Сенатор Блюменталь повідомив про «надихаючу» зустріч із Зеленським у Нью-Йорку
Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з двопартійною делегацією сенаторів США, в складі якої були Джинн Шагін, Дейв Маккормік, Шелдон Вайтгауз, Кріс Кунс, Марк Келлі, Річард Блюменталь і Пітер Велч.
Сенатор Річард Блюменталь назвав цю зустріч «надихаючою». За його словами, Зеленський «вдячний за нові санкції проти Росії та сподівається на протиповітряну оборону та прогрес у питанні Starlink». «Ми повинні швидко й рішуче впровадити закон про санкції, придушуючи воєнну машину Путіна, скорочуючи доходи від продажу Росією нафти та газу. Китай та Індія є провідними покупцями», – нагадав американський сенатор у мережі Х.
Блюменталь додав, що «Україні потрібний Starlink, щоб точно визначити та знищити російські ракети до їхнього запуску, а також перехоплювачі Patriot, наявні в арсеналах США та інших країн, таких як Саудівська Аравія».
Зеленський подякував за двопартійну підтримку України та голосування за закон Ліндсі Ґрема про санкції проти Росії. Як повідомив офіс Зеленського, він також розповів сенаторам про пропозиції для деескалації, які 22 вересня обговорюватиме під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.
Сейм Литви вперше підтримав відмову від заборони на розміщення в країні ядерної зброї
Сейм Литви 22 вересня проголосував за виключення із Конституції заборони на розміщення в країні ядерної зброї та іноземних військових баз. «За» проголосували 99 депутатів, проти – 13, утрималися п’ятеро. Про це повідомляють місцеві медіа.
Литовський парламент має проголосувати за поправки ще двічі – із тримісячною перервою. Остаточне голосування, як повідомив голова Сейму Юозас Олекас, відбудеться 12 січня 2027 року. Його мають підтримати дві третини депутатів, тобто конституційна більшість (щонайменше 94 із 141 депутатів).
Голова комітету із закордонних справ Сейму Литви Ремігіюс Мотузас заявив, що Литва не повинна створювати перешкод для ядерного стримування НАТО і не повинна бути слабкою ланкою Альянсу в регіоні.
Чехія висилає росіян, які таємно знімали для провоєнного каналу «Рибар»
Чеська поліція затримала й допитала росіян Віталія Чащухіна та Ігоря Долматова, яких чеські журналісти викрили у роботі на близький до російського міністерства оборони телеграм-канал «Рибар». Їм наказано залишити країну протягом трьох днів, повідомляє Seznam Zprávy.
На допиті Чащухін та Долматов заявили, що працюють на російську газету «Известия», яка перебуває під санкціями Євросоюзу. Допит Чащухіна тривав близько дев’яти годин, після чого він залишив країну, але залишився в єврозоні. Чащухін давно живе в Німеччині і працює звідти на російські ЗМІ, які перебувають під санкціями. У розмові з Seznam Zprávy він заявив, що вже близько 10 років має постійну посвідку на проживання в цій країні.
Чеська поліція передала інформацію про Чащухіна своїм німецьким колегам, а журналісти Seznam Zprávy спробували з’ясувати у німецької влади, чи вона діятиме у зв’язку з цим випадком.
Представник німецького Генерального митного управління, яке відповідає за забезпечення дотримання санкцій, не дав конкретної відповіді, проте заявив, що обставини можливого порушення санкцій «ретельно розглядаються в кожному окремому випадку».
Раніше цього тижня видання Seznam Zprávy розповіло, що представники «Рибаря», не розкриваючи імені свого роботодавця, працюють у Європі та регулярно беруть коментарі у політиків та експертів. Журналісти видання призначили їм зустріч у Празі від імені експерта з медіаграмотності Богуміла Картоуса. На зйомку з Німеччини приїхали Віталій Чащухін та оператор Ігор Долматов.
Продюсером зйомок виявився документаліст Борис Дворкін, який живе в Москві, його раніше публічно з «Рибарем» не пов’язували. За даними Seznam Zprávy, команда планувала інтерв’ю не лише в Чехії, але також у Словаччині, Сербії, Боснії та Герцеговині, Австрії, Угорщині, Бельгії та Франції.
Мер Харкова повідомив про трьох поранених через російські атаки
Росія повторно атакувала Харків, повідомив міський голова Ігор Терехов 22 вересня.
