Доступність посилання

ТОП новини

Десять заяв Путіна про Україну та українців


Президент Росії Володимир Путін

Володимир Путін знову переконував, що переймається Україною та її проблемами. На зустрічі зі своїм кумом, українським політиком Віктором Медведчуком напередодні свого дня народження Путін заявив, що у нього «серце болить» за робітників України. Економічні, соціальні та політичні проблеми сусідньої держави, її церковне життя, історія, мова – нічого не залишається поза увагою президента Росії. Як і в будь-якого політичного лідера, дії Путіна важливіші за його слова. Анексія Криму, війна на Донбасі – це дії. Але цікаві й путінські слова про Україну. Довоєнні – натяком на зрештою втілені плани. А зроблені 2014 року і пізніше – натяком, чого можна очікувати від Путіна надалі. Радіо Свобода обрало десять найрезонансніших заяв президента РФ про Україну.

«Найбільша геополітична катастрофа ХХ століття»

Не хронологічно, а за значенням першою варто згадати заяву Володимира Путіна від 2005 року. Про Україну в ній немає жодного слова. Але на думку критиків Путіна, подальші саме дії президента Росії підтвердили – України ця заява стосувалася напряму. У посланні Федеральним зборам РФ від 25 квітня 2005 року Путін згадав, «як зароджувалася новітня російська історія». І передусім визнав: «Крах Радянського Союзу був найбільшою геополітичною катастрофою століття. Для російського ж народу він став справжньою драмою. Десятки мільйонів наших співгромадян і співвітчизників опинилися за межами російської території. Епідемія розпаду до того ж перекинулася на саму Росію…».

На думку багатьох істориків, одним з останніх цвяхів у кришку «труни» СРСР став референдум про незалежність України у грудні 1991 року й «Біловезькі угоди», де не останню роль відіграв тодішній керівник України Леонід Кравчук.

«Я часто чув критику на свою адресу з приводу того, що я шкодую з приводу розвалу Радянського Союзу»

Володимир Путін часто повертався до цього свого висловлювання. Зокрема, у грудні 2010 року тоді прем’єр РФ Путін уточнив свою думку: «Хто не шкодує про розпад СРСР, у того немає серця. А у того, хто хоче його відновлення в колишньому вигляді, у того немає голови».

В інтерв'ю американському режисерові Оліверу Стоуну, оприлюдненому в червні 2017 року, господар Кремля відповів критикам, які закидали йому прагнення взяти реванш за розпад СРСР: «Я часто чув критику на свою адресу з приводу того, що я шкодую з приводу розвалу Радянського Союзу. По-перше, і найголовніше, полягає в тому, що після розвалу Радянського Союзу 25 мільйонів російських людей в одну ніч опинилися за кордоном, і це реально одна з найбільших катастроф XX століття. А у Росії «виникли спочатку ознаки, а потім і повномасштабна громадянська війна. І, звичайно, все це я бачив прекрасно, особливо коли став директором Федеральної служби безпеки», – додав Путін (Путін очолював ФСБ наприкінці дев’яностих років, наприкінці каденції президента Бориса Єльцина – ред).

А позаминулого року на запитання, яку подію з історії Росії він хотів би змінити, Путін відповів: «розвал Радянського Союзу».

«Один народ»

Не менш часто Путін повертається до своєї тези про те, що росіяни та українці нібито – «один народ, який штучно роз'єднали». Востаннє він про це заговорив в інтерв'ю російській державній агенції ТАСС у лютому нинішнього року.

«Не знаю, подобається це чи ні (українцям), але, якщо подивитися на реалії, це так і є», – стверджував Путін. При цьому він вдався до історичних розвідок. Особливо український чинник почала розігрувати напередодні Першої світової війни австрійська спецслужба, дав історичну довідку Путін, не уточнивши, праці яких істориків він має на увазі.

«Чому? Це відома справа – поділяй і володарюй. Це абсолютно зрозуміла річ», – переконував президент Росії. Хоча при цьому він визнав, що «у значної частини населення в Україні виникло почуття власної самосвідомості національної і так далі». Й треба ставитися до цього з повагою, сказав господар Кремля.

«УкрАїнці»

У цьому ж інтерв'ю ТАСС Путін продемонстрував не лише історичні, а й філологічні знання. Мовляв, правильно говорити російською «укрАїнці», а не «УкраЇнці». Хоча російський журналіст, уродженець Луганська Андрій Ванденко вступив у безпрецедентну для російських інтерв’юєрів у розмові з таким співбесідником суперечку з Путіним, той наполіг на своїй версії наголосу. І розвинув свій погляд на мовні відмінності/спільності українців та росіян.

«Кругом були українці»

«Розумієте, до 11, 12, 13 сторіччя у нас не було жодної різниці у мові. І лише в результаті полонізації та частина українців, яка жила на території, яка перебувала під владою Речі Посполитої, тільки десь, по-моєму, в 16 столітті з'явилися перші мовні відмінності. Взагалі, українцями називали людей, які жили на рубежах Російської держави. Українці були у Пскові, українцями заявили тих, хто захищав із півдня від набігів кримського хана. На Уралі. Кругом були українці.

Значить, у нас не було жодних мовних відмінностей. Більше того, десь до цього ж часу, до 14-15 століття, навіть тих людей, східних слов'ян, які проживали на території Речі Посполитої, і в Московській державі, і в Польщі, називали руськими. Не ділили. І лише набагато пізніше почалися мовні перші відмінності», – констатував Путін.

А раніше, на своїй на великий щорічній пресконференції в грудні 2017 року президент Росії визнав, що в російській імперії могли здійснювати примусову русифікацію. Але основний його меседж був не про це.

«Нічим взагалі українець від росіянина не відрізнявся»

«У 19 столітті з'явилися люди, які почали говорити про те, що Україна повинна бути незалежною, самостійною. Мають вони на це право чи ні? Мають. Особливо, може бути, це було актуально в рамках імперії, де, напевно, проводилася певна насильницька русифікація. Хоча для України найменше це було важливо, тому що все ж Україна – православна країна. Тоді це було важливо. У паспорті, нагадую, не було графи національність. Була тільки – віросповідання. Нічим взагалі українець від росіянина не відрізнявся. Взагалі нічим», – знову не допустив інших тлумачень Путін.

Україна – «сложносочинённое» образование

Стверджуючи просто, що росіяни та українці – «один народ», Путін водночас вважає дуже складним формування держави Україна. На засіданні Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» у жовтні 2014 року президент Росії торкнувся ще ближчої історії – епохи після Другої світової війни.

«А Ви що, не знаєте, що після Другої світової війни частина територій була прирізати до України як результат Другої світової війни? Частину відрізали від Польщі, від Угорщини, по-моєму. Львів яким був містом, якщо не польським? Ви що, не знаєте про це, чи що? За це Польщі додали території, вигнавши німців з низки східних областей. Добре це було зроблено чи погано, я зараз не можу давати цих оцінок, але це було зроблено. У цьому сенсі важко з цим не погодитися, все таки треба визнати, що Україна досить таки складносурядне (російською мовою «сложносочиненное» – ред.) державне утворення. Так склалося, і ми виходимо з історичної даності.

«Це не означає, що ми не поважаємо в цілому суверенітет Української держави»

Але це зовсім не означає, що якщо, скажімо, народ Криму в результаті державного перевороту за підтримки наших західних партнерів занепокоївся своїм майбутнім... Це не означає, що ми не поважаємо в цілому суверенітет Української держави. Ми це поважаємо і мають намір з повагою ставитися до цього в майбутньому. Дуже розраховую – мені здається, що це неминуче, – на нормалізацію російсько-українських відносин і на їх розвиток», – сказав Путін.

«Новоросія» устами Путіна

У цьому ж виступі на засіданні клубу «Валдай» Путін знову вимовив слово, яке тоді, у перший рік розв’язаної війни проти України, постійно вживали підтримувані Москвою бойовики Донбасу і російські натхненники приєднання «Юго-Востока» України до Росії. Господар Кремля відповів на запитання журналіста британської газети «Файненшл таймс» Ніла Баклі «чому ЗМІ говорять про те, що солдати, які носять російську форму, присутні в «Новоросії» зараз?». Висловивши знову повагу до суверенітету Української держави, Путін відповів наступне:

«Історія формування України в її сьогоднішніх кордонах – це досить складний процес»

«Історія формування України в її сьогоднішніх кордонах – це досить складний процес. А ви що, хіба про це не знаєте? Ви що, не знаєте, що в 1922 році частина земель, яку якраз ви і називаєте ... загалом, завжди історично називали ці землі «Новоросією». Чому? Тому що це по суті був один регіон з центром у Новоросійську, тому називався Новоросією. Це Харків, Луганськ, Донецьк, Миколаїв, Херсон, Одеська область. Ці землі були в 1920-і роки, в 1921-22-му роках, при створенні Радянського Союзу передані від Росії Україні. Формулювання просте було у комуністів: для того щоб підняти процентне співвідношення пролетаріату на Україні. Ну для того щоб, мабуть, забезпечити собі більше голосів при різних політичних процесах, тому що селянство вважалося дрібнобуржуазним, ворожим комуністам середовищем. Потрібно було підняти процентне співвідношення пролетаріату», – сказав Путін.

А перед виступом на «Валдаї», у серпні 2014-го року, в розпал «іловайських» подій Путін знайшов можливим звернутися до «ополчення Новоросії».

«Очевидно, що ополчення досягло серйозних успіхів у припиненні силової операції Києва, що представляє смертельну небезпеку для населення Донбасу і вже призвела до значних жертв серед мирних жителів. В результаті дій ополчення велика кількість українських військовослужбовців, що беруть участь у військовій операції не за своєю волею, а виконуючи наказ, потрапила в оточення. Я закликаю сили ополчення відкрити гуманітарний коридор для українських військовослужбовців, які опинилися в оточенні, для того, щоб уникнути безглуздих жертв, надати їм можливість безперешкодно вийти з району бойових дій», – йшлося в офіційно оприлюдненому Кремлем зверненні Путіна фактично до бойовиків на Донбасі.

Як саме був «відкритий» гуманітарний коридор для українських військовослужбовців – і свідки, і дослідники подій серпня 2014 року не раз описували і розповідали.

«Ярослав Мудрий-наш»

Президент не раз стверджував, що прямим спадкоємцем Київської Русі є передусім нинішня Росія, а не Україна. Це відобразилося і в сучасних підручниках історії для російських шкіл. А під час пресконференції з президентом Франції Еманюелем Макроном у травні 2017 року Путін назвав Ярослава Мудрого, який правив в Києві за 100 років до заснування Москви, «нашим князем». Відповідно, з точки зору Путіна, королева Франції Анна є «дочкою нашого великого князя Ярослава Мудрого». А відкриваючи в листопаді 2016 року в Москві пам’ятник князю Володимиру, Путін назвав його «духовним засновником держави російської».

«Це велика, значима подія і для Москви, і для всієї нашої країни і для всіх наших співвітчизників. Новий пам'ятник – шана нашому видатному предку. Особливо шанованому святому, державному діячеві та воїну, духовному засновнику держави російської», – сказав Путін.

Сакральні Крим, Севастополь, Херсонес

Хрещення київського князя Володимира у Херсонесі господар Кремля вважає видатною історичною подією, спадком минулого для Росії, а не України. Цій темі Путін не раз приділяв увагу після анексії Криму. Зокрема, у березні цього року в Севастополі він зауважив: «Херсонес – це джерело зародження і віри, і російського народу». І додав: «Не тільки російського, але українського і білоруського. Саме тому це місце є сакральним для нас».

А у посланні Федеральним зборам у грудні 2014 року Путін заявив: «…саме тут, у Криму, в стародавньому Херсонесі, або, як називали його російські літописці, Корсуні, прийняв хрещення князь Володимир, а потім і хрестив всю Русь. Поряд з етнічною близькістю, мовою і загальними елементами матеріальної культури, загальної, хоча і не окресленої тоді стійкими межами територією, спільною господарською діяльністю і владою князя християнство стало потужною духовною об'єднуючою силою, яка дозволила включити в формування єдиної російської нації і утворення спільної державності різні по крові племена і племінні союзи усього великого східнослов'янського світу. І саме на цьому духовному грунті наші предки вперше і назавжди усвідомили себе єдиним народом. І це дає нам всі підстави сказати, що для Росії Крим, давня Корсунь, Херсонес, Севастополь мають величезне цивілізаційне і сакральне значення».

