В ексклюзивному інтерв'ю телеканалу «Настоящее время» (створеному Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон поділився своїми прогнозами щодо того:
- що може чекати на Україну, якщо Дональд Трамп знову очолить Білий дім?
- чи вийдуть тоді США з НАТО?
- яке майбутнє може чекати на Росію?
Також Болтон висловив свою думку про те, якою б мала бути реакція США на атаку Ірану по Ізраїлю.
А Ізраїль – дуже маленька країна. Пів дюжини ядерних боєголовок – і Ізраїлю вже не буде. Тому я думаю, що Ізраїль має право, і в його довгострокових інтересах, і, відверто кажучи, в довгострокових інтересах всього світу, розглянути питання про ліквідацію ядерної програми Ірану.
Краще зробити це зараз, до того, як цю зброю використали. Вони загрожують своїм сусідам, вони загрожують всьому світу.
Ізраїль в Ірані називають «маленьким сатаною», а США – «великим сатаною». Я бачу у цьому прямий зв'язок. І, чесно кажучи, якби Ізраїль вирішив зробити своєю метою іранську ядерну програму, Сполученим Штатам варто його підтримати.
– Але союзники Ізраїлю практично одностайно закликають до того, щоб не допускати подальшої ескалації у регіоні. Чи впевнені ви, що ті дії, до яких ви закликаєте, не призведуть до початку третьої світової війни?
– Я думаю, що це дуже малоймовірно. Я думаю, що велика війна, про небезпеку початку якої Байден та інші говорять у своїх виступах, розпочалася 7 жовтня 2023 року (відбувся обстріл Ізраїлю зі Смуги Гази, а бойовики «Хамасу» вдерлися на територію Ізраїлю, убили цивільних і захопили заручників – ред.)
Адміністрація Білого дому відмовляється дивитись на регіон стратегічно. Протистояння Ізраїлю та «Хамас» (палестинське угруповання, визнане терористичним у США та ЄС – ред.) у Газі та спроби хуситів порушити міжнародне судноплавство у Суецькому каналі та Червоному морі – це не окремі епізоди. Це справа рук Ірану...
Після ракетного удару РФ по Чернігову міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що закликатиме партнерів України надати додаткові засоби протиповітряної оборони.
«Ці невинні люди не були б вбиті чи поранені, якби Україна мала достатні можливості протиповітряної оборони. Три дні тому на Близькому Сході ми побачили, як виглядає надійний захист людських життів від ракет», – написав він у соцмережі Х.
Міністр зауважив, що партнери України мають необхідні засоби, щоб допомогти рятувати життя українців з таким же рівнем ефективності.
«Ми вдячні Німеччині за те, що вона вже прийняла важливе рішення про надання Україні додаткової батареї Patriot. Я закликатиму інших партнерів наслідувати цей приклад під час моїх зустрічей з союзниками по G7 в Італії цього тижня», – додав він.
У Самарі знищено російський гелікоптер Мі-8 – ГУР
У середу, 17 квітня, на аеродромі «Кряж», який розташованій у російській Самарі, знищено радянський багатоцільовий вертоліт Мі-8, йдеться у повідомленні Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України.
Як відзначає розвідка, «терористи використовували гелікоптер у війні проти нашої країни». Відомо, що «ворог перевозив у ньому зброю та особовий склад».
Вартість Мі-8 коливається від 10 до 15 млн доларів.
Вʼязні, завербовані Міноборони РФ, гинуть швидше, ніж було у ПВК «Вагнер» – Бі-Бі-Сі
Вʼязні, завербовані російським міністерством оборони на війну проти України, гинуть у середньому на місяць раніше, ніж під час вербування, яке свого часу здійснювало угруповання ПВК «Вагнер», ідеться у розслідуванні російської служби Бі-Бі-Сі.
«Вагнерівці» вербували увʼязнених з червня 2022 року до січня 2023 року, надалі ці повноваження отримало міністерство.
