«Удвічі швидше та якісно»: українські оборонні виробники про свої переваги над європейськими
Українські виробники з оборонної індустрії, які зʼїхались на оборонний форум у Брюсселі 6 травня, розповіли у коментарі Радіо Свобода, чому західні бізнеси зацікавлені у співпраці з ними.
Керівник компанії-виробника систем радіоелектронної боротьби «Інфозахист» Ярослав Калінін головною перевагою назвав швидкість виробництва та можливість випробувати продукт на практиці.
«Вони не очікують такого ступеня мотивації, такого циклу розробки і впровадження при доволі високій якості продукції. Тобто ті речі, які вони роблять у себе з темпом в рік, у нас робиться з темпом шість місяців або менше при доволі високій якості. Плюс вони бачать, що на нас ще є зворотній зв’язок, на наші поради, на нашу експертизу можна спиратися. І це досвід, релевантний для всього світу», – розповів Ярослав Калінін.
За його словами, порівняно з часом до повномасштабного вторгнення інтерес до українських виробників виріс в рази.
«Зазвичай відвідування або виставка за кордоном для приватного підприємства виглядало як три дні дуже важкої роботи, під час якої ти отримуєш сотні контактів, з яких потім дуже важко достукатися до будь-кого», – розповів Калінін про часи до 2022 року. Тепер, за його словами, «на таких міжнародних форумах напрацьовуються реальні зв’язки, які пізніше виливаються у підписані контракти».
Переваги українських виробників підкреслив і міністр стратегічних галузей промисловості України.
«Ми можемо виробляти в великому об’ємі. Ми можемо виробляти недорогі речі, і головне вони працюють, тому що це підтверджено полем бою», – зауважив Камишін.
На форумі у Брюсселі зібрались 140 компаній, 39 з яких – українські. Приватні українські виробники підкреслили суттєві зміни у співпраці з владою країни. Зокрема, коли західні інвестори можуть вкладати кошти в українські компанії напряму, без потреби спочатку проводити ці гроші через урядові структури.
«Це дуже гарна практика, тому що в такому випадку іноземні партнери наймають спеціальні організації, які виконують роль саме закупок. Тобто немає корупції, ніхто не думає про те, що наші посередники чи якісь посадові особи щось там собі шматочок залишили. Такого немає», – пояснила представниця Ліги оборонних підприємств, яка забажала не називати своє імʼя, аби не провокувати обстріли свого підприємства Росією.
Конференція відбулась у закритому форматі з мінімальним доступом журналістів до учасників – охочих поговорити зі ЗМІ приводили до спеціальної кімнати. Спілкуватися з пресою мало хто виявляв бажання, оскільки будь-які згадки у ЗМІ зазвичай призводять до атак російських ракет, пояснили учасники.
Раніше на Форумі оборонної індустрії міністр стратегічної промисловості України Олександр Камишін зазначив, що оборонна промисловість України могла б виробляти продукцію на додаткові 10 мільярдів доларів, якби мала належне фінансування.
6 травня міністр оборони Польщі заявив, що ключовою справою Євросоюзу є перехід збройної промисловості в режим «безпосередньої загрози».
Російська військові завдали авіаудару по Костянтинівці – прокуратура
Російські війська 6 травня обстріляли Костянтинівку в Донецькій області, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
Зазначається, що близько 14:20 сили РФ здійснили авіаційний обстріл Костянтинівки, ймовірно, використавши плануючий боєприпас «УМПБ Д-30 СМ». У епіцентрі ураження опинився мікрорайон зі щільною житловою забудовою, кажуть у пресслужбі.
Унаслідок атаки на прифронтове місто четверо цивільних дістали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зазначили у відомстві.
«Чоловіки віком від 34 до 53 років доставлені до лікарні з мінно-вибуховими травмами та осколковими пораненнями. Наразі постраждалим надають кваліфіковану допомогу, стан одного з них оцінюють як тяжкий», – повідомили в прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Україна не бачить підстав для визнання Путіна легітимним президентом Росії – МЗС
Україна не бачить «правових підстав» для визнання Володимира Путіна «демократично обраним і легітимним президентом РФ», йдеться у відповідній заяві Міністерства закордонних справ.
«Нещодавні резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 17 квітня № 2540 (2024) та Європейського Парламенту від 25 квітня № 2024/2665(RSP) підтверджують неправомочність проведення так званих «виборів» на тимчасово окупованих територіях України, їх недемократичний характер на території РФ та фактично заперечують легітимність їх результатів», – наголосили в міністерстві.
МЗС закликало інші іноземні держави, міжнародні організації та громадськість слідувати цьому прикладу, «не визнавати результати російських псевдовиборів і легітимності Путіна, продовжувати дієву підтримку народу України у боротьбі проти російської агресії, яка створює загрозу для європейської і світової безпеки».
«У ході так званих березневих «виборів» Російська Федерація порушила положення численних міжнародних документів, які є основою сучасної системи міжнародних відносин. Йдеться насамперед про Статут Організації Об’єднаних Націй, Декларацію про принципи міжнародного права, Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, а також десятки резолюцій Генеральної Асамблеї ООН», – йдеться в заяві.
15–17 березня в Росії і на окупованих Москвою територіях України відбулося голосування на виборах президента. 18 березня російська Центральна виборча комісія повідомила, що за результатами голосування Володимир Путін набрав 87,28%.
Незалежні спостерігачі та експерти оцінюють вибори як невільні та неконкурентні. Путін, який керує Росією з 2000 року, балотувався на п’ятий термін. Усім кандидатам від непарламентських партій та самовисуванцям, які збирали підписи, Центральна виборча комісія в реєстрації відмовила.
Італія «найближчим часом» затвердить новий пакет допомоги для України – Міноборони
Італія «найближчим часом» схвалить новий пакет військової допомоги для України, повідомив міністр оборони країни Гвідо Крозетто.
«Найближчими тижнями ми затвердимо новий пакет допомоги для України, щоб вона могла продовжувати захищатися від Росії», – сказав Крозетто в парламенті.
Він зазначив, що «Італія завжди підтримувала Київ і постачала оборонну зброю».
Водночас Кросетто повторив, що виключає можливість відправки італійських солдатів в Україну.
«Ми завжди говорили, що Україні потрібно всіляко допомагати, і ми це робимо, але ми також завжди виключали пряме втручання наших військових у конфлікт», – заявив міністр.
Бахчисарайська, Шухевича, Грушевського: перейменування на Херсонщині. Чому це на часі?
Чергова й остання низка вулиць та провулків Херсону, а це 21 топонім, перейменовані, повідомив у квітні очільник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За його інформацією, гроші на перейменування вулиць із бюджету громади не витрачатимуть, а якщо вулиця перейменована, то документи жителям громади спеціально змінювати не потрібно.
Які тепер нові назви вулиць, бульварів, площ і провулків має Херсон? Чи варто перейменовувати топоніми на тимчасово окупованих територіях? Як обирали нові назви? Читайте про це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте і дивіться тут
Зеленський вніс до Ради законопроєкти щодо продовження воєнного стану і мобілізації
У Верховній Раді зареєстровані проєкти законів «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».
Ініціатором законопроєктів про продовження воєнного стану й мобілізації є президент України Володимир Зеленський.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Побратими не тримають писанки як обереги, а відправляють додому – писанкар-воїн Олег Кіращук
Писання писанок перед Великоднем – давня українська традиція, яку не могли перервати ані заборонами у радянський час, ані у час воєнних лихоліть. Писанкар з Коломиї Олег Кіращук – учасник АТО, а сьогодні військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Він пише писанки на службі, якщо випадає вільна хвилина, і дарує свої роботи побратимам.