«Для Росії Крим, давня Корсунь, Херсонес, Севастополь мають величезне сакральне значення»

Православна церква України – «фальшивий проєкт»

Фраза «Україна – православна країна» теж є однією з улюблених для Путіна стосовно України. Особливо в контексті появи Православної Церкви України, незалежної від Російської православної церкви та отримання Томоса про автокефалію Української церкви. 31 січня 2019 року, на урочистостях з нагоди 10-річчя інтронізації патріарха РПЦ Кирила, Путін назвав створення ПЦУ проєктом «наскрізь фальшивим» і «таким, що не стосується віри».

«Держава, влада Росії вважають абсолютно неприпустимим будь-яке втручання в церковні справи, ми поважали і поважатимемо незалежність церковного життя, тим більше – в сусідній суверенній країні. Тим не менш, залишаємо за собою право реагувати і робити все для захисту прав людини, в тому числі і на свободу віросповідання», – сказав Путін, не конкретизувавши, про які саме дії йдеться.

Президент Росії водночас констатував: в Україні відбувається «брутальне втручання в церковне життя», а ініціатори нинішніх процесів в українському церковному житті «ніби вчилися у безбожників минулого століття, які виганяли віруючих із храмів, переслідували священнослужителів».

А в інтерв’ю сербській газеті «Вечірні новини» у січні минулого року Путін заперечив самостійність Православної Церкви України. «Насправді вона повністю підконтрольна Стамбулу. А ось найбільша на Україні канонічна Українська православна церква (УПЦ МП – ред.), яка по автокефалію до патріарха Варфоломія не зверталася, абсолютно незалежна в своїх діях», – стверджував Путін. «Вона зберігає винятково канонічний зв'язок із Російською православною церквою», – наполіг він.

Хоча на нараді Ради безпеки Росії в листопаді 2018 року, де Путін головував, обговорювали (дослівна цитата) «…положение Русской православной церкви на Украине после вынесенного синодом Константинопольского патриархата решения приступить к предоставлению автокефалии церкви Украины, отмене грамоты 1686 года о переходе Киевской метрополии под юрисдикцию Московского патриархата и заявления о восстановлении ставропигии Вселенского патриархата в Киеве». Тобто, обговорювали не становище «абсолютно незалежної» Української православної церкви, а становище РПЦ в Україні.

Українські націоналісти загалом і Медведчук зокрема

В цьогорічному інтерв’ю російській державній агенції ТАСС Володимир Путін турбувався про інтереси українців, на відміну від «українських націоналістів».

«Батьки-засновники українського націоналізму – вони ж ніколи не говорили, що потрібно обов'язково посваритися з Росією. Як це не здасться дивним, у їхніх фундаментальних працях 19 століття написано, що Україна: а) вона багатонаціональна і повинна бути федеративною державою і б) вибудувати обов'язково хороші відносини з Росією. Нинішні націоналісти це, мабуть, забули. Я вам скажу, чому вони це призабули. Знаєте чому? Тому що в них у табелі про ранги найголовніше – не турбота про інтереси українського народу».

До речі, під час прямої лінії у червні 2017 року Путін назвав свого кума, нині народного депутата України Віктора Медвечука українським націоналістом. «У Медведчука є свої власні переконання. Я вважаю, що він український націоналіст. Хоч йому і не подобається таке визначення, він вважає себе освіченим патріотом України», – стверджував російський керівник.

Путін турбується про українських робітників

Спілкуючись днями з тим же Медведчуком, Володимир Путін заявив про готовність зняти санкції з України.

Зустріч Володимира Путіна і Віктора Медведчука, 6 жовтня 2020
Зустріч Володимира Путіна і Віктора Медведчука, 6 жовтня 2020

За словами Путіна, специфіка в тому, що не Москва запроваджувала санкції, а все, що вона робить, «робить у відповідь». Але готуватися до скасування санкцій мовляв усе одно потрібно. Колись, сподіваюся, це відбудеться, – спрогнозував Путін, не уточнивши, чи буде він виконувати вимоги Заходу щодо Криму і Донбасу, за що й були запроваджені санкції. Президент Росії пообіцяв зробити все можливе, щоб відносини Росії та України відновлювалися. І у Путіна «серце болить» за робітників України, які працювали на підприємствах, орієнтованих на реалізацію продукції в Росії, а тепер «опинилися в складному становищі».

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG