У Запорізькому районі після удару дрона поранені четверо людей – ДСНС
Четверо людей, серед них підліток, були травмовані наслідок російського удару по Запорізькому району, повідомила зранку 27 лютого Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Російські війська здійснили масований обстріл безпілотними літальними апаратами по одному із населених пунктів у Запорізькому районі. В результаті обстрілу за декількома адресами сталося загоряння двох житлових будинків, господарчої споруди, легкового автомобіля та газопроводу низького тиску. Крім цього, вибуховою хвилею та уламками частково пошкоджені житлові будинки. Пожежі ліквідовано», – повідомили рятувальники.
«Нічні операції уже не дають переваги». Майкл Кофман про 5 трендів війни, що змінили фронті
Російське повномасштабне вторгнення в Україну триває вже п’ятий рік і стало війною на виснаження, в якій немає великих проривів, просування вперед ведеться майже виключно силами невеликих піхотних груп, мало використовується важка бронетехніка, а лінія фронту перетворилася на багатокілометрову «кілзону», де панують незліченні дрони – основна сила ураження противника для обох армій.
За весь час великої війни, яка триває понад чотири роки, і тактика ведення бойових дій, і ключові системи озброєнь кардинально змінилися. Чи стане український досвід зразком війни нового типу?
Про це Російська служба Радіо Свобода поговорила з американським військовим аналітиком Майклом Кофманом та українським оператором дронів, який воює на Покровському напрямку.
«Кілзона» під роєм
Американський військовий аналітик Майкл Кофман зазначає, що війна в Україні – не перший досвід ефективного застосування БПЛА: дрони, нехай і не в такій кількості, активно використовувалися під час війни в Нагірному Карабасі у 2020 році.
Безпілотники вплинуть на майбутні війни, але говорити про образ війни майбутнього потрібно з обережністю
Майкл Кофман
«У будь-якій війні можна знайти нову технологію і нове озброєння, і десь нову техніку, яку ми не бачили в попередній війні. Це не каже нам, що це війна нового типу.
Те, що ми бачимо багато нового в рамках війни в Україні, не означає, що це і є траєкторія розвитку для майбутніх воєн. Є багато технологій і тактик, які застосовуються в одній війні і забезпечують у ній перевагу, а в іншій війні вони не працюють так само ефективно. Цілком очевидно, що безпілотники вплинуть на майбутні війни, але говорити на основі одного досвіду про образ війни майбутнього потрібно з обережністю».
Далі читайте тут
Армія РФ за добу втратила 1280 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 265 130 своїх військових, зокрема 1 280 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 лютого навів український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні ЗСУ навели такі:
- танки – 11 706 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 097 (+6)
- артилерійські системи – 37 631 (+17)
- РСЗВ – 1 659
- засоби ППО – 1 305
- літаки – 435
- гелікоптери – 348
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 148 021 (+883)
- крилаті ракети – 4 384 (+37)
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 80 180 (+116)
- спеціальна техніка – 4 075.
МВФ затвердив програму фінансування України на понад 8 мільярдів доларів
Рада директорів Міжнародного валютного фонду 26 лютого затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів США.
«Очікується, що схвалення програми розширеного фінансування (EFF) мобілізує масштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів та партнерів України, що допоможе вирішити проблему платіжного балансу України, досягти середньострокової зовнішньої життєздатності та відновити стійкість боргу на перспективній основі», – йдеться в повідомленні МВФ про це рішення.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, коментуючи вночі 27 лютого рішення фонду, вказала, що найближчим часом Україна отримає перший транш, близько 1,5 мільярда доларів, який спрямують «на фінансування дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової стабільності».
«Програма, яку підтримує МВФ, є частиною ширшої фінансової рамки, покликаної забезпечити покриття прогнозного дефіциту державного бюджету в обсязі 136,5 мільярда доларів упродовж чотирьох років. Вона передбачає продовження реформ, які забезпечили макроекономічну та фінансову стабільність у попередні роки», – вказала голова уряду.
Свириденко наголосила, що рішення МВФ відкриває шлях до «фінансування від ЄС, також йдеться про фінансування від країн G7, міжнародних фінансових інституцій, а також про зменшення боргових платежів за офіційним боргом завдяки механізму боргового полегшення».
Німеччина: Бундестаг дозволив залучати військових до протидії дронам
Німецький Бундестаг 26 лютого ухвалив зміни до Закону про повітряну безпеку, спрямовані на посилення оборони від безпілотників.
