Російська армія КАБАми б'є по Запоріжжю. 15 листопада 2026 року
Російська армія КАБАми б'є по Запоріжжю. 15 листопада 2026 року

Live Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Оновлено

Радіо Свобода веде цей блог із 24 лютого 2022 року

12:09 12.6.2025

64% українців вважають Європу надійним партнером, 32% так думають про США – опитування

Більшість українців – 64% – вважають, що Європа залишається надійним союзником, який хоче прийнятного для України завершення війни, не вважають так – 24%, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

За повідомленням, у випадку США ситуація – «майже дзеркальна». «Хоча з березня 2025 року сприйняття політики США щодо України дещо покращилося, але все одно більшість (58%) вважають, що США втомлюється від України, їхня підтримка слабне і вони тиснуть на Україну для поступок. Сприймають США надійним союзником, який хоче прийнятного для України миру – 32%», – заявили у КМІС.

За словами авторів дослідження, у грудні 2024 року більше ніж половина (54%) українців мали оптимістичні очікування щодо Дональда Трампа на посаді резидента США, а вже в наступному опитуванні у березні 2025 року переважна більшість (73%) вважали навпаки, тобто стверджували, що для України це погано, що Трамп є президентом США.

«Станом на травень-початок червня 2025 року сприйняття Трампа практично не змінилося. Наразі 72% вважають, що це погано для України, що президентом США є Трамп. Лише 16% вважають, що це добре», – йдеться в результатах опитування.

Водночас, як повідомили у КМІС, попри все, більшість українців – 63% – продовжують добре ставитися до США в цілому, ставляться погано – 29%, а 90% добре ставляться до звичайних американців (і лише 3% – погано). При цьому 68% погано ставляться до керівництва США.

«Наразі українців відчувають підтримку Європи, але фундамент уже має тріщини і ми закликаємо європейських друзів не ігнорувати тривожні тренди й надати необхідну підтримку Україні. Це мають бути і сталий рух у питанні європейської інтеграції, і достатня військова й фінансова підтримка, і ефективні санкції проти Росії. Водночас треба враховувати, що ці нотки розчарування можуть і будуть використані нашим ворогом – Росією – у своїх інформаційних кампаніях для послаблення як України, так і Європи», – прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

У випадку зі США, за його словами, українці зберігають критичне сприйняття керівництва і його політики, «не спалюють мости і відкриті до конструктивної співпраці з американськими партнерами».

У Пентагоні 10 червня заявили, що бюджет США на 2026 рік передбачає скорочення військової допомоги Україні. Натомість в ЄС на тлі занепокоєння щодо фокусу США і довгострокових загроз безпеці з боку Росії й Білорусі заявили про намір затвердити збільшити оборонну програму, спрямовану на зростання військових витрат, покращення спільних закупівель і підтримку України.

Опитування проводили упродовж 15 травня-3 червня 2025 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Було опитано 2004 респондентів (на запитання про сприйняття політики ЄС / США щодо України відповідали близько 500 респондентів, а на інші запитання відповідали близько 1000 респондентів).

08:33

Атака дронів на Україну 16 листопада: у ЗСУ повідомили про збиття 131 БпЛА зі 158

Російські військові вночі проти 16 листопада атакували Україну 158 ударними безпілотниками, зокрема 77 дронами типу Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито/подавлено 131 ворожий БпЛА типу Shahed (55 із них – реактивні), «Гербера», дронів інших типів. Декілька ударних безпілотників ще в повітрі, бойова робота триває», – йдеться в повідомленні.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання на 19 локаціях, а також падіння уламків на 11 локаціях.

08:16

Росія: Собянін заявив про близько 600 дронів, які летіли в бік Московського регіону

Мер столиці Росії Москви Сергій Собянін заявив, що від вечора 15 листопада у бік Московського регіону летіли близько 600 безпілотників.

За словами Собяніна, більшість БпЛА нібито знищили сили російської ППО на далеких рубежах, а 191 безпілотник «нейтралізовано на підльоті до Москви».

