Повітряні сили ЗСУ: сили ППО вночі збили 26 з 28 «шахедів»
Українські військові вночі знищили 26 ударних безпілотників типу Shahed-136/131, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
«Шахеди» збили у межах Одеської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 28 березня противник завдав ракетного-авіаційного удару по Україні із застосуванням трьох крилатих ракет Х-22 та протирадіолокаційної ракети Х-31П (з акваторії Чорного моря), зенітної керованої ракети С-300 (Донеччина) та 28 ударних БПЛА типу Shahed-136/131 (район пусків Курська область – РФ, мис Чауда – окупований Крим).
Вночі про вибухи у соцмережах повідомляли у Харкові, Запоріжжі та Дніпропетровщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ISW: Росія, ймовірно, використає напад на «Крокус Сіті» для більшої підтримки війни проти України
Після нападу на «Крокус Сіті Холл» російські офіційні особи прив’язують США та Захід до ширшого набору «терористичних» атак, що, ймовірно, посилить риторику щодо ймовірних загроз Заходу та України задля більшої внутрішньої підтримки війни проти України. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Слідчий комітет і Генпрокуратура Росії 27 березня заявили, що розглянуть звернення Держдуми РФ щодо розслідування американського та західного фінансування та організації терактів проти Росії. Аналітики зауважують, що у звернені прямо не згадують напад на «Крокус Сіті Хол», але офіційні особи Кремля раніше прив’язували Україну та Захід до нападу без офіційних звинувачень – Кремль може утриматися від офіційних звинувачень, оскільки всі наявні докази продовжують показувати, що угруповання «Ісламська держава» дуже ймовірно відповідальне за напад.
У ISW нагадують, що російська влада регулярно описує українські удари по військових цілях в окупованій Україні та Росії як тероризм і постійно стверджує, що Захід допомагає організовувати ці удари.
«Кремль, ймовірно, прагне схопитися за ширші соціальні страхи та гнів Росії після нападу на «Крокус Сіті Хол», зображуючи Україну, США та Захід як безпосередню терористичну загрозу. Кремль, ймовірно, сподівається, що уявлення про причетність України та Заходу до атаки посилить внутрішню підтримку війни в Україні, а російські чиновники, ймовірно, посилатимуться на ширший погляд на те, що вони вважають тероризмом, щоб ще більше виставити українців за терористів і Захід як спонсор тероризму», – йдеться у звіті.
В Інституті вивчення війни припускають, що Кремль все ще може офіційно звинуватити Україну в атаці на «Крокус Сіті», якщо він вважатиме, що цих інших інформаційних зусиль недостатньо, щоб викликати внутрішню реакцію, якої, ймовірно, прагне.
26 березня директор ФСБ Росії Олександр Бортников заявив, що до теракту можуть бути причетні не лише Україна, а й Великобританія та США. У Держдепі заявили, що ці коментарі російських офіційних осіб, включно з президентом Путіним, «є лише пропагандою для виправдання їхньої агресії проти України».
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі стали стріляти з автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок нападу загинули 143 людини.
Слідчий комітет (СК) Росії порушив кримінальне провадження за статтею про теракт. Російські ЗМІ повідомляли, що після теракту нападникам вдалося втекти на автомобілі.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол». Загалом повідомлялося про затримання 12 підозрюваних, чотирьох звинувачують у тому, що вони безпосередньо брали участь у нападі.
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні».
У Міністерстві закордонних справ «категорично» відкинули звинувачення від російських офіційних осіб у начебто «причетності» України.
Про причетність до нападу на «Крокус Сіті» заявляло радикальне угруповання «Ісламська держава».
«Росії поср*ти на тих, хто загинув. Поср*ти на вас, хто у полоні», – це перші слова, які після кількамісячної розлуки сказала громадянка РФ Ірина Криніна своєму коханому – Євгенію Ковткову, російському солдатові, який перебуває в Україні у таборі для військовополонених окупантів.
Щоб його знайти і внести у списки на обмін, Криніна оббивала пороги різноманітних російських чиновників та можновладців, а ті або відмовчувалися або «посилали прямим текстом».