Згідно з повідомленням німецького парламенту, директива посилює оборонні можливості проти гібридних атак безпілотних літальних апаратів на критично важливу інфраструктуру та аеропорти. Зокрема, німецькі військові уповноважені підтримувати місцеву владу та поліцейських, «збиваючи дрони, якщо це необхідно для запобігання особливо серйозній катастрофі».
Також, додає пресслужба, оновлений закон має на меті посилити протидію актам саботажу в аеропортах.
Агентство dpa зазначає, що поправка прямо означає можливість для німецької армії за потреби застосовувати збройну силу для оборони від дронів. Таке регулювання є необхідним, оскільки конституція Німеччини встановлює вузькі обмеження на внутрішнє розгортання збройних сил країни в мирний час.
Шмигаль: через атаку Росії довелося зменшити потужність атомної генерації
Міністр енергетики Денис Шмигаль увечері 26 лютого повідомив про засідання енергетичного штабу після чергової російської атаки на енергетику минулої ночі.
За його словами, на засіданні заслухали звіти служб за результатами ліквідації наслідків обстрілів.
«На жаль, внаслідок обстрілів сьогодні мали аварійне відключення декількох високовольтних ліній. Для балансування системи довелося вимушено зменшити потужність атомної генерації. Крім того, «Укренерго» ввело додаткові графіки обмежень по всій «дефіцитній» частині енергосистеми», – заявив Шмигаль.
Міністр повідомив, що в рамках домовленостей, яких досягли учасники міністерської зустрічі в Парижі, українські фахівці відвідують Словаччину, Австрію та Хорватію, щоб проінспектувати можливість отримання обладнання виведених з експлуатації ТЕЦ.
Командування повідомляє про понад 200 боєзіткнень на фронті протягом дня
Від початку доби на фронті відбулося 206 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 26 лютого.
Зокрема, один раз російська армія атакувала позиції ЗСУ на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ атакували 13 разів, одна сутичка триває.
Сили оборони відбивали російські атаки на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники 21 раз штурмували українські позиції в районі Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру, в бік Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Берестка, Степанівки, Софіївки та Новоплатонівки. Два боєзіткнення тривають на момент зведення.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 41 атаку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Удачне, Муравка, Філія та у бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Гришине, Сергіївка, Новопідгороднє. Три боєзіткнення досі тривають», – йдеться в повідомленні.
Російська армія вісім разів атакувала на Олександрівському напрямку.
На Гуляйпільському напрямку українські війська відбили 32 атаки РФ у районах Добропілля, Гуляйполя та в бік Залізничного, Староукраїнки, Гіркого, Варварівки, Оленокостянтинівки, Святопетрівки, Чарівного. Три бої тривають.
На Оріхівському та Придніпровському напрямках Генштаб не фіксував російських наступальних дій протягом дня.
Як писав нещодавно проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 23 лютого заявив, що на Олександрівському напрямку від кінця січня цього року угруповання ДШВ і суміжні підрозділи відновили контроль над 400 квадратними кілометрами території і вісьмома населеними пунктами.
Зеленський після зустрічі в Женеві припустив, що нова тристороння зустріч буде на початку березня
У Женеві завершився ще один раунд переговорів, повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров 26 лютого. Він уточнив, що робота тривала в двох форматах: окремо з американською стороною та тристороння зустріч за участі США та Швейцарії.
«За підсумками зустрічей разом із Давидом Арахамією та представниками американської сторони – спеціальним посланником Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером – провели спільну розмову з Президентом України Володимиром Зеленським про результати зустрічі та подальші кроки», – заявив він.
Умєров повідомив про підготовку наступного раунду переговорів: українська команда працює над фіналізацією безпекових параметрів, економічних рішень і узгоджених позицій, які мають стати основою для подальших домовленостей. Завдання, за його словами, полягають у тому, щоб зробити наступну тристоронню зустріч за участі США та Росії «максимально предметною».
Окремо, зазначив секретар РНБО, зосереджувалися на економічному блоці та довгострокових механізмах підтримки України. Профільні представники України, зокрема, міністр економіки Олексій Соболєв, та американські партнери опрацювали документ щодо відновлення України.
«Домовились, що наші команди більш детально продовжать роботу над документом, зокрема щодо майбутньої відбудови та інвестиційного плану», – додав Умєров.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що поговорив із Умєровим, Давидом Арахамією та з представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером за підсумками зустрічей сьогодні. Він заявив, що бачить більше готовності до наступного тристороннього формату.
«Скоріш за все – зустріч наступна буде в Еміратах, буде саме в Абу-Дабі. Ми розраховуємо, що формат буде на початку березня. Треба фіналізувати все, чого вдалося досягти для реальних гарантій безпеки, та підготувати зустріч на рівні лідерів. Саме такий формат може багато вирішити. Зрештою, лідери вирішують ключові питання, і коли йдеться про Росію, про такий персоналістський режим, то це значно більше, ніж в інших країнах», – заявив голова держави.
За спостереженнями Зеленського, наразі немає ознак готовності Росії до миру. Натомість Путін «готується далі воювати», і світ повинен бути готовим тиснути на Росію, щоб це змінилося:
«Війну Росія зупинятиме навіть сама, за власним бажанням, коли світ остаточно зупинить російську нафту, інші російські енергоресурси та російські банки. Це абсолютно реально. Санкції світу мають спрацювати на це – на справжній тривалий мир».
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф днями в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Сам президент США перед переговорами в Женеві 17-18 лютого заявив, що Україні варто «швидко сісти за стіл переговорів». Раніше Трамп заявляв, що, на його думку, Росія хоче укласти угоду на тлі війни в Україні.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Зеленський: енергетичну стратегію на наступний сезон фіналізують до березня
Президент Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко підготовку стратегії відновлення енергетики та оновленого захисту енергетики на наступну зиму – про це він заявив увечері 26 лютого.
«Вже на 1 березня стратегію фіналізуємо, після того затвердимо. Щоб і Єврокомісія, і країни Європи, і Америка, і глобальний бізнес, і українські компанії, які мають відповідну силу, – щоб усі могли доєднатись і працювати разом із нами, разом із нашими людьми заради більшої стійкості та більших можливостей на наступну зиму. Звісно, на час у цьому році, коли російські удари можуть і надалі бити по нашій інфраструктурі, по наших містах», – заявив він.
Президент закликав врахувати позитивний досвід українських громад, які проходять цю зиму краще, ніж інші. Він додав, що розраховує на пропозиції від регіонів.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що кваліфікують російські удари по енергетиці, які позбавляють теплопостачання українців на тлі сильних морозів, як акти геноциду.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
«Є певний оптимізм» – нардеп Чернєв про можливу зустріч Зеленського, Трампа і Путіна
Саме формат зустрічі на рівні лідерів України, США та Росії може розблокувати переговорний процес, заявив народний депутат від «Слуги народу», голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв. Про це він сказав у ефірі Радіо Свобода, коментуючи заяву президента Володимира Зеленського про те, що наступна зустріч команд України, США та Росії на початку березня може дозволити перейти до зустрічі вже на рівні лідерів країн.
За словами Чернєва, нинішні контакти на рівні переговорних груп не дають відчутного результату, оскільки представники Росії не мають мандата на ухвалення ключових рішень.
«Я думаю, що це (зустріч на рівні лідерів – ред.) єдиний формат, який може дійсно зрушити ці переговори з мертвої точки. Те, що я чую від нашої переговорної групи: вони зустрічаються з переговорниками з Російської Федерації, які не мають мандата на ухвалення рішень. Тобто вони приїжджають із конкретною рамкою, за яку просто не можуть вийти щодо певних питань, наприклад, тієї ж вільної економічної зони. Вони везуть це до Москви, до Кремля. Путін щось обмірковує, відповідає, що ні, вони не готові. І далі вони привозять ту саму відповідь, що й минулого разу», – зазначив депутат.
Чернєв наголосив, що питання територій можна вирішити лише на рівні лідерів, і висловив стриманий оптимізм щодо можливої зустрічі.
«На рівні лідерів, знову ж таки, за присутності Трампа, можливо, дещо по-іншому піде розмова. Тому що зараз основне питання цих переговорів, окрім гарантій безпеки, які йдуть окремими треками – це питання територій. Питання територій, я думаю, може бути вирішене виключно на рівні лідерів. Є певний оптимізм із цього приводу, але подивимося, чи справдиться такий оптимізм», – сказав він.
Президент Володимир Зеленський раніше висловив припущення, що наступний раунд тристоронніх переговорів України, США і Росії щодо припинення війни може пройти на початку березня.
