Російська армія КАБАми б'є по Запоріжжю. 15 листопада 2026 року
Російська армія КАБАми б'є по Запоріжжю. 15 листопада 2026 року

Live Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Радіо Свобода веде цей блог із 24 лютого 2022 року

12:15 22.3.2022

Голова Київської ОВА: треба не дати військам РФ перейти річку Ірпінь і продовжити наступ на Київ

Завданням Збройних сил України на Київщині є утримати російські війська від спроб перейти річку Ірпінь і продовжити наступ на Київ, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода керівник Київської військової обласної адміністрації генерал-лейтенант Олександр Павлюк.

Відповідаючи на запитання про те, яка ситуація на північно-західних околицях Києва – в районі Бучі та Гостомеля, він сказав: «Поки що вони – під окупацією. Що Буча, що Гостомель. Повністю той регіон. Там поки що ніяких ми дій зробити не можемо. Нам треба утримати противника в його спробах перейти річку Ірпінь і продовжити наступ на Київ. Поки що потенціал не дає нам можливості перейти до контрнаступальних дій в цьому напрямку. Тільки локально [діємо]. Потенціал нарощується. Противник потенціал втрачає, а ми нарощуємо. Чи буде у нього потенціал? Від цього буде далі [залежати] перебіг бойових дій».

За словами Павлюка, Київ – «дуже велика проблема для Росії, і вони зроблять все, щоб сюди зайти».

Активність військових РФ у Київській області зупинена, додав він.

«Ворог зупинений. Ворог шукає шляхи, але і наші Збройні сили не чекають – також активно проводять відповідні дії, постійно сковують ворога, постійно наносять ураження. Так що паритет зберігається, і я надіюся, що паритет буде на нашу сторону в найближчий час», – сказав Павлюк.

«Противник чекає на резерви. Ми також чекаємо. Ми проводимо заборону висування цих резервів. Виснажуємо противника, нарощуємо свої сили. Якщо нам вдасться і ми наростимо [резерви], то ми виконаємо ті завдання, які на нас покладені зі звільнення Київської області від окупанта. Але Київ – дуже велика проблема для Росії, і вони зроблять все, щоб сюди зайти. А ми повинні зробити навпаки», – додав голова ОВА.

22:06 16.11.2026

Зеленський повідомив про «непросту, але результативну» розмову переговорних груп України, США та Європи

Президент України Володимир Зеленський повідомив про розмову сьогодні переговорних груп України, США та Європи.

«Активно тривають дипломатичні процеси, і сподіваємось, що це буде недаремно. Наша команда працює максимально конструктивно. Нам потрібне достойне завершення війни і гарантована безпека Україні. Активно взаємодіє і американська команда: Стів Віткофф та Джаред Кушнер були сьогодні в розмові онлайн», – сказав він у своєму відеозверненні.

За його словами, Європу представляли вперше в цій розмові у повному складі саме ті, хто представлятиме на перемовинах із Росією – це Франція, Німеччина, Британія, Італія, Польща, представники ЄС, тобто Єврокомісії та Євроради, і представник НАТО.

Зеленський охарактеризував цю розмову «непростою», але, за його словами, результат є – в Берліні в рамках «Коаліції охочих» будуть напрацьовані конкретні спільні кроки в перемовному процесі.

Посланець президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер цю розмову назвав «продуктивною».

«Ми обговорили, як сприяти прямому діалогу між Європою та Росією, якого фактично не було протягом останніх чотирьох років. Важливо, щоб обидві сторони могли безпосередньо почути занепокоєння та пропозиції одна одної, працюючи над створенням більш стабільного й безпечного майбутнього для Європи», – написав він у соцмережі Х.

11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ) завершилися дводенні переговори України, США та Росії. Переговори відбулися на тлі того, як Білий дім поновив зусилля з метою виходу з глухого кута у найбільшій і найкривавішій сухопутній війні в Європі з часів Другої світової війни.

Читайте також: Переговори були непростими – Буданов за підсумками Абу-Дабі

Очільник української делегації Рустем Умєров, підбиваючи підсумки двох днів переговорів, сказав, що сторони «змогли прямо викласти свої позиції, щодо яких залишаються суттєві розбіжності». Але, за його словами, «можливості для продовження переговорного процесу є». Також на переговорах в Абу-Дабі сторони змогли досягти домовленості про великий обмін полоненими.

Після зустрічі з Путіним спецпосланець президента США Стів Віткофф 12 листопада заявив, що наступного раунду перегооврів долучаться представники Європи.

Речник президента РФ Дмитро Пєсков підтверджував, що Москва не проти участі європейців, але зазначав, що «реальне рішення» про їхню участь можна буде ухвалювати, коли в Кремлі «зрозуміють їхній реальний намір та готовність сприяти мирному процесу». У МЗС РФ стверджували, що питання участі Європи в переговорах на зустрічі Путіна з Віткоффом взагалі не порушувалося.

