Зеленський сумнівається, що Україна стане членом НАТО до перемоги у війні з РФ
Президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що Україна не зможе стати членом НАТО до перемоги у війні проти Росії. Про це він сказав на спільній зістрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом та офіцерами у Національному університеті оборони України в Києві, повідомляє пресслужба президента 30 квітня.
«На мою особисту думку, ми будемо в НАТО тільки коли переможемо. Я не вважаю, що у час війни нас візьмуть у НАТО. Це для когось ризик з членів НАТО, у когось є просто скепсис через це», – сказав Зеленський відповідаючи на питання українських офіцерів щодо перспектив членства у альянсі.
Єнс Столтенберґ додав, що проблема полягає в тому, що коли є запрошення держави стати членом НАТО, необхідно, щоб усі 32 союзники погодилися на дане рішення. «На даний момент ми не досягли такої згоди. В цьому полягає реальність», – зауважив генсек.
«Усі союзники заявили, що Україна буде державою-членом НАТО. Я це заявляв навіть сьогодні, що місце України у союзі. І нам потрібно рухатися до цієї мети. Працювати багато для того, щоб ви були повністю взаємосумісні, відповідали всім натівським стандартам. Щоб коли прийде політичне рішення ви могли це зробити», – сказав Столтенберґ.
Зеленський підтвердив, що питання полягає у політичному рішенні, адже, на його думку, «питання сумісності ніхто не буде підіймати».
«Питання про НАТО, правильно сказав генеральний секретар, – це питання більшості. А більшість – це питання політичне. А щоб політично Україну взяли в альянс, для цього потрібна перемога. Я вважаю, що одна з причин, чому йде війна, бо ми не було до цього в альянсі», – резюмував Зеленський.
Раніше речник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що Україна може приєднатися до Північноатлантичного альянсу після завершення війни, яку розв’язав Кремль. Міллер підкреслив, що позиція Сполучених Штатів у цьому питанні «залишається незмінною впродовж певного часу».
5 квітня про те, що Вашингтон і Берлін не підтримують ідею запросити Україну до альянсу на найближчому саміті НАТО, написало американське видання The New York Times. Як ідеться в статті, союзники не мають бажання приймати нового члена, який через угоду про колективну безпеку в межах альянсу втягнув би НАТО в найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року.
Саміт НАТО відбудеться з 9 до 11 липня 2024 року в столиці США, Вашингтоні. Він буде присвячений 75-річчю оборонного альянсу.
У розвідці Британії назвали успішним український удар по аеродрому «Кущевська» в РФ
Розвідка Великої Британії назвала успішним український удар по військовому аеродрому «Кущевська» у Росії на минулих вихідних.
«Здатність України перешкоджати роботі російської тактичної авіації, зокрема використанню планерних бомб, є ключовою для ширшої оборони лінії фронту. Цей успішний удар, ймовірно, змусить Росію розосередити винищувачі, а також перерозподілити засоби протиповітряної оборони для закриття прогалин», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що на аеродромі розміщуються російські винищувачі, зокрема Су-34 і Су-35С, які щодня використовуються в ударних операціях по українських передових позиціях, зокрема активно використовують планерні бомби.
«Російські винищувачі з «Кущевської» і низки інших авіабаз зазвичай здійснюють від 100 до 150 літаковильотів на день, причому значна частина з них запускає боєприпаси по всій лінії фронту в той час, як Росія намагається досягти прориву за допомогою вогневої потужності», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що на відео з відкритих джерел видно, як кілька комплектів планерних бомб знищено на складі аеродрому.
У ніч на 27 квітня на військовому аеродромі «Кущевська», а також на Ільському і Слов’янському НПЗ у Краснодарському краї Росії сталися вибухи. За даними джерел Радіо Свобода, які побажали залишитися неназваними, бо не уповноважені офіційно коментувати питання, вибухи на цих об’єктах сталися завдяки дронам СБУ.
Американський Інститут вивчення війни заявив 17 квітня, що українські удари по російських цілях в окупованому Криму і на території РФ є «досить скоординованою і широкомасштабною серією ударів, спрямованою саме проти російської авіації, протиповітряної оборони і засобів радіолокаційного виявлення».
«Катували жителів Київщини»: ДБР повідомило про підозру чотирьом військовим РФ із Бурятії
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру чотирьом російським військовим з Бурятії, яких звинувачують у катуванні жителів Київщини під час окупації Бучанського району у березні 2022 року, повідомили у ДБР 30 квітня.
Підозру отримали військовослужбовців 37-ї окремої гвардійської мотострілецької Донської Будапештської червоного прапора ордена Червоної зірки бригади, 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу ЗС РФ (військова частина 69647 с. Кяхта, Республіка Бурятія РФ).
За даними слідства, заступник командира вищевказаної бригади полковник Іван Кий облаштував у селі Вишеград Бучанського району командний пункт та так званий «ізолятор тимчасового утримання». Також він доручив своїм підлеглим відшуковувати патріотично налаштованих місцевих мешканців та ув’язнювати їх.
«Документально доведена участь у таких протиправних діях офіцера розвідувального відділу штабу капітана Оскара Ситдікова, командира 9 мотострілецької роти 37 бригади лейтенанта Магомеда Магомедова, командира відділення взводу радіоелектронної розвідки бригади сержанта Георгія Раднатарова», – йдеться у повідомленні.
Російським військовим повідомлено про підозру за порушення законів та звичаїв війни. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Раніше російського військового, який розстріляв цивільне авто поблизу Бучі, внаслідок чого загинув цивільний, засудили до 12 років тюрми, йдеться у повідомленні пресслужби Служби безпеки України. Як повідомляло СБУ, «термін отримав 29-річний Радік Гукасян – контрактник із 331-го парашутно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії збройних сил Росії».
2 квітня 2022 року Київщину звільнили від російської окупації.
«Я одразу сказав, що йому кінець» – Саакашвілі про рішення Путіна атакувати Київ
Увʼязнений у Грузії колишній президент цієї країни Міхеїл Саакашвілі заявив в інтервʼю російськомовному телеканалу «Дождь», що напад на Україну є помилкою лідера РФ.
«Щойно Путін пішов військами на Київ, я одразу сказав, що йому кінець. І зараз особливо – після останніх рішень у Вашингтоні та Європі (про продовження допомоги Україні – ред.). Я тільки зміцнився у своєму переконанні», – сказав Саакашвілі.
Політик також сказав, що не шкодує про своє повернення до Грузії, яке закінчилося арештом.
«Я лише шкодую, що не можу активніше допомагати Україні, де я досі є головою Національної ради реформ при президенті Зеленському», – наголосив Саакашвілі.
Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень. Українська влада закликала відпустити політика на лікування за кордон.
Естонія не буде висилати українських чоловіків призовного віку – МВС країни
Естонія не планує повертати на територію України чоловіків призовного віку, які законно проживають у країні. Про це повідомила радниця відділу політики громадянства та міграції Міністерства внутрішніх справ Естонії Аннелі Вікс, пише мовник країни ERR.
«Мобілізація – це питання, що стосується держави та її громадян. Міністерство внутрішніх справ не має плану примусової репатріації громадян України, які законно проживають в Естонії, втекли через війну, в тому числі громадян України, які належать до цільової групи можливої української мобілізації», – сказала Вікс.
Однак, за її словами, якщо громадяни України мобілізаційного віку більше не зможуть обміняти свої прострочені паспорти на нові в посольстві України, то вони втратять можливість подорожувати. Але відсутність чинного проїзного документа не обмежує можливості подачі заяви на отримання або продовження посвідки на тимчасове проживання (у тому числі на підставі тимчасового захисту).
Станом на 26 квітня посвідку на проживання в Естонії на підставі тимчасового захисту мали 6500 українських чоловіків віком 18-60 років.
У грудні минулого року Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс заявляв, що країна готова допомогти Україні в мобілізації її громадян, якщо дві країни підпишуть відповідний договір. Пізніше міністр уточнив: «Якщо українська держава вирішить повернути їх за допомогою мобілізації, ми маємо поділитися інформацією про людей, які живуть в Естонії».
Натомість президент Литви Гітанас Науседа та прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте підтримали ідею повернення в Україну чоловіків призовного віку, які проживають за кордоном. На думку Науседи Україна повинна мати засоби та інструменти, щоб «запросити своїх молодих чоловіків служити Батьківщині».
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.
На сході, в центрі та на півночі України оголошена повітряна тривога
Повітряна тривога станом на 11:45 оголошена в більшості українських регіонів. Влада рекомендує прослідувати в укриття в Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій і Донецькій областях (в окупованому Криму та на Луганщині небезпека триває весь час).
«Загроза балістичного озброєння з північного сходу», – поінформували Повітряні сили ЗСУ об 11:47.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Парламент Ісландії ухвалив резолюцію щодо довгострокової підтримки України – МЗС
Парламент Ісландії ухвалив резолюцію про довгострокову підтримку України на період 2024-2028 років, повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ країни 29 квітня.