«Розраховуємо, що вона дасть можливість перейти до переговорів на рівні лідерів. Президент Трамп підтримує таку послідовність кроків. Лише так можна вирішити всі складні й чутливі питання та нарешті закінчити війну», – зазначив президент.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф днями в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Дрони уразили хімзавод Росії: «наполегливо рекомендували не розголошувати подробиці»
Дрони уразили кілька об’єктів по всій Росії, зокрема хімічний завод, де, за словами офіційних осіб, загинули щонайменше семеро людей.
Українська влада не підтвердила свою причетність, хоча Київ заявляє, що нещодавно завдавав удару по оборонному об’єкту глибоко всередині російської території.
ОВА: на Сумщині через атаки РФ постраждала дитина
На Сумщині через російські атаки сьогодні вдень постраждала дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, в одному зі старостинських округів Сумської громади 14-річний хлопець отримав травму через уламок російського безпілотника. Медики обстежили його та надали необхідну допомогу.
Григоров додав, що протягом дня війська РФ застосовує ударні БпЛА різних типів для атаку по громадах області. Частину безпілотників знищують Сили оборони України, однак є і влучання.
В ООН підтвердили, що через російську агресію з лютого 2022 року в Україні загинули щонайменше 766 дітей та 2 540 отримали поранення. Це дані на 31 січня 2026 року, але в організації зазначають, що реальна кількість жертв, ймовірно, є значно більшою.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Представник ЄС у Бішкеку обговорює обхід Росією санкцій через Киргизстан
Представник Європейського Союзу із питань санкцій Девід О’Салліван 26 лютого прибув до Бішкека для зустрічей на високому рівні з киргизькими чиновниками на тлі занепокоєння, що деякі фінансові канали та торговельні потоки в Киргизстані використовуються для обходу санкцій проти Росії. Про це повідомляє місцева служба Радіо Свобода.
О’Салліван зустрівся з посадовцями центрального банку країни та інших урядових відомств у сфері економіки, проінформувавши їх про свою місію з виявлення та усунення можливих шляхів обходу санкцій, перш ніж Брюссель остаточно затвердить нові заходи.
На пресконференції представник ЄС заявив, що близько 80 найменувань, переважно товарів подвійного використання, перебувають під пильною увагою на предмет можливого реекспорту до Росії через територію Киргизстану.
Приблизно 50 з цих товарів використовуються в російській військовій техніці, тоді як решта є критично важливими для промислового виробництва. Він наголосив, що це лише вузька категорія, яка «не становить економічного інтересу для Киргизстану».
За словами О’Саллівана, головне завдання ЄС полягає не в тому, щоб просити Киргизстан прийняти санкції блоку, а в тому, щоб країна не використовувалася як платформа для обходу санкцій.
«Ми не просимо Киргизстан запровадити наші санкції… ми розуміємо, що є країни, які з різних причин обирають інший шлях», – сказав він в інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода.
Натомість, додав посадовець, деякі товари зараз імпортуються до Киргизстану з ЄС, а потім реекспортуються до Росії, що він назвав «неприйнятним».
Посланець також звернув увагу на ризики у фінансовому секторі, посилаючись на проникнення в киргизькі банки та на криптовалютні платформи суб’єктів, які прагнуть обійти санкції. Він сказав, що це було причиною включення кількох банків та установ, пов’язаних із криптовалютою, до попереднього пакету санкцій.
«Якщо у нас є докази того, що компанії в будь-якій країні, зокрема в Киргизстані, сприяють обходу наших санкцій, ми залишаємо за собою право діяти проти цих компаній», – сказав він, уточнивши, що такі заходи спрямовані на компанії, а не на країну.
О’Салліван наголосив, що ЄС поважає суверенітет Киргизстану та законну торгівлю з Росією, зазначивши важливість грошових переказів трудових мігрантів для місцевих сімей:
«Ми не маємо жодного наміру втручатися у ваші цілком законні торговельні та економічні відносини з Росією, геть жодного. Ми поважаємо близькість ваших відносин з Росією; ми знаємо, що у вас багато трудових мігрантів у Росії, чиї грошові перекази назад до Киргизстану є важливими для існування багатьох сімей».
У ЄС триває обговорення 20-го пакету санкцій проти Росії. Він, зокрема, забороняє експорт певних товарів високого ризику, таких як верстати з числовим програмним керуванням та радіообладнання до Киргизстану через побоювання, що товари, експортовані з ЄС, вже реекспортовані до Росії, що допомагає обійти чинні санкції.