А сьогодні, 16 листопада, помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що Росія не погоджується на долучення європейців до переговорів із Україною за посередництва США. За його словами, для того, щоб «це було погоджено, потрібно багато чого зробити».

Європа вже визначилася зі своїми представниками на переговорах. Це будуть радники з національної безпеки п'яти країн (Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі), а також радник із нацбезпеки Євросоюзу.

Водночас аналітики американського Інституту війни заявили, що у Кремлі за підсумками зустрічі в Абу-Дабі чітко й категорично висловили незмінні вимоги Москви щодо повної капітуляції України і територіальних поступок, що виходять далеко за межі Донбасу.

22:05 16.11.2026

Новий удар по Керченському мосту: що відомо

Підконтрольна Москві влада окупованого Росією українського Криму заявила про удар Силами оборони України по російському мосту через Керченську протоку. Через це 16 листопада обмежили трафік на цьому об’єкті. Масштаби руйнувань офіційні джерела не розголошують, наслідки ще оцінюють. За ситуацією стежать журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Про найважливіше – у нашому матеріалі.

22:04 16.11.2026

ОВА: у Комишувасі завершили пошукову операцію, через авіаудар РФ загинули 72 людини

У Комишувасі Запорізької області через російський удар 2 листопада загинули 72 людини, повідомив виконувач обов’язків голови ОВА Михайло Семікін.

Він повідомив, що пошукову операцію на місці удару завершено.

За даними Семікіна, встановлюється доля чотирьох людей, зниклих безвісти, четверо поранених ще продовжують лікування.

«За кількістю загиблих це найстрашніший удар по Запорізькій області й один із найстрашніших в Україні. Трагедія, яка назавжди залишиться болем для нашого регіону та всієї країни», – написав він у телеграмі.

За даними Запорізької ОВА, війська РФ атакували Комишуваху 2 листопада саме в той час, коли люди отримували гуманітарну допомогу, спочатку скинувши керовані авіабомби ФАБ-500, а потім ФАБ-3000. Після прямого влучання бетонна конструкція підземного центру обвалилася.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України 7 листопада повідомили, що ідентифікували російських військових, причетних до удару по Комишувасі. «За даними воєнної розвідки, удар по Комишувасі спланував полковник Федір Володимирович Зубаков, начальник групи вогневого ураження штабу угруповання військ (сил) «Днєпр» російської окупаційної армії. Для скоєння воєнного злочину залучили чотири літаки Су-34», – зазначили в ГУР. Там назвали також імена шести російських льотчиків і додали, що екіпаж ще одного літака встановлюють.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

21:15 16.11.2026

Філатов: війська РФ вдарили по заводу «Олейна» у Дніпрі

Війська РФ вдарили по заводу «Олейна» у Дніпрі, повідомив міський голова Борис Філатов.

«Сьогодні втретє вдарили по заводу «Олейна» у Дніпрі. Американській власності, що належить корпорації Bunge. На щастя, без витоку олії, як було у січні», – написав він у телеграмі.

За його словами, протягом понеділка, 16 листопада, сили РФ продовжують атакувати різні райони Дніпра: загинули дві людини – це 32-річна жінка та 54-річний чоловік.

Філатов також повідомив, що через російські удари без світла майже пів міста – енергетики та комунальники займаються проблемою знеструмлення, фактично це шостий блекаут за останні два тижні.

За даними ОВА, у Дніпрі через російські атаки пошкоджені інфраструктура, багатоквартирні будинки, підприємства, склади, автівки, сільгосптехніка – дві людини загинули, ще 18 поранені, серед них є 16-річний хлопець.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

21:12 16.11.2026

Сили РФ атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївщини – ОВА

Російські війська сьогодні ввечері атакували Миколаївщину БпЛА типу «Shahed-238», під ударом була енергетична інфраструктура, повідомив очільник обласної військової адміністрації Георгій Решетілов.

За його словами, внаслідок атаки знеструмлено 76 населених пунктів Первомайського району. Енергетики працюють над відновленням електропостачання.

Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.

Незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування злочинів під час війни Росії проти України звинуватила РФ у злочинах проти людяності у зв’язку з ударами по енергетичних об’єктах. Комісія наголошує, що з наближенням зими російські удари по енергетичній інфраструктурі України значно впливають на фізичне й ментальне здоров’я цивільного населення, а також роботу лікарень.

Взимку 2025–2026 року жителі України вже були змушені тривалий час перебувати без опалення, електрики і води в сильні морози.

Комісія дійшла висновку, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру в Україні є цілеспрямованими і є частиною «державної політики, спрямованої на позбавлення цивільного населення важливих енергетичних ресурсів, щоб викликати страждання». Володимир Путін та військове керівництво російської армії неодноразово заявляли про те, що вони спеціально б’ють по енергетичних об’єктах в Україні.