Про руйнування чи постраждалих мер Москви не повідомляє, але вказує, що екстрені служби працюють на місцях падіння уламків.

Російське державне агентство новин ТАСС пише з посиланням на Міноборони РФ, що протягом ночі нібито були збиті 1336 безпілотників.

Українські військові атаку поки що не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

08:15

Росія за добу втратила 2 560 своїх військових – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 625 420 своїх військових, зокрема 2 560 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 16 листопада навів Генштаб ЗСУ.

В українському командуванні також назвали втрати РФ в озброєнні й військовій техніці:

  • танки: 12 480 (+2 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини: 25 807 (+23)
  • артилерійські системи: 52 464 (+63)
  • РСЗВ: 2 278 (+4)
  • засоби ППО: 1 762 (+6)
  • літаки: 452
  • гелікоптери: 356
  • наземні робототехнічні комплекси: 3 166 (+16)
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня: 610 376 (+1 573)
  • крилаті ракети: 5 196
  • кораблі й катери: 35
  • підводні човни: 2
  • автомобільна техніка й автоцистерни: 175 930 (+772)
  • спеціальна техніка: 4 909 (+3).

Читайте також: Щонайменше 350 російських строковиків загинули на війні РФ проти України – ЗМІ

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті вказував, що у жовтні 2026 року російські війська зазнали найбільших щомісячних втрат за весь час війни, сплачуючи дедалі вищу ціну за втрату територій. Генштаб ЗСУ повідомив, що в жовтні 2026 року російські сили втратили 54 400 осіб убитими або важкопораненими.

ISW вказує, що це вже четвертий місяць поспіль, коли втрати російських військ перевищують 40 000 осіб; такий показник став найвищим щомісячним рівнем втрат для Росії від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 6 листопада даних встановили імена понад 285 тисяч загиблих російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.

За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.

07:54

Трамп, Путін і Сі готуються до зустрічі: що обговорять і чи йтиметься про Україну

Президент США Дональд Трамп, лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін планують провести 19 листопада тристоронню зустріч у Китаї. Сторони підтвердили проведення переговорів, головними темами яких Вашингтон називає ядерне роззброєння та Іран.

Чи говоритимуть про Україну?

Зустріч трьох лідерів відбудеться на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені на південному сході Китаю. Окремої двосторонньої зустрічі Трампа й Путіна під час візиту не заплановано.

Речниця Білого дому Олівія Вейлз заявила, що Трамп має намір обговорити скорочення ядерних озброєнь у світі, назвавши їхнє поширення особливо небезпечним.

Високопосадовці США застерегли, що досягнення домовленостей не очікують, і охарактеризували зустріч як початкову розмову, покликану започаткувати обговорення контролю над озброєннями.

За словами американських посадовців, війну Росії проти України не планують обговорювати на тристоронній зустрічі. Вашингтон веде окремі переговори з Києвом і Москвою щодо завершення війни.

«Останнім часом ми провели багато зустрічей із росіянами, але Китай фактично не бере участі в цьому переговорному процесі, тому обговорювати там Україну видається недоречним», – сказав високопосадовець США.

Китай також не зацікавлений в обговоренні війни Росії проти України на тристоронньому саміті. Про це 1 листопада в інтерв'ю ARD заявив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр після зустрічі із Сі Цзіньпіном у Пекіні.

За словами Штайнмаєра, китайський лідер продемонстрував роздратування, коли його запитали про можливість переговорів трьох держав щодо України. Сі наголосив, що війна в Україні є європейським конфліктом.

Водночас Москва допускає обговорення війни проти України під час зустрічі в Китаї.

12 листопада помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив, що сторони можуть продовжити обговорення «всього комплексу питань, пов'язаних із врегулюванням в Україні». Водночас Білий дім заявив, що окремої зустрічі Трампа й Путіна не передбачено.

Раніше президент України Володимир Зеленський висловлював занепокоєння щодо можливої тристоронньої зустрічі лідерів США, Росії та Китаю. 28 жовтня він застеріг від повторення Ялтинської конференції 1945 року, коли великі держави домовлялися про повоєнний устрій Європи.

«Дуже не хочеться, щоб це була «Ялта – 2, 3, 4», коли йде перерозподіл впливу», – заявив Зеленський під час спілкування із журналістами. На його думку, така зустріч може стати значною дипломатичною перевагою для Росії.

07:53

Удар РФ по Вінниччині: в ОВА кажуть про влучання в об’єкт критичної промисловості

На Вінниччині внаслідок російської атаки вночі проти 16 листопада було влучання в об’єкт критичної промисловості, повідомила очільниця обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.

«На щастя, постраждалих немає. Ліквідація наслідків ускладнюється загрозою повторних ударів», – написала вона у телеграмі.

У Повітряних силах ЗСУ пізно ввечері 15 листопада повідомляли про рух реактивних БпЛА у напрямку Вінниччини.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

07:52

Заблоковані порти: як окупований Крим втрачає сільське господарство

В окупованому РФ Криму планують скоротити площі озимих культур. Усе це пов’язано зі зміною кон’юнктури ринку та закриттям портів, пишуть місцеві ЗМІ. Водночас Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що у вересні перевалка вантажів на окремих терміналах південних російських портів скоротилася на 95-100% через погіршення безпекової ситуації в Азово-Чорноморському басейні.

Як проблеми російської портової логістики впливають на аграрний сектор Криму? Чи може скорочення експорту позначитися на посівній кампанії, цінах на зерно та доходах кримських аграріїв? І чи здатна Росія компенсувати ці логістичні втрати за рахунок інших маршрутів?

Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Максимом Гардусом, фахівцем із комунікацій організації Razom We Stand, експертом у сфері транспорту та логістики, та Ескендером Барієвим, головою правління Кримськотатарського ресурсного центру.

Підконтрольний Росії телеканал «Вести Крым» із посиланням на російського міністра сільського господарства окупованого Криму Дениса Кратюка повідомив, що під озимими культурами планують залишити понад 450 тисяч гектарів. Втім, ще у вересні планували засіяти на 50 тисяч гектарів більше. За словами російського чиновника, це пов’язано зі «зміною кон’юнктури зернового ринку та ринку технічних культур загалом через закриття портів».

За даними Служби зовнішньої розвідки України, вантажні перевезення через південні порти Росії практично зупинилися, а значну частину вантажопотоків переорієнтували на північно-західні напрямки.

Особливо небезпечною ситуація стала для експорту зерна та сільськогосподарської продукції, які традиційно забезпечували значну частину вантажопотоку південних російських портів. У липні-серпні обсяги перевалки таких вантажів скоротилися більш ніж удвічі – з майже 8 млн до майже 4 млн тонн порівняно з аналогічним періодом торік.

Далі читайте тут

07:51

Зеленський стверджує, що «далекобійні санкції» вивели з ладу понад половину нафтопереробки РФ

Президент України Володимир Зеленський заявляє про успішність українських ударів по нафтопереробній галузі Росії. Про це глава держави розповів 15 листопада у вечірньому відеозверненні.

«Була сьогодні доповідь (головнокомандувача ЗСУ) Михайла Драпатого, зокрема по українських далекобійних санкціях. Зараз фактично кожного дня є наші результати, і загалом на сьогодні ми зупинили вже більш ніж 55% російських нафтопереробних спроможностей. Цілком справедлива наша відповідь на відмову Росії від деескалації та на їхні удари по нашій енергетиці», – заявив президент України.

09:46 15.11.2026

Україна заявила про масштабні обмеження Starshield: що кажуть дипломати та експерти

Україна заявляє, що обмеження у використанні системи супутникового зв’язку Starshield компанії SpaceX залишаються масштабними. Вони ускладнюють українським військовим перехоплення російських ударних безпілотників із реактивними двигунами поблизу лінії фронту та створюють для Москви додаткові можливості завдавати ударів по українських цілях.

Денис Сєнік, головний український дипломат у Вашингтоні, повідомив Радіо Свобода 14 листопада, що українські військові й надалі стикаються з перебоями, попри неодноразові перевірки на різних напрямках.

