Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, йдеться на сайті федерального уряду.
За даними відомства, до пакета допомоги увійшли БМП, боєприпаси для різних систем, у тому числі ППО, радари та інше.
Зокрема, ЗСУ передадуть:
- 2 ЗРК SKYNEX з боєкомплектом;
- неназвана кількість ракет для систем ППО IRIS-TSLM;
- боєприпаси для танків LEOPARD 2;
- майже 30 тисяч боєприпасів для зенітних танків GEPARD;
- 7 з половиною тисяч боєприпасів 155-мм калібру;
- 10 бронетранспортерів MARDER з боєприпасами та запчастинами (ЗСУ таких отримало уже загалом 100);
- мостоукладальний танк BIBER із запчастинами (раніше було передано 17);
- інженерний танк DACHS (раніше доставили 7);
- 11 плугів для розмінування (допомагають розмінувати території вже 55 німецьких одиниць такої техніки);
- 6 великовантажних напівпричепів M1070 Oshkosh.
Крім того, у пакеті є човнові мотори, світлодіодні лампи, 40-мм патрони, протитанкова зброя RGW 90, 120-мм мінометні боєприпаси, маскувальні сітки, аптечки та інше.
Раніше про надання ракет для Patriot в рамках нового пакету допомоги на 6 мільярдів доларів повідомив Міністр оборони США Ллойд Остін.
19 квітня на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони президент України Володимир Зеленський заявив, що для оборони Україні потрібно щонайменше ще сім Patriot чи подібних систем протиповітряної оборони. Раніше Зеленський зауважував – щоб закрити Україну повністю, потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожній.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ за підсумками засідання Ради Україна-НАТО заявив, що міністри оборони країн Альянсу домовилися посилити й надати Україні подальшу військову підтримку, зокрема системи протиповітряної оборони.
Число загиблих в Одесі зросло до трьох, серед поранених – колишній соратник Януковича Сергій Ківалов
До трьох зросло число загиблих унаслідок російської ракетної атаки в Одесі 29 квітня, повідомив міський голова Геннадій Труханов.
«Щойно стало відомо що у лікарні померла жінка 1983 року народження», – написав Труханов у телеграм-каналі о 20:28.
Серед щонайменше 20 поранених є і колишній народний депутат, президент Одеської юридичної академії Сергій Ківалов. За словами очевидців, Ківалова госпіталізували з пораненням ноги. Як повідомили джерела видання «Думська», він дістав осколкове поранення стегна, зараз йому проводять операцію.
У 2004 році з 19 лютого до 8 грудня очолював Центральну виборчу комісію. У період його каденції відбулися президентські вибори, відзначені масовими фальсифікаціями.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У парламентській фракції «Слуга народу» відкидають твердження про те, що заява України щодо відступу від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод пов’язана нібито з наміром уникнути проведення виборів в Україні. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив народний депутат від партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Демченко.
«Хочу сказати про те, що ми можемо оцінювати, чи дійсно є підстави для відступу щодо відповідних зобов'язань під час війни. Наприклад, право на вільні вибори. Я чув зараз декілька закидів, що саме цей відступ від вільних виборів пов'язаний з тим, щоб не проводити вибори президента чи вибори до Верховної Ради в нашій країні під час війни. На це погодитись не можна, враховуючи те, що в нас є обмеження конституційне щодо виборів в Верховну Раду і обмеження на законодавчому рівні. У нас закон про правовий режим воєнного стану передбачає таке обмеження щодо проведення місцевих та виборів президента», – сказав він в ефірі програми «Свобода.live».
Тому, за його словами, тут слід бути обережними з «оцінкою і якимось діагнозом, що це спрямовано на те, щоб уникнути того чи іншого процесу – наприклад, проведення виборів в Україні».
29 квітня була поширена інформація, що з квітня 2024 року Україна нібито призупинила захист прав власності та права на чесні вибори. У Міністерстві юстиції уточнили, що Україна у квітні 2024 року не запроваджувала нових відступів від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.