Міська влада зафіксувала друге влучання дрона біля багатоповерхівки. Спершу було відомо про удар по Київському району, згодом Терехов уточнив, що йдеться про Салтівський район.
«На дану хвилину вже троє постраждалих», – уточнив він.
Раніше було відомо про одну поранену внаслідок попереднього російського удару по Харкову.
Латвія не підтримує зняття санкцій ЄС із Усманова та Фрідмана – прем’єр
Латвія не підтримала попередній варіант рішення Європейського Союзу, розробленого ірландським головуванням – про це заявив прем’єр-міністр Андріс Кулберґс 22 вересня. Йдется про зняття санкцій проти російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.
Він назвав ситуацію «непростою», вказавши на те, що, якщо всі 27 країн-членів блоку не досягнуть угоди до дедлайну, це поставить під загрозу продовження санкцій проти всього переліку, не лише Усманова та Фрідмана.
«Продовження санкцій на 36 місяців було б правильним кроком. Втім, ціною за це не може бути просте виключення обох цих осіб із санкційного списку. Латвія не може прийняти таку пропозицію», – заявив Кулберґс.
Відтак він анонсував спільне з міністеркою закордонних справ Байбою Браже продовження роботи з Брюсселем і Парижем для пошуку рішення, яке відповідатиме інтересам Латвії. Також Кулберґс додав, що скликав екстрене засідання Кабінету міністрів країни з цього питання:
«Доки Росія продовжує цю війну, тиск Європи має ставати сильнішим, а не комфортнішим для Кремля».
Президент України Володимир Зеленський подякував керівництву Латвії та іншим партнерам у ЄС за збереження «юридичного фронту протидії агресивній війні» проти України.
Колишній мер російського Бєлгорода загинув на війні проти України – медіа
Колишній мер російського Бєлгорода та ексзаступник губернатора Бєлгородської області з питань ЖКГ Костянтин Полежаєв загинув на війні в Україні, передає російська служба Радіо Свобода з посиланням на російські медіа. Зокрема, місцеве видання «Фонарь» цитує його родичів.
Полежаєв раніше був засуджений і замість вибуття вироку, як повідомлялося, вирушив на війну.
Телеграм-канал Shot пише, що Полежаєв зазнав тяжких поранень внаслідок удару безпілотника і його не вдалося врятувати.
Автор провоєнного телеграм-канал «Zаписки Vетерана» Олексій Каргапольцев стверджує, що Полежаєв служив у підрозділі «БАРС-Бєлгород» і загинув від удару безпілотника на території Бєлгородської області, а не України. Місцеве видання «Пепел» раніше стверджувало, що Полежаєв номінально значиться в бєлгородському формуванні «БАРС» і проводить час не на фронті, а вдома. У регіональному оперштабі це заперечили.
Згодом «Фонарь» заявив, що ексзаступник губернатора служив у «1-му ударно-штурмовому батальйоні 272-го мотострілецького полку» і загинув «не на території Бєлгородської області».
Полежаєв обіймав посаду мера Бєлгорода з 2015 до 2019 року, згодом його призначили заступником губернатора. На початку липня 2023 року його звільнили за «систематичне невиконання своїх обов’язків» та «неякісну організацію робіт з відновлення житла в Шебекіно та Новій Таволжанці». Наприкінці липня того ж року його затримали співробітники ФСБ у справі отримання хабара у великому розмірі.
За версією слідства, він отримав від директора однієї з будівельних компаній два автомобілі преміум-класу на суму понад 17 мільйонів рублів за обіцянку прийняти роботи з будівництва очисних споруд.
У серпні 2024 року суд призначив Полежаєву п’ять років колонії суворого режиму та штраф у розмірі 36 мільйонів рублів у цій справі. У жовтні того ж року повідомлялося, що він вирушив на війну проти України.
Через атаки Росії постраждала жителька Харкова, в Одеській області зайнялися склади
Росія знову атакувала Харків, повідомила місцева влада 22 вересня. Зокрема, російський безпілотник атакував Київський район.
«38-річна жінка постраждала в Київському районі Харкова. Медики надають всю необхідну допомогу», – заявив голова області Олег Синєгубов.
Також російських ударів зазнала цивільна інфраструктура Одещини. За даними голови обласної військової адміністрації Олега Кіпер, внаслідок атаки виникла масштабна пожежа складських приміщень, без постраждалих.
