Росія: очільник МНС прибув до Туапсе, де продовжують гасити пожежу на НПЗ
У російському місті Туапсе продовжують гасити пожежу після атаки безпілотників на нафтопереробний завод «Роснефти» в ніч проти 28 квітня – до регіону прибув міністр МНС Олександр Куренков.
На пресконференції в Оперативному штабі Краснодарського краю РФ він заявив про недостатність заходів, вжитих для ліквідації наслідків розливу нафти.
«Усі заходи, які безпосередньо відбуваються на території бази, цих заходів на даний момент, можливо, ще недостатньо», – цитує Куренкова агенція «Интерфакс».
Водночас у телеграм-каналі оперштабу у наведеній цитаті Куренков каже прямо протилежне: «сил і коштів достатньо, щоб ліквідувати загрозу».
Вранці регіональна влада звітувала про локалізацію займання. В оперштабі заявляли, що потоки нафти, що горять, більше не течуть вулицями Туапсе.
Щоб стримати викиди в море, в район перекинуть п'ять кілометрів бонових загороджень, розповів губернатор Веніамін Кондратьєв. Наразі дев'ять рядів річкових бонів, за офіційною інформацією, виставлено на річці Туапсе, що проходить безпосередньо біля пошкодженого НПЗ.
Водолази розпочинають обстеження дна моря. На березі збиранням забрудненого ґрунту та водомазутної суміші займаються 300 осіб – скільки серед них волонтерів, в оперштабі не уточнюють.
Туапсинський НПЗ знову зазнав удару безпілотників у ніч проти 28 квітня – втретє цього місяця. Внаслідок займання частина нафтопродуктів, що горять, витекла на дорогу. Генштаб ЗСУ підтвердив удар по нафтопереробному заводу в Туапсе у Краснодарському краї Росії 28 квітня.
Російський президент Володимир Путін визнав, що чергова пожежа на нафтопереробному заводі в Туапсе може мати «екологічні наслідки», але «серйозної загрози немає».
Зеленський про удари в російському тилу: «будемо збільшувати дистанції»
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде збільшувати дальність своїх ударів по території Росії. Як написав президент у телеграмі 29 квітня після доповіді виконувача обов’язків голови СБУ Євгенія Хмари, такі удари послаблюють російську воєнну промисловість, логістику і нафтовий експорт.
«Доповідь генерал-майора Євгенія Хмари щодо наших далекобійних санкцій – нового етапу застосування української зброї для обмеження потенціалу російської війни. Вдячний хлопцям із СБУ за влучність. Відстань по прямій – понад 1500 км. Будемо збільшувати відповідні дистанції, і це цілком справедливі українські відповіді на російський терор», – зазначив Зеленський.
Він наголосив, що настав час переходити до дипломатії, «і цей сигнал варто почути Москві».
Путін згадав про вічність і закликав «не зациклюватися на заборонах». Рейтинг падає разом з економікою?
Очільник Росії Володимир Путін закликав російських депутатів та сенаторів «не зациклюватися» лише на заборонних законах. Мовляв, «вироблення нових заходів покарання для порушників – звісно, начебто потрібно, але тільки на цьому зациклюватися – це контрпродуктивно». Він сказав, що загрози, хоч вони й «безпрецедентні», але все одно тимчасові, «а Росія вічна».
Чому це Путін заговорив про контрпродуктивність заборон і вічність?
Експерти називають причини, і вони прямо пов'язані з повномасштабною війною проти України:
- найбільше за весь час перебування Путіна при владі невдоволення росіян діями влади, викликане блокуванням інтернету;
- найбільше з моменту вторгнення в Україну падіння рейтингів Путіна, яке сім тижнів поспіль фіксує Всеросійський центр опитування громадської думки (ВЦВГД): згідно з останніми даними 24,1% опитаних росіян не довіряють Володимиру Путіну, 23,3% респондентів не схвалюють його роботу на посаді президента Росії.
- перекіс у бік військово-промислового комплексу і стагнація економіки Росії: за даними російського уряду, минулого року темпи зростання ВВП різко сповільнилися: з 4,9 % у 2024 році до лише 1 % у 2025 році, а за перші два місяці 2026 року економіка скоротилася на 1,8 %, чиновники також сигналізують, що прогноз на 2026 рік – наразі 1,3 % зростання – невдовзі теж може бути знижений.
Очільник Росії Путін закликав депутатів та сенаторів «не зациклюватися» лише на заборонних законах у своєму виступі на Раді законодавців при Федеральних зборах у другому за значенням місті РФ – Санкт-Петербурзі. Пітерці активно скаржаться на блокування інтернету, і Путін раптом проявив «лояльність» на словах.
Щоправда, 26 квітня заступник голови адміністрації президента Росії Максим Орєшкін заявив, що обмеження в інтернеті не заважають розвитку російської економіки. Заважають «інші значущіші фактори», сказав він і поскаржився, як перед цим і очільниця Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна, на брак кадрів.
Те, що ситуація складна, визнав і міністр фінансів Росії Антон Силуанов. Він заявив, що дефіцит бюджету регіонів у 2025 році склав 1,5 трильйона рублів.
Це понад 20 мільярдів доларів, 80% із них – у регіонів–донорів, які зазвичай заробляють більше, ніж витрачають. А за підсумками цього року Силуанов очікує, що загальний дефіцит регіональних бюджетів складе майже 25,5 мільярда доларів.
Читайте далі ТУТ
Очільниця Єврокомісії розповіла, на що витратять перший транш із багатомільярдної позики Україні
Голова Єврокомісії обіцяє перший транш із 45 мільярдів євро Україні – стільки призначено на цей рік, стільки ж на наступний – іще цього кварталу, тобто – до кінця червня. Про це Урсула фон дер Ляєн заявила з трибуни Європарламенту у Страсбурзі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Одна третина піде на бюджетні потреби, дві третини – на оборону України. Перший оборонний пакет стосуватиметься дронів – з України для України – на суму близько шести мільярдів євро. Наш меседж чіткий: ми продовжимо підтримку хороброго українського народу і його збройних сил», – зазначила фон дер Ляєн 29 квітня.
Чільна посадовиця ЄС також наголосила, що санкції, останній пакет яких був схвалений в один день із 90-мільярдної позикою Україні, мають значний вплив на російську економіку.
У Севастополі всю ніч була тривога, у різних районах Криму лунали вибухи
У Севастополі протягом ночі 29 квітня лунав сигнал повітряної тривоги, а в різних районах окупованого Криму було чути вибухи, стрілянину і роботу ППО, повідомляють підконтрольна Росії влада і місцеві телеграм-канали.
Так, о 23:15 за місцевим часом підконтрольний РФ голова Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що у місті оголошено повітряну тривогу. О 23:42 він заявив, що військові РФ нібито збили два дрони в районі Качі й Балаклавському районі, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії. Підтверджень цієї заяви не було.
Пізніше Розвожаєв також оголосив про «морську небезпеку» нібито через ризик застосування морських дронів. Тривога тривала до 5:06 ранку.
О 8:42 Розвожаєв прозвітував, що всього протягом ночі ППО нібито знищила 23 БпЛА в районі Балаклавського муніципального округу й Північної сторони, а також три БЕКи (безекіпажні катери) на «великій відстані від берега». Перевірити достовірність цього твердження в умовах війни складно. Скільки дронів збити не вдалося, Розвожаєв не уточнив.
Зі свого боку, телеграм-канал «Кримський вітер» повідомляв про численні вибухи в районах російських військових аеродромів «Кіровське», «Гвардійське», «Саки» й «Бельбек».
Крім того, повідомлялося про вибухи і стрілянину у Феодосії, на Старокримському полігоні, а також в Андріївці під Севастополем. Ця інформація також потребує додаткового підтвердження.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники й ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Справа «Мідас»: «Українська правда» оприлюднила частину розмов Міндіча з Шефіром та Умєровим
Видання «Українська правда» оприлюднило першу частину розмов, задокументованих, за словами журналістів, НАБУ у рамках справи «Мідас» у квартирі наразі підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча, який є підозрюваним у справі щодо корупції в сфері енергетики.
За твердженням видання, розмови задокументовані у квартирі Міндіча влітку 2025 року.
«Українська правда» пише, що, серед іншого, Міндіч там мав розмову з колишнім помічником Зеленського Сергієм Шефіром, під час якої вони обмірковували, де взяти гроші на внесення застави за ексвіцепрем'єр-міністра Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та одержанні хабаря.
Під час цих розмов Міндіч казав, що «(Чернишов – ред.) скрысил 6, или 26 (квартир, – ред.)», а Шефір згадував «Кісєля і Сову» (ймовірно, йдеться про нардепів Юрія Кіселя та Олександра Сову – ред.), які віддають половину якихось заробітків йому.