Умови вербування до ПВК «Вагнер» передбачали два тижні навчання і згодом ще пʼять з половиною місяців на передовий в обмін на свободу та зняття судимості.
З вересня 2023 року засуджений, який їде на війну з колонії, отримує всі пільги, як у військовослужбовців-контрактників, та умовне звільнення. Натомість контракт увʼязнених із армією тепер став фактично безстроковим — до кінця бойових дій, як і в мобілізованих осіб.
Журналісти відібрали 1040 некрологів із понад девʼяти тисяч повідомлень про загибель вʼязнів на фронті. 540 загиблих служили у ПВК «Вагнер», 500 – у підрозділах «Шторм» міністерства оборони РФ.
Білорусь: як «русский мир» в умовах державної двомовності знищує національну мову
Жити на своїй землі і відчувати дискримінацію через те, що розмовляєш своєю мовою. Така ситуація зараз є у Білорусі, стверджує Аліна Нагорная – правозахисниця, яка багато років просуває білоруську мову в публічному просторі.
Аліна продовжила свою діяльність і в умовах політичних репресій, які розпочалися 2020-го року після придушення масових акцій протесту людей, які не визнавали результати виборів, переможцем яких вкотре оголосили Олександра Лукашенка.
У той час Аліна видала книгу «Мова 404», в якій зібрані історії людей, які зіштовхнулися із дискримінацією за те, що розмовляють білоруською мовою у Білорусі.
За її словами, перше видання вона підготувала просто «на колінках»:
«Ми з сім’єю були вимушені переїжджати з місця на місце, ховатися. Білоруській владі не подобалося, що я займаюсь захистом мовних прав.Наприклад, як додати білоруську мову у транспортні квитки».
Приклад Білорусі яскраво показує небезпеку «русского мира» для існування національної мови.
На початку проголошення незалежності в 1990 році Білорусь мала одну державну мову – білоруську.
Російська мова отримала статус державної за результатами референдуму 1995 року, який ініціював президент Білорусі Олександр Лукашенко.На референдум були винесені чотири питання: про надання російській мові рівноправного статусу з білоруською, про затвердження червоно-зеленого прапора та радянського герба замість біло-червоно-білого прапора і герба «Пагоня», про економічну інтеграцію Білорусі з російською федерацією, про внесення змін до Конституції, що дозволяють припинити повноваження парламенту (Вярхоўнага Савета) у випадках систематичного або грубого порушення Конституції.
Парламент не схвалив ініціативу Лукашенка. У відповідь президент пригрозив розпустити парламент і провести референдум.
На знак протесту депутати партії БНФ оголосили голодування в залі засідання. Силовики їх розігнали, а референдум у Білорусі таки було проведено. Хоча згідно із законом, референдум не можна було проводити протягом останніх 6 місяців роботи білоруського парламенту.
ОБСЄ визнала референдум 1995 року незаконним.
Військовий аеродром у Джанкої є «законною ціллю» – Гуменюк
Військовий аеродром у місті Джанкой в окупованому Криму є «законною ціллю» для України. Так вибухи на цьому об’єкті у середу, 17 квітня, прокоментувала начальниця Об'єднаного пресцентру сил оборони півдня Наталія Гуменюк. Про це вона сказала в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»)
«Взагалі зрозуміло, що це військовий аеродром, тобто законна ціль, відповідний об’єкт, на якому базувалася в тому числі армійська авіація. Крім того, ми знаємо, що під час свого розташування на Кримському півострові, використовуючи його як потужний мілітаріхаб, росіяни дуже часто змінювали місця дислокації різних підрозділів і переміщували їх для того, щоб відвести від ймовірного ураження. Але не всі маневри були вдалими», – сказала Гуменюк.
Що саме могло бути уражено на аеродромі у Джанкої, начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони півдня не зазначила. Каже, «треба дочекатися офіційної інформації від Генерального штабу».
Мобілізаційний закон набере чинності 17 травня – «Голос України» оприлюднив текст
Офіційне видання Верховної Ради «Голос України» 17 квітня опублікувало закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.