Згідно з попереднім варіантом документа, експорт цих товарів до Киргизстану зріс майже на 800 відсотків за перші 10 місяців 2025 року порівняно з рівнями до вторгнення Росії в лютому 2022-го, тоді як експорт тих самих товарів з Киргизстану до Росії збільшився приблизно на 1200 відсотків.
Матернова: загалом ЄС спрямував близько 3,2 мільярда євро на допомогу енергетиці України
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що загалом ЄС спрямував близько 3,2 мільярда євро на допомогу українській енергетиці. Про це вона розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода.
За її словами, енергетика – це сфера, де ЄС надає колосальну допомогу від самого початку повномасштабного вторгнення.
«Загалом у цей сектор було спрямовано близько 3,2 мільярда євро. І це навіть не враховуючи того факту, що в перші ж дні війни ми під’єднали Україну та Молдову до європейської континентальної енергомережі для забезпечення перетоків електроенергії», – зазначила вона.
Матернова додала, що цієї зими Євросоюз допомагав з закупівлями газу та постачанням величезної кількості обладнання.
«Мова не лише про генератори – з початку вторгнення їх було передано понад 11 000, причому 1 000 одиниць надійшла лише з січня. Крім того, ми координуємо та фінансуємо всю логістику й транспортування цього обладнання (як нашого, так і від інших партнерів) з Європи до України», – розповіла посол Євросоюзу в Україні.
В енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, з моменту RDNA4 спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що кваліфікують російські удари по енергетиці, які позбавляють теплопостачання українців на тлі сильних морозів, як акти геноциду.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
За даними Світового банку, загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття. У звіті також зазначається, що в енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, від лютого 2025 року спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.
Кравченко: затриманим напередодні посадовцям Повітряних сил і СБУ повідомили про підозру
За керівництва Офісу генерального прокурора повідомлення про підозри отримали командувач логістики командування Повітряних Сил ЗСУ та очільник управління Служби безпеки України у Житомирській області, повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко 26 лютого.
Посадовцям інкримінують перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, вчинених за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, а також пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі.
Генпрокурор нагадав, що йдеться про виділення 1,4 мільярда гривень на будівництво збірно-розбірних укриттів для літаків. Після того, як перевірки встановили невідповідність конструкцій вимогам інженерного захисту, посадовці запропонували та надали 13,8 мільйона гривень, тобто 1% від загальної суми договорів, за невтручання військової контррозвідки СБУ та залучення «лояльних» приватних аудиторів для підготовки позитивних висновків щодо якості робіт.
«Деталі схеми вже відомі, але є особливий цинізм дій посадовців. Фактично учасники − це люди, які за своїми повноваженнями мали б запобігати саме таким злочинам. Окремої уваги заслуговує роль начальника УСБУ в Житомирській області, який, за даними слідства, особисто залучив одного зі своїх довірених підрядників до будівництва», – додав Кравченко.
За його словами, розслідування триває. Зараз вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів затриманим підозрюваним.
25 лютого генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що командувача логістики Повітряних Сил ЗСУ і начальника управління СБУ в одній з областей викрили на корупції під час будівництва укриттів для літаків. За його словами, посадовців затримали.
Згодом у Повітряних силах ЗСУ повідомили про початок службового розслідування. СБУ наразі публічно не коментувала справу.
Попалися на корупції чи стали елементом гри? Схеми в оборонці
Новий корупційний скандал: затримали керівника СБУ у Житомирській області та командувача логістики Повітряних сил ЗСУ. Про схему розкрадання державних коштів, призначених на будівництво укриттів для літаків, повідомили у Генпрокуратурі та СБУ. Йдеться про суму понад 300 тисяч доларів, заявляють в СБУ.
У Повітряних силах ЗСУ повідомили про початок службового розслідування. СБУ наразі публічно не коментувала справу.
Президент України Володимир Зеленський оперативно відреагував на викриття.
- Чому не реагував на інші?
- У чому полягали схеми?
- Як викриті схеми вплинуть на взаємини із союзниками і міжнародну допомогу?
- Чи не постраждає переговорний трек?
Тим часом у Женеві – нова зустріч делегацій. А президент США Дональд Трамп у розмові з Зеленським нібито сказав, що війну варто завершити впродовж місяця, про це пише Axios.
- Про що це свідчить?
Саме формат зустрічі на рівні лідерів України, США та Росії може розблокувати переговорний процес. Про це заявив народний депутат від «Слуги народу», голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв, коментуючи заяву президента Володимира Зеленського про те, що наступна зустріч команд України, США та Росії на початку березня може дозволити перейти до зустрічі вже на рівні лідерів країн.
За його словами, нинішні контакти на рівні переговорних груп не дають відчутного результату, оскільки представники Росії не мають мандата на ухвалення ключових рішень.
«Я думаю, що це єдиний формат, який може дійсно зрушити ці переговори з мертвої точки. Те, що я чую від нашої переговорної групи: вони зустрічаються з переговорниками з Російської Федерації, які не мають мандата на ухвалення рішень. Тобто вони приїжджають із конкретною рамкою, за яку просто не можуть вийти щодо певних питань, наприклад, тієї ж вільної економічної зони. Вони везуть це до Москви, до Кремля. Путін щось обмірковує, відповідає, що ні, вони не готові. І далі вони привозять ту саму відповідь, що й минулого разу», – зазначив депутат.
Чернєв наголосив, що питання територій можна вирішити лише на рівні лідерів, і висловив стриманий оптимізм щодо можливої зустрічі.
«На рівні лідерів, знову ж таки, за присутності Трампа, можливо дещо по-іншому піде розмова. Тому що зараз основне питання цих переговорів, окрім гарантій безпеки, які йдуть окремими треками, це питання територій. Питання територій, я думаю, може бути вирішене виключно на рівні лідерів. Є певний оптимізм із цього приводу, але подивимося, чи справдиться такий оптимізм», – сказав він.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Тихий: до МЗС вдруге викликали представника Угорщини через «брехливі тези» Сійярто
Міністерство закордонних справ України двічі викликало тимчасового повіреного Угорщини, повідомив речник МЗС Георгій Тихий у коментарі журналістам 26 лютого.
«Оскільки міністр Сійярто поширив брехливі тези та повністю спотворив зміст зустрічі з тимчасовим повіреним Угорщини в МЗС України, угорського дипломата було повторно викликано до Міністерства закордонних справ», – повідомив він.
За словами речника, друга зустріч мала місце за кілька годин після першої і на ній угорському дипломату «була доведена неприпустимість перекручування змісту розмов, з примарною надією, що з другого разу до Будапешта дійде не спотворений зміст».
Тихий стверджує, що на зустрічах із повіреним Угорщини МЗС не подавало жодних сигналів про те, що відновлення постачання нафти в напрямку Угорщини через нафтопровід «Дружба» нібито заблоковано з політичних причин. Натомість обговорювали заяви прем’єр-міністра Орбана щодо потенційних загроз критичній енергетичній інфраструктурі Угорщини.
«До угорської сторони, зокрема, було доведено, що Україна готова надати Угорщині допомогу для захисту її об’єктів. Українська сторона запропонувала задіяти оперативні канали обміну інформацією та координації між відповідними органами обох країн, відповідальними за захист критичної інфраструктури. Звісно, якщо заяви Віктора Орбана засновані на фактах, а не фантазіях», – додав речник МЗС.
Раніше, зокрема, російські медіа поширили заяву Сійярто, зроблену в ефірі угорського телебачення, за якою МЗС України нібито заявило повіреному в справах Німеччини на першій зустрічі, що відновлення транзиту нафту «Дружбою» заблоковане «з політичних причин».
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 26 лютого опублікував у мережі Х відкритого листа та відеозвернення до президента України Володимира Зеленського, в якому звинуватив Київ у блокуванні нафтопроводу «Дружба» та закликав до «більшої поваги до Угорщини».
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
США продовжили терміни для продажу закордонних активів «Лукойла»
Сполучені Штати продовжили термін укладання угод із продажу закордонних активів нафтової компанії «Лукойла» до 1 квітня – це випливає з документа Управління контролю за закордонними активами Мінфіну США (OFAC).
Ліцензія OFAC дозволяє компаніям вести переговори про купівлю активів та проводити операції, необхідні для підготовки та оформлення угод із ними.
Раніше агентство Reuters з посиланням на джерела повідомило, що США уповільнюють продаж закордонних активів «Лукойлу», щоб чинити тиск на Росію в рамках мирних переговорів щодо України.
За словами співрозмовника Reuters, Мінфін США продовжив дію документа, щоб сприяти «досягненню угоди, яка підтримає зусилля президента Трампа щодо позбавлення Росії доходів, необхідних їй для підтримки військової машини».
Джерело додало, що будь-яка угода вимагає, щоб усі виручені від продажу активів «Лукойлу» кошти були заморожені на рахунку, що знаходиться під юрисдикцією США. За словами іншого джерела, угода все ще може бути укладена незалежно від мирної угоди.
У січні стало відомо, що російська нафтова компанія «Лукойл» уклала угоду про продаж своїх закордонних активів американському інвестиційному фонду Carlyle.
«Лукойл» оголосив про намір продати свої закордонні активи після запровадження санкцій США в жовтні 2025 року. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку, Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотнями роздрібних заправних станцій у всьому світі, у тому числі в США.
Спочатку про намір купити закордонні активи «Лукойлу» заявляла швейцарська компанія Gunvor, пов’язана з другом Володимира Путіна Геннадієм Тимченком. Проте вона відмовилася від своїх планів після того, як Мінфін США дав зрозуміти, що не схвалить цю угоду – принаймні до закінчення бойових дій, які веде Росія в Україні.
Матернова вважає, що точну дату вступу України до ЄС «важко передбачити»
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова вважає, що назвати точну дату вступу України до ЄС складно, оскільки це «залежить від низки факторів». Про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Я вважаю, що назвати точну дату складно, якщо взагалі можливо, адже це залежить від низки факторів, враховуючи процес схвалення, ратифікацію тощо. Тому, на мою думку, це важко передбачити», – зазначила вона, коментуючи заяву Володимира Зеленського щодо потреби мати точну дату вступу України до ЄС.
Водночас, на думку Матернової, мати «орієнтовну дату, до якої варто прагнути – це дуже добре».
«Це мобілізує суспільство як з боку ЄС, так і з боку України для продовження і навіть прискорення реформ», – вважає дипломатка.
Посолка ЄС вважає «цілком» реалістичним відкриття шести переговорних кластерів до кінця 2026 року.
«Це обов’язково станеться, так само як і з першими трьома. Технічна робота триває. Проте, як я вже згадувала, у деяких сферах – візьмемо для прикладу екологічні стандарти – обсяг і складність законодавства ЄС величезні. У нас найвищі екологічні стандарти у світі. Тож Україні знадобиться багато часу, щоб привести своє законодавство у відповідність до них. Усі наші країни, включно з моєю рідною (Матернова родом зі Словаччини – ред.), під час вступу мали тривалі перехідні періоди, особливо в екологічній сфері, щоб справді піднятися «регуляторними сходами» до необхідного рівня», – зазначила вона.
У процесі вступу до ЄС країни-кандидати проходять переговори за 35 розділами законодавства ЄС, об’єднаними у 6 тематичних кластерів. Вони охоплюють ключові сфери – від верховенства права та державного управління до внутрішнього ринку, енергетики, сільського господарства та зовнішніх відносин.
Для відкриття та закриття кожного з них потрібна одностайна згода всіх країн-членів ЄС.
Відкриття кожного кластера означає початок переговорів щодо групи реформ, необхідних для наближення законодавства до стандартів ЄС.
24 лютого в річницю повномасштабного вторгнення Росії президент України Володимир Зеленський заявив, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання. Зеленський вважає, що інакше президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос у ексклюзивному коментарі Радіо Свобода на полях Мюнхенської безпекової конференції заявила, що членство України в ЄС традиційно розглядається як елемент безпекових гарантій і може обговорюватися в контексті майбутніх домовленостей про мир.
Одне з положень 20-пунктної мирної угоди, яка зараз обговорюється між Україною та США і між США та Росією, передбачає членство України в ЄС. За деякими даними, це членство ніби передбачається на 2027 рік.
Однак у ЄС скептичні щодо цієї дати. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наприкінці січня заявила, що не може гарантувати вступ України до Євросоюзу до 2027 року, попри значний прогрес у переговорному процесі. Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає вступ України до ЄС найближчим часом неможливим.
Бої за Куп’янськ тривають: російські ДРГ, полонені РФ та ситуація в місті (відео)
Українські військові продовжують бої за Куп’янськ. Військові аналітики повідомляють про просування ЗСУ в центральній частині міста. Напередодні троє російських військовослужбовців потрапили в оточення і здалися в полон. Експерти також повідомляють про підготовку російських військ до наступу на залізничну станцію «Куп’янськ-Вузловий». Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії поспілкувався з бійцями, які тримають оборону на Куп’янському напрямку.