СБУ разом із поліцією та Нацгвардією 22 листопада провели обшуки у Києво-Печерській лаврі. Це у Службі безпеки назвали контррозвідувальними заходами, метою яких, зокрема, є «недопущення використання лаври як осередку «русского мира». Радіо Свобода попросило прокоментувати ситуацію завідувачку Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України, професорку Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Людмилу Филипович. Чи стало це несподіванкою для релігієзнавців?
– Для мене як для експерта, який над цим задумується вже 30 років, нічого, як то кажуть, несподіваного не сталося. Ми давно чекали, коли зацікавляться відповідні органи тим, що твориться на території цієї лаври.
Крім своїх прямих обов’язків, які виконує лавра як всеукраїнська святиня, як місце для паломництва, як місце для навчання майбутніх священників, для здійснення літургій, там були процеси, які викликали у нас певні запитання.
Наприклад, нас дуже цікавило, а хто з монахів є громадянами не України, на яких підставах вони там перебувають. Я знаю, що там є і громадяни Росії, Молдови.
Якраз от і перевіряють документи тих, хто там проживає як насельники цієї лаври, взагалі дивляться, що там робиться, на цій території, чи немає там заборонених якихось речовин.
Тому, що дуже переживають, щоб не використовували територію лаври як місце, де можуть формуватися якісь злочинні структури. Ну, і йдеться про диверсійні групи. Тому, що прозвучала така інформація, що це може бути.
– Була інформація, що у певних членів верхівки УПЦ МП можуть бути різні паспорти, у тому числі й російські. Ви взагалі вірите, що це правда? У вас є якісь підстави вірити, що це так?
– Я не бачила два паспорти у настоятеля монастиря, у митрополита Павла. Але враховуючи, що і більш високі за своїм соціальним статусом люди (і ми зараз про це дізнаємося) мають не два паспорти, а три і чотири на всякий випадок.
Але йдеться не про це. Йдеться про те, що Києво-Печерська лавра тривалий час все-таки була осередком, де абсолютно спокійно пропагувалися ідеї «русского мира». Я періодично заходила в їхню книжкову крамницю і завжди була здивована тією літературою, яка продавалася в межах цієї релігійної літератури.
По-перше, там більше половини точно продавалося все російськомовне. На це вже якось можна очі закрити, тому що серед парафіян УПЦ багато російськомовних, духовну літературу треба читати все-таки рідною мовою і так далі.
Але мене, наприклад, дуже сильно «напружувало» і видання, і поширення на території лаври різноманітних газет, які видавалися не в лаврі, а, скажімо, в Дніпровській митрополії або єпархії. Така відома газетка (я навіть була підписана на неї) «Русь державная».
На сторінках цієї газети, яка видавалася російською мовою в Дніпрі, ні слова не говорилося про те, що Україна є незалежною державою, що українська мова має право на існування, що УПЦ тоді ще Київського патріархату чи УАПЦ така ж сама церква українського народу як і Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом.
Ми періодично про це повідомляли, аналізуючи, проводячи контент-аналіз різноманітних документів, відповідні органи. Тому що ми як громадяни України розуміли небезпеку присутності цих ідей, впливу цих ідей на свідомість віруючих УПЦ.
Але, знаєте, якісь зміни відбулися у зв’язку зі звільненням Баканова. От вже новий очільник СБУ, який зараз, наскільки я знаю, лише тільки виконує обов’язки, Василь Малюк, мені здається, якось серйозніше поставився до тих алармістських попереджень, які робилися різноманітними експертами і, як то кажуть російською, «не взирая на лица».
Тому що у нас чомусь вважається, що якщо ти є митрополит або якщо ти є монах, або ти є священник, то ти якби недоторканний в цій державі. Вони ж – такі самі громадяни, як і всі ми. І мають нести таку ж саму відповідальність за вчинення злочинних дій або, скажімо, антиукраїнських дій. І я завжди підкреслюю зараз: тим більше в умовах російсько-української війни!
Ми всі на це закривали очі, і аж до 24 лютого на це дивилися крізь пальці: ну є структура, ну так, вони духовно пов’язані з РПЦ, вони тисячами нитками пов’язані зі школами духовними.
Тому що там багато людей, першоієрархів нашої церкви вчилися, вони дружать, вони їздили у гості, вони були членами Синоду, вони так любили приїхати у Москву і бути обласканими патріархом Кирилом, разом з ним послужити і так далі.
Напевне, у головах цих людей тільки зараз, можливо, наступає той момент, коли вони починають себе самоусвідомлювати як все-таки незалежна церква, як церква незалежної держави.
Це болючі процеси і складні процеси. І не всі, до речі, готові вийти на такий рівень усвідомлення отієї автокефальності неписаної (так, можна записати у своєму статуті все, що завгодно), а реальної. Тобто, нехай би вони себе визнали самостійними, незалежними, нехай би вони це чітко прописали у своїх статутах.
- Служба безпеки України повідомила, що вранці 22 листопада проводить «контррозвідувальні (безпекові) заходи» на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у Києві.
- СБУ розпочала кримінальне провадження за фактом інциденту, що стався 12 листопада 2022 року в одному з храмів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який орендує УПЦ (Московського патріархату).
- Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло визнав, що на одному з молебнів парафіяни співали пісню про Росію. Як йдеться у його відеозверненні, це світська пісня. Повідомляється, що отцю Захарію, який служив в цей час, заборонили наразі відправляти літургії. Ситуацію маю вивчити на соборі УПЦ.