У своєму звіті за 7 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що цілеспрямовані удари Росії по енергонфраструктурі України підтверджують перехоплений російський план, згідно з яким війська РФ мають систематично намагаються завдавати ударів по українських об’єктах виробництва та передачі електроенергії, щоб відключити українські АЕС від єдиної енергосистеми та позбавити Київ зовнішнього енергопостачання.

20:49 16.11.2026

«Про Берислав мовчать. Понад рік не було гуманітарки». Жителі розповідають про голод та полювання російських дронів

Жителі Берислава Херсонської області, яким допомогли виїхати з міста і з якими вдалось поговорили кореспонденту телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), розповідають про зачинені магазини, голод, відсутність гуманітарної допомоги понад рік, а також полювання на них російських дронів. А от місцева влада каже, що багато місцевих відмовляються виїжджати. І переконує: вони не кинуті напризволяще.

20:48 16.11.2026

Сибіга анонсував зустріч Зеленського і Петера Мадяра у листопаді

Україна та Угорщина готують зустріч між лідерами країн, вона має відбутися до кінця листопада. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами зустрічі з головою МЗС Угорщини Анітою Орбан.

«Ми домовилися скористатися позитивною динамікою у наших відносинах та обговорили спільну підготовку до зустрічі наших лідерів, яка має відбутися до кінця листопада», – написав Сибіга в соцмережі Х.

За його словами, разом з Анітою Орбан розглянули весь порядок денний двосторонніх відносин і найбільш актуальні питання, що становлять взаємний інтерес, зокрема в сферах інфраструктури, сполучення, торгівлі, енергетики, прав нацменшин, регіональної безпеки та вступу до ЄС.

Cибіга нагадав, що 3 грудня відзначатимуть 35-ту річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Угорщиною. За його словами, країни працюють над тим, щоб наповнити співпрацю «конкретними, взаємовигідними проєктами»

Аніта Орбан у свою чергу заявила про досягнення реального прогресу «там, де за діалогом слідували конкретні кроки».

«Для Угорщини ключовими пріоритетами є захист прав угорської спільноти на Закарпатті, зміцнення економічної та енергетичної співпраці, а також розвиток транспортно-логістичної інфраструктури», – написала вона у соцмережі Х.

Угорська міністерка також повідомила про підготовку зустрічі «на високому рівні, щоб перетворити подальші зобов’язання на відчутні результати для обох країн».

20:48 16.11.2026

Зеленський попереджає про ймовірний новий удар Росії

Президент України Володимир Зеленський попереджає, що є дані про те, що Росія підготувалася до нового удару.

Він закликав зважати на сигнали ракетної небезпеки сьогодні ввечері, вночі та протягом завтрашнього дня, 17 листопада.

«Була сьогодні на Ставці доповідь ГУР про російські ракетні плани – по виробництву балістики й крилатих ракет. Такий обсяг виробництва, як вони планують, – не для миру. Також Росія, на жаль, отримує більше балістики від Північної Кореї: ідеться про десятки ракет на місяць. Це вкрай небезпечно і не тільки для України», – сказав він у своєму відеозверненні.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що у листопаді Україну може атакувати у 12 разів більше реактивних дронів, аніж, приміром, у серпні.

Відповідаючи на запитання про ймовірність гуманітарної катастрофи у великих українських містах узимку, очільник українського уряду зазначив, що влада намагається передбачити критичні сценарії й запобігти їм. Однак кількість російських атак, зауважив він, зросла в рази попередньо з минулою воєнною зимою.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

20:47 16.11.2026

У Кремлі заперечили можливість участі ЄС у наступному раунді переговорів із Україною

Росія не погоджується на долучення європейців до переговорів із Україною за посередництва США під час найближчого раунду таких дискусій, заявив 16 листопада помічник президента РФ Володимира Путіна Юрій Ушаков.

«Для того, щоб це було погоджено, потрібно багато чого зробити і… пройти ще один і, можливо, не один раунд тристоронніх переговорів», – сказав він журналістам.

Про розширення формату переговорів після зустрічі з Путіним 12 листопада заявляв спецпосланець президента США Стів Віткофф.

Речник президента РФ Дмитро Пєсков підтверджував, що Москва не проти участі європейців, але зазначав, що «реальне рішення» про їхню участь можна буде ухвалювати, коли в Кремлі «зрозуміють їхній реальний намір та готовність сприяти мирному процесу». У МЗС РФ стверджували, що питання участі Європи в переговорах на зустрічі Путіна з Віткоффом взагалі не порушувалося.

І Росія, і Україна, і США підтверджували, що переговори буде продовжено. Коли саме відбудеться наступний раунд, ще не оголошували.