«Станом на сьогодні можу підтвердити, що обмеження діють. Це не поодинокі випадки, вони мають масовий характер», – сказав Сєнік.

«Через це ми можемо перехоплювати російські реактивні БПЛА лише після того, як вони заходять на територію, контрольовану Україною. Тобто ми не можемо збивати їх одразу поблизу лінії фронту. Це дає росіянам додаткові можливості, яких вони досі не мали».

«Наприклад, наші підрозділи Bars працюють із використанням Starshield. Вони збивають реактивні «Шахеди». Тепер ми не можемо збивати їх там, поблизу лінії фронту», – сказав він.

Натомість українські військові змушені чекати, доки дрони досягнуть інших рубежів протиповітряної оборони.

Більше про це за лінком

09:44 15.11.2026

Дрони атакували Татарстан і Ростовську область РФ: пошкоджені нафтохімічний завод, підстанція, міст

У ніч проти 15 листопада дрони атакували місто Нижньокамськ у Татарстані і Ростовську область РФ, пишуть OSINT-канали.

За попередніми даними, під удар потрапив «Нижньокамськнафтохім», один з найбільших нафтохімічних заводів Росії. На відео, опублікованому місцевими жителями, видно пожежу, а атака, за словами очевидців, «тривала й після першого удару».

«Нижньокамськнафтохім» входить до холдингу «Сибур» і є одним з найбільших нафтохімічних підприємств не лише Росії, а й світу. Завод виробляє синтетичні каучуки та пластики. У 2025 році підприємство випустило 3 млн тонн нафтохімічної продукції. Новий комплекс ЕП-600 здатен виробляти до 600 тисяч тонн етилену на рік.

Крім того, вночі безпілотники атакували Ростовську область РФ – у Таганрозі пошкоджено електропідстанції, через що зупинили рух поїздів, а на трасі Р-280 – влучання по мосту, повідомив російський губернатор Юрій Слюсар.

За його словами, у Таганрозі пошкоджено електропідстанцію, яка живить залізницю. Знеструмлено лінії від станції Таганрог-Пасажирський до станції Михайлівка, і рух поїздів зупинено. Ще одна підстанція, у кварталі Шубін, загорілася після атаки.

У Неклинівському районі пошкоджено дорожнє полотно мосту через залізничні колії на 64-му кілометрі траси Р-280. Рух мостом перекрито, транспорт пускають в об’їзд через Таганрог і село Покровське.

За словами губернатора, у Таганрозі начебто загинув головний інженер електропідстанції: «Ще четверо людей дістали поранення, коли уламки дронів впали на їхні автомобілі на трасі та на АЗС».

Українські військові поки що атаку дронів не коментували. Радіо Свобода не має можливості перевірит ці дані з незалежних джерел.

Загалом, як стверджує Міноборони Росії, за ніч над територією Росії й окупованим Кримом нібито знищили 533 українських безпілотників.

Представники влади України неодноразово наголошували, що готові зупинити удари по НПЗ у Росії, якщо РФ відмовиться від ударів по об’єктах енергетики України, або якщо США і партнери забезпечать Україну достатньою кількістю систем і боєприпасів ППО для боротьби з російськими балістичними ракетами.

09:43 15.11.2026

Росія втратила за добу, 14 листопада, ще 2230 військових і 46 артсистем – Генштаб

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 622 860 своїх військових, зокрема 2 230 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 15 листопада навів Генштаб ЗСУ.

У командуванні ЗСУ також назвали втрати армії РФ в озброєнні й військовій техніці:

  • танків – 12 478
  • бойових броньованих машин – 25 784 (+34)
  • артилерійських систем – 52 401 (+46)
  • РСЗВ – 2 274 (+1)
  • засобів ППО – 1 756
  • літаків – 452
  • гелікоптерів – 356
  • наземних робототехнічних комплексів – 3 150 (+10)
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 608 803 (+1 272)
  • крилатих ракет – 5 196
  • кораблів / катерів – 35
  • підводних човнів – 2
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 175 158 (+549)
  • спеціальної техніки – 4 906 (+1)

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті вказував, що у жовтні 2026 року російські війська зазнали найбільших щомісячних втрат за весь час війни, сплачуючи дедалі вищу ціну за втрату територій. Генштаб ЗСУ повідомив, що в жовтні 2026 року російські сили втратили 54 400 осіб убитими або важкопораненими.