У міністерстві зазначили, що розміщена 4 квітня на сайті Ради Європи інформація є «уточненою» та «подана з урахуванням необхідності проведення періодичного перегляду здійснених відступів».
Читайте також: Заява України щодо відступу від Конвенції з прав людини не виключає такого ж захисту, який існував раніше – Демченко
В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація через повномасштабне вторгнення Росії. Під час дії запровадженого 24 лютого 2022 року режиму воєнного стану військові мають право вилучати автотранспорт і деяку техніку у підприємств усіх форм власності, органів влади та самоврядування, а також у цивільних осіб.
Питання українських виборів почали обговорювати з кінця травня минулого року. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори, попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи.
У травні 2024 року закінчується 5-річний термін повноважень президента Зеленського, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
У листопаді минулого року Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. За його словами, потрібно «визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія».
Один із загиблих у Німеччині українців був бійцем 81-ї окремої аеромобільної бригади – ЗСУ
Встановлено особу одного із військовослужбовців, які загинули у німецькому Мурнау 27 квітня, йдеться у повідомленні командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
«Встановлено особу одного із військовослужбовців, які загинули у Німеччині у місті Мурнау. Ним є наш побратим – військовослужбовець 122-го аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ ЗС України», – кажуть військові.
Відомо, що військовий у 2023-му році був поранений в боях за Білогорівку, після чого проходив лікування та реабілітацію у Німеччині.
«27 квітня десантник помер від ножових поранень. Поранень йому завдав громадянин Росії. Підозрюваного у нападі затримали німецькі правоохоронні органи. Командування приносить щирі співчуття родичам та друзям загиблого військовослужбовця», – йдеться у повідомленні.
Раніше в поліції Баварії повідомили, що в другій половині дня 27 квітня в містечку Мурнау правоохоронці затримали підозрюваного.
«Від отриманих важких травм 36-річний чоловік помер на місці, другий потерпілий (23 роки) помер у лікарні того ж вечора, попри екстрені реанімаційні заходи», – кажуть правоохоронці.
Під час розшукових заходів того ж вечора неподалік місця злочину за домашньою адресою було виявлено та затримано 57-річного підозрюваного – громадянина Росії.
Обидва українці проживали в районі Гарміш-Партенкірхен, Баварія.
Загиблі 27 квітня в німецькому місті Мурнау-ам-Штафельзее двоє громадян України, за попередніми даними, були військовослужбовцями, які проходили медичну реабілітацію в Німеччині. Про це ввечері 28 квітня повідомило Міністерство закордонних справ України.
Іван Вівсяник розповідає, що російські солдати забрали в нього паспорт громадянина України й погрожували зброєю. Тоді пенсіонер, мешканець Очеретиного, самостійно полишив окуповану частину селища на Донеччині, щоб не отримувати громадянство Росії. Чоловік вирішив пробиратися на підконтрольну українським військовим територію. Йшов поночі, під обстрілами. Із собою зміг взяти лиш найнеобхідніші речі та пенсійне посвідчення. Зараз літня людина оговтується від пережитого в одному з шелтерів Дніпра, а волонтери шукають йому безпечне місце для тривалого перебування.
Станом на 29 квітня за Очеретине, що неподалік від Авдіївки, точаться активні бої. У селищі лишаються близько 200 жителів, організована евакуація звідти неможлива.
Що пережив під час війни та на що сподівається далі – історія Івана Вівсяника в проєкті Радіо Свобода «Ти як?».
В ООН заявили, що «стурбовані» посиленням атак на енергетику та залізницю в Україні
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) 29 квітня висловила занепокоєння у зв’язку зі зростанням втрат серед цивільних осіб унаслідок посилення нападів збройних сил РФ на електроенергетичну інфраструктуру України, а також новою моделлю атак на залізницю.
