Якою є ситуація з питною і технічною водою у громадах, що постраждали від руйнування Каховської ГЕС? Як вирішують проблеми з водопостачанням у Херсонській і Запорізькій областях? І в якому стані зараз будівництво водогону, що забезпечити водою Кривий Ріг, Нікополь і Марганець? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Ситуація з водопостачанням у деяких громадах Херсонщини залишається напруженою. Ідеться про місто Берислав, а також Милівську і Нововоронцовську громади, розповів 10 липня заступник керівника Офісу президента України Олексій Кулеба під час брифінгу щодо ситуації в регіонах, постраждалих від російської військової агресії. За словами посадовця, зараз тривають роботи з якнайшвидшого відновлення повноцінного водопостачання.
- Кулеба також сказав, що вже налагоджене, хоча й за графіком, водопостачання для усіх абонентів міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. Але, за словами жителів міста, насправді вода там є не у всіх квартирах. Зокрема, немає води у людей, які живуть на п’ятих поверхах і вище.
- Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 18 липня у своєму телеграм-каналі повідомив, що в регіоні визначено місця для буріння 50 нових свердловин: 13 – у Бериславській громаді, 9 – Новорайській, 10 – Милівській, 8 – Новоолександрівській громаді, 8 – у Нововоронцовській і 2 – у Новокаховській. Робота з підготовки до буріння триває, зазначив очільник Херсонщини.
- Прокудін відвідав Новоолександрівку та Дудчани – села Бериславського району, що розташовані на березі Каховського водосховища. 21 липня він повідомив, що першочерговим завданням зараз є розмінування території громад та повернення людям світла й води. Щодо води – після обміління водосховища у цих селах з’явилася необхідність у бурінні нових свердловин та заміни старих водогонів, зазначив голова ОВА.
Повернення до криниць
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з представниками громад різних областей, в яких через руйнування Каховської ГЕС виникли проблеми з водопостачанням.
Так, на Херсонщині начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький розповів, що жителі цієї громади наразі забезпечені як питною, так і технічною водою.
У Нововоронцовці водозабезпечення здійснено шляхом видобутку води з підземних свердловин.
«Їх чотири штуки наразі. Дві на стороні Осокорівської затоки, які постачаються через дюкер. І дві на території Нововоронцовки, які були запущені завдяки ОВА, Міжнародній агенції міграції «Іртейду» і Міжнародному Червоному Хресту. Вони допомагали – хто з трубами, хто насосами, хто екскаваторами. Наразі водозабезпечення постійне. Із 2-ї по 8-у годину ми подаємо воду в мережу. Вода є в кожному мікрорайоні Нововоронцовки. Також забезпечуємо бутельованою водою», – запевнив Селецький.
Також, за його словами, на території Нововоронцовки розмістили бочки, які наповнюються питною водою. У громаді також планують розчистити й привести до ладу 10 старовинних колодязів, вода в яких була ще до створення Каховського водосховища, каже начальник адміністрації.
«Наразі вода є і ми будемо там робити ручні криниці, щоб люди, як в давнину, могли набрати воду, незалежно від того, є чи ні електроенергія. Також ми почали готувати старі пожежні резервуари для зберігання технічної води й для можливих водозаборів ДСНС. До того ж ми запустили один осмос, який має продуктивність – 3 куби. Куб на годину – це повністю питна вода, фільтрована зі старовинного колодязя, який ми розмурували ще в березні, коли у нас був перший відтік води», – поділився Андрій Селецький.
Він додав, що на території Нововоронцовської громади вже починають працювати бурові установки. Спочатку будуть буритися дві свердловини, а згодом і інші.
Плани по відновленню зрошення
Виконувач обов'язків директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов розповів «Новинам Приазов’я», як в області планують відновити зрошення сільськогосподарських земель. За його словами, на Херсонщині до повномасштабного вторгнення було 427 тисяч гектарів зрошуваних земель.
Більша частина цих земель – 365 тисяч гектарів – розташована на окупованій лівобережній частині області. На правобережжі площа зрошення складає 45 тисяч гектарів. На сьогодні у короткостроковій перспективі можливо відновити зрошення лише на цій території області, на площі 25 тисяч гектарів, каже посадовець.