Зневірившись у рідній країні, Ірина Криніна звернулася вже у чат-бот українського проєкту «Хочу жить», і згодом стала першою і поки єдиною громадянкою РФ, яка приїхала на побачення зі своїм партнером-військовополоненим.
- За яких умов погодилася на співпрацю з українськими спецслужбами?
- Чому певна, що у Росії навіть «противники вторгнення» врешті опиняться на фронті як окупанти? Та що закликає робити російські сім'ї, щоб зупинити війну?
- Чому вже військовополонені російські солдати, на думку Ірини Криніної, знову йдуть воювати проти ЗСУ?
- Та чи ходила вона сама на протести проти політики Володимира Путіна, коли жила у Росії?
Війська РФ вночі атакували Запоріжжя «шахедами», постраждали двоє людей – влада
Російські війська вночі завдали ударів безпілотниками по Запоріжжю, є постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог завдав ударів безпілотниками по приватних цивільних будинках Запоріжжя. Є постраждалі», – написав він у телеграмі.
Інформацію щодо кількості постраждалих та руйнування уточнюємо.
Секретар Запорізької міськради Анатолій Куртєв повідомив, що внаслідок атаки пошкоджені будинки у трьох районах міста. Станом на 6:00 ранку відомо, що 5 будинків напівзруйновані і ще понад 40 пошкоджені.
За його даними, двоє людей зазнали легких ушкоджень, їм надали первинну медичну допомогу.
У Запоріжжі досі триває ліквідація російської ракетної атаки, яка сталася 22 березня. Напередодні в ефірі Радіо Свобода заступниця міністра міністра енергетики України Світлана Гринчук заявила, що на Дніпровській гідроелектростанції продовжують розбирати завали. Також, за інформацією голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, внаслідок тієї атаки загинули троє людей, серед них – дівчинка восьми років. 29 людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повітряні сили попереджають про «шахеди» на Дніпропетровщині та Запоріжжі
Групи російських дронів-камікадзе спостерігаються в Дніпропетровській та Запорізькій областях, попереджають Повітряні сили.
«Наразі декілька груп ударних БпЛА спостерігаються в Дніпропетровській та Запорізькій областях», – йдется в повідомленні.
Раніше військові застерігали про рух безпілотників курсом на Дніпро та Запоріжжя.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про вибухи в обласному центрі.
Крім того, російські війська атакували Харків, повідомив мер міста Ігор Терехов:
«Під ударом опинився Київський район міста. Зазнав руйнувань ресторан, а в сусідньому будинку вибито шибки. За попередньою інформацією, жертв та постраждалих немає».
Командування Повітряних сил повідомляло про ударні безпілотники в межах Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Двоє людей підірвалися на російській міні на Херсонщині, один із них загинув – ОВА
Двоє чоловіків підірвалися на російській міні у селі Червоний Маяк, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 27 березня.
«Внаслідок детонації 38-річний чоловік отримав важкі поранення: мінно-вибухову травму, травматичну ампутацію ніг. Потерпілого доставили до лікарні. Нині медики борються за його життя», – повідомив голова області.
Прокудін додав, що другий чоловік загинув на місці.
Він також закликав мешканців області бути обачними й не відвідувати місця, не перевірені вибухотехніками.
19 березня Прокудін повідомив, що на Херсонщині через розрив російського снаряда загинув пастух.
Голова Херсонської ОВА 12 березня припустив, що на розмінування правобережжя області знадобиться два роки.
Буданов стверджує, що Росія знала про підготовку нападу в Підмосков’ї «мінімум з 15 лютого»
Російська влада знала про підготовку нападу на концертну залу «Крокус Хол Сіті» під Москвою ще в лютому – про це заявив очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов 27 березня, передає пресслужба ГУР.
«Як мінімум, 15 лютого 2024 року РФ знала про підготовку. Я вам більше скажу, ця інформація пройшла через розвідуправління угруповання в Сирії. От звідти вона пішла на Москву. І нехай не розповідають казки, що це дивним чином все матеріалізувалось нізвідки», – заявив Буданов на Третьому міжнародному форумі зі стратегічних комунікацій.