«Міжнародна правова система, на якій ґрунтується наша безпека і рівень життя, опинилася під загрозою через брутальне вторгнення Росії в Україну. Тому ми повинні зробити свій внесок у захист України рішучим і конкретним чином», – каже очільниця МЗС Тордіс Гильфадоттір. З цією пропозицією і відповідним зобов’язанням у бюджетному плані закладається міцний фундамент для нашої цілеспрямованої підтримки України».
Вказано, що резолюція спрямована на підтримку незалежності, суверенітету, безпеки цивільного населення, гуманітарної допомоги та відбудови в Україні.
Раніше стало відомо, що уряд Ісландії виділить майже 2 мільйони євро на чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України.
Харків зазнав повітряного удару з боку РФ, є загиблий і семеро поранених – влада
Щонайменше одна людина загинула і семеро зазнали поранень зранку 30 квітня внаслідок влучання в Холодногірському районі Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Раніше мер Харкова інформував, що в місті сталося «два прильоти по цивільних обʼєктах».
«У Київському районі – знову, як і вчора, влучання у районі житлової забудови… Загроза повторних пусків КАБів по місту ще зберігається. Будьте обережні», – написав у телеграм-каналі Ігор Терехов.
Останніми днями Росія розпочала обстрілювати Харків і Одесу вдень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міненерго: через обстріл РФ Донеччини під землею опинилися 35 шахтарів, їх вивели на поверхню
На Донеччині через обстріл РФ знеструмлювалися дві шахти – 35 працівників опинилися під землею, йдеться 30 квітня у повідомленні пресслужби Міністерства енергетики Укераїни.
«Внаслідок обстрілу, що пошкодив повітряну лінію обленерго, було знеструмлено побутових споживачів та дві шахти. В одній з них під землею перебували 35 працівників – усіх вивели на поверхню», – вказано у повідомленні.
У відомстві додали, що застосовувалися графіки відключень у Харківській області та для промисловості – у Кривому Розі. Обмеження в цих регіонах діють і сьогодні.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
В окупованому Криму вночі працювали засоби ППО – ЗМІ
Уночі 30 квітня жителі різних міст окупованого Криму повідомляли, що чули вибухи, схожі на звуки роботи засобів протиповітряної оборони, інформують як проросійські, так і проукраїнські джерела.
Ще близько першої ночі телеграм-канал «Астра» написав, що в Сімферополі чути вибухи, а рух Керченським (Кримським) мостом окупаційна влада півострова на певний час перекривала.
Близько третьої ночі голова колабораційного руху «Ми разом із Росією» Володимир Рогов стверджував, що ЗСУ атакували Крим ракетами ATACMS. За його словами, над Джанкоєм та Сімферополем спрацювали сили ППО. Про руйнування Рогов не повідомив.
У телеграм-каналі «Кримський вітер» ідеться про те, що вночі місцеві жителі чули вибухи в Євпаторії, Джанкої, Сімферополі, Гвардійському та Красноперекопському районах.
Міноборони Росії ракетну атаку на Крим не коментувало. Українська сторона також поки що не реагувала на ці повідомлення.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
Через річку від окупантів: як живе Нікополь без Каховського водосховища та половини жителів
В Україні є кілька міст, які російська армія обстрілює чи не кожного дня. Причина – загарбники дуже близько. Від щодених атака і ударів потерпають Харків, Херсон, Запоріжжя.
А ще – Нікополь. Це – промислове місто на березі Каховського водосховища, зазнало спустошення через руйнування контрольованої Росією греблі Каховської ГЕС. А тепер стриється з лиця землі обстрілами.
Неподалік від Нікополя – Енергодар та Запорізька атомна станція, окуповані російськими військами. Звідти окупанти й завдають ударів по місту, руйнуючи цивільну інфраструктуру і убиваючи людей.
За два роки повномасштабної війни у Нікополі загинули 39 осіб, 240 людей зазнали поранень, пошкоджені майже п’ять з половиною тисяч будинків. Через постійну небезпеку місто залишила половина його жителів.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» у цьому репортажі розповідає про трагедію Нікополя.
Росія ударила по Одесі, ймовірно, «Іскандером» з касетною частиною – Сили оборони півдня
Російські війська, за попередніми даними, атакували Одесу ракетою «Іскандер» з касетним боєприпасом. Таке озброєння призначене для ураження великої кількості людей, розповів в етері Радіо Свобода («Свобода.Ранок») начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук.
