воєнних злочинів у Маріуполі звинувачують російські війська. Москва це заперечує.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

  • Зображення 16x9

    Олена Бадюк

    Із червня 2019 року була редактором вечірнього шоу на Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Із осені 2021 року працюю в команді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG