«Про Берислав мовчать. Понад рік не було гуманітарки». Жителі розповідають про голод та полювання російських дронів

Лікарня після російського удару, Берислав, Херсонська область, 5 жовтня 2023 року
Лікарня після російського удару, Берислав, Херсонська область, 5 жовтня 2023 року

«Я не знаю чому, але про Берислав мовчать. От почули, що в Олешках люди голодують. Так, люди голодують. Але вони голодували лише 4 місяці, – каже Ольга. – А в нас понад рік не було гуманітарки!»

Жителі Берислава Херсонської області, яким допомогли виїхати з міста і з якими вдалось поговорили кореспонденту телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), розповідають про зачинені магазини, голод, відсутність гуманітарної допомоги понад рік, а також полювання на них російських дронів. А от місцева влада каже, що багато місцевих відмовляються виїжджати. І переконує: вони не кинуті напризволяще.

Берислав – невелике містечко на Херсонщині, на правому березі Каховського водосховища, за 75 кілометрів від Херсона.

Такий вигляд Берислав мав до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну
Такий вигляд Берислав мав до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Із березня до листопада 2022 року він перебував під окупацією російських військ, а в листопаді того ж року його звільнили ЗСУ. Проте спокою його жителям це не принесло: сьогодні Берислав – фактично передова. Місто постійно атакують російські дрони, які стирають його з лиця землі.

А такий вигляд Берислав мав після інтенсивних обстрілів армії РФ
А такий вигляд Берислав мав після інтенсивних обстрілів армії РФ

Місцеві жителі, яких залишилося кілька сотень, зізнаються, що бояться виходити з будинків, аби не потрапити під удар безпілотників. Виїхати з міста самотужки вони не можуть: дрони атакують автівки, не розрізняючи військових і цивільних, а вулиці всіяні замаскованими протипіхотними мінами, схожими на камінці.

До літа минулого року в Берислав іще завозили продукти, медикаменти та гуманітарну допомогу. Проте понад рік тому всі магазини в місті зачинилися – доправляти вантажі стало надто небезпечно. Людям довелося виживати на запасах та городині. Згодом у місті зник зв’язок, а питну воду можна було набрати лише в одному колодязі: після підриву греблі Каховського водосховища та масштабного затоплення району якість води в колодязях різко погіршилася.

Ольга – одна з жительок Берислава, якій кілька тижнів тому вдалося виїхати з міста у відносно безпечний район. Певний час вона мешкала в шелтері, а нещодавно винайняла нову «квартиру» – невелику літню кухню: у ній тісно, проте тепло.

Ольга показує своє нове орендоване житло
Ольга показує своє нове орендоване житло

У розмові з кореспондентом телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) вона згадує життя в Бериславі впродовж останнього року і каже, що ситуація там подекуди навіть гірша, ніж в окупованих Росією Олешках, де нещодавно відбулася гуманітарна операція, а частину жителів вдалося вивезти.

«Я не знаю чому, але про Берислав мовчать. От почули, що в Олешках люди голодують. Так, люди голодують. Але вони голодували лише 4 місяці, – каже Ольга. – А в нас понад рік не було гуманітарки!»

Ольга зазначає: ситуація в місті погіршувалася поступово, тож момент, коли потрібно було виїжджати, багато жителів просто проґавили. Після На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджує, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС.
Згодом СБУ опублікувала перехоплену розмову, як стверджується, двох російських військових: вони розповідають, що Каховську ГЕС підірвала російська диверсійна група. А співробітники норвезького дослідницького центру NORSAR зафіксували сигнали вибуху у ніч руйнування греблі Каховської ГЕС.
Численні експерти також заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролюють війська РФ.
Президент України Володимир Зеленський 9 червня 2023 року повідомив, що через руйнування греблі Каховської ГЕС у багатьох містах і селах значно ускладнений доступ до питної води. За його словами, проблема виникла для сотень тисяч людей.
Внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції, станом на 20 червня 2023 року було відомо про загибель 21 людини: «5 – через прицільні постріли росіян», повідомив тодішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За день до того він повідомляв про 31 зниклого безвісти і «14 потопельників» серед загиблих.
Російське державне агентство ТАСС заявило 22 червня про 46 загиблих внаслідок «прориву ГЕС», не уточнюючи, про які саме райони йдеться.
вода в колись великому місті залишилася лише в одному колодязі. А згодом місто безперервно почали атакувати російські дрони. Ольга розповідає, що вони вбивали людей просто на вулицях, а тіла потім об’їдали безпритульні собаки: їх у Бериславі після початку війни побільшало.

«Ми не виходили (з будинків), бо висить дрон. Потім був один чоловік. Він на велосипеді тікав звідси, то його дрон наздогнав і скинув на нього (вибухівку), – розповідає Ольга про те, що відбувалося в місті в останні місяці. – Дуже страшно, що ми не можемо забрати тіло й допомогти пораненому. А собаки бігають – собак дуже багато було. І собаки з’їдали людей, яких не могли забрати. Так (на вулиці) залишилися велосипед і речі, в яких він їхав. А слідів тіла немає».

Ольгу та ще одну бериславку, Ларису, у жовтні змогли вивезти з міста українські волонтери та військові.

Лариса згадує, що перед цим вона вийшла з дому по воду, а повернулася вже до охоплених вогнем стін: у її будинок влучив дрон.

«Повернулася, прийшла – уже немає даху». Лариса показує на телефоні відео свого згорілого будинку
«Повернулася, прийшла – уже немає даху». Лариса показує на телефоні відео свого згорілого будинку

Лариса, як і Ольга, боялася виходити з дому через дрони й згадує голод, який пережила лише на городині та фруктах із власного обійстя.

«Ми збирали дощову воду. На городах… торік, у 2025-му, узагалі неможливо було нічого посадити. Ти просто не міг вийти: один дрон вилітає, другий підлітає, – описує жінка умови життя під постійними російськими ударами. – Але фруктів було багато в тому році, і торік теж було непогано. Завдяки фруктовим деревам люди й виживали».

Волонтери, які брали участь у жовтневій евакуації з Берислава, кажуть, що змога вивезти з міста людей у них з’явилася вперше за рік.

Волонтери вивозять місцевих жителів із Берислава
Волонтери вивозять місцевих жителів із Берислава

Перед цим остання організована евакуація з Берислава відбувалася в серпні 2025 року, а в травні 2026-го в місто дивом прорвалися волонтери й змогли вивезти кількох тяжкопоранених.

Після того як із міста змогли вивезти тяжкопоранених, жителі Берислава все літо з надією чекали на сигнали від волонтерів, коли їм також можна буде безпечно виїхати. Аби вивезти десяток людей, українцям довелося організувати справжню спецоперацію.

«Ми з 13 жовтня були на точці збору – у розбитій хаті. Нам сказали: «Знайдіть, де можна перечекати». Ми знайшли. Але в цій хаті стелі обвалилися, миші бігають, сісти ніде, – розповідає Лариса. – Стільчик якийсь знайшли, витерли. І от п’ять ночей ми сиділи просто на стільцях. Палити нічого не можна було (щоб зігрітися), бо вікна вибиті й усе видно».

«До нас спершу не змогли заїхати: машина одна підірвалася, інша зламалася. Вони розвернулися і нас не забрали. Заїхали 17-го числа. І лише 18-го ми виїхали», – згадує жінка.

Василь Іванович – іще один евакуйований житель Берислава. На початку листопада поліція Херсонської області, скориставшись перемир’ям в Олешках, також здійснила кілька рейсів до міста, щоб забрати звідти людей.

«У мене немає таких слів, щоб передати цей страх, – зізнається Василь Іванович, згадуючи те, що відбувалося в місті. – У нас хлопець наступив на «пелюстку» (протипіхотну міну) – йому відірвало стопу, вона на сухожиллі теліпалася. Ми його побачили, він поповзом повз… І поховали його в чужому будинку, в оглядовій ямі в гаражі, щоб собаки його не стягнули».

Василь Іванович не може стримати сліз після тяжких спогадів
Василь Іванович не може стримати сліз після тяжких спогадів

Під час листопадової евакуації та вивезення людей українські поліцейські доставили в Берислав кілька ящиків продуктів – для приблизно двох сотень людей, які залишаються в місті й виїжджати відмовляються.

«Ми шукаємо різні фонди, куди їх (можна поселити) – у притулки. У нас є і меморандуми, і домовленості – люди не кинуті напризволяще, – говорить Тетяна Тищенко, заступниця міського голови Берислава. – І навіть зараз ми попереджаємо людей, що можна евакуюватися... Але, бачите, евакуація, на жаль, не така, якою б ми хотіли її бачити. І зараз би ми могли вивезти людей, але з різних причин люди не виїжджають».

Евакуйована з Берислава Ольга каже, що лише нещодавно звикла до тиші, без звуків дронів, що летять, та розривів снарядів. У Бериславі в неї залишилася могила чоловіка – він похоронений на городі. Тому вона хоче повернутися до міста й сподівається, що в орендованому будинку проживе недовго.

«Я народилася там. У мене батьки похоронені там. У мене син молодший там похоронений, на цвинтарі, – говорить жінка. – Усе. І сусід мій теж хоче туди приїхати. Хоч вони й молоді – він учора приїжджав до мене, каже: «Я хочу повернутися туди».

​
XS
SM
MD
LG