«Ще немає результатів експертизи, звісно. Коли вони вже будуть юридично закріплені, ми зможемо оперувати конкретними фактами. Але станом на зараз з великою долею вірогідності це був «Іскандер» і він мав касетну частину. Підрив був у повітрі. Тобто, цей боєприпас конкретно створений для того, щоб уражати «живу силу», – сказав Плетенчук.
Він зауважив, що удар по цивільному об’єкту був цілеспрямований і називає його «підлою атакою російських сил».
«Так виявляється, що звичайні мирні мешканці Одеси розцінюються росіянами як «жива сила противника», – наголошує Плетенчук. Тому що це цілеспрямована атака. Мета її досі незрозуміла. Тому що ніяких військових об’єктів там не перебувало… Це ще раз підтверджує, що ця атака є, можна сказати, підлою. Тому що чудово розуміючи, куди вони б’ють і чим, вони мали розуміти наслідки цієї атаки».
Російські військові ввечері 29 квітня здійснили ракетний удар по Одесі.
Зранку 30 квітня голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що до пʼяти зросло число загиблих унаслідок російського ракетного удару по Одесі. У медзакладах продовжують лікування 23 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Для удару по Харкову РФ використала ракету з КНДР – експерти ООН
Експерти ООН, дослідивши уламки ракети, яка вдарила 2 січня по Харкову, дійшли висновку, що її виробили в КНДР. Це була балістична ракета серії «Хвасон-11», ідеться в підготовленій експертами 32-сторінковій доповіді, з якою ознайомилася агенція Reuters.
Авторам доповіді не вдалося отримати з незалежних джерел інформації про те, хто і звідки запустив ракету. Однак інформація про траєкторію польоту ракети, надана українською стороною, «вказує, що її було запущено з території РФ».
Якщо факт постачання ракет із КНДР до Росії буде підтверджено, вказано в доповіді, то йтиметься про порушення санкцій, накладених на Північну Корею Радою безпеки ООН у 2006 році.
Західні засоби інформації неодноразово писали про те, що Росія активізувала військову співпрацю з КНДР, отримуючи північнокорейські снаряди та ракети для використання у війні проти України. Про те, що війська РФ застосовують північнокорейські ракети для ударів по території України, раніше, зокрема, заявляли представники США в ООН.
Американські військові вказували, що постачання ракет російським військам, крім іншого, дає розробникам зброї з КНДР безпрецедентну можливість провести їх випробування в бойових умовах.
Перші випробування твердопаливної тактичної балістичної ракети «Хвасон-11» були проведені КНДР у 2019 році.
Зросла кількість поранених дітей в Україні внаслідок російської агресії – прокуратура
Станом на ранок 30 квітня за офіційною інформацією ювенальних прокурорів понад 1309 дітей отримали поранення різного ступеня тяжкості внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії. 545 дітей загинули, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«29 квітня внаслідок ворожого обстрілу міста Одеса постраждали двоє дітей віком 5 та 16 років», – зазначили правоохоронці.
Найбільше дітей загинули і були поранені у таких областях:
- Донецькій – 529;
- Харківській – 348;
- Херсонській – 150;
- Дніпропетровській – 136;
- Київській – 130;
- Запорізькій – 108;
- Миколаївській – 104.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні раніше повідомила, що в березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому. За повідомленням, у березні внаслідок російської агресії загинули або були поранені щонайменше 57 дітей – це вдвічі більше, ніж у лютому.
В ООН також верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Російський удар по Одесі і просування російських військ на фронті: деталі
- По жителях Одеси били на ураження?
Одеса оговтується від удару по місту. Зросла кількість загиблих. В Силах оборони Півдня кажуть, що били ракетами зі шрапнеллю. Яка спеціально на ураження людей.
- Розбір Deep State про загострення на фронті
Які новини з Півдня, запитаємо в Дмитра Плетенчука – начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня.
- Що собі НАТО думає?
Україну навряд чи запросять до НАТО під час Саміту у Вашингтоні цього літа. Але ж яку підтримку обіцяють в НАТО?
Тим часом Німеччина пообіцяла Україні установки ППО Skynex – чим вони будуть корисні Україні?
- Злочини проти українців у Німеччині: політика?
Німеччина не буде толерувати злочини проти українців, яких зараз на території країни багато – кажуть в німецькому уряді після вбивства двох українських військових, які були на реабілітації в країні. Особу одного з вбитих підтвердили в командуванні Десантно-штурмових військ ЗСУ – це військовий з 81-ї бригади, якій отримав поранення під Білогорівкою в 2023 році.