Зокрема, стверджує він, Кремлю було відомо, через які дві країни бойові групи переміщувалися на російську територію. Говорячи про причини, чому атака сталася, Буданов припустив, що варіантів може бути кілька:
«Перше – це, як у них прийнято, боротьба «веж», аби зараз зняти кілька високопосадовців. Інший варіант – вони насправді недооцінили масштабів того, що станеться. Думали, що це буде більш локально, і хотіли звинуватити в усьому Україну».
Голова розвідки вказав на те, російська влада тричі змінювала версії подій у «Крокус Холі», наполягаючи на причетності України.
«З’явились пояснення Патрушева і Бортнікова, який там звинуватив мене особисто і що це все взагалі зробила Україна. Це є нісенітницею. До речі, якщо ми торкнулись цього болючого питання, хоч це й ворог, але я не схвалюю в принципі терористичні акти проти цивільних людей», – додав Буданов.
Напад на концертну залу стався увечері 22 березня. У будівлі перебувало понад 6000 людей. Група озброєних осіб відкрила вогонь по відвідувачах із автоматичної зброї. Будівля була підпалена. За даними на 27 березня, загинули 143 людини.
За числом жертв напад на «Крокус Сіті Хол» є одним із найбільших терактів в історії Росії, більше жертв було лише при нападі на школу в Беслані у 2004 році.
Про свою причетність до нападу заявило радикальне угруповання «Ісламська держава». Повідомлялося про затримання 12 підозрюваних, чотирьох звинувачують у тому, що вони безпосередньо брали участь у нападі. Президент Росії Володимир Путін заявив, що до нападу нібито причетна Україна.
Жодних доказів цьому не наводиться. Агентство Bloomberg повідомило, що в оточенні російського президента в цю версію не вірять. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін намагається перекласти на Київ свою відповідальність за те, що сталося. Країни Заходу застерегли Росію від цього.
Російська влада заявляє про «збиття» 16 повітряних цілей над Бєлгородською областю
Над Бєлгородом та Бєлгородською областю у Росії працювала система протиповітряної оборони, заявив губернатор області В’ячеслав Гладков увечері 27 березня.
«Збито 16 повітряних цілей на підльоті до міста. За попередньою інформацією, постраждалих немає», – написав він у своєму телеграмі.
Гладков заявив, що в місті «внаслідок повітряної атаки з боку ЗСУ» нібито вибиті вікна в 26 квартирах, пошкоджені медичні, освітні заклади та автомобілі. Також губернатор заявив про пошкодження в Бєлгородському районі.
Міністерство оборони Росії також заявило про нібито спробу атаки «із застосуванням реактивної системи залпового вогню RM-70 «Вампір» та збиття 16 «реактивних снарядів» над Бєлгородською областю.
Місцеві телеграм-канали Бєлгорода публікували повідомлення про ракетну атаку та фото й відео пошкоджень у місті після 19 години 27 березня.
Раніше 27 березня місцеві соцмережі заявляли про нібито удар по будівлі Управління МВС у Бєлгородській області.
Українська сторона ці заяви не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Через російський обстріл Харківщини загинула 12-річна дитина – Офіс генрокурора
Російські війська увечері 27 березня обстріляли селище Борова на Харківщині, повідомив Офіс генерального прокурора.
«27 березня близько 21:20 російські військові обстріляли селище Борова Ізюмського району. Загинув 12-річний хлопчик», – йдеться в повідомленні.
Обстріл також пошкодив житлові будинки та дитячий садок у селищі. Точний тип використаного озброєння встановлюють.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Раніше 27 березня російська армія обстріляла Харків. Один чоловік загинув, 19 людей постраждали, в тому числі троє дітей, які зазнали травм середньої тяжкості.
За даними ювенальних прокурорів на 15 березня, офіційно було відомо про 535 дітей, загиблих в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, понад 1 257 дітей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Служба безпеки України заочно повідомила про підозру заступнику міністра транспорту Росії Олександру Пошиваю в сприянні перекиданню російських військ на фронт через морський порт окупованого Бердянська. Про це повідомляє пресслужба відомства 27 березня.
Окрім Пошивая, фігурантами у справі про пособництво у веденні агресивної війни, скоєному за попередньою змовою групою осіб, є керівник федерального агентства морського та річкового транспорту РФ Захарій Джіоєв та голова федеральної установи «Адміністрація морських портів Азовського моря» Сергій Сафонічов.
Після того, як у лютому 2022 року російські війська окупували Бердянськ, Пошивай, Джіоєв і Сафонічев, за версією слідства, організували використання місцевого морського торговельного порту для потреб Міноборони РФ.
Читайте також: Нова залізниця РФ на окупованих територіях: у розвідці Британії розповіли про мету її створення і вразливість
«Фігуранти задіяли цивільні судна морпорту для перекидання російських військ до тимчасово окупованих регіонів півдня України. Це стало особливо актуальним для кремля після вибуху на «Керченському мосту», коли було порушено логістичні шляхи загарбників та їхнє забезпечення через тимчасово окупований півострів», – йдеться в повідомленні СБУ.
Також, додають у Службі, фігуранти організували зведення на території Бердянського морпорту та його акваторії російських фортифікаційних споруд і загороджень.
Росія почала використовувати захоплений порт Бердянська як логістичний хаб для постачання свого військового угруповання, яке знаходиться у Херсонській та Запорізькій областях, у березні 2022 року. Для цього з порту вивели усі комерційні судна.
Тоді ж Військово-морські сили України почали обстрілювати Бердянський порт. При одному з ударів було потоплено великий десантний корабель Чорноморського флоту РФ «Орськ», пошкоджено ще два кораблі та знищено резервуар на 3 000 тонн палива, а пожежа перекинулася на склад боєприпасів.
Блінкен та Столтенберґ «обговорили підтримку НАТО України» – Держдепартамент США
Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен провів розмову із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, повідомила пресслужба Держдепартаменту 27 березня.
«Держсекретар Блінкен і генеральний секретар Столтенберг обговорили підготовку до майбутньої зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, зокрема, механізми посилення політичної та практичної підтримки НАТО для України», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Bloomberg: заяви Макрона щодо можливості відправки військ в Україну розлютили чиновників CША
Крім того, розмова стосувалася пріоритетів НАТО для саміту у Вашингтоні, який «відзначатиме 75-ту річницю Альянсу».
Раніше міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем заявив, що НАТО робить недостатньо для підтримки України, а Захід повинен прагнути створити більше «стратегічних труднощів» для Росії.
20 березня спікер Палати представників США Майк Джонсон заявляв, що до пакета допомоги Україні та партнерам перейдуть вже найближчим часом. Однак після 22 березня у засіданнях Палати представників почалася двотижнева перерва, тож до законопроєкту про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та іншим партнерам США законодавці, найімовірніше, перейдуть після 8 квітня.
Росія вдарила по Харкову новим типом боєприпасу – Синєгубов
У Харкові триває усунення наслідків російського удару, повідомив в ефірі телемарафону голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов увечері 27 березня.
«Це був керований снаряд. Це новий тип боєприпасу, якого Харківщина до цього моменту не знала», – сказав він.
За даними Синєгубова, із 19 постраждалих 13 людей були госпіталізовані. Троє дітей зазнали травм середньої тяжкості, їм надали допомогу й виписали. Важких поранених немає. Голова області додав, що всім жителям пошкоджених будинків запропонували відселення.
«Далі будемо працювати над тим, щоб усунути наслідки удару. Хоча снаряд за своєю руйнівною силою не порівнюється із тією самою С-300, однак руйнування після влучання досить серйозні», – розповів Синєгубов.
Читайте також: «Терор набуває особливої підлості» – Зеленський про удар по Харкову
За повідомленням Офісу генпрокурора, атака пошкодила низку багатоповерхівок, медичні установи, автомобілі, школу, дитячий садок та інші обʼєкти інфраструктури. Також, за попередніми даними правоохоронців, російська армія застосувала два снаряди УМПБ Д-30 – уніфіковані міжвидові плануючі боєприпаси калібру 30 сантиметрів.