Європа вже визначилася зі своїми представниками на переговорах. Це будуть радники з національної безпеки п'яти країн (Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі), а також радник із нацбезпеки Євросоюзу.

20:46 16.11.2026

Трамп заявив, що може зустрітися з лідером КНДР у Китаї

Президент США Дональд Трамп заявив, що може зустрітися з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у Китаї.

«Ми також можемо зустрітися з Кім Чен Ином, тож це буде добре», – сказав Трамп журналістам, додавши, що президент Сі Цзіньпін може запросити Кіма, коли лідери зберуться в Шеньчжені на саміт Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).

«Він може приїхати, я не знаю. Це залежить від президента Сі», – сказав Трамп, який має провести тристоронню зустріч із Сі та президентом Росії Володимиром Путіним у Шеньчжені.

Наразі ні Китай, ні КНДР цих заяв Трампа публічно не коментували.

У серпні Трамп заявляв, що очікує зустрічі з Кімом пізніше цього року, сподіваючись відновити зв’язок.

Відносини між США й Північною Кореєю завжди були напруженими через ядерну програмуКНДР, санкції й політичні розбіжності. США закликали КНДР припинити ядерні випробування, у той час як Пхеньян розглядав це як «втручання у свої внутрішні справи». Переговори між країнами неодноразово зупинялися.

Під час свого першого президентства Трамп кілька разів зустрічався з Кімом, однак ці переговори не привели до жодного конкретного результату – КНДР так і не почала процес реальної денуклеаризації, а санкції залишилися чинними.

Після цих зустрічей Трамп, який раніше дав Кімові прізвисько «людина-ракета», сказав, що поладнав із лідером КНДР, і назвав його «розумним хлопцем».

20:45 16.11.2026

Росія частково відновила рух Керченським мостом після повітряного удару

Росія частково відновила рух Керченським мостом, який сполучає цю країну з окупованим Кримом, повідомив увечері 16 листопада віцепрем’єр уряду РФ Марат Хуснуллін.

«Вже зібрали ресурси, проєктувальників та будівельників для відновлення... Усі необхідні рішення ухвалені, пасажирський транспорт та машини їздитимуть Кримським мостом, вантажі будуть доставлені. Вже запустили реверсивний рух автомобільного транспорту», – заявив він.

Реверсивний рух означає, що транспорт переміщується одночасно не в обох напрямках і не по всіх смугах.

Рух мостом до окупованого Криму закрили після атаки безпілотників, яка сталася вночі 16 листопада.

У Кремлі пошкодження мосту назвали «незначними». При цьому OSINT-аналітики повідомляли, що внаслідок удару був «помітно деформований» основний дорожній проліт, у який, імовірно, відбулося пряме влучання дрона.

Залізничний рух мостом не переривався, але кілька поїздів були затримані.

20:44 16.11.2026

У Києві уламки БпЛА впали у дворі багатоповерхівки. ДСНС показала наслідки атаки РФ – фото

Ввечері 16 листопада після оголошеної дронової небезпеки міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що у Деснянському районі уламки БпЛА впали у дворі 16-поверхового житлового будинку.

Про постраждалих він не повідомляв.

Згодом Державна служба з надзвичайних ситуацій заявила, що у дворі багатоповерхівки внаслідок падіння уламків БпЛА виникла пожежа. Рятувальники ліквідували загоряння.

ДСНС оприлюднила фото наслідків атаки РФ.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

20:43 16.11.2026

Каллас: розвідки країн ЄС можуть отримати списки російських військових

Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що європейські розвідки могли б отримати дані про російських військовослужбовців, які брали участь у війні проти України. Це могло б допомогти Євросоюзу запровадити заборону на їхній в’їзд, практична реалізація якої досі викликає труднощі.

Про це Каллас сказала 16 листопада на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, відповідаючи на запитання про затримку із запровадженням обмежень.

«У деяких держав-членів є питання щодо практичного впровадження. Але мушу сказати, що Росія насправді дуже бюрократична країна, тому вони зберігають дані про всіх цих людей, які брали участь у цій війні. Тож, я думаю, припускаю, що, ймовірно, отримати їх досить легко, враховуючи, що сьогодні все цифровізовано. Тому я думаю, що ми можемо розв’язати проблему практичного впровадження», – заявила Каллас.

На уточнювальне запитання, як отримати ці дані, Каллас сказала, що це могла б зробити розвідка.

«Ну, сьогодні існують різні способи. У всіх нас є дуже хороші фахівці з розвідки. Я не експертка в технічних питаннях, але, знаєте, експерти кажуть, що отримати ці дані досить легко», – сказала Каллас.