Що сталося між військовими і громадянином Росії?
Про це і не тільки дивіться у програмі Cвобода.Ранок:
Румунія розширює авіабазу НАТО біля Чорного моря через вторгнення РФ в Україну
Тривають роботи з розширення румунської авіабази імені Михаїла Когельнічану. У планах – перетворити її на одну з найбільших баз НАТО в Європі.
Об’єкт розташований приблизно за 400 кілометрів від окупованого Росією Криму та за 100 кілометрів від кордону Румунії із Україною. Реконструкція розпочалася у 2022 році на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і, як очікується, триватиме до 2042 року.
Джерело: Румунська редакція РС
У лікарні помер поранений унаслідок ракетного удару по Одесі – ОВА
До пʼяти зросло число загиблих унаслідок здійсненого ввечері 29 квітня російського ракетного удару по Одесі, повідомив зранку 30 квітня голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«У лікарні помер чоловік 1960 року народження… У медзакладах продовжують лікування 23 постраждалих. У тяжкому стані вісім людей, з них четверо – у вкрай важкому, зокрема і чотирирічна дівчинка. Наші лікарі намагаються робити все можливе», – написав Кіпер у телеграм-каналі.
Раніше голова Одеської ОВА вказував, що ще один чоловік «помер унаслідок інсульту, який спровокувала атака».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На фронті відбулося 115 бойових зіткнень за добу, переважно на Донеччині – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 29 квітня на фронті відбулося 115 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, найбільше атак сили РФ здійснили в Донецькій області – на Бахмутському (33 рази), Авдіївському (24) та Новопавлівському (20) напрямках.
Також російські військові вели наступальні дії на Лиманському, Купʼянському, Оріхівському та Херсонському напрямках, ідеться в ранковому зведенні.
«Ворог завдав пʼять ракетних та 47 авіаційних ударів, здійснив 90 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали об’єкти цивільної інфраструктури», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу, впродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по пʼяти районах зосередження особового складу, а підрозділи ракетних військ уразили один район зосередження особового складу та дві радіолокаційні станції противника.
ISW: сили РФ обирають напрям головного удару між Покровськом та Часовим Яром
Після просування російських військ на північний захід із району Авдіївки їхнє командування може обирати зі щонайменше двох напрямків для продовження наступальних дій, пише у своєму черговому огляді американський Інститут вивчення війни (ISW).
Як вважають американські аналітики, сили РФ можуть «або продовжувати просуватися на захід до своєї оперативної цілі в Покровську, або намагатися рухатися на північ, щоб провести можливі додаткові наступальні операції навколо Часового Яру».
Російські війська минулого тижня прорвалися в районі населеного пункту Очеретине на Авдіївському напрямку, що загрожує українській армії в західній та південній частині Донецької області. Якщо українським військам не вдасться створити стійку оборону на цій ділянці, то російські війська матимуть шанс розвинути наступ на Покровськ.
Місто Покровськ є важливим для ЗСУ логістичним пунктом, на автошляху від Дніпра це місто на Донеччині є першим після Павлограда Дніпропетровської області великим населеним пунктом. Упродовж тривалого часу Покровськ був глибоким тилом, але після окупації російськими силами Авдіївки лінія фронту значно наблизилася до Покровська.
Часів Яр – наступний відносно великий населений пункт, розташований на захід від окупованого РФ рік тому Бахмута. Захоплення Часового Яру може відкрити для сил РФ шлях до Костянтинівки.
Армія РФ за добу втратила 1250 військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 468 720 своїх військових, зокрема 1250 – за останню добу – такі дані станом на ранок 30 квітня наводить український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні заявили про такі:
- танки ‒ 7307 (+22 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 14046 (+39)
- артилерійські системи – 12011 (+26)
- РСЗВ – 1053 (+2)
- засоби ППО ‒ 779 (+1)
- літаки – 348
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9531 (+3)
- крилаті ракети ‒ 2126 (+2)
- кораблі /катери ‒ 26
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 16142 (+33)
- спеціальна техніка ‒ 1977 (+3).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міноборони Великої Британії 28 квітня заявило, що, за його оцінками, Росія у війні проти України втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими і пораненими, а також 10 тисяч одиниць бронетехніки. Крім того, за даними відомства, ще десятки тисяч дезертирували. При цьому наведені дані не включають вбитих найманців зі складу російських «приватних військових компаній на кшталт «Вагнера» – їхня кількість невідома, наголосили у Міноборони Британії.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.