«Через значне задимлення фахівці провели заміри якості атмосферного повітря. За їх результатами, вміст хімічних речовин і продуктів горіння не перевищує допустимих норм. Загрози для населення немає», – додав Кіпер.
Водночас падіння дрона зафіксували в Дарницькому районі Києва. Міська влада уточнює, що уламки БПЛА впали на територію паркувального майданчика.
СБУ: агентка Росії готувала замах на російського опозиціонера в Києві
Служба безпеки України звітує про затримання кілерки російської ФСБ, яка, за її даними, готувала замах на лідера однієї із українських громадських організацій.
«За результатом спецоперації у Києві затримано агентку РФ, яка отримала завдання ліквідувати російського опозиціонера, який наразі очолює одну із загальноукраїнських громадських організацій. Як з’ясувало розслідування, кілерка мала застрелити активіста з бойового пістолета із засідки біля одного зі столичних спортзалів, де він працює тренером із кікбоксингу», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, Росія намагалася ліквідувати російського опозиціонера, який з 2022 року воював за Україну – спершу в Київській області, згодом на східному фронті. Його ім’я не розголошується.
Жінку затримали поблизу спорткомплексу, коли вона проводила дорозвідку місцевості, щоб обрати вогневу позицію для замаху. СБУ уточнює, що вона є жителькою окупованого Мелітополя. Російські спецслужби залучили її до співпраці в обмін на «закриття» справи про незаконне зберігання наркотиків.
«Після завершення тренувань кілерку переправили до Житомира транзитом через територію Білорусі, а потім вона прибула до Києва. У столиці фігурантка регулярно змінювала адреси готелів. Також, виходячи з номера, вона залишала позначку на дверях для виявлення можливого перебування сторонніх осіб у приміщенні», – зазначає служба.
За даними СБУ, фігурантка отримала від куратора з Росії координати схрону в лісопарковій зоні столиці, де забрала пістолет із набоями. Зброю виявили контррозвідники під час обшуку в її готельному номері.
Польща та Росія обмінялися погрозами. Яка ймовірність російського нападу на РП? Пояснюємо
ЄС та НАТО готуються до можливого нападу Росії. Чи не занадто повільно? Чи погрози, зокрема якими обмінялося керівництво Польщі та Росії, є лише «війною на словах», мета якої застерегти супротивника від агресивних кроків?
Який потенціал має Росія? Який потенціал України і ЄС?
Чи є дієвою стаття 5 НАТО?
Радіо Свобода зібрало заяви і інформацію, що містить відповіді на ці питання?
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, виступаючи на конференції з безпеки YES у Києві, заявив, що європейські країни-учасниці НАТО в разі військового конфлікту з Росією перемогли б її «доволі швидко» завдяки перевазі в повітрі та великому арсеналу далекобійних ракет.
«Якщо українські дрони вивели з ладу половину російських нафтопереробних потужностей за шість місяців, ми б зробили за це шість тижнів і потім би вивели з ладу другу половину», – пояснив він.
Після того, як слова Сікорського викликали активні обговорення у соціальних мережах, він фактично повторив своє заяву, написавши, що «європейська частина НАТО» навіть без участі США здатна знищити половину російських нафтопереробних заводів «швидше, ніж це зробила Україна».
Наступного дня Микола Патрушев, колишній директор ФСБ і помічник президента Росії Володимира Путіна, відреагував на слова дипломата, заявивши, що в разі конфлікту з Росією Польща «припинить своє існування за два – три дні».
«Говорячи про військову перевагу Польщі над Росією, Сікорський, очевидно, не усвідомлює, що в разі вступу Польщі у військові дії проти Росії наша країна застосує весь арсенал наявних у неї сил і засобів, і польська державність припинить своє існування за два – три дні», – сказав Патрушев, натякаючи, мабуть, на удар ядерною зброєю.
Далі читайте ТУТ
Путін використає вибори в Думу для «посилення вимог» до російського суспільства
Російський лідер Володимир Путін, ймовірно, використає результати виборів до Державної думи, щоб виправдати посилення вимог до російського суспільства, таких як мобілізація в тій чи іншій формі, й заявити про підтримку суспільством подальшої агресії проти України і можливої майбутньої агресії проти НАТО, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні й ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна», – вказують аналітики.