Європейський Союз уже кілька місяців працює над механізмом заборони в’їзду для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Як раніше повідомляло Радіо Свобода, ініціаторами обмежень стали країни Балтії, які наполягали на автоматичній та всеохопній забороні.

У липні 2026 року держави ЄС у межах 21-го пакету санкцій погодили правову основу для таких обмежень, але в пом’якшеному вигляді. Зокрема, остаточний варіант передбачав можливість винятків для військових, які нададуть переконливі докази дезертирства або виступають проти російської армії.

Водночас негайної заборони на видачу віз колишнім російським військовим пакет не запровадив. Рада ЄС мала підготувати правила практичного застосування обмежень.

Однією з головних проблем залишається перевірка того, чи брав конкретний громадянин Росії участь у війні проти України.

Раніше дипломати ЄС розповідали Радіо Свобода, що розглядали можливість внесення колишніх російських військовослужбовців до Шенгенської інформаційної системи (SIS). Однак внесення даних про потенційно сотні тисяч або навіть мільйон людей потребувало б значних ресурсів.

Інший варіант передбачав перевірку заявників безпосередньо під час оформлення шенгенських віз, зокрема вимогу повідомляти про участь у війні та надавати військові документи.

За словами співрозмовників Радіо Свобода серед європейських дипломатів, головною перешкодою для запровадження заборони є не відсутність політичної підтримки, а необхідність створити юридично надійний механізм, який не поставить під загрозу цілісність Шенгенської зони.

Раніше Каллас уже закликала прискорити запровадження заборони, назвавши її одним із важливих заходів для зменшення безпекових ризиків усередині Євросоюзу.

20:42 16.11.2026

У Трампа запитали про обмеження роботи Starlink в Україні і що змусило б Путіна відступити. Він відповів

Президент США Дональд Трамп заявив, що не чув про обмеження роботи Starlink в Україні.

«Я не знаю, чи це так. Я цього не чув», – сказав він, відповідаючи на запитання: «Чому Starlink знову обмежено в Україні?»

Також Трамп, коментуючи запитання щодо того, що змусить Путіна відступити (у війні), сказав, що він трохи відступає.

«Я думаю, він міг би діяти жорсткіше. Я думаю, він міг би діяти набагато жорсткіше. Відверто кажучи, я думаю, що він відступає. Чесно кажучи, гадаю, він хотів би, щоб усе це завершилося», – сказав президент США.

Тимчасовий повірений у справах України в Сполучених Штатах Дмитро Сєнік у соцмережі Х заявив, що вже сьомий день поспіль на тимчасово окупованих територіях України діють обмеження швидкості для системи Starshield. За його словами, ані від Пентагону, ані від компанії SpaceX досі немає жодних відповідей чи роз’яснень.

При цьому, як каже Сєнік, до посольства продовжують звертатися американські ЗМІ, повідомляючи, що у відповідь на їхні запити Пентагон заявив про відсутність будь-яких обмежень.

12 листопада Зеленський заявив про нові перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів.

Він наголосив, що для України йдеться передусім про «значне ускладнення» перехоплення російських реактивних дронів.

Читайте також: Росія цілиться по підстанціях «Шахедами», багато ударів проходить через обмеження Starshield – Зеленський

Про попередні перебої в роботі Starlink українська сторона повідомляла у жовтні. Тоді повідомлення про обмеження з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.

24 жовтня міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив у коментарі Радіо Свобода, що Starshield відновила швидкість роботи.

Причини обмежень, а також те, хто саме вирішив їх застосувати, залишилися невідомі. Очільник SpaceX Ілон Маск заявляв, що «Starshield – окрема система, контрольована урядом США, і рішення щодо її використання ухвалює американська влада». Держсекретар США Марко Рубіо заперечував, що президент Дональд Трамп чи будь-хто в уряді США вимагав внесення змін до роботи систем.

Водночас згодом Маск звинуватив Україну в тому, що вона нібито «використовувала Starlink для вбивства людей».

Делегація Конгресу, яка відвідувала Київ, заявила, що обмеження послабили українську протиповітряну оборону і поставили під загрозу життя українських цивільних й американського персоналу.

20:41 16.11.2026

Каллас нагадала про вимоги ЄС до Росії на мирних переговорах

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас нагадала про перелік вимог до Росії, який вона підготувала раніше. Серед вимог – повага до територіальної цілісності України, невизнання окупованих територій, відповідальність Росії за воєнні злочини та компенсація завданих руйнувань.

Про це Каллас заявила 16 листопада за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу в Брюсселі.

«Європа має чіткі вимоги до Москви. Нагадаю лише деякі з них: суверенітет, незалежність, територіальна цілісність України та її право самостійно обирати свої союзи повинні поважатися. Не може бути жодного юридичного визнання окупованих українських територій. Росія повинна понести відповідальність за воєнні злочини та заплатити за руйнування, яких вона завдала. Дітей, депортованих із України, необхідно повернути додому. Російські диверсії та кібератаки по всій Європі повинні припинитися», – заявила Каллас.

