Валерія Константинова
У Запорізькій області налічується понад 7000 курганів. Частина з них нині знаходиться на окупованих територіях. На початку квітня в області російські військові зробили окоп довжиною 70 кілометрів, який Центр журналістських розслідувань виявив на супутникових знімках Sentinel-2. Простягається цей окоп від околиць села Семенівка до поля за межами селища Маринівка Приморського району. Якої шкоди та збитків нанесли російські військові старовинним курганам Запоріжжя та що робитимуть з пам’ятками після деокупації території, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розказав керівник департаменту культури та інформаційної політики Запорізької ОВА Владислав Мороко.
«Окоп проходить по охоронних зонах»
Владислав Мороко розповів, що фахівці Центру охорони культурної спадщини проаналізували супутникові знімки російських окопів, які зʼявилися в ЗМІ, та провели його дистанційне дослідження.
Цей окоп проходить по охоронних зонах у межах курганів і по самих курганах
– Ця війна найбільше задокументована у відео та фотографіях. Коли під час боїв роблять фото, то по геолокації ми можемо зрозуміти, чи є в полях або окопах пам’ятки. Раніше на цих територіях проводилися дослідження, тому ми можемо порівняти мапи окопів з нашими знімками. Визначили, що цей окоп проходить по охоронних зонах у межах курганів і по самих курганах. Нарахували, що пошкоджено приблизно 160 курганів і курганних могильників.
Посадовець зазначив, що кожен курган має історичну цінність, адже там можуть бути поховання одразу кількох епох.
– Поховання з Бронзової доби може бути зроблене на похованнях, які були раніше. Можливо, є й з інших періодів, наприклад, Середньовіччя. Тому кожен курган є, з наукової точки зору, цінністю, незалежно від того, де він розташовується. Найбільш відомі зосереджені в Кам’янсько-Дніпровському районі, які стосуються скіфів і сарматів.
За словами очільника департаменту, до війни без необхідності розкопки на цих територіях не проводили, адже «кургани мають знаходитися там, де вони є, й просто так їх рити ніхто не буде».
– Частину розкопок, які проводили у Кам’янко-Дніпровському районі через те, що Каховське водосховище руйнувало ці пам’ятки, а ми їх рятували.
Понад 200 млн грн збитків
Як зазначає Мороко, під час війни знищення пам’яток відбулося через те, що там проходила військова техніка, солдати рили окопи, кургани використовували як природні оборонні споруди. Попередня сума збитків складає понад 200 млн грн, наголосив він.
В середньому сума збитку одного кургану складає від 1 до 10 млн грн
– Ми брали за основу методику обрахування збитків від пошкодження у правоохоронних органах. Також робили обрахунок діаметра кургану, висоти тощо. В середньому сума збитку одного кургану складає від 1 до 10 млн грн. Це вперше фіксується такий глобально завданий збиток нашій історичній спадщині.
– Наприклад, зараз руйнується курган «Солоха». Ми його захищали, поки була можливість, зокрема, і від сільськогосподарської обробки. Я впевнений на 100%, що люди, які намагалися там щось садити, зараз цим займаються знову. Відповідно, окупанти це заохочують.
«Шкоди буде ще більше»
Мороко вказує на те, що бойові дії, які відбуваються і відбуватимуться на території Запорізької області, ведуться з активним застосуванням артилерії, через що кількість пошкоджених курганів тільки зростатиме, прогнозує він.
Посадовець каже, що після деокупації території фахівці проведуть спеціальні дослідження та розрахують максимально завдану шкоду.
Ми цю суму виставимо у судових претензіях Російській Федерації на компенсацію втрат після війни
– На початку ми проведемо інвентаризацію всіх об’єктів і подивимося, у якому стані вони знаходяться. Якщо їх ніяк не можна буде законсервувати, захистити, тоді проведемо наукові розкопки, щоб врятувати те, що залишилося. Розрахувавши по кожному з курганів їх потенційний збиток, ми цю суму виставимо у судових претензіях Російській Федерації на компенсацію втрат після війни.
За словами директора департаменту ОВА, за попередньою інформацією, пошкоджено, крім курганів, «Садибу Попова» та пам’ятку «Кам’яна могила», на території якої російські військові облаштували полігон. Туди не пускають навіть місцевих, стверджує посадовець.
– Руйнуються історичні міста – Оріхів і Гуляйполе. Там було багато старих забудов. Наприклад, мерія в Оріхові розташована у старовинному будинку, який також пошкоджений. На Гуляйпільщині та у самому Гуляйполі практично повністю зруйновано історичну частину. Отже, після деокупації облік знищених історичних і культурних пам’яток та місць, на жаль, буде великим.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Повномасштабна війна Росії проти України завдала шкоди об’єктам культурної спадщини країни приблизно на $2,6 млрд, повідомило на початку квітня CNN з посиланням на ЮНЕСКО.
- Станом на 24 лютого 2023 року загальна вартість збитку від ідентифікованих активів оцінюється у $2,6 млрд, йдеться у звіті організації. Зазначається, що найбільше постраждала Харківська область, на яку припадає 30% від загальної суми збитків, завданих культурним цінностям.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