З 22 березня спеціалісти з прав людини задокументували чотири хвилі атак на енергетичну інфраструктуру України, в результаті яких було уражено щонайменше 20 об’єктів, вбито шість цивільних осіб і поранено щонайменше 45. Лише минулої суботи ракетні обстріли пошкодили чотири теплоелектростанції, критично важливі для виробництва електроенергії, дві з них розташовані на заході України, за сотні кілометрів від лінії фронту.
Протягом останніх тижнів унаслідок нападів на залізничні об’єкти по всій Україні загинуло щонайменше 11 цивільних осіб, десятки були поранені в кількох областях України, включно з Дніпропетровською, Харківською, Донецькою та Черкаською областями, вказано в повідомленні.
«Ці атаки призвели до загибелі цивільного населення, а також поставили під загрозу надання базових послуг, як-от виробництва електроенергії та послуг залізничного транспорту, ще більше посилюючи ризики та шкоду, що завдається цивільному населенню України. Атаки на залізницю ставлять під загрозу ключовий вид транспорту, на який покладаються люди в Україні для особистих подорожей і перевезення товарів першої потреби, особливо з огляду на обмеження всього повітряного простору та обмеженого доступу до морських портів», – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Заява України щодо відступу від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод не виключають такого ж захисту для українців, який існував до цієї заяви. Про це в ефірі Радіо Свобода («Свобода.live») розповів народний депутат від партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Демченко.
«Відповідні заяви щодо відступу від зобов'язань не виключають такого ж захисту, який існував до цієї заяви, в наших громадян. Якщо їхні права та свободи будуть порушені, якщо вони не отримають належного захисту на території України від нацорганів, вони можуть звернутися до ЄСПЛ, який зобов'язаний розглянути всі порушення. Єдина особливість в даному випадку, що він (Європейський суд – ред.) буде додатково також розцінювати ці порушення через призму статті 15, тобто відступ нашої країни від зобов'язань», – каже Демченко.
За його словами, Європейський суд з прав людини буде розглядати звернення наступним чином.
«По-перше, саме в цей момент розгляне, чи дійсно відповідає гостроти становища відступ від зобов'язань, той, який заявила наша країна. І друге, безпосередньо цей випадок, про який заявить громадянин, чи дійсно порушення його прав було таким, що змушено і необхідно було для суспільної безпеки під час війни, в якій ми на сьогоднішній день фактично знаходимося», – каже нардеп.
Сергій Демченко наголосив, що зараз Рада Європи не оцінює належність чи достатність підстав для того, щоб Україна відступила від зобов'язань за Конвенцією, а вона буде розцінювати належність цих відступів у конкретних справах, які будуть в Європейському суді з прав людини щодо порушення Україною прав та свобод громадянина.
29 квітня була поширена інформація, що з квітня 2024 року Україна нібито призупинила захист прав власності та права на чесні вибори. У Міністерстві юстиції уточнили, що Україна у квітні 2024 року не запроваджувала нових відступів від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.
У міністерстві зазначили, що розміщена 4 квітня на сайті Ради Європи інформація є «уточненою» та «подана з урахуванням необхідності проведення періодичного перегляду здійснених відступів».
В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація через повномасштабне вторгнення Росії. Під час дії запровадженого 24 лютого 2022 року режиму воєнного стану військові мають право вилучати автотранспорт і деяку техніку у підприємств усіх форм власності, органів влади та самоврядування, а також у цивільних осіб.
Число поранених унаслідок ракетного удару по Одесі зросло до 17, двоє в тяжкому стані – ОВА
Кількість постраждалих унаслідок російської ракетної атаки зросла до 17 людей, повідомив увечері 29 квітня голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Щонайменше двоє з них у тяжкому стані. Пораненим надається вся необхідна допомога. На місці продовжують працювати екстрені служби», – написав чиновник у телеграм-каналі.
Раніше він повідомив, що двоє людей загинули внаслідок ракетного удару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Для громадян будуть нові обмеження?
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що військова допомога США вже почала надходити. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг приїхав у Київ: за його словами, союзники не виконали обіцянок і не доставили в Україну необхідні боєприпаси. Це дозволило Росії просуватися. Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про загострення на фронті. Армія РФ продовжує захоплювати села на Донеччині. Чи вдасться втримати Часів Яр? Що далі?
- Україна частково зупинила дотримання Конвенції з прав людини. Згідно із заявкою, Україна на час війни припинить дотримуватися деяких положень Конвенції. Це спричинило дискусію: чи будуть запроваджені для громадян України нові обмеження? Зокрема, наприклад, щодо відчуження майна та автівок на користь держави чи обмеження свободи слова. Що означає це звернення? Що зміниться для громадян України?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом доби було понад 90 боєзіткнень
Протягом доби на фронті було 93 бойових зіткнення, повідомив у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.
Близько половини атак було на Бахмутському та Авдіївському напрямках. На Бахмутському напрямку українські воїни відбили 27 атак в районах населених пунктів Білогорівка, Верхньокам’янське, Новий, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка, Роздолівка та Часів Яр, а на Авдіївському – 18 атак біля Архангельського, Новокалинового, Очеретиного, Сокіла, Соловйового, Семенівки та Орлівки Донецької області, де противник за підтримки авіації намагався витіснити українські підрозділи із займаних рубежів.
Також, як повідомляють у Генштабі, на Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати сили РФ в районах населених пунктів Костянтинівка, Георгіївка та Урожайне Донецької області – тут противник за підтримки авіації 15 разів намагався прорвати українську оборону.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські військові відбили 7 російських атак в районах населених пунктів Новосергіївка та Стельмахівка, на Лиманському – 9 атак біля Твердохлібового, Невського та Серебрянського лісництва на Луганщині, а також Тернів, Торського та південніше Зарічного на Донеччині, на Оріхівському напрямку противник 5 разів атакував позиції українських захисників біля Старомайорського та Новодарівки.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 28 квітня повідомив, що ситуація на фронті загострилась, Росія активно атакує по всій лінії фронту, і має тактичні успіхи на деяких напрямках. За його словами, найбільш складною є ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, де продовжуються запеклі бої.
ЄС планує почати розслідування щодо Facebook та Instagram через російську дезінформацію – ЗМІ
Брюссель має намір розпочати розслідування щодо Facebook та Instagram компанії Meta у зв’язку з тим, що гігант соціальних мереж не робить достатньо для протидії дезінформації з Росії та інших країн.
Як пише Financial Times з посиланням на два знайомих із питанням джерела, регулятори підозрюють, що модерація Meta недостатня для того, щоб зупинити широке розповсюдження політичної реклами, яка ризикує підірвати виборчий процес.
За даними видання, Єврокомісія має почати розслідування на основі звіту, надісланого Meta у вересні, про те, як вона справляється з ризиками дезінформації на своїй платформі, а також на основі власної оцінки ЄС.
Представники ЄС особливо стурбовані тим, як платформи Meta реагують на спроби Росії підірвати майбутні європейські вибори. Однак очікується, що Єврокомісія не виділить Росію у своїй заяві, а лише посилатиметься на маніпуляції інформацією іноземними діячами.
Чиновники ЄС також побоюються, що механізм компанії, який дозволяє користувачам позначати нелегальний контент, є недостатньо доступним і зручним для користувачів, щоб відповідати вимогам Закону ЄС про цифрові послуги - знакового законодавчого акта блоку, покликаного контролювати контент в Інтернеті.
Закон, ухвалений у квітні минулого року, передбачає заходи, які змушують платформи розкривати, які кроки вони вживають для боротьби з дезінформацією чи пропагандою. Якщо ЄС визнає, що Meta порушує закон, її можуть оштрафувати на суму до 6 відсотків її глобального річного обороту. Цей крок є останнім регуляторним заходом, вжитим комісією проти великих технологічних груп, оскільки серед країн-членів зростає побоювання, що Росія поширює дезінформацію в соціальних мережах, щоб підірвати демократію напередодні загальноєвропейських виборів на початку червня.
Раніше стало відомо, що уряд Бельгії ініціюватиме перевірку можливих спроб Росії втрутитися в прийдешні вибори до Європейського парламенту.