Вона також наголосила, що у ЄС не готові обговорювати європейську архітектуру безпеки до завершення війни.

«Пріоритетом має бути припинення вогню, потім – мирна угода. І лише після цього ми можемо обговорювати будь-що інше», – сказала очільниця дипломатії ЄС.

Раніше, перед початком зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, Каллас нагадала, що ще в лютому 2026 року запропонувала власний перелік максималістських вимог у відповідь на російські. На підсумковій пресконференції Каллас уточнила, що вимоги вже підготували разом із міністрами закордонних справ держав-членів ЄС.

«Я працювала юристкою, (тому знаю), як ви вступаєте в переговори. Спочатку ви представляєте або готуєте абсолютний максимум того, чого хочете досягти. А потім, не публічно, ви також визначаєте, у чому готові поступитися і які ваші червоні лінії, переступати які абсолютно неприпустимо», – пояснила вона.

Кая Каллас також відкинула російські вимоги щодо перегляду європейської архітектури безпеки.

«Москва хоче розчленувати Україну, відтіснити НАТО та отримати право вето на рішення щодо європейської безпеки. І все це абсолютно неприйнятно», – заявила Каллас.

Вона нагадала, що Росія вже висувала подібні вимоги у 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення в Україну.

«У 2021 році вимоги Росії були приводом для війни. У 2026 році вони є приводом для продовження війни», – сказала Каллас.

Відповідаючи на запитання, коли буде готовий переговорний мандат європейської команди та хто має його затвердити, Каллас не назвала конкретних термінів чи процедури. Водночас вона повідомила, що максимальні вимоги вже підготували разом із міністрами закордонних справ ЄС.

За її словами, міністри хочуть безпосередньо брати участь у переговорному процесі, а не лише отримувати інформацію про його результати. Вона додала, що робота триває і на сьогоднішньому засіданні міністри висунули додаткові пропозиції.

За повідомленням The New York Times, під час переговорів в Абу-Дабі Росія запропонувала повернути військову присутність НАТО у Східній Європі до конфігурації 1997 року.

16 листопада міністри закордонних справ низки країн ЄС відкинули ці вимоги, наголосивши, що Росія має дотримуватися вже чинних міжнародних домовленостей.

Ще в лютому 2026 року Кая Каллас запропонувала державам-членам ЄС власний перелік максималістських вимог до Росії на можливих мирних переговорах. Як тоді повідомляло Радіо Свобода, документ передбачав, зокрема, скорочення російської армії, виведення російських військ із Білорусі, України, Молдови, Грузії та Вірменії, виплату репарацій Україні, а також припинення російських диверсій, кібератак і втручання у вибори в європейських країнах.

Як повідомляло Радіо Свобода, під час переговорів в Абу-Дабі Росія повернулася до ультимативних вимог, які висувала США та НАТО наприкінці 2021 року, незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну.

Згідно з російським документом, про який 13 листопада повідомила газета The New York Times, Москва вимагає відведення військ та військової інфраструктури НАТО до позицій, які існували у 1997 році, до розширення альянсу на країни Центральної та Східної Європи. Також Росія вимагає припинення подальшого розширення НАТО та військової діяльності Альянсу в Україні й інших країнах регіону.

18:43 16.11.2026

Кремль: Путін і Сі зустрінуться напередодні переговорів з Трампом, серед тем – Україна

У Кремлі заявили про заплановану зустріч російського президента Володимира Путіна з очільником КНР Сі Цзіньпіном на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Однією з тем переговорів буде Україна.

Як повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські медіа, Путін проведе переговори з Сі Цзіньпіном 18 листопада. За його словами, Путін на зустрічі розповість Сі про останні контакти зі США, зокрема переговори в Абу-Дабі.

Ушаков повідомив, що переговори пройдуть у форматі робочого сніданку та будуть присвячені зовнішньополітичним питанням, зокрема Україні.

Очікується, що Путін та Сі також обговорять майбутні перемовини з президентом США Дональдом Трампом, заплановані на 19 листопада на полях АТЕС.
Ушаков також заявив, що зараз опрацьовується текст спільної заяви за підсумками зустрічі Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна.

Раніше Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило, що очільник КНР Сі Цзіньпін, а також президенти США й Росії Дональд Трамп і Володимир Путін проведуть свою першу тристоронню зустріч 19 листопада у Шеньчжені.

Представник Білого дому минулого тижня уточнював, що головною темою обговорення буде контроль над ядерним озброєнням. Про це раніше повідомляв і Трамп. Також можуть обговорюватися теми Ірану й Північної Кореї. При цьому російсько-українська війна, як офіційно заявлено, не обговорюватиметься.