«Це саме вода, яка поступала з річки Інгулець. Потім ця вода змогла б забезпечити 7 громад Херсонської області. Це Станіславська, Білозерська, Чорнобаївська, Херсонська, Музиківська, Дар'ївська і Тягинська громади. Загальна площа зрошення 25 тисяч гектарів», – каже він.
Зараз місцева влада вивчає питання відновлення насосних станцій, які належать Басейновому управлінню водних ресурсів нижнього Дніпра та Каховському міжрайонному управлінню водного господарства. За словами Юнусова, це саме ті станції, які були затоплені після підриву греблі та були там обстріляні.
«Але після сходження води зараз можливо зробити огляд цих приміщень, визначити, що потрібно для того, щоб відновити роботу, яке обладнання можливо встановити, купити або за рахунок державної допомоги, або за рахунок міжнародних донорів», – зауважив посадовець.
Задіяти артезіанські свердловини
Також потрібно відновлювати низку приватних насосних станцій, розповідає . Дмитро Юнусов. Він зазначає, що є проблема зрошенням у фермерських господарств – комунальних і приватних.
Насосні станції були затоплені. Їхнє відновлення допоможе зрошувати близько 3 тисяч гектарів садівДмитро Юнусов
«У них були свої приватні насосні станції, вони отримували спеціальний дозвіл на водокористування і брали воду з річки Інгулець або нижньої частини Дніпра. Ці насосні станції були затоплені. Їхнє відновлення допоможе зрошувати близько 3 тисяч гектарів садів. Але у зв'язку з ситуацією, складним фінансовим становищем, це потребує міжнародної допомоги, можливо, окремої програми для відновлення цих насосних станцій та зрошення», – припустив чиновник.
Одним із варіантів розв'язання проблеми може бути використання крапельного зрошення за допомогою артезіанських свердловин, каже Юнусов. Але потрібно вивчати рентабельність такого процесу.
Для цього потрібно провести геологічну розвідку, щоб не порушити екологічні процеси, зауважив він: «Зараз працюємо щодо забезпечення тих населених пунктів, які залишилися без води, бурінням нових артезіанських свердловин».
Без відновлення зрошення частина Херсонщини перетвориться на пустелю, переконаний керівник Департаменту розвитку сільського господарства.
Без води неможливо вирощувати ні овочеві культури, ні баштанні, неможливе існування садівДмитро Юнусов
«Першочерговим заходом після деокупації лівобережжя буде – відновлення зрошення, впровадження проєкту з відновлення греблі Каховської ГЕС. Без води неможливо вирощувати ні овочеві культури, ні баштанні, неможливе існування садів, вирощення кукурудзи, сої. Завдяки тому, що зрошення у Херсонській області було найбільшим в Україні, там було найбільшим вирощування овочевих культур», – нагадав Юнусов.
Що в громадах Запорізької області?
Начальник військової адміністрації Запорізького району Олег Буряк розповів, що через руйнування Каховської ГЕС проблеми з водопостачанням виникли у Біленьківській громаді.
«Коли вода відійшла, ми брали й нарощували труби, додатково ставили насосні станції. Станом на зараз проблемне питання вирішене. Але ми готуємо проєкт на наступний рік – додатково розконсервувати декілька свердловин в різних населених пунктах Біленьківської громади. І будемо додатково робити водозабір ще з цих свердловин. Якщо потрібно в деякий час, то додатково ми довозимо водовозками цю воду, набираємо воду до тонни питної води, у нас є резервні баки», – запевнив Буряк.
Також є проблеми з доступом до технічної води і поливом угідь у громадах, розташованих нижче Дніпровської ГЕС. Зокрема, у Кушугумській і Новоолександрівській громадах. За словами Буряка, питання водопостачання там будуть вирішувати наступного року.
Потрібно дивитися, як вода відходить, як ми переживемо серпень, вересеньОлег Буряк
«Зараз потрібно дивитися, як вода відходить, як ми переживемо серпень, вересень. І далі розумітимемо, який у нас буде сценарій на наступний рік. Також це ж пов'язано і з військовим станом, яка ситуація буде у нас. Коли ми зробимо деокупацію територій Запорізької області? В якому стані будуть перебувати громади, які зараз на окупованій території, які потреби у них будуть?» – зауважив він.