Виходячи з пункту 1 перехідних положень документа, закон №3633-IX набере чинності 18 травня – через місяць після дня, наступного за його публікацією.
Президент України Володимир Зеленський 16 квітня підписав цей закон.
Польські протестувальники відновлюють блокування руху вантажного транспорту через пункт пропуску «Корчова - Краківець», йдеться у повідомленні Державної митної служби України.
За інформацією польської сторони, ймовірно планується блокування вантажів на вʼїзд в Україну у період з 09:00 год. 18.04.2024 по 09:00 год. 20.04.2024 року перед пунктом пропуску «Корчова - Краківець». Пропускна здатність складатиме 1 автомобіль у годину. Повідомляється, що це не стосуватиметься гуманітарних і військових вантажів», – кажуть у відомстві.
Удар по Чернігову. Кількість жертв зростає: що відомо (доповнюється)
Вранці 17 квітня російська армія завдала ракетного удару по центральній частині Чернігова. Міська влада повідомила про загиблих і велику кількість поранених, а також про гостру необхідність у донорській крові. Радіо Свобода збирає інформацію про цей – черговий воєнний злочин Росії проти цівільного населення України – по мірі того, як представники влади та екстренні служби повідомляють про хід рятувальної операції.
О 09:25 ранку очільник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус повідомив у своєму Telegram: «ворог завдав три ракетних удари майже по центру міста».
За його інформацією, по середмістю Чернігова російська армія завдала три ракетні удари ракетами «Іскандер».
Станом на 13:30 кількість загиблих внаслідок ракетного удару РФ по Чернігову зросла до 14 людей, повідомляє у телеграмі Національна поліція України.
Також відомо про травмовано 61 людину, серед них є троє дітей.
У поліції додають, що триває пошуково-рятувальна операція на місці удару, є інформація про шістьох зниклих безвісти.
ОВА: сили РФ атакували село на Херсонщині, постраждав чоловік
Зранку 17 квітня сили РФ атакували з безпілотника село Зміївка на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«У Зміївці через атаку російського безпілотника постраждав місцевий житель», – кажуть у пресслужбі ОВА.
За даними місцевої влади, зранку внаслідок скидання вибухівки з дрона 29-річний чоловік отримав поранення руки.
«Потерпілого доставили у лікарню, де йому надали медичну допомогу. Надалі він лікуватиметься амбулаторно», – підсумували в ОВА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Данія виділила майже 300 млн євро на допомогу України
Уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
Також відомо, що гроші виділені на створення «значного» морського потенціалу, безпілотників і виробництво ракетних компонентів.
«У березні я відвідав низку українських підприємств оборонної промисловості в Києві, і стало зрозуміло, що існує великий потенціал для майбутньої співпраці, здатної забезпечити Україну затребуваним обладнанням, яке допоможе змінити ситуацію на полі бою», – заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
«Що не окупують, то знищать»: загрози для півдня через імовірний наступ Росії
Росія наприкінці весни або влітку 2024 року може піти у наступ відразу на чотирьох напрямках – у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях, нещодавно повідомило британське видання Financial Times із посиланням на українських та західних посадовців.
Те, що окупанти планують новий наступ в інтерв'ю німецькому виданню Das Erste підтвердив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його словами, ЗСУ добре до цього підготуються, але без допомоги Україні буде «катастрофічно важко». Президент Володимир Зеленський також днями заявив, що без військової підтримки США Україна не має шансів перемогти у війні з Росією.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з експертами проаналізував шанси РФ наступати одразу на чотирьох напрямках фронту, які це несе загрози для Херсонської і Запорізької області, а також дізнався як живуть прифронтові міста і села півдня під постійними обстрілами російських військ.
За добу РФ втратила понад 700 військових і 18 бронемашин – нові дані Генштабу ЗСУ
Російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 456 050 своїх військових, зокрема 710 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 17 квітня навів український Генштаб.