18:43 16.11.2026

Уперше за багато років перспектива розширення ЄС реальна – фон дер Ляєн

Чорногорія наближається до завершення переговорів про вступ до ЄС, Албанія демонструє «прогрес, який вражає», а Молдова й Україна «просуваються європейським шляхом, попри надзвичайний тиск». Про це очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила на відкритті форуму з розширення в Брюсселі 16 листопада.

«Уперше за багато років перед нами постала реальна перспектива розширення… Ми бачимо новий імпульс. І завдяки цьому новому імпульсу маємо шанс об'єднати народи Європи. Побудувати Союз, у якому більше європейців зможуть жити у свободі», – наголосила чільна посадовиця ЄС.

Фон дер Ляєн згадала попередні хвилі розширення ЄС і наголосила, що завдяки цьому процесу тодішні держави-кандидати стали жити заможніше: зріс ВВП, подвоїлася реальна заробітна плата. За приклад навела Польщу й Білорусь, які після падіння комунізму мали «приблизно однаковий рівень добробуту», але розрив тепер значний, оскільки країни пішли різними шляхами.

«Сьогодні ВВП на душу населення в Польщі майже втричі вищий, ніж у Білорусі», – підкреслила президентка Єврокомісії.

Вона зазначила, що сьогодні держави, які приєдналися до ЄС тоді, відіграють провідну роль у відповіді на російську агресію.

«Вони зміцнюють наш східний кордон, тому що це і їхня Європа. Вони підтримують Україну, тому що знають біль іноземної окупації», – наголосила фон дер Ляєн.

Нині, продовжила очільниця Єврокомісії, українські інженери допомагають ЄС розробляти потрібні йому оборонні технології, Молдова може поділитися уроками стійкості, захищаючи свою демократію від іноземного втручання.

«Розширення – це не лише те, що Європа пропонує новим членам. Це також те, що вони приносять Європі», – підкреслила фон дер Ляєн.

ЄС може підготуватися до розширення, зробивши процес ухвалення рішень ефективнішим – чинні договори вже передбачають такі інструменти, підкреслила високопосадовиця.

Також вона заявила про плани модернізувати спосіб, у який країни-кандидати можуть приєднатися до Євросоюзу. Переваги інтеграції можуть стати доступними їм раніше.

«Ми бачили надзвичайні економічні переваги, які може принести інтеграція. То чому громадяни повинні чекати завершення всього процесу розширення, щоб відчути ці переваги?.. Європа відкриває окремі сектори єдиного ринку, а натомість країни, які прагнуть вступити до ЄС, здійснюють ключові реформи», – пояснила фон дер Ляєн.

Очільниця Єврокомісія також згадала про запобіжники, які закладуть у майбутніх договорах про вступ, щоб гарантувати дотримання спільних правил і після приєднання держав до блоку.

«Це урок, який ми засвоїли за останні десятиліття. Фундаментальні принципи, такі як верховенство права, повинні дотримуватися щодня… Кожне розширення повинно робити Європу сильнішою. Ці зміни допоможуть зробити наступне розширення успішним для всіх», – резюмувала фон дер Ляєн.

4 листопада Єврокомісія представила щорічний звіт про розширення ЄС, у якому відзначила прогрес України в проведенні реформ попри повномасштабну війну, однак вказала на затримки в низці ключових сфер. Зокрема, обмежений прогрес зафіксовано в реформуванні правоохоронних органів, а також у забезпеченні незалежності та ефективності судової системи. Окремо Єврокомісія звернула увагу на уповільнення законодавчої роботи Верховної Ради.

Посол України в ЄС Тарас Качка в інтерв’ю Радіо Свобода визнав, що швидкість просування України до членства значною мірою залежить від парламенту. За його оцінкою, успіх переговорів на 90% залежить від «швидкості і європрихильності» Верховної Ради.

Водночас, коментуючи зауваження Єврокомісії до правоохоронної реформи, дипломат наголосив на необхідності зберігати керованість правоохоронних органів в умовах війни.

18:42 16.11.2026

Санду відреагувала на можливе відставання України від Молдови на шляху до ЄС

Президентка Молдови Мая Санду висловила впевненість, що Україна стане частиною ЄС. Про це вона сказала 16 листопада в коментарі Радіо Свобода, реагуючи на можливе відставання Києва від Кишинева в переговорному процесі. У дорожніх картах Єврокомісії для чотирьох держав-кандидатів, «відмінників» євроінтеграції, вказано, що з Україною готуються закрити 7 переговорних розділів, тоді як з Молдовою – 25.

«Україна стане частиною ЄС, і ми будемо дуже раді, коли обидві наші країни будуть членами Європейського Союзу. Ми з нетерпінням чекаємо на це й бажаємо вам усього найкращого. Ви – найсміливіший народ у світі, і я кажу це цілком щиро», – заявила Санду.

4 листопада Єврокомісія представила щорічний звіт про розширення ЄС, у якому відзначила прогрес України в проведенні реформ попри повномасштабну війну, однак вказала на затримки в низці ключових сфер. Зокрема, обмежений прогрес зафіксовано в реформуванні правоохоронних органів, а також у забезпеченні незалежності та ефективності судової системи. Окремо Єврокомісія звернула увагу на уповільнення законодавчої роботи Верховної Ради.

Посол України в ЄС Тарас Качка в інтерв’ю Радіо Свобода визнав, що швидкість просування України до членства значною мірою залежить від парламенту. За його оцінкою, успіх переговорів на 90% залежить від «швидкості і європрихильності» Верховної Ради.

Водночас, коментуючи зауваження Єврокомісії до правоохоронної реформи, дипломат наголосив на необхідності зберігати керованість правоохоронних органів в умовах війни.

18:41 16.11.2026

В аеропорту Кишинева за підозрою в участі в угрупованні «ДНР» затримали жителя Бендер

Молдовські правоохоронці затримали в міжнародному аеропорту Кишинева 45-річного чоловіка з міста Бендери – за підозрою у бойових діях на боці угруповання «ДНР» між 2019 та 2022 роками. Як повідомляє 16 листопада молдовська служба Радіо Свобода з посиланням на дані прокурорів, чоловік перебуває в слідчому ізоляторі.

Слідство має інформацію, що чоловік був частиною військового підрозділу в Донецьку та нагороджений за свою діяльність.

Влада не розкрила особу підозрюваного, підрозділ, до якого він нібито належав, отриману ним нагороду чи точну статтю Кримінального кодексу, яку йому інкримінують.

В оприлюдненому молдовською службою Радіо Свобода розслідування йдеться, що жителів Придністровського регіону, частина з яких мали російське громадянство, вербували в соціальних мережах в обмін на гроші та інші пільги для війни на боці Росії проти України.

Відомим є затримання за участь у цьому конфлікті в лютому 2025 року, коли трьох чоловіків із Молдови, підозрюваних у належності до угруповання ПВК «Вагнер» та батальйону «Сомалі», затримали в межах спільної операції української поліції та Європолу.

Згідно з даними, оприлюдненими в серпні 2026 року українською військовою розвідкою (ГУР), щонайменше 857 громадян Республіки Молдова були завербовані Росією з початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року, і 81 з них загинув на фронті – цифри, офіційно не підтверджені владою в Кишиневі.

Згідно з Кримінальним кодексом Республіки Молдова, участь у збройному конфлікті як найманця карається позбавленням волі на строк від п’яти до 10 років.

18:40 16.11.2026

«Прогрес є» – Корецький про пошуки 70 мільярдів євро для України на наступний рік

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про прогрес у пошуках 70 мільярдів євро, необхідних для покриття додаткових потреб Києва у фінансуванні свого бюджету й оборони. Про це український високопосадовець сказав 16 листопада в інтерв’ю Радіо Свобода в Брюсселі.

«Ми дуже тісно працюємо з Європейським Союзом, з Європейською комісією щодо механізмів та інструментів покриття дефіциту цих потреб… Зараз, напевно, не стану ще оголошувати те, до чого ми маємо дійти незабаром. Але, повірте, прогрес є», – зазначив Корецький.

Український прем’єр заявив про вдячність європейським партнерам, а також – партнерам поза межами ЄС – як на цьому континенті, так і «з інших країн», натякаючи, що всі вони долучаються до пошуків коштів для України.

Чіткий план того, «звідки і як ми зможемо покривати ці потреби», Корецький очікує до кінця листопада – на початку грудня.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 12 листопада заявила, що до наступного саміту ЄС, запланованого на 26–27 листопада, представить пропозицію щодо покриття фінансових потреб України на 2027 рік. Її мають обговорити лідери держав Євросоюзу.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс 9 листопада заявив, що ЄС прагне покрити близько двох третин додаткових фінансових потреб України на 2027 рік – приблизно 45 із 70 мільярдів євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі від 6 листопада до президента Європейської ради Антоніу Кошти пригрозив заблокувати ухвалення наступного семирічного бюджету ЄС, якщо всі держави-члени не погодяться брати участь у фінансуванні України.

Його вимогу підтримали деякі європейські лідери, натомість прем’єр Словаччини Роберт Фіцо назвав її «шантажем». Глава уряду Чехії Андрей Бабіш також виступив проти прив’язки допомоги Україні до ухвалення бюджету ЄС. Прем’єр Болгарії Румен Радєв також відмовився від участі в нових кредитах для Києва, пославшись на бюджетні обмеження.

БІЛЬШЕ

​
XS
SM
MD
LG