Щоб пошук зниклих громадян України був ефективнішим, напередодні розпочав роботу Єдиний реєстр осіб, зниклих за особливих обставин. Від початку повномасштабної війни правоохоронці зареєстрували 101 543 факти щодо безвісти зниклих громадян, більшість з яких вдалося розшукати. Станом на початок травня нерозшуканих – 23 760 осіб. Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко. Розробкою реєстру займалося Міністерство внутрішніх справ спільно з уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами. В Мінреінтеграції розповіли, що у реєстрі будуть зібрані та централізовані дані щодо зниклих безвісти: ПІБ особи, місце та дата народження, сімейний стан, місце проживання, територія, на якій відбулося зникнення, обставини та час зникнення, прикмети особи.
В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко розповів, скільки людей скористалося реєстром та яким чином він допоможе ефективніше шукати людей.
– Пане Котенко, реєстр запрацював через 9 років з початку війни. Чому так довго? Я знаю, що ви на посаді рік. А у чому були проблеми до цього? Це якісь технічні проблеми чи просто не до того було?
– Мені складно сказати, чому він досі не запрацював. Але я так розумію, що дійсно якісь були проблеми чи на це мало звертали увагу. Хоча з 2014 року в нас йде війна. Я так розумію, що після повномасштабного вторгнення це питання стало дуже актуальним. І тому на нього звернули увагу.
Тут дуже багато моментів. Бо над цим реєстром дуже багато працювало людей, міністерств для того, щоб якомога швидше його запустити. Була можливість запустити ще місяців чотири тому. Але все ж нюанси технічні не дозволяли цього робити. Тому тепер він запрацював. Я вітаю всіх, хто долучився до цього. І рідних, які будуть подавати туди свої дані.
– Для кого в першу чергу цей реєстр? Для рідних чи для відомств, які займаються пошуком? Якою тепер буде процедура, якщо треба розшукати людину?
Люди, які вже писали заяву до Національної поліції щодо зникнення своїх рідних, вони вже у цьому реєстрі є. І також всі, хто звертався до Офісу уповноваженого. Тепер треба тільки отримати витяг
– Зразу хочу попередити, що ті люди, які вже писали заяву до Національної поліції щодо зникнення своїх рідних, то вони вже у цьому реєстрі є. І також всі, хто звертався до Офісу уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, вони у цьому реєстрі є.
Тепер треба тільки отримати витяг. Для цього потрібно звернутися до МВС для того, щоб надати інформацію про себе, хто хоче цей витяг отримати, і відправити документи на пошту. І тоді через місяць це буде розглянуто, і витяг люди будуть отримувати. До речі, вчора чотири людини такий витяг вже отримали.
– У реєстрі будуть дані і про цивільних, і про військових? Які дані там збираються? І чи будуть вони відкритими?
Ці дані відкритими не будуть
– Ці дані відкритими не будуть. Але збирається вся інформація, яка потрібна для того, щоб зрозуміти, чи дійсно ця людина зникла за особливих обставин, чи ні. Тому що я так розумію, що будуть і відмови. Тому що, якщо ми не зрозуміємо те, де зникла людина, в який час, але буде така заява, ми її будемо розглядати. Я думаю, що наші правоохоронні органи і спецслужби також. Я буду подавати заяви для того, щоб вони також їх перевіряли. Щоб було зрозуміло, що люди в реєстрі – це дійсно ті люди, які зникли за особливих обставин. Особливі обставини – це військові дії, техногенні катастрофи.
– А чи буде він якось захищений? Хто за це відповідає? Чи так само кілька міністерств, які й розробляли його, так само вони будуть нести відповідальність за нього?
– Цей реєстр за МВС. Вони розробили його. Захист, я так розумію, дуже серйозний. Так що витоку не повинно бути.
– Я ще уточню. І про цивільних йдеться, і про військових, правильно?
І про цивільних, і про військових. Всі вносяться туди. І неповнолітні також
– І про цивільних, і про військових. Все, як прописано в законі. Всі вносяться туди. І неповнолітні також.
– А скільки зараз є офіційно зниклих безвісти військових та цивільних, якщо говорити з початку 2014 року, а також окремо з початку повномасштабного вторгнення?
– Коли йде мова про 23 тисячі безвісти зниклих, то це треба нам ще зрозуміти, чи зникли вони за особливих обставин, чи не за особливих обставин. Ми ще з цим питанням будемо розбиратися.
Якщо ми будемо казати, скільки на цей час в Офісі уповноваженого зареєстровано справ і ми подали на розшук, то це більше 7 тисяч людей. Це є особливі картки, по яких ми розшукуємо людей. Можливо, такої інформації в реєстрі буде більше, бо він тільки запустився, мені треба ще розібратися, що за цифри такі – 23 тисячі. Для того, щоб зрозуміти, це є дійсно тільки люди, яких ми (Офіс уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – ред.) будемо розшукувати, чи ні.
– Чи, можливо, наразі вже є інформація, з яких регіонів, з яких українських міст найбільше є зниклих безвісти?
– Це ті регіони, які зараз окуповані. Ми знаємо такі міста, як Волноваха, Маріуполь. Ми маємо розуміння, щоб там дуже багато зникло людей. Якщо ми кажемо про цивільних, то ці якраз місця. А якщо ми кажемо про військових, то там, де йдуть бойові дії, зникають наші військові. Це і Бахмут, це і Вугледар, це і Мар’їнка, це і Авдіївка.
– А українці на нині окупованих територіях можуть звернутися? Чи можуть такими даними в реєстрі поділитися стосовно своїх близьких, які зникли безвісти?
– Так, вони можуть звернутися. Але я ще раз кажу, що буде перевірка, за яких обставин зникла людина. Якщо є така можливість, то потрібно зателефонувати на наші телефони. Я розумію, що зараз перші дні роботи реєстру, дуже багато у всіх людей є питань. Номер «гарячої лінії»: 050-240-85-29. Цей телефон працює. І там люди зможуть отримати роз’яснення, як вони можуть подати заявку, як буде видаватися витяг. Вони отримають всю інформацію, яка потрібна.
– Чи прискорить цей реєстр пошук зниклих безвісти?
Тепер у нас є реєстр. Він один. Тепер це буде одна інформація, і ми будемо розуміти, розшукувана людина чи ні
– Так, звичайно. Тепер у нас є реєстр. Він один. Тому що дуже багато було баз даних у різних наших центральних органів влади, які займаються також пошуком. Тепер це буде об’єднано в один реєстр. І я думаю, що це дійсно прискорить. Тому що вже буде розуміння передачі інформації в цей реєстр. Можливо, ми розшукуємо ту людину, яку не потрібно вже розшукувати – вона вже давно було знайдена. Нам про це не було відомо, тому що різні органи знали різну інформацію. Тепер це буде одна інформація, і ми будемо розуміти, розшукувана людина чи ні.
– Пане Котенко, скільки людей скористалися реєстром за першу добу? Чи є у вас вже перші дані?
Цей документ дає можливість людям отримувати пенсію по втраті годувальника
– Було подано 9 заявок. Витяг отримали четверо.
– Цей витяг допомагає потім з отриманням потрібних документів? Це важливий документ. Можете також детально розказати?
– Цей документ дає можливість людям отримувати пенсію по втраті годувальника. З цим витягом можна йти до Мінсоцполітики. І вони будуть нараховувати цю пенсію сім’ям.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