Вибори до Європарламенту мають відбутися з 6 по 9 червня 2024 року.
Унаслідок ракетного удару по Одесі загинули двоє людей та собака – ОВА
Щонайменше двоє людей, які перебували поблизу місця падіння російської ракети в Одесі 29 квітня, загинули, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Також через ракетний удар загинув собака, додав представник влади.
«Ще вісім людей зазнали поранень різного ступеня важкості, серед травмованих і 12-річний хлопчик. Лікарі надають постраждалим усю необхідну допомогу», – написав чиновник у телеграм-каналі.
У попередньому повідомленні про ракетний обстріл ішлося лише про вісьмох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський про нові системи Patriot для України: конкретики немає
Щодо надання Україні ракет до Patriot є позитив, а от щодо постачання самих систем – конкретики немає, заявив президент України Володимир Зеленський 29 квітня під час спільного брифінгу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Щодо додаткових пакетів і кількості ракет до Patriot, тут є у нас дійсно очікуваний позитив. Я думаю, ми будемо отримувати це постачання. І слава Богу, що після скликання нашої Ради (Ради Україна – НАТО – ред.) ми отримали відповіді, що в процесі не буде пауз», – зазначив Зеленський.
Але, за його словами, щодо надання партнерами самих систем Patriot – конкретики немає.
«Щодо додаткових систем Patriot ми працюємо, тут поки що немає такої потужної конкретики, яку ми очікуємо від партнерів. Є перші кроки, ми сьогодні обговорювали з генсеком, ми з нашого боку працюємо і аналітично, розуміємо, в яких державах що є, є відповідні діалоги. Ми працюємо над додатковими системами Patriot», – сказав президент України.
Також Зеленський додав, що як тільки додаткові системи Patriot зʼявляться в Україні, «ми з вами будемо це відчувати». «Важливо їх відчувати не на словах, а відчувати в небі, в реальному захисті неба», – додав Зеленський.
Після зустрічі у форматі «Рамштайн» 26 квітня міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні 6 мільярдів доларів нової військової допомоги в рамках раніше ухваленого пакету підтримки України на 61 мільярд доларів. Він зазначив, що США нададуть Україні додаткові ракети Patriot для її систем ППО, антидронові засоби, артилерійські снаряди, ракети, матеріально-технічне забезпечення.
За словами президента України Володимира Зеленського, за пів року, поки Україна чекала на рішення щодо американської підтримки, російській армії вдалося перехопити ініціативу на полі бою, втім, маючи необхідне озброєння, Збройні сили України зможуть не тільки стабілізувати фронт, а й рухатися вперед.
Ракетний удар по Одесі: поранені 8 людей – влада
Російські військові ввечері 29 квітня здійснили ракетний удар по Одесі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«За попередньою інформацією, внаслідок російської атаки поранено вісім людей. Є пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури. На місці працюють усі відповідні служби», – написав очільник області в телеграм-каналі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Війська РФ завдали ударів по Харкову, поранена людина – ОВА
Російські війська завдали ударів по Київському району Харкова, поранена людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередніми даними, ударів завдали КАБами.
«Поранення отримала одна жінка, медики надають всю необхідну допомогу. Деталі встановлюються», – написав він у телеграмі.
Синєгубов закликав людей перебувати в укриттях до відбою тривоги.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія будує новий військовий аеродром у Бєлгородській області – супутникові знімки
Росія будує новий військовий аеродром у Бєлгородській області за 75 кілометрів від кордону з Україною, свідчать супутникові знімки, отримані російською службою Радіо Свобода.
Фотографії будівництва нового аеродрому, розташованого приблизно за 9 кілометрів на захід від центру міста Олексіївка, першим опублікував у твіттері OSINT-акаунт із ніком redintelpanda. За його даними, в липні 2023 року до місця будівництва було прокладено дорогу, а до початку зими практично завершилося планування злітно-посадкової смуги. У квітні 2024 року розпочалося укладання покриття.
У пості наголошується, що Олексіївка стала для російських військ важливим логістичним центром. Тут також розташований завод із модифікації та бронювання тактичних машин та авторемонтна база. Дослідник припускає, що новий аеродром може стати базою для гелікоптерів, а також приймати легкі транспортні літаки чи навіть штурмовики Су-25.
Довжина злітно-посадкової смуги аеродрому становить близько 1800 метрів. Це дозволить приймати та відправляти військово-транспортні Іл-76, пише російська служба Радіо Свобода.
З території Бєлгородської області регулярно відбуваються обстріли Харкова і Харківської області, переважно із застосування артилерії чи перероблених систем протиповітряної оборони С-300.
«Союзники по НАТО не виконали того, що обіцяли» – Столтенберґ про військову допомогу Україні
Союзники НАТО не виконали обіцянок, це має серйозні наслідки на полі бою в Україні. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час пресконференції у Києві.
«Союзники по НАТО не виконали того, що обіцяли. Сполучені Штати витратили місяці на те, щоб узгодити пакет для України, а європейські союзники не поставили обіцяну кількість боєприпасів, це мало серйозні наслідки на полі бою», – сказав генсек Альянсу.
За словами Столтенберґа, невиконані обіцянки і зволікання призвели до просування російської армії та можливості РФ зосередити більше сил.
«Відсутність боєприпасів дозволила росіянам просуватися вздовж лінії фронту. Відсутність протиповітряної оборони дозволила більшій кількості російських ракет вразити свої цілі, а відсутність можливостей завдавали удари на далекі відстані дозволила росіянам сконцентрувати більше сил. І наслідки цього ми бачимо зараз», – сказав він.
Генсек відзначив ухвалення США військової допомоги Україні на 61 мільярд доларів. Також згадав про найбільший пакет допомоги, який оголосила Велика Британія. І додав, що в України є «багато інших союзників, які виходять з різними заявами».
І нині відповідальність НАТО, щоб ці заяви якомога швидше перетворилися на реальні поставки зброї та боєприпасів.
«Заяв недостатньо. Ми повинні побачити поставку зброї. Тож я чітко заявив про це не лише під час зустрічі з президентом Зеленським, але й публічно, тому що вважаю, що ми повинні усвідомлювати, що коли ми не виконуємо поставки, коли ми затримуємо поставки, мова йде про життя і смерть. Це має реальні наслідки. Ця війна – не якась теоретична річ», – підсумував генеральний секретар альянсу.
Після зустрічі у форматі «Рамштайн» 26 квітня міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні 6 мільярдів доларів нової військової допомоги в рамках раніше ухваленого пакету підтримки України на 61 мільярд доларів. Він зазначив, що США нададуть Україні додаткові ракети Patriot для її систем ППО, антидронові засоби, артилерійські снаряди, ракети, матеріально-технічне забезпечення.
За словами президента України Володимира Зеленського, за пів року, поки Україна чекала на рішення щодо американської підтримки, російській армії вдалося перехопити ініціативу на полі бою, втім, маючи необхідне озброєння, Збройні сили України зможуть не тільки стабілізувати фронт, а й рухатися вперед.
Україна та Єврокомісія розпочинають офіційні переговори щодо продовження «транспортного безвізу»
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) України та Єврокомісія офіційно розпочинають переговори щодо продовження угоди про лібералізацію вантажних перевезень «транспортний безвіз» на рік із можливістю пролонгації ще на шість місяців – до кінця 2025 року.
«Нам важливо зберегти можливість виконувати вантажні перевезення без дозволів, адже це прямо впливає на можливість експортувати українські товари, а значить підтримувати нашу економіку та імпортувати необхідне нашій державі. Зі свого боку, останні півроку ми працювали і продовжуємо працювати з Єврокомісією над тим, щоб рішення про продовження угоди було ухвалено вчасно – до кінця червня», – заявив віцепрем’єр-міністр, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, якого цитує пресслужба відомства.
У міністерстві додають, що офіційний текст до обговорення буде надіслано Україні найближчим часом.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
«Не очікую, що ми досягнемо згоди до саміту в липні» – Столтенберґ про запрошення України до НАТО
Згоди союзників щодо вступу України до НАТО не вдасться досягнути під час саміту альянсу, який відбудеться у Вашингтоні у липні. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який перебуває з візитом в Україні, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, для запрошення України потрібна згода усіх 32 членів НАТО, а на такий консенсус в липні генсек не сподівається.
«Щоб схвалити це рішення, нам потрібно, щоб всі союзники погодилися. Нам потрібен консенсус. Нам потрібна не більшість, а щоб 32 союзники погодилися. Хоча я не очікую, що ми досягнемо такої згоди до саміту в липні, я справді сподіваюся, що ми зможемо продемонструвати, що ми наближаємо Україну до членства, і що день, коли Україна стане повноправним членом альянсу, настане якомога швидше», – сказав Столтенберґ під час пресконференції у Києві.
Водночас він звернувся до президента України Володимира Зеленського, зазначивши, що очікує зустрічі з ним на саміті у Вашингтоні. З президентом України вони обговорили підготовку до липневого саміту.
«З нетерпінням очікую привітати вас у Вашингтоні на цій зустрічі. Члени альянсу вже узгодили план посилення координаційної ролі в безпековій допомозі та тренуванні для України. Я вважаю, що нам також потрібне велике багаторічне фінансове зобов’язання, щоби наша підтримка Україні була не короткостроковою та випадковою, а довгостроковою та передбачуваною», – зазначив генсек НАТО.
Також, за словами Столтенберґа, нині потрібно забезпечити Україні «відповідність усім стандартам НАТО», щоб у момент, коли будуть досягнуті політичні умови, вона одразу змогла стати повноправним членом.
«Україна стане членом НАТО. Робота, яку ми зараз виконуємо, ставить вас на незворотній шлях до членства в НАТО, щоб, коли настане відповідний момент, Україна могла стати членом НАТО негайно. Я дуже чекаю того дня, коли український прапор замайорить біля штаб-квартири НАТО», – підсумував Єнс Столтенберґ.
Читайте також: Колишня заступниця генсека НАТО назвала аргументи, чому Україна таки стане членом альянсу
Водночас Володимир Зеленський зазначив, що «вже неможливо уявити безпеку Європи та євроатлантичної спільноти без дієвої участі України». І, за його словами, альянс не повинен відступати від власних правил лише тому, що «такого відступу хочуть в Кремлі».
«Саміт в Вашингтоні може стати моментом сили для альянсу або ні. Саме там вирішиться, чи буде у ворога альянсу можливість накладати вето на посилення НАТО, і це вирішується саме у питаннях щодо України. Україна заслуговує на запрошення в НАТО і нашою силою, і нашим захистом спільних цінностей, і нашим значенням для майбутнього усієї Євроатлантики», – додав президент України.
Раніше український президент Володимир Зеленський заявив про важливість запрошення України до вступу в Північноатлантичний альянс, заявивши, що немає альтернатив запрошенню України до НАТО.
Однак, попри наполягання України щодо поступу до вступу в Північноатлантичний альянс, Сполучені Штати, зокрема, заявляють, що це можливо лише після завершення війни, яку розв’язав Кремль.
«Азову» досі не дають західну зброю. Чому?
«Азов» воює на передовій, але обмежений у використанні зброї. Зокрема, бригада досі не отримує західну зброю, заявив командир «Азову» Денис Прокопенко («Редіс»). У низці законів про асигнування США міститься поправка про заборону надання будь-яких коштів «на зброю, навчання або іншу допомогу «Азову».
Чому так сталося, що бригада не отримує західну зброю? Як це впливає на її боєздатність? Наскільки змінився «Азов» за 10 років від моменту створення? Чи можливо прибрати обмеження в американському законодавстві щодо «Азову» і хто може на це вплинути, читайте далі в матеріалі.