В ISW звернули увагу на заяви, зокрема, голови Ради Федерації РФ Валентини Матвієнко, яка назвала вибори свідченням того, що російські громадяни «розуміють» політику Путіна і російські цінності, за які РФ веде боротьбу, а також заступника голови Ради безпеки РФ і голови партії «Єдина Росія» Дмитра Медведєва і міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями й виборцями політики Путіна, зокрема зовнішньополітичного курсу.
«Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади – зокрема партії «Єдина Росія» – і про прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни, яку президент РФ Володимир Путін веде в Україні, а також потенційної майбутньої агресії проти НАТО», – йдеться у звіті.
«Нафтогаз» повідомив про критичні руйнування свого об’єкта на Полтавщині через повторні удари РФ
Російські війська протягом ночі на 22 вересня атакували балістичними ракетами об’єкт нафтогазового комплексу на Полтавщині, повідомляє група «Нафтогаз».
«Щонайменше п’ять ракет вдарили по технологічних об’єктах, які й так тривалий час зупинені та не працюють. Цей об’єкт з 2022 року уже десятки разів зазнавав російських атак, як дронами, так і ракетами, а його обладнання давно й надовго виведене з ладу», – заявляє компанія.
За її оцінкою, останній удар спричинив «критичні руйнування», які унеможливлюють відновлення та функціонування об’єкта.
Раніше обласна влада Полтавщини повідомила про атаку на промислове підприємство й обʼєкт критичної інфраструктури в Кременчуцькому районі.
Російські війська неодноразово атакували цивільну інфраструктуру, яка забезпечує видобуток нафти і газу. За даними «Нафтогазу», з початку 2026 року станом на 17 серпня війська РФ 293 рази атакували об’єкти компанії, інтенсивність атак порівняно з попередніми роками зросла більш ніж удвічі.
У Генштабі підтвердили ураження двох НПЗ у Росії
Українські сили вчора і вночі проти 22 вересня уразили два важливі об’єкти нафтопереробної галузі Росії: «Башнефть-УНПЗ» і Куйбишевський НПЗ, заявив Генштаб ЗСУ.
«В Уфі, Республіка Башкортостан, РФ, уражено нафтопереробний завод «Башнефть-УНПЗ», зафіксовано пожежу на території підприємства. Потужність переробки «Башнефть-УНПЗ» становить близько 7,5 млн тонн нафти на рік. Підприємство здійснює глибоку переробку нафти та виробляє бензини, дизельне й котельне паливо, скраплені гази, сірку та іншу нафтопродукцію», – йдеться в повідомленні.
На Куйбишевському нафтопереробному заводі в російській Самарі після удару, за даними Генштабу ЗСУ, зафіксовано пожежу.
Зеленський зустрівся із Макроном: говорили про безпеку й зимовий пакет підтримки для України
Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Нью-Йорку з президентом Франції Емманюелем Макроном.
«Говорили передусім про безпеку й зимовий пакет підтримки для України. Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T і ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС», – написав Зеленський у телеграмі.
«Продовжуємо роботу над можливістю виробляти такі системи ППО і ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA. Розраховуємо на перші результати вже цього року», – додав він.
РФ вночі і вранці атакувала 13 областей України і Київ – Корецький
Вночі і вранці 22 вересня під ударами російських військ були 13 областей України і Київ, повідомив український прем’єр-міністр Сергій Корецький.
«Чергова масована атака дронами і ракетами по українських містах. Росіяни цілеспрямовано бʼють по бізнесу, фермерських господарствах, складах, залізниці, енергетиці і житлових будинках», – написав Корецький у телеграмі.
Він нагадав, що у Дніпрі внаслідок ракетного удару загинули четверо людей, ще шестеро постраждали, там триває рятувальна операція, є «серйозні руйнування» також в Кривому Розі і Павлограді.
У Росії правозахисники встановили 555 українців, обвинувачених у держзраді чи шпигунстві
Правозахисний проєкт «Первый отдел» і Parubets Analytics ідентифікували 555 громадян України, яких у Росії звинувачують у злочинах проти держбезпеки. Фактично кількість кримінальних справ проти українців ще більша, оскільки багато справ закриті, а судові картки публікуються без персональних даних, йдеться у дослідженні.
За статтею про держзраду звинуватили 325 українців, які отримали громадянство Росії. У шпигунстві звинуватили 199 осіб, у співпраці на конфіденційній основі з іноземною державою – 18, у наданні допомоги противнику – вісім.
Звинувачення вдалося встановити у справах щодо 323 осіб. Більше половини з них (176 осіб або 54,5%), як зазначається, пов’язані зі звинуваченнями у зборі й передачі інформації українській стороні.
402 людини або 72,4% вже засуджені російськими судами. Сім людей отримали довічні терміни, решта 375 – від 5 років позбавлення волі до 27 років і 9 місяців. Більшість вироків (241 або 60,1%) винесли окупаційні суди угруповань «ДНР» і «ЛНР», окупованих частин Херсонської й Запорізької областей, а також окупованого Криму.
ОВА: на Полтавщині під ударом РФ були підприємство й обʼєкт критичної інфраструктури
Російські військові вночі проти 22 вересня завдали масованого удару по Полтавщині, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«У Кременчуцькому районі атаковано промислове підприємство й обʼєкт критичної інфраструктури. У Полтавському районі ворожий БпЛА впав на територію приватного агропідприємства. Пошкоджено господарче приміщення та техніку», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, внаслідок ОВА постраждалих не було.
Росія: в Самарі повідомляють про пожежу на Куйбишевському НПЗ після атаки дронів
Українські військові вночі проти 22 вересня атакували Самарську область Росії, губернатор регіону В’ячеслав Федорищев заявив, що над регіоном збили «десятки безпілотників». Про постраждалих він не повідомив.
За його словами, дрони цілили у промислові підприємства. Які це підприємства, Федорищев не уточнив. На фото і відео, поширених у мережі, видно велику пожежу. Згідно з аналізом Astra, горить Куйбишевський НПЗ (входить до складу «Роснефти») – одне з найбільших підприємств нафтової галузі в регіоні. Його вже не раз атакували раніше, у серпні 2025 року підприємство припиняло роботу.
За даними українського моніторингового каналу Supernova+, попередньо займання виникло в районі установок первинної переробки нафти АВТ-4 і АВТ-5.
Кількість загиблих через удар РФ по Дніпру зросла до чотирьох – ОВА
У Дніпрі кількість загиблих внаслідок російського удару вночі проти 22 вересня зросла до чотирьох, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, два тіла загиблих рятувальники вилучили, коли розбирали завали пошкодженого ударом промислового підприємства.
Ще шість людей поранені, повідомили в ОВА: 25-річний чоловік госпіталізований у тяжкому стані, у стані середньої тяжкості до лікарні доправили чоловіків 35, 46 і 47 років і 51-річну жінку; 57-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно.
Раніше Ганжа повідомляв, що внаслідок нічної атаки також були пошкоджені підприємства у Кривому Розі й Павлограді.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксували влучання ракет і БпЛА на 22 локаціях
Російські військові вночі проти 22 вересня атакували Україну ракетами і дронами, внаслідок чого зафіксовано влучання ракет і ударних безпілотників на 22 локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Військові уточнили, що російські сили під час удару застосували неназвану кількість протикорабельних ракет «Онікс», балістичних ракет «Іскандер- М»/С-400/KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», вісім «Бандеролей»/«Дань-Т» і 212 ударних БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів типу «Пародія».
Основні напрямки удару – Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Полтавщина, кажуть у Повітряних силах.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 186 цілей: 1 крилату ракету «Калібр»; 8 «Бандероль»/«Дань-Т»; 177 БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дронів інших типів… Атака триває, в повітряному просторі – ворожі БпЛА», – додали в ЗСУ.
Макрон: Франція і США об’єднають зусилля для досягнення мораторію на удари по енергетиці України
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Франція і США спільно домагатимуться мораторію на удари по енергетичній і цивільній інфраструктурі України.
Макрон написав про це у соцмережі X 22 вересня, зазначивши, що обговорив це питання з президентом США Дональдом Трампом після прибуття до Нью-Йорка.
«Ми вирішили діяти спільно задля зниження напруженості на енергетичних ринках шляхом захисту критичної інфраструктури на Близькому Сході та свободи судноплавства в Ормузькій протоці. Ми також об’єднаємо зусилля, щоб домогтися мораторію на удари по енергетичній і цивільній інфраструктурі України. Цивільне населення має бути захищене», – заявив Макрон і наголосив на необхідності невідкладно почати «серйозні переговори» щодо умов миру між Росією й Україною.