ISW вказує, що це вже четвертий місяць поспіль, коли втрати російських військ перевищують 40 000 осіб; такий показник став найвищим щомісячним рівнем втрат для Росії від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 6 листопада даних встановили імена понад 285 тисяч загиблих російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.

За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.

09:41 15.11.2026

Повітряні сили: армія РФ запустила по Україні 132 дрони, збито 106

У ніч проти 15 листопада армія РФ атакувала територію України 132 ударними дронами типу «Шахед» (78 із них – реактивні), а також «Герберами» і безпілотниками-імітаторами «Пародія», повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

За попередніми даними, станом на 8 годину ранку, протиповітряною обороною збито/подавлено 106 російських дронів типу «Шахед» (61 із них – реактивний), «Гербера», дронів інших типів.

«Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 20 локаціях», – підсумували українські військові.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

09:41 15.11.2026

Росія знову атакувала Запоріжжя – Семікін повідомив про п’ятьох поранених

Російські війська атакували Вознесенівський район Запоріжжя, повідомив виконувач обов’язків голови обласної адміністрації Михайло Семікін увечері 14 листопада.

«Попередньо, травмовано п’ятеро людей», – зазначив він.

Співголова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров повідомив, що російська армія випустила по обласному центру щонайменше вісім керованих авіабомб.

«У кількох багатоповерхівках вибиті вікна. Пошкоджені десятки авто. На місцях влучань працюють екстрені служби», – заявив він, додавши, що повні наслідки будуть відомі згодом.

Також раніше Семікін повідомив про часткове відновлення руху греблею Дніпровської ГЕС – транспорт там рухається по одній смузі в кожному напрямку.

Про перекриття руху через греблю в обох напрямках ОВА повідомила увечері 11 листопада. Згодом рух відновлювали з обмеженнями.

Внаслідок попереднього удару Росії по Запоріжжю 14 листопада постраждали щонайменше 22 людини, в тому числі шестимісячне немовля, дівчинка двох років і 12-річний хлопчик.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

00:14 15.11.2026

Зеленський розповів, що США «вперше» пропонували Україні вийти з Донбасу в обмін на членство в НАТО

Під час переговорів із делегатами Сполучених Штатів президента України Володимира Зеленського запитали, чи Київ погодився б вивести свої війська з підконтрольних частин Донбасу в обмін на членство в НАТО. Про це він повідомив у спілкуванні з журналістами, передають кілька видань 14 листопада.

«Американці запитали: «якщо Україна вступить до НАТО, чи виведе вона війська з Донбасу?» Таке питання було порушено вперше», – розповів Зеленський.

Водночас він наголосив, що Україна принципово проти відмови від своїх територій.

За словами Зеленського, якби всі союзники по НАТО підтвердили таку пропозицію, він був би готовий обговорити це питання через «відкритий діалог із суспільством», тобто винести його на референдум.

«Але потрібна конкретика, якої наразі немає; усе поки що на стадії обговорення», – додав голова держави.

Президент підкреслив, що Україна в жодному разі не готова де-юре визнати окуповані Росією території російськими. Крім того, за його словами, на запитання про те, чи будуть у такому разі на території України присутні американські військові, представники США відповіли відмовою.

Зеленський не уточнив, коли саме і від кого надійшла пропозиція «обміняти» Донбас на членство в НАТО.

00:08 15.11.2026

Прокуратура Харківщини повідомляє про загиблого через російський обстріл Борової

Російські війська обстріляли селище Борова Ізюмського району, вдень 14 листопада повідомляє обласна прокуратура Харківщини.

«Тип застосованого озброєння встановлюється. Загинув 67-річний чоловік», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними відомства, російська армія по обіді завдала ракетного удару по місту Златопіль Лозівського району. Попередньо, були застосовані дві малогабаритні ракети типу «Бандероль».

Прокуратура уточнює, що удар зруйнував житловий будинок, пошкодив вікна й дахи інших приватних домоволодінь.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

22:21 14.11.2026

Посольство України назвало пошкодження пам’ятника Героям гетто у Варшаві проявом «гібридної війни» РФ

Посольство України в Польщі 14 листопада прокоментувало акт вандалізму щодо пам’ятника Героям гетто у Варшаві.

Дипломатична установа засудила інцидент, назвавши його провокацією, а також будь-які прояви вандалізму й осквернення пам’ятників.

У посольстві висловили переконання, що польські правоохоронні органи встановлять винних і притягнуть їх до відповідальності.

«На наше переконання, цей протиправний акт є проявом гібридної війни, яку Росія намагається всіма способами реалізовувати в державах Європи, насамперед, у Польщі. Ціль очевидна – посіяти ворожнечу між українцями та поляками, підірвати взаємну довіру й послабити підтримку України», – йдеться в заяві.

Посольство закликало гідно вшановувати памʼять про минуле, зокрема, загиблих у Варшавському гетто, та вживати всіх можливих заходів для упередження такого вандалізму в майбутньому.

Водночас відомство оприлюднило заклик до українських громадян, які живуть у Польщі, не погоджуватися на «легкий заробіток» за нанесення написів, пошкодження майна або здійснення інших провокацій.

Там також радять бути обачними при спілкуванні з незнайомцями онлайн, не передавати їм персональні дані та звертати особливу увагу на «прохання щось сфотографувати, залишити чи перенести пакунок або виконати завдання, справжню мету якого від вас приховують». Посольство закликає проводити бесіди з дітьми щодо небезпеки вербування.

«Якщо вам пропонують вчинити протиправні дії або погрожують – не виконуйте вказівок. Збережіть листування та повідомте польську поліцію», – додає відомство.

Польські медіа повідомили 14 листопада, що у Варшавському районі Муранув невідомі намалювали на двох історичних пам’ятниках червоною фарбою напис «Слава УПА». Йдеться про пам’ятник солдату 1-ї армії Війська Польського на сквері Політичних в’язнів сталінізму та пам’ятник Героям Варшавського гетто біля Музею історії польських євреїв POLIN. Справу розслідує поліція.

22:19 14.11.2026

Троє жителів Сумщини постраждали через російські атаки, в кількох місцях виникли пожежі

Російські дрони атакували населені пункти Сумського, Охтирського та Шосткинського районів Сумської області, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 14 листопада.

За повідомленням, внаслідок ударів виникли пожежі в житловому секторі, на об’єктах цивільної інфраструктури, також горів цивільний транспорт.

«Рятувальники працювали на численних локаціях: ліквідовували пожежі, обстежували пошкоджені території та надавали допомогу. За попередньою інформацією, травмовано троє людей», – зазначає служба.

У ДСНС додають, що всі пожежі ліквідували, попри загрозу повторних ударів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

22:18 14.11.2026

Медіа: МВС Росії розшукує українських суддів, які розглядають справи проти російських депутатів

Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у розшук суддю Вінницького міського суду Руслана Каленяка – на це звернуло увагу російське видання «Медіазона». За якою статтею порушено справу проти українського судді, у розшуковій картці не вказано.

Медіа зазначає, що Каленяк веде справи про посягання на територіальну цілісність, заочно порушені в Україні проти депутатів Держдуми Росії від партії «Єдина Росія» Михайла Терентьєва й Ахмета Догаєва.

Того ж дня у базі російського МВС з’явилися розшукові картки на ще двох суддів Вінницького міського суду – Геннадія Кашпрука та Руслану Романчук. Вони також розглядають справи про зазіхання на територіальну цілісність України, теж щодо депутатів Держдуми.