Зазначається, що ця розмова була влітку 2025 року, а в грудні Кісєль отримав підозру як член злочинної групи, яка виплачувала депутатам хабарі за голосування у Верховній Раді.
«УП» також пише про розмову за участі на той час міністра оборони, а нині секретаря РНБО Рустема Умєрова. Співрозмовники обговорюють можливе призначення Умєрова послом у США, а на той час прем’єра Дениса Шмигаля – міністром оборони.
За даними журналістів, також Міндіч і Умєров говорять про компанію Fire Point і про моделі далекобійного озброєння цієї FP-1, FP-5 та FP-7. Міндіч скаржився Умєрову, що Fire Point недофінансовують.
За даними розслідувань, одним з бенефіціантів компанії може бути Міндіч. Хоча сам Міндіч заперечив будь-яку причетність до компанії-виробника зброї Fire Point.
Заснована в 2022 році Fire Point стрімко стала однією із ключових компаній у виробництві українських далекобійних БПЛА: як заявляють у Силах оборони, лише за серпень-вересень 2025-го понад половину всіх дронів, які застосовували ЗСУ, становили БПЛА саме цього виробника.
Національне антикорупційне бюро наразі не коментувало оприлюднені УП розмови.
Також наразі публічно не коментували ці записи Умєров, Шефір чи Міндіч.
Після цієї публікації голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») викликав на 13 травня колишнього радника президента Сергія Шефіра, а також секретаря РНБО Рустема Умєрова на засідання комісії для дачі показань по справі «Мідас»
ЄС розглядає жорсткіші умови щодо кредиту Україні на 90 мільярдів євро – Bloomberg
Європейський Союз розглядає можливість встановлення більш жорстких умов щодо надання Україні позики у розмірі 90 млрд євро, причому частина виплат буде залежати від впровадження непопулярних податкових змін для бізнесу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.
За даними видання, план, який обговорює Європейська комісія, торкнеться 8,4 млрд євро так званої макрофінансової допомоги, яку планують надати цього року в рамках програми, що є надзвичайно важливою для підтримки Києва у боротьбі проти російської агресії.
Ця ініціатива збігається з зусиллями України переконати іншого свого важливого донора – Міжнародний валютний фонд – принаймні відкласти введення такої ж вимоги для розблокування додаткової допомоги в рамках окремої програми кредитування на суму понад 8 млрд доларів, зазначили джерела.
Обговорення зосередилося на змінах до пільгового податкового режиму, який зараз застосовується до деяких українських компаній.
За словами джерел, пропозиція вимагатиме від влади в Києві запровадити 20% податок на додану вартість для тих компаній, які зараз працюють за пільговою системою, чий річний дохід перевищує 4 мільйони гривень.
Допомога ЄС, на яку потенційно вплинуть нові умови, становить лише частину всього дворічного пакету, який складається приблизно з 60 мільярдів євро оборонної підтримки, а решта розподілена між макрофінансовою допомогою та так званим пакетом допомоги Україні, який передбачає кошти на загальні бюджетні витрати.
Речник Європейської комісії заявив, що комісія «невпинно працює» над завершенням меморандуму про взаєморозуміння, який стане основою для умов фінансування для України, але відмовився надати подробиці. За словами речника, виконавчий орган ЄС завжди координує свій «порядок денний реформ з МВФ, у цьому випадку також». Метою було завершити переговори «якомога швидше з амбітною програмою реформ для зміцнення економіки України» та пришвидшити її інтеграцію з ЄС, сказав речник.
Хоча нові умови не вплинуть на ключову оборонну допомогу, вони все ще, ймовірно, зіткнуться з труднощами. Це, ймовірно, викличе напруженість в українському суспільстві, оскільки запропоновані заходи вкрай непопулярні.
Міністерство фінансів у березні опублікувало так званий «великий податковий законопроєкт», який, серед іншого, передбачає оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ, так званий «податок на OLX» та скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. Перший варіант законопроєкту 10 березня Верховна Рада відхилила у першому читанні.
Він стосувався оподаткування цифрових платформ, так званого «податку на OLX». Депутати дали лише 168 голосів «за». Після публікації оновленого законопроєкту Мінфіном
Але 8 квітня Верховна Рада схвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт №15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів на цифрових платформах та оподаткування таких доходів.
Удар РФ по півдню Одещини: зруйноване приймальне відділення лікарні, постраждали дві людини
Російські війська вночі проти 29 квітня завдали масованого удару по півдню Одеської області, внаслідок чого постраждали дві людини, виникли пожежі, зазнали значних руйнувань лікарня і житлові будинки, повідомив очільник ОВА Олег Кіпер.
Він уточнив, що постраждали 47-річний чоловік і 56-річна жінка, жінку шпиталізували з множинними осколковими пораненнями, її стан лікарі оцінюють як тяжкий.
«Внаслідок влучання ударного БпЛА пошкоджено районну лікарню. Повністю зруйновано приймальне відділення. Значних пошкоджень зазнали терапевтичне, кардіологічне та хірургічне відділення, а також кабінети УЗД, ренген та інші. На щастя, постраждалих немає. На момент атаки медичний персонал і пацієнти перебували в укритті. Наразі пацієнти переведені у інше відділення», – йдеться в повідомленні.
Кіпер додав, що зафіксовано пожежу на території Дунайського біосферного заповідника.
Атака БпЛА у Росії: у Пермі заявили про пожежу на промисловому об’єкті
У російському місті Перм заявили про атаку безпілотників.
У місті була оголошена повітряна тривога, у соцмережах писали, що безпілотники летять в бік нафтопереробного заводу – оприлюднені фото та відео великого стовпа диму.
Губернатор Пермського краю РФ Дмитро Махонін повідомив, що «приліт» безпілотника був на один із промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі – на об’єкті сталася пожежа. За його словами, була проведена евакуація працівників, постраждалих немає.
Міноборони РФ заявило, що протягом ночі нібито було перехоплено та знищено 98 українських безпілотників над територіями семи областей, однак серед них немає Пермського краю.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб: близько чверті атак РФ на фронті минулої доби були на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 189 бойових зіткнень, близько чверті російських атак було на Покровському напрямку, свідчать дані українського Генштабу, наведені вранці 29 квітня.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 48 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Новопавлівка, Софіївка, Вільне, Новоолександрівка, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне, Муравка та Новопідгородне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 29 російських атак було на Гуляйпільському напрямку, 21 – на Костянтинівському.
ISW: вплив удару України по Туапсе був настільки значним, що викликав особисту відповідь Путіна
Вплив українських ударів по нафтопереробному заводу в Туапсе в Краснодарському краї Росії, очевидно, був настільки значним, що 28 квітня це викликало особисту відповідь російського лідера Володимира Путіна, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважили, що зазвичай Кремль не реагує на українські удари по російській нафтовій інфраструктурі.
«Україна посилює свою ударну кампанію по російській нафтовій інфраструктурі в той час, як Росія намагається використати світову енергетичну кризу для збільшення прибутку від експорту енергії для фінансування війни в Україні. Українські війська, ймовірно, продовжуватимуть використовувати велику площу для ударів по глибокому тилу Росії й перевантажену російську ППО для завдавання частіших і масштабніших ударів по російській нафтовій інфраструктурі й військових активах, що підтримуватиметься збільшенням виробництва безпілотників в Україні», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Схеми» показали наслідки нового удару ЗСУ по Туапсе
Українські війська завдали удару по Туапсинському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї Росії вночі проти 28 квітня, це був уже третій удар по цьому НПЗ у квітні. Раніше НПЗ уражали 16 і 20 квітня.
Через багатоденну пожежу на НПЗ після удару 20 квітня стався витік нафти в море, а в місті кілька разів випадав «нафтовий дощ». Після атаки 28 квітня влада в Туапсе запровадила регіональний режим надзвичайної ситуації, в місті перебої з водою.
Російський президент Володимир Путін визнав, що чергова пожежа на нафтопереробному заводі в Туапсе може мати «екологічні наслідки», але заявив, що «серйозної загрози немає». Український удар по НПЗ в Туапсе Путін назвав «терором».
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання 12 дронів
Російські військові вночі проти 29 квітня атакували Україну 171 ударним безпілотником, близько 120 із яких – «шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 154 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 12 ударних безпілотників на 10 локаціях, а також падіння уламків на 12 локаціях.
Військові попередили, що атака триває.
На Сумщині через російський удар загинула жінка – ОВА
Російські війська вночі проти 29 квітня атакували цивільну інфраструктуру Шосткинської громади на Сумщині безпілотниками й ракетою, внаслідок чого виникли пожежі, одна людина загинула, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Внаслідок атаки у житловому секторі здійнялися масштабні пожежі. На жаль, через отруєння чадним газом загинула 65-річна мешканка одного з будинків… Ще двоє людей звернулися до медиків по допомогу. Інших мешканців будинків вчасно евакуювали», – написав Григоров у телеграмі.
Харків вночі зазнав удару дронами, одна людина постраждала – влада
У Харкові внаслідок нічної російської атаки поранена одна людина, є пошкодження будівель у трьох районах міста, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Харків вночі зазнав ворожої атаки БпЛА, які заходили на місто з кількох напрямків… Основ’янський район. Пошкоджено скління садового центру гіпермаркету, два автобуси й один легковий автомобіль. Слобідський район. Внаслідок влучання на відкритій території горіли дерева. Немишлянський район. Пошкоджено скління вікон та дахи 25 приватних будинків», – йдеться в повідомленні.
Синєгубов уточнив, постраждала людина зазнала поранення склом.
Чому Крим став вразливим? Експерти про «вікно» в російській обороні
Сили оборони України навесні помітно активізували удари по військових об'єктах Росії в окупованому Криму і, зокрема, у Севастополі. Лише за кілька днів у квітні завдали ударів по низці російських військових кораблів. Якими є втрати РФ і що залишається у зоні уваги ЗСУ, з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Внаслідок ударів Сил оборони України у березні та квітні були уражені кілька кораблів і катерів Чорноморського флоту РФ.
Подвійний удар по ВДК
У ніч із 25 на 26 квітня у Севастополі були атаковані військово-морська база Чорноморського флоту та військовий аеродром «Бельбек», заявили у пресслужбі СБУ.
За інформацією відомства, внаслідок атаки були пошкоджені великі десантні кораблі «Ямал» і «Николай Фильченков», а також корабель-розвідник «Иван Хурс».
Далі читайте ТУТ
Генштаб ЗСУ: втрати серед військових РФ сягнули 1 328 820
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 328 820 своїх військових, зокрема 1 180 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 29 квітня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ назвали також російські втрати у військовій техніці:
- танки – 11 894 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 486 (+3)
- артилерійські системи – 40 825 (+54)
- РСЗВ – 1 755
- засоби ППО – 1 356 (+2)
- літаки – 435
- гелікоптери – 350
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 262 033 (+1 775)
- крилаті ракети – 4 579
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 92 231 (+245)
- спеціальна техніка – 4 146 (+5).
Король Чарльз під час промови у Конгресі США згадав про Україну
Король Великої Британії Чарльз III у своїй промові в Конгресі США згадав про Україну.
«Непохитна рішучість необхідна для захисту України та її найсміливішого народу – щоб забезпечити справді справедливий і тривалий мир», – сказав він.
Король Чарльз під час своєї промови закликав Сполучені Штати твердо стояти на боці своїх західних союзників.
«Виклики, з якими ми стикаємося, занадто великі, щоб будь-яка країна могла їх подолати самотужки», – сказав він.
За словами британського монарха, якими б не були розбіжності «ми єдині в нашому зобов’язанні підтримувати демократію».
«Я всім серцем молюся, щоб наш союз продовжував захищати наші спільні цінності... і щоб ми ігнорували чіткі заклики ставати ще більш самозакоханими», – додав він.
Король Чарльз III та королева Камілла 27 квітня прибули до США, де перебуватимуть з чотириденним офіційним візитом. Чарльз уперше відвідує США як монарх, це перший державний візит будь-якого британського монарха з 2007 року.
Євросоюз «готовий» запровадити санкції через вивезення українського зерна до Ізраїлю – медіа
Європейська комісія «взяла до уваги» дані про розвантаження зерна з окупованих територій України в ізраїльських портах – про це журналістам 28 квітня повідомив речник виконавчого органу Євросоюзу.
За словами речника, Брюссель звернувся до Міністерства закордонних справ Ізраїлю з цього питання.
«Ми засуджуємо всі дії, які допомагають фінансувати незаконні воєнні зусилля Росії та обходити санкції ЄС, і залишаємося готовими боротися з такими діями, вносячи до (санкційних – ред.) списків осіб та організації в третіх країнах, якщо це необхідно», – цитує речника Єврокомісії Euronews.
Читайте також: У МЗС розповіли, чому винесли питання українського зерна в Ізраїлі в публічний простір
За даними українського МЗС, до Ізраїлю загалом надійшло кілька вантажів із українською аграрною продукцією, незаконно вивезеною Росією з окупованих територій.
27 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на тлі повідомлень, що Ізраїль прийняв уже друге судно з краденим українським зерном, заявив через соцмережі, що до МЗС викликали ізраїльського посла.
У відповідь міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Сарр відписав у мережі Х, що «дипломатичні відносини, особливо між дружніми народами, не ведуться в Twitter чи в ЗМІ».
Зеленський: Україна погодила деталі експорту зброї
Україна погодила деталі експорту зброї на рівні державних інституцій, повідомив український президент Володимир Зеленський.
«Ми запропонували партнерам, які допомагають Україні, особливий формат співпраці Drone Deals – спеціальні угоди щодо виробництва та постачання наших дронів, ракет, снарядів та інших затребуваних видів зброї, бойової техніки, софту, інтеграції з оборонними системами партнерів, а також забезпечення нашої експертизи та потрібного Україні технологічного обміну», – написав він у телеграмі.
Зеленський повідомив, що сьогодні він затвердив напрями відповідної міждержавної роботи та опрацювання автоматичних дозволів для бізнесу щодо експорту зброї.
За його словами, порядок дій абсолютно чіткий – на міждержавному рівні на основі принципу взаємності відповідною угодою визначаються рамки для безпекової роботи, далі розпочинається процес уже на рівні державних інституцій і виробників.
«Українські компанії отримають реальну можливість виходу на ринок країн-партнерів за умови права наших військових узяти необхідний обсяг зброї першими. Профіцит виробничих спроможностей в Україні за деякими видами зброї досягає 50%, і це прямий результат наших державних інвестицій в оборонну промисловість України та нашої співпраці з партнерами», – додав президент.
Зеленський також повідомив, що доручив МЗС України разом з розвідками та СБУ визначити перелік країн, до яких експорт української зброї неможливий через їхню співпрацю з РФ, оскільки це «серйозний виклик – не допустити потрапляння до росіян наших технологій та зразків зброї».
За його словами, РНБО України координуватиме експортні процеси й буде гарантом, що першочергово забезпечуються потреби Сил оборони та безпеки України у зброї, а на експорт відправляється надлишок.
За даними РНБО, у лютому Україна видала перші дозволи на експорт озброєння, фактично відновивши повноцінний механізм контрольованого продажу продукції українського ОПК за кордон. За прогнозом РНБО, у 2026 році українська оборонна індустрія здатна виготовити продукції орієнтовно на 55 млрд доларів, але внутрішніх ресурсів держави недостатньо для фінансування всього обсягу.
Пісторіус не бачить «нічого особливого» в заявах Мерца про Україну
Міністр оборони Німеччини прокоментував заяви очільника німецького уряду про зв’язок між можливою втратою Україною її територій і вступом до ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Оцінку про те, що Україна, можливо, наприкінці цієї війни – якщо вона, сподіваюся, скоро завершиться – змушена буде віддати ту чи іншу територію, визнає навіть сам український президент. Тож це не є якимось особливим повідомленням», – зазначив Пісторіус, відповідаючи на запитання журналістів 28 квітня.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 27 квітня зробив заяву, що викликала резонанс в Україні. Очільник німецького уряду пов’язав можливу втрату Україною територій із її майбутнім членством у Європейському Союзі.
Читайте також: «Головне, щоб не Путінленд» – Зеленський про повідомлення щодо перейменування частини Донеччини в «Донніленд»
Мерц натякнув, що саме приєднанням до Євросоюзу український президент зможе пояснити своєму суспільству непопулярне рішення:
«Може статися так, що частина території України вже не буде українською… Якщо президент (України – ред.) Володимир Зеленський захоче донести це до свого населення і заручитися більшістю підтримки, і йому потрібно буде провести референдум, тоді він має водночас сказати людям: «Я відкрив для вас шлях до Європи».
Президент РФ Володимир Путін обіцяв продовжувати бойові дії, доки російські війська не досягнуть адміністративного кордону Донецької області – регіону на сході України, де Кремль вперше розпочав війну у 2014 році.
Натомість Зеленський висловлював переконання, що Росія не зупиниться, якщо Україна поступиться їй Донбасом.