21 лютого, виступаючи перед Держдумою зі щорічним посланням, президент РФ Володимир Путін не став оголошувати загальну мобілізацію в країні або початок наступної хвилі «часткової мобілізації», хоча експерти продовжують прогнозувати інший варіант розвитку подій. Не було такого питання і на порядку денному 540-го засідання Ради федерації 22 лютого. Незважаючи на заяви російської влади про відсутність підстав для проведення чергової хвилі мобілізації, у сусідній Росії тривають мобілізаційні заходи, які агресор ретранслює на окуповані території Криму, Севастополя, а також Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Призначена Москвою кримська та севастопольська влада виконує вказівки федерального центру, а також здійснює власні дії у встановлених Кремлем межах.
Які форми та методи готуються використовувати у Криму для активізації вербування кримчан на фронт після закінчення року російської агресії в Україні та чому мобілізація не завершиться до деокупації півострова? Про це – у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Кремль робить ставку на людський ресурс на окупованих територіях України
Президент Росії Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів 21 лютого назвав «мешканців і захисників нових регіонів Росії головною опорою для розвитку мирного життя в цих суб’єктах».
«Хочу наголосити: саме ті, хто народився і виріс на Донбасі та в «Новоросії», боровся за них – мають бути головною опорою у спільній роботі з розвитку цих регіонів. Хочу звернутися до них і сказати: Росія на вас розраховує», – зазначив Путін.
«Російська влада збирає базу з вичерпними даними про військовозобов’язаних – від прописки, номерів телефонів і стану здоров’я до даних із бірж праці. Формально база запрацює у 2024 році, проте тестова версія вже готова. Її можуть випробувати цієї весни, якщо Кремль наважиться оголосити нову хвилю мобілізації. Така база дозволить владі швидше відправити на фронт потрібну їй кількість громадян, у тому числі закривши перед ними кордони та знайшовши їх за міськими номерами», – поінформував читачів Максим Товкайло у «Пояснювальній записці» – новому проєкті медіа про російську еліту Faridaily.
Раніше в листопаді 2022 року президент Росії Володимир Путін у своєму указі доручив відомствам створити «базу військовозобов’язаних та ухилянтів». До бази включатимуть відомості про номери телефонів та адреси електронної пошти, місця реєстрації та водійські права, нерухомість та автомобілі військовозобов’язаних, їхню роботу, сім’ю, стан здоров’я, судову історію, відстрочки від мобілізації і навіть спортивні звання та розряди. Інформацію планують оновлювати щодня.
До цієї бази збирають відомості і місцеві, і створені у Криму та Севастополі підрозділи федеральних органів влади. До неї матимуть доступ кримські та севастопольські військкомати.
На інформацію з бази вже виник попит. Невстановлені особи пропонують оцінити та перевірити, чи є конкретні імена та прізвища у списку тих, кого відправлять на фронт в «найближчу другу хвилю мобілізації». Зловмисники стверджують, що мають дані з усіх військкоматів Росії, а також із «нових суб’єктів федерації». Шахраї намагаються нажитися на довірливих людях, за доступ до документа вони просять заплатити певну суму.
Крім того, російська влада планує оснастити наземні прикордонні переходи на кордонах камерами з функцією розпізнавання осіб, щоб унеможливити виїзд із країни громадян, які перебувають у розшуку або під забороною виїзду. Конкурс на створення опублікували на порталі держзакупівель.
Камери розпізнавання осіб з’являться на кордоні Росії з Китаєм («Забайкальськ», «Прикордонний» та «Краскіно»), з Польщею та Литвою («Багратіонівськ», «Мамонове», «Чернишевське»), а також на кордоні з Казахстаном («Маштакове» », «Орськ», «Сагарчин») – на тих напрямках, які люди масово використовують для виїзду з Росії в умовах війни в Україні.
Кримські татари та українці – цільові групи російської мобілізації
В окупованому Криму незаконна мобілізація громадян України не припинялася. 2022 року до російської армії мобілізували 6000 кримчан.
Загалом у період з 2015 року влада РФ призвала до російської армії близько 39 тисяч жителів окупованого Криму. Про це на брифінгу заявила постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева.
Кримські татари та українці залишаються цільовими групами російської мобілізації на півострові.
Перед небезпеками війни та репресій, зіштовхуючись із мобілізацією до російської армії, кримчани продовжують тікати до України та Євросоюзу. За останні місяці тисячі людей взяли накопичення, переноски зі свійськими тваринами, зібрали валізи і вирушили в дорогу. Живі свідчення масових переміщень і подолання труднощів зібрала «Нова газета. Європа».
Призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) продовжує вояжі окупованим півднем України, зустрічаючись із мобілізованими з Криму громадянами в зоні бойових дій.
Він також заявив про необхідність розширення можливостей оздоровлення «учасників «СВО» («спеціальна військова операція» – так у Росії називають відкриту збройну агресію проти України, що триває з 24 лютого 2022 року – ред.)» у Криму, посилаючись на озвучене Володимиром Путіним 21 лютого доручення про створення спеціального державного фонду з надання адресної допомоги сім’ям загиблих бійців і ветеранам.
Мобілізаційні заходи є, але мобілізації нібито немає
Звернення до президента про необхідність видати нормативний акт про завершення часткової мобілізації направляли депутати від партії «Яблуко» з Москви, Карелії, Санкт-Петербурга та Великого Новгорода.
Указ про завершення часткової мобілізації у Росії «обнулив би соціальні гарантії для мобілізованих та їхніх сімей». Таке формулювання міститься в офіційній відповіді російського Міноборони на пропозицію депутата від партії «Яблуко» Псковських обласних зборів Артура Гайдука видати указ про завершення часткової мобілізації. Після отримання листа з Міністерства оборони він поставив риторичне запитання у своєму телеграм-каналі: «Чи означає це, що мобілізація в Росії не закінчиться до завершення СВО?».
Досі без конкретних роз’яснень залишається пункт 7 відповідного указу російського президента. Цей пункт закрито для доступу, його обмежили грифом «для службового користування». Неназване джерело «Нової газети. Європа» в адміністрації президента Росії вважає, що закритий від громадськості пункт указу про мобілізацію дозволяє Міноборони РФ призвати на військову службу до мільйона людей.
«На кожному підприємстві є мобілізаційна «броня» фахівців, які не підлягають призову до армії. Однак у Криму це не стосується фінансистів та IT-фахівців: зазначеним категоріям осіб почали надходити повістки з військкоматів півострова», – повідомив Центр національного спротиву.
Призначений Москвою кримський віцепрем’єр та представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив про необхідність внутрішньої «мобілізації» кримчан. За його словами, «армія і так упорається з військовими завданнями, але внутрішня мобілізація народу є тим чинником, який може не допустити навіть спроби захоплення території» з боку України.
Тим часом з головної сторінки «РИА Крим» зник окремий розділ «часткова мобілізація», який розташовувався в першому рядку інтерактивного меню електронного російського видання.
Лояльність до окупаційного режиму з боку кримчан падає на очах, зазначають експерти. Перешкодити цьому в Росії не можуть, тож мешканців півострова хочуть зробити співучасниками воєнних злочинів.
Мобілізація не закінчиться до завершення всієї кампанії
Експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін у коментарях для Крим.Реалії висловив думку, що мобілізація в Криму та Севастополі не принесла окупантам значних результатів на фронті і не принесе їх і в майбутньому.
Втрати серед «мобілізованих» посилюють на окупованій території соціальну напругуБорис Бабін
«Загальні підсумки злочинної «мобілізації» в окупованому Криму з жовтня 2022 року до лютого 2023 року дуже прості: жодних тактичних чи тим більше стратегічних успіхів для військ агресора вона не принесла. Наявні втрати серед «мобілізованих» посилюють на окупованій території соціальну напругу. Ще більш значущим феноменом слід вважати втечу від «мобілізації» до третіх країн десятків тисяч кримчан, які зазвичай представляють найбільш соціально активні верстви населення», – заявив експерт.
За словами Бориса Бабіна, мобілізація та мобілізаційні заходи у Криму та Севастополі триватимуть аж до деокупації півострова.
«Вся злочинна кампанія «мобілізації» в окупованому Криму має єдине практичне обмеження – це «пропускна здатність», власне, «мобілізаційних структур», і справа тут навіть не в якійсь «повноцінній підготовці», як це оголошує пропаганда агресора, а в банальній наявності для «нового гарматного м’яса» мінімальних озброєнь та екіпірування, їжі тощо. Крім того, хвилі злочинної «мобілізації» чергуватимуться з такими самими злочинними «призовними» кампаніями. Адже одночасно проводити обидві процедури незаконні структури окупантів не можуть. Конвеєр продовжуватиме працювати і далі, аж до наближення невідворотної деокупації півострова», – наголосив він.
«Даних про нову хвилю мобілізації в Росії немає», – заявив, відповідаючи на запитання, 13 лютого прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. Питання виникло у зв’язку із закликом посольства США до громадян із подвійним громадянством (американським та російським) залишити РФ через непередбачувані наслідки конфлікту в Україні й нібито можливу нову мобілізацію в Росії.
Нова хвиля мобілізації в Росії може зачепити студентів вищих навчальних закладів денної форми навчання, заявили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
У Росії можуть провести нову хвилю мобілізації та залучити до лав своєї армії сотні тисяч новобранців. Про це пише The New York Times із посиланням на американську розвідку.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