У віданні Кашпрука перебувають справи проти депутата Андрія Горохова, Олексія Єзубова, Галини Данчикової та Олександра Тетердінка. У віданні Романчук – справи Петра Толстого, Михайла Старшинова, Тетяни Дьяконової, Максима Іванова, Костянтина Затуліна, Андрія Ісаєва та Владислава Третьяка.

Суддя Романчук, крім того, розглядала справу щодо державної зради колишнього міністра освіти України Дмитра Табачника. Він обіймав посади в уряді за часів прем’єрства й президентства Віктора Януковича, був однією з його близьких довірених осіб, а після усунення Януковича з посади президента у 2014 році виїхав до Росії. Там його призначили радником голови окупаційної російської адміністрації Запорізької області.

2024 року Вінницький суд заочно засудив Табачника до 15 років позбавлення волі.

20:45 14.11.2026

Україна таки «закриває небо Росії»? У 2026 році аеропорти Росії закривали понад 3500 разів – ЗМІ

Днями два пасажирські літаки, що прямували зі Стамбулу та Хургади до російського Санкт-Петербурга, були змушені сісти у Гельсінкі. Причиною стало чергове закриття петербурзького аеропорту «Пулково» через атаки безпілотників. Останніми роками такі випадки трапляються дедалі частіше на тлі постійних атак українських дронів. Від початку 2026 року російські аеропорти закривали через загрозу атак безпілотників понад 3500 разів, підрахувало DW. Як це позначається на російській авіації? Це з’ясовувала телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

Із кінця квітня режим «Ковер», який запроваджують у разі повітряної загрози, на півдні та в центральних регіонах Росії оголошують майже щодня.

За даними російської страхової групи «Альфастрахование», з початку року кількість регулярних пасажирських рейсів, затриманих більш ніж на дві години, зросла удвічі порівняно з минулим роком. За даними міністерства транспорту РФ, з січня таких рейсів було понад 118 тисяч.

Удвічі збільшилася і частота скасування вильотів: тепер за розкладом відправляється лише кожен другий рейс. Більше про це тут

20:43 14.11.2026

Не менше ніж 1000 людей, в тому числі цивільні: Лубінець про наступний обмін полоненими

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вже обговорив із російською омбудсманкою Яною Лантратою підготовку великого обміну, про яку домовилися делегати України, Росії й США в Абу-Дабі. Про це він розповів у інтерв’ю Дмитру Гордону, уривок якого оприлюднила його пресслужба 14 листопада.

«Я задав (Лантратовій – ред.) питання: остаточна цифра у вас є доведена? На що отримав відповідь, що не менше ніж 1000, але ми повинні працювати, щоб цифра була якомога більшою. Дійдемо до півтори тисячі, буде півтори тисячі, буде 1 200 – буде 1 200», – розповів він.

Другим питанням, яке порушив Лубінець, було втілення українського бачення, щоб серед звільнених обов’язково були як військовополонені, так і цивільні. За його словами, він отримав відповідь, що російська сторона «готова пропрацьовувати в тому числі такий запит».

Президент Володимир Зеленський вночі на 13 листопада повідомив за підсумками зустрічей у Абу-Дабі, що делегації України, Росії та Сполучених Штатів погодили наступний обмін полоненими. Із посиланням на спецпредставників Трампа Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера він додав, що це буде «найбільший обмін».

20:42 14.11.2026

Двоє жителів Корюківщини загинули через удар Росії по критичній інфраструктурі – РВА

Російська армія вдарила безпілотником по об’єкту критичної інфраструктури в місті Мена Корюківського району, повідомив голова Корюківської районної військової адміністрації Павло Мірошниченко 14 листопада.

«Від ворожого удару загинуло двоє місцевих чоловіків – 42 і 45 років. Також відомо, що тілесні ушкодження отримав 33-річний чоловік, який перебуває в медзакладі», – повідомив посадовець у своїх соцмережах.

Мірошниченко додав, що інформація про постраждалих уточнюється.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

БІЛЬШЕ

​
XS
SM
MD
LG