Доступність посилання

ТОП новини
20 Жовтень 2019, Київ 08:56

«Формула Штайнмаєра» та ризики для Криму. Кремль висуває новий ультиматум


Під час протесту проти підписання в Мінську так званої «формули Штайнмаєра» біля Офісу президента України. Київ, 2 жовтня 2019 року

(Рубрика «Точка зору»)

Імплементація українською делегацією в Мінську «формули Штайнмаєра» тільки на перший погляд не має прямого стосунку до долі анексованого Росією півострова. Можна сказати навіть, що до Криму не має прямого відношення і сам Мінський процес ‒ адже його учасники говорять лише про Донбас, а не про Крим. Однак, якщо поставитися до того, що відбувається, як до частини процесу відновлення територіальної цілісності України, ми відразу ж побачимо, які ризики виникають для вирішення кримської проблеми.

Перший з цих ризиків ‒ це готовність української сторони погоджуватися з російськими умовами. Адже ні для кого не секрет, що імплементація «формули Штайнмаєра» була насамперед російською умовою, без цього президент Росії Володимир Путін категорично не погоджувався на зустріч у «нормандському форматі», у проведенні якої так зацікавлений президент України Володимир Зеленський. І якщо в майбутньому ‒ за Путіна або після нього ‒ у Москві погодяться з самою можливістю обговорення кримського питання, то цілком можуть розраховувати, що українська влада й на цей раз погодиться з попередніми умовами Кремля. Ну хоча б заради початку діалогу. Адже й «формула Штайнмаєра» схвалена Києвом, думаю, лише заради того, щоб президент Зеленський зміг почати діалог із президентом Путіним.

Ми поки не знаємо, чи погодиться Зеленський з новим ультиматумом Москви

Другий момент ‒ це спроби Москви змусити Київ піти на прямі переговори з маріонетковою владою, яка була створена на Донбасі після окупації цієї території. «Формула Штайнмаєра» прямо не передбачає такого діалогу, але Москва наполягає, що проведення будь-яких виборів має бути узгоджене з владою «народних республік» ‒ утворень, яких немає ні на політичній карті світу, ні навіть у Мінських угодах. Проте представники російських маріонеток на переговорах підписали «формулу» з особливою думкою, яка зумовлює необхідність узгодження виборів з ними. А міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров не так давно підкреслив, що без такого діалогу не може бути ніяких виборів.

Чим більшою буде готовність Києва до розмов із яким-небудь Пушиліним, тим більша ймовірність, що в майбутньому від України вимагатимуть розмови з яким-небудь Аксеновим

Ми поки не знаємо, чи погодиться президент Зеленський з цим новим ультиматумом Москви. Однак хочу нагадати, що якщо «народних республік» Донбасу для Росії офіційно немає, то «Республіка Крим» у складі Російської Федерації є не просто офіційно, а конституційно. І Москва, думаю, завжди наполягатиме на діалозі Києва з владою цього «суб'єкта Російської Федерації» ‒ хоч би які рішення ухвалювалися в Кремлі щодо діалогу з Кримом. Чим більшою буде готовність Києва до розмов із яким-небудь Пушиліним, тим більша ймовірність, що в майбутньому від України вимагатимуть розмови з яким-небудь Аксеновим. І так, звичайно ж, повної амністії для всіх учасників процесу анексії Криму. І так, визнання російського громадянства у всіх охочих (а можливо, і не охочих) жителів півострова ‒ яким би не був його статус.

Третій момент ‒ це пов'язування питань територіальної цілісності та національної безпеки з економічним співробітництвом. В оточенні президента Зеленського говорять про можливість так званої «великої угоди» між Москвою та Києвом, яка охопить не тільки питання вирішення кризи на Донбасі, але й питання енергетичної співпраці. Власне, такий підхід не новий, в Україні Віктора Януковича він був пов'язаний з Харківськими угодами, коли чергову знижку на постачання російського газу обміняли на продовження термінів базування Чорноморського флоту Росії в Криму.

Але й діалог щодо Криму теж можна обумовити ‒ наприклад, відновленням постачання води на півострів або зняттям блокади Криму. При цьому діалог ще невідомо чим закінчиться. А вода вже буде. Це тим більш зручно, що такі односторонні поступки з боку Києва завжди можна буде пояснити «турботою про громадян», про тих самих «простих людей», які викликають незмінне співчуття як у Володимира Путіна, так і у Володимира Зеленського.

Найголовніше ‒ так це те, що в Кремлі, вважаю, зрозуміли, як потрібно розмовляти з українським президентом, як міняти поступки на можливість діалогу, як використовувати у впливі на Банкову західних лідерів... І цей інструментарій тиску та обіцянок можна буде залучити, думаю, ще не раз ‒ як стосовно Донбасу, так і щодо Криму.

Віталій Портников ‒ журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Оригінал ‒ на сайті Крим.Реалії

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура художника Олексія Кустовського
Політична карикатура художника Олексія Кустовського

П’ять негативних наслідків для України через узгодження «формули Штайнмаєра»

У містах України протестують через погодження «формули Штайнмаєра» щодо Донбасу – огляд

«Формула Штайнмаєра» і критика на адресу Зеленського. Заяви партій та оцінка ризиків експертами

Україна зреклася своєї дорожньої карти «Мінська» – Порошенко щодо «формули Штайнмаєра»

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG