Підконтрольна Москві влада Криму відправляє медиків-добровольців зміцнювати медзаклади регіонів ОРДО під час російського воєнного вторгнення в Україну. Три десятки медиків вирушили рятувати поранених і хворих на території, підконтрольні угрупованню «ДНР». Незважаючи на заяви про добровільні «відрядження» заради благородної місії лікаря, більшість кримських медиків не афішують участь у таких заходах – їхні імена не названі навіть в офіційних фото- та відеозвітах. Ідентифікувати деяких із них вдалося Крим.Реалії. Хто ці люди – розповідаємо у матеріалі.
Крим.Реалії продовжують стежити за тим, як у Криму формують «медсанбати» в умовах війни Росії проти України. Раніше ми розповідали, як кримські медики опинилися в Маріуполі, де приймали поранених і хворих у напівзруйнованій лікарні, що постраждала від обстрілу російської армії. Частина медиків із Криму опинилася і в окупованих Росією Донецьку та Докучаєвську Донецької області. До регіонів на лінії фронту російської війни проти України вирушили лікарі з міських і районних лікарень півострова та Кримського онкодиспансеру.
Травматолог із телевізора та анестезіолог із наркоскандалу
В авангарді руху «рятівників Донбасу» опинилися менше десятка лікарів, які відкрито позують на камери, зокрема під час зустрічі з «міністром» охорони здоров'я так званої «ДНР» Олександром Оприщенком.
У Донецьку операції постраждалим на війні проводить травматолог із Сімферополя Павло Федулічев у партнерстві з анестезіологом із Судака Андрієм Гнутовим, повідомляє російська влада Криму.
«Спецоперація (так у Росії називають війну проти України – КР), що проводиться, стосується всіх і кожного. З огляду на те, що зараз там постраждалих досить багато, а я маю достатньо досвіду, вирішив поїхати допомогти», – заявив Павло Федулічев кримським журналістам.
Павло Федулічев відомий у Криму як травматолог, ортопед із 20-річним стажем, завідувач відділення ортопедії Сімферопольської клінічної лікарні швидкої допомоги №6, викладач Медичної академії імені Георгієвського.
Співпрацюючи з російською владою Криму, Павло Федулічев зміг здобути медійної популярності – він періодично з'являється на кримському телебаченні як позаштатний травматолог-ортопед МОЗ російського уряду Криму.
Анестезіолог Андрій Гнутов подібних заслуг не має. А з публічних згадок про нього – скандал, у якому він опинився в 2012 році. Тоді Гнутова звільнили із Судацької лікарні, звинувативши у тому, що він на робочому місці був під впливом наркотиків. Сам медик ці звинувачення заперечував.
Головлікар із портретом Путіна
На фото зустрічі кримських медиків із «міністром» охорони здоров'я «ДНР» Крим.Реалії вдалося ідентифікувати лікаря, ім'я якого не згадується у звітах кримської влади. Це Едуард Гаптракіпов – головний лікар Ленінської районної лікарні.
Він приїхав до Криму з міста Уфа Башкортостану. Там отримав ступінь кандидата медичних наук, працював у різних медичних закладах і мав власну стоматологічну клініку.
Гаптракіпов – магістр Академії народного господарства та держслужби при президентові Росії і небайдужий до політики. Раніше балотувався у депутати від Держзборів Башкортостану від партії «Справедливая Россия».
Потім планував стати депутатом Держдуми Росії від «Единой России», але безуспішно.
У результаті опинився в Криму. Спочатку на посаді заступника головного лікаря Сімферопольської лікарні швидкої допомоги №6, а потім головного лікаря районної лікарні. У робочому лікарняному кабінеті Гаптракіпов повісив портрет президента Росії Володимира Путіна.
У лікаря є свій YouTube-канал зі 120 підписниками, куди він викладає відеосюжети та інтерв'ю із самим собою. Але про своє відрядження у Донецьк Гапракіпов поки що ніде зі своїх публічних платформ не повідомив.
Хірург-політик, RT та бойовик «ДНР»
Героєм російського телебачення став лікар-хірург Судацької міської лікарні Ігор Буличов. 13 травня він у місті Докучаєвськ за 40 кілометрів від Донецька надавав допомогу пораненим операторам російської телерадіокомпанії RT, забороненої в країнах Європи та США через війну Росії з Україною.
На фото разом із постраждалими позує і Павло Федулічев, помічений раніше у Донецьку.
У медичній практиці Ігоря Буличова – понад 20 років медичного стажу. Має лікар і політичний досвід. 2019 року він балотувався в депутати підконтрольної Росії Судацької міськради від партії «Патриоты России», про що досі залишилися згадки на сайті виборчкому Криму. Російські вибори в Криму, нагадаємо, не визнає влада України, Європи та Заходу.
У цій же Докучаївській лікарні екстрено оперували бойовика «ДНР» із мінно-вибуховою травмою лікар-хірург із Судацької міської лікарні Михайло Сахаров і лікар-анестезіолог-реаніматолог із Керчі Дмитро Соловйов, повідомляють у МОЗ Криму.
У цій же операції на фото ліворуч (у синій формі) присутній і згаданий вище Андрій Гнутов.
Про Михайла Сахарова та Дмитра Соловйова немає практично жодної інформації у відкритому доступі. Сахарову на тематичних сайтах пишуть подяки колишні пацієнти, а про успіхи медика Соловйова до його поїздки в ОРДО не повідомлялося.
Анестезіолог із турецького берега
На відеозвіті МОЗ Криму про відрядження кримських лікарів на Донбас нам вдалося ідентифікувати Тетяну Беширову – анестезіолога-реаніматолога Кримського онкологічного диспансеру імені Єфетова.
«Я як лікар, напевно, не можу по-іншому вчинити. Ми колись пройшли спокійно цей шлях (очевидно, йдеться про російську анексію – КР), і треба допомогти людям, коли сталося таке лихо. Тому допомагаємо», – заявила вона журналістам перед поїздкою до «ДНР».
У Тетяни Беширової майже 20-річний медичний стаж і профспілкова книжка. Тетяна Беширова очолює профспілкову організацію працівників охорони здоров'я за місцем роботи в онкодиспансері.
У соцмережах вона, на відміну від багатьох інших колег по відрядженню в «ДНР», відкрито підтримує війну Росії проти України, російську анексію Криму та публікує фото з «георгіївськими стрічками» та російським прапором. Проте відпочивати Беширова воліє не в Росії, а в Туреччині. На її сторінці «Вконтакте» – безліч фото в купальниках на тлі турецьких пейзажів.
Зв'язатися з кримськими медиками, які зміцнюють медичний фронт в ОРДО, Крим.Реалії не вдалося. Ми готові надати їм можливість висловитися про свою участь у «відрядженнях» Донецької області.
Поїхали «за покликом серця»?
У Представництві президента України в АРК не готові кваліфікувати поїздки кримських медиків на окуповані Росією території Донбасу без їхніх свідчень, оскільки припускають, що їх участь у цьому не завжди може бути добровільною. У відомстві зазначають, що поїздки в зони бойових дій не лише небезпечні для життя медиків, а й нелогічні через дефіцит медичних кадрів у самому Криму.
Навіщо було відряджувати лікарів із Криму, якщо їх у самому Криму не вистачає?
«Про що ми можемо говорити точно, то це про цинізм російської окупаційної адміністрації в Криму, як і російської влади в цілому. Спочатку вони збирають у Криму лікарів і відправляють працювати до окупованих районів Донбасу, а потім констатують, що не вистачає медиків – більше половини від необхідної кількості для забезпечення повноцінного функціонування системи охорони здоров'я. Виникає логічне питання: навіщо було відряджати лікарів із Криму, якщо їх у самому Криму не вистачає? Спочатку самі створюють проблему, а потім із поважним виглядом вдають, що її вирішують. Ось і вся суть російських окупантів», – повідомили Крим.Реалії у Представництві.
Російська влада Криму запевняє, що медики – лікарі різних спеціалізацій, а також середній і молодший медперсонал – вирушають до ОРДО «на добровільних засадах». Загалом їх туди вирушило понад три десятки, стверджує голова комітету з охорони здоров'я, соціальної політики та справ ветеранів російського парламенту Криму Ганна Рубель.
«У нашій делегації представлено цвіт кримської медичної спільноти. Кожен із присутніх приїхав за покликом серця. До Державної Ради (російський парламент Криму – КР), на адресу Володимира Андрійовича Константинова почали надходити прохання наших медиків делегувати їх у цю роботу. З Міністерством охорони здоров'я Криму ми провели роботу в наших медзакладах і сформували делегацію», – стверджує Рубель.
Підстави, на яких вони перебувають на прифронтовій території, озвучуються різні. Самі медики у сюжетах кримського телебачення стверджують, що їдуть добровільно та оформили для цього відпустку на два тижні власним коштом. Водночас в. о. міністра охорони здоров'я російського уряду Криму Костянтин Скорупський заявляє, що після повернення медиків «розглядатиметься питання про стимулювання та відшкодування витрат на відрядження, пов'язані з цією поїздкою».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