Нікополь: «дефіцит води зберігається»
Начальник Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко розповів «Новинам Приазов'я», що поки водогін будується, місцева влада намагається вирішувати проблеми з водопостачанням локально.
«Наприклад, в місті Покров вже відновлено водопостачання альтернативного джерела, воно є технічним. Тобто, щоб помитися, попрати та для інших побутових питань. Наскільки мені відомо, мер Покрова забезпечує фільтраційну станцію і питна вода видається жителям міста наливним способом. Тобто, вони приходять з тарою й отримують питну воду безкоштовно», – каже Євтушенко.
За його даними, в містах Нікополь та Марганець тривають роботи на інфраструктурних об'єктах, які забезпечують водою людей.
По місту Нікополь вже в тестовому режимі відновлена частина водопостачання, але це такий стриманий оптимізмЄвген Євтушенко
«Роботи ці ще не закінчені, вони тривають, ми сподіваємося, що впродовж місяця в місті Марганець, а в місті Нікополі дещо раніше, ці роботи будуть закінчені. По місту Нікополь вже в тестовому режимі відновлена частина водопостачання, але це такий стриманий оптимізм, це ще тестовий режим і, скажімо так, це не стале водопостачання», – каже голова РВА.
Посадовець зазначив, що у Нікопольському районі є певний дефіцит води, але місцева влада разом із бізнесом і благодійними фондами намагається виправити ситуацію, стверджує він.
«Дефіцит цей утворився таким чином, що той об'єм води, який ми отримуємо, він дозволяє покрити питною водою вразливі категорії людей, не повністю все населення. По бутильованій питній воді на території району ми перетнули межу в мільйон літрів, тобто води завозиться дуже багато. І сказати, що взагалі нічого не робиться, так теж неможливо сказати», – додав Євтушенко.
Будівництво нових водогонів
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 6 червня повідомив, що уряд виділить 1,5 млрд гривень для будівництва нових магістральних водогонів, щоб забезпечити водою міста Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Прем’єр зазначив, що це будуть водогони сполученнями Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь і Хортиця – Томаківка. Зокрема, ці водогони необхідні, щоб забезпечити питною водою Кривий Ріг, Нікополь та Марганець.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області вже будує магістральний водопровід загальною протяжністю майже 150 кілометрів.
Кореспонденти Радіо Свобода побували цього тижня на місці будівництва ланки водоводу Інгулець – Кряжове (Кривий Ріг) протяжністю майже 27 кілометрів. Магістральний трубопровід будують у чотири нитки. Також фахівці на місці розчищають чинний канал і відновлюють пропускні споруди.
Крім того, роботи ведуться на річці Інгулець у місці, де здійснюватиметься водозабір. Проводять їх поетапно. Запустити воду по першій з чотирьох ниток планують вже у серпні. Також будують дві насосні станції та розподільчу станцію, щоб забезпечувати насосні групи.
Начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Дніпропетровській області Олександр Коломійцев розповів, що водогін, який будують до Кривого Рогу, зможе забезпечити водою все місто.
«Ми повинні побудувати 4 гілки труби аби забезпечити повне постачання міста Кривий Ріг водою. До цього ще буде додатково побудовано дві насосні станції. Одна насосна станція потужністю підйому 4 мегавати, друга – 5 мегаватів. Йде розчищення каналу. У нас 16 кілометрів проходження труби. Ми будемо подавати воду до каналу, а далі вже вода буде забиратися до подачі в Кривий Ріг», – сказав він.
Подібного будівництва не велося вже майже 40 років, розповідає фахівець. За його словами, аналог був тільки «Дніпро-Донбас» – канал, який забезпечував водою Харків. Протяжність водогону в Нікопольському районі становитиме 150 кілометрів, каже Коломійцев.
«На жаль, зараз місто Нікополь взагалі не отримує воду, тому наша ділянка з міста Запоріжжя буде проходити до міста Нікополь, далі повертатися до кінцевої ділянки – це у нас місто Покров. Тобто ця ділянка буде запитувати Нікополь, Покров і Марганець», – розповів він.
Коломійцев додав, що будівництво всього водогону планують завершити у вересні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