Щодо втраченої РФ техніки, то в Генштабі назвали такі дані:
- танків – 7193 (+4)
- бойових броньованих машин – 13 827 (+18)
- артилерійських систем – 11 624 (+15)
- РСЗВ – 1046
- засобів ППО – 760 (+1)
- літаків – 347
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9279 (+2)
- крилатих ракет – 2093 (+1)
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 15 587 (+24)
- спеціальної техніки – 1910 (+2)
На фронті відбулося 68 бойових зіткнень за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 68 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ зранку 17 квітня. За цими даними, найбільше атак сили РФ здійснили на Новопавлівському (20 разів) та Бахмутському (19) напрямках, також українські військові відбили атаки на Авдіївському, Лиманському, Оріхівському та Херсонському напрямках.
«Ворог завдав два ракетних та 64 авіаційних удари, здійснив 75 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу, минулої доби українська авіація завдала ударів по шести районах зосередження особового складу та двох пунктах управління, а підрозділи ракетних військ уразили один район зосередження особового складу противника.
У Румунії розслідують проліт дронів над обʼєктом, де НАТО будує найбільшу базу в Європі
У Румунії розпочалося розслідування обставин прольоту невідомих безпілотників над військовою авіабазою в ніч із 15 на 16 квітня, повідомляє румунська служба Радіо Свобода.
За даними Військово-повітряних сил Румунії, персонал 57-о авіабази імені Михаїла Когелничану, розташованої неподалік міста Констанца, повідомив про проліт трьох безпілотників у проміжку між 22:30 та 00:30. Вони «були невеликими, найімовірніше, комерційного типу і літали на низьких швидкостях і на невеликій висоті».
Речник міністерства оборони Румунії Константин Спіну вказав, що дрони заглушили за допомогою електроніки, щоб вони не становили небезпеки для військового об’єкта.
У зв'язку з інцидентом командування авіабази звернулося до Військової прокуратури, а військова частина ініціювала службову перевірку.
З окупованого Криму повідомляють про вибухи та пожежу на військовому аеродромі у Джанкої
Серія вибухів пролунала впродовж ночі 17 квітня в районі військового аеродрому в місті Джанкої на півночі окупованого Криму, повідомляє телеграм-канал «Астра» з посиланням на повідомлення місцевих жителів.
На обʼєкті спалахнула пожежа, подробиць про те, чи знищена якась техніка, наразі немає.
Фіала: Чехія і партнери зобов’язалися надати кошти для купівлі 500 тисяч снарядів для України
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив 16 квітня, що 20 країн, які приєдналися до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських снарядів для Сил оборони України, пообіцяли надати кошти для придбання 500 тисяч боєприпасів.
«Я радий, що на даний момент близько 20 країн вже приєдналися до нашої ініціативи – від Канади, Німеччини і [від] Нідерландів до Польщі, – сказав Фіала під час виступу у Вашингтоні. – Завдяки їм ми можемо забезпечити близько 500 тисяч артилерійських боєприпасів. Ми віримо, що згодом буде більше поставок».
Виступаючи в аналітичному центрі Hudson Institute, Фіала сказав, що немає жодних причин, чому 20 країн-донорів протягом наступних 12 місяців не зможуть допомогти надати ще мільйон снарядів.
Лідери кількох комітетів Палати представників США схвалили план Джонсона щодо допомоги
Лідери чотирьох комітетів й одного підкомітету Палати представників США, представники республіканців виступили із заявою 16 квітня на підтримку плану спікера Майка Джонсона ухвалити цього тижня законопроєкти, що передбачають безпекову допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню.
«Немає нічого, що було б приємнішим для наших супротивників, ніж якби Конгрес не ухвалив важливу допомогу. Спікер Джонсон підготував план, який посилить інтереси національної безпеки США в Європі, на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні», – заявили очільники груп із питань збройних сил, закордонних справ, розвідки, асигнувань і асигнувань на оборону.
«Ми не можемо гаяти час, коли справа доходить до нашої національної безпеки. Нам потрібно ухвалити цей пакет допомоги цього тижня», – йдеться в заяві.