«Це перший випадок, коли збройні сили РФ вдарили таким видом боєприпасу по місту. Боєприпаси випустили з літака», – повідомила прокуратура.
Внаслідок російського удару по Харкову 27 березня загинув один житель міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Латвія висилає російського дипломата за «провокаційну комунікацію» посольства РФ
Міністерство закордонних справ Латвії оголосило персоною нон-грата дипломата російського посольства в Ризі. Він має залишити країну до 10 квітня.
Тимчасового повіреного у справах Росії в Латвії Олега Зикова викликали в середу до латвійського МЗС. Як заявили в дипломатичному відомстві країни, латвійська сторона висловила Зикову «категоричний протест щодо неприйнятної та провокаційної публічної комунікації, що проводиться посольством Росії».
У міністерстві стиль заяв посольства назвали «спрямованим на дискредитацію інститутів державної влади Латвії та розпалювання ненависті в латвійському суспільстві» і визнали таким, що суперечить Віденській конвенції про дипломатичні зносини від 1961 року.
Читайте також: Естонія висилає ще одного російського дипломата через «гібридні операції проти безпеки» країни
Останні повідомлення на сайті посольства в Ризі містили жорсткі висловлювання щодо латвійської влади та їхньої політики. Наприклад, у повідомленні, присвяченому реакції на напад 22 березня на «Крокус Сіті Хол» у Підмосков’ї стверджується, що «в Ризі добре усвідомлюють, хто стоїть за цією кривавою розправою, та схвалюють терор щодо мирного населення нашої країни».
У новині про поліцейські перевірки документів у латвійських росіян, які прийшли проголосувати на президентських виборах 17 березня, посольство назвало ці заходи «витонченою формою знущання», додавши, що «рівень цинізму і нелюдяності ініціаторів подібних практик зашкалює».
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що російське відомство відповість на рішення Латвії щодо висилки дипломата.
Співробітники ФСБ Росії затримали в окупованій частині Херсонської області чоловіка за підозрою в участі в «кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана» – про це повідомляють російські медіа з посиланням на повідомлення ФСБ, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За твердженням російських силовиків, затриманий – мешканець селища Рикове 1958 року народження. Він нібито з грудня 2015 року «брав активну участь у діяльності батальйону, здійснюючи обов’язки, пов’язані з доставкою учасників формування та продуктів харчування на місце дислокації, а також агітував за відчуження Криму від Росії насильницьким шляхом».
Читайте також: Викрадений офіцер запасу ВМС України Кисельов сидить один у камері «Владимирського централу» – родичі
Крім того, російські силовики стверджують, що чоловік брав активну участь в організації блокади Криму.
У Криму зафіксовано десятки випадків переслідування громадян за нібито участь у «кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджіхана». Багато затриманих отримали реальні терміни і вже відбувають покарання у російських в’язницях.
ФСБ Росії внесла «кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана» до списку «терористичних організацій» у 2022 році.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини в листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
На війні за Україну загинув москвич Дані Акель, якого судили за підтримку Навального
На війні за Україну загинув громадянин Росії Дані Акель, раніше засуджений у так званій «санітарній справі» – за участь у мітингу на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального в Москві в січні 2021 року. Він воював у складі легіону «Свобода Росії», який складається переважно з російських громадян. Саме легіон повідомив про загибель Акеля, не навівши подробиць щодо обставин. На повідомлення звернула увагу «Медіазона».
Акелю було 26 років. Про те, що в Україні він вступив до лав добровольчого формування, раніше писало видання «Агентство». 2023 року він фігурував в одному з відеороликів, на якому бійці легіону ведуть бій у Шебекінському районі Бєлгородської області РФ.
Згодом сам Акель розповів журналу «Спектр», що взимку 2022 року втік через Псковську область до Естонії, здався прикордонникам і через чотири місяці отримав статус біженця. Після цього він вступив до легіону «Свобода Росії», в складі якого брав участь у вилазках до Бєлгородської області. Як зазначає «Медіазона», Акель із позивним «Апостол» був серед учасників відеорепортажу британської газети Times, який вийшов у лютому 2024 року.
Співробітники ФСБ Росії затримали в окупованій частині Херсонської області чоловіка за підозрою в участі в «кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана» – про це повідомляють російські медіа з посиланням на повідомлення ФСБ, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За твердженням російських силовиків, затриманий – мешканець селища Рикове 1958 року народження. Він нібито з грудня 2015 року «брав активну участь у діяльності батальйону, здійснюючи обов’язки, пов’язані з доставкою учасників формування та продуктів харчування на місце дислокації, а також агітував за відчуження Криму від Росії насильницьким шляхом».
Читайте також: Викрадений офіцер запасу ВМС України Кисельов сидить один у камері «Владимирського централу» – родичі
Крім того, російські силовики стверджують, що чоловік брав активну участь в організації блокади Криму.
У Криму зафіксовано десятки випадків переслідування громадян за нібито участь у «кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджіхана». Багато затриманих отримали реальні терміни і вже відбувають покарання у російських в’язницях.
ФСБ Росії внесла «кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана» до списку «терористичних організацій» у 2022 році.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини в листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
На війні за Україну загинув москвич Дані Акель, якого судили за підтримку Навального
На війні за Україну загинув громадянин Росії Дані Акель, раніше засуджений у так званій «санітарній справі» – за участь у мітингу на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального в Москві в січні 2021 року. Він воював у складі легіону «Свобода Росії», який складається переважно з російських громадян. Саме легіон повідомив про загибель Акеля, не навівши подробиць щодо обставин. На повідомлення звернула увагу «Медіазона».
Акелю було 26 років. Про те, що в Україні він вступив до лав добровольчого формування, раніше писало видання «Агентство». 2023 року він фігурував в одному з відеороликів, на якому бійці легіону ведуть бій у Шебекінському районі Бєлгородської області РФ.
Згодом сам Акель розповів журналу «Спектр», що взимку 2022 року втік через Псковську область до Естонії, здався прикордонникам і через чотири місяці отримав статус біженця. Після цього він вступив до легіону «Свобода Росії», в складі якого брав участь у вилазках до Бєлгородської області. Як зазначає «Медіазона», Акель із позивним «Апостол» був серед учасників відеорепортажу британської газети Times, який вийшов у лютому 2024 року.
Легіон «Свобода Росії» повідомив про прорив кордону РФ
Раніше Акель жив у Москві, був випускником філософського факультету Російського державного гуманітарного університету. 23 січня 2021 року його затримали на неузгодженій акції на підтримку Навального. Проти нього порушили кримінальну справу за звинуваченням у порушенні так званого режиму самоізоляції, запровадженого у звʼязку з пандемією коронавірусної інфекції. Це стало приводом для порушення справ проти найближчих соратників Навального – за звинуваченням у підбурюванні до порушення санітарних обмежень. Повідомлялося, що Акель визнав провину і суд засудив його до штрафу 100 тисяч рублів.
12 березня легіон «Свобода Росії» та добровольчі формування заявили про наступ на Бєлгородську та Курську області. На українсько-російському кордоні спалахнули бої. Російська влада заявляла про велику кількість убитих з українського боку, а президент Росії Володимир Путін виступив із погрозами смерті російським громадянам, які воюють за Україну. Чи загинув Акель під час березневих боїв, невідомо.
Російські війська тричі атакували позиції ЗСУ біля Старомайорського та Роботиного
Російська армія протягом доби завдала сім ракетних і 60 авіаційних ударів, а також завдала 73 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях і цивільних об’єктах протягом дня, повідомив Генеральний штаб Збройних сил увечері 27 березня. За добу на фронті зафіксували 49 бойових зіткнень.
На північних напрямках обстановка протягом дня суттєво не змінювалася. На Куп’янському та Херсонському напрямках командування наступальних дій армії РФ не фіксувало.
На Лиманському напрямку українські підрозділи відбили дві спроби російських загарбників прорвати оборону поблизу Тернів. Чотири російських атаки відбито поблизу Іванівського та Андріївки на Бахмутському напрямку, це дев’ять – у районі Бердиів, Семенівки та Невельського на Авдіївському.