Про популярність писання писанок Радіо Свобода розпитало у писанкарів Олега Кіращука і львівської мисткині Дзвенислави Загайської. Читайте і дивіться тут
Сирський: російська армія намагається вийти до Курахового та Покровська
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відвідав частини ЗСУ, які тримають оборону на Покровському та Курахівському напрямках на Донеччині – про це він повідомив 6 травня.
За його словами, на цих напрямках російська армія сконцентрувала головний удар:
«Саме тут зосереджені основні ударні сили ворога, який намагається прорвати оборону наших військ та, розвиваючи успіх, вийти до великих населених пунктів Курахове та Покровськ».
Сирський зазначив, що російська армія, маючи перевагу в особовому складі, озброєнні та військовій техніці, щоденно атакує позиції українських військ.
В таких умовах задачею Сил оборони, на його думку, є утримати займані позиції, завдати армії РФ максимальних втрат і тим самим виграти час для формування та підготовки українських резервів. При цьому головнокомандувач вказав на важливість присутності командира підрозділу на місці бойових дій.
«Під час роботи з командирами бригад та їх підлеглими прийняв всі необхідні рішення щодо посилення оборони резервами, виділення додаткової кількості ракет, боєприпасів, засобів РЕБ та БПЛА. Впевнений, це допоможе нашим підрозділам успішно відбивати атаки противника та завдавати йому суттєвих втрат», – додав він.
Генеральний штаб Збройних сил України вранці 6 травня повідомив, що протягом минулої доби на лінії фронту відбулося 125 бойових зіткнень, в тому числі Сили оборони відбили 36 атак на Бахмутському напрямку і 27 спроб прорвати ЗСУ на Новопавлівському.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
Війна – це гра цифр і, хоча Європа за всіма показниками переважає, війна в Україні показала важливість швидкої реакції на виклики. Про це під час конференції сектору оборони та безпеки в Центральній та Східній Європі – Defence24 Days сказав керівник Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сєвєра, передає кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, тривалі дискусії, зокрема, про те, хто отримає більше вигоди від виробництва зброї, стоять на заваді ефективній підготовкі Європи до можливої загрози з боку РФ.
«Хоча Європа домінує кількістю громадян, ВВП і економікою, але не військовою, не мілітарною промисловістю. Бракує волі. Сьогодні, борючись за ринок, чи не втратимо шанс на приготування до війни – кількості боєприпасів, танків, кількості солдатів готових до мобілізації. Зараз є брак волі, а коли зʼявиться воля разом з загрозою, може не вистачити часу на приготування», – сказав Сєвєра.
На думку очільника Бюро національної безпеки Польщі, Заходу варто зосередити увагу на Очеретиному, Часовому Ярі і Новогорівці, робити висновки і вчитися.
«Згідно з європейськими деклараціями, Європа мала доставити Україні до березня цього року мільйон снарядів 155 калібру. Ми повинні бути не задоволені, бо маємо травень, а цих боєприпасів Україна досі не отримала. Не тільки тому, що нема волі, а й тому що немає можливості її виготовити. Ця ситуація змінюється, але надто повільно. Втім, якщо ми застрягнемо в дебатах про стандартизацію, про те, чия промисловість має бути бенефіціантом європейських коштів в найбільшій мірі, то застягнемо надовго», – додав посадовець.
Зволікання Заходу особливо помітне на тлі того, що Росія не зважає на втрати і постійно озброюється, вважає Сєвєра:
«Сьогодні РФ має перевагу на полі битви, боєприпасів 10 до 1, наступає на кількох напрямках, створює стратегічний резерв, здійснює ракетні атаки, які мають приготувати основу до великого наступу, можливо, літнього. Але так, насправді, вдаряючи в енергетичну інфраструктуру Російська Федерація розкриває наміри щодо основного удару зимою, коли ця енергетична інфраструктура буде мати ключове значення, щоб зламати дух опору і дух боротьби».
Сьогодні ж міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш Польщі заявив, що ключовою справою Євросоюзу є перехід збройної промисловості в режим «безпосередньої загрози». Він висловив переконання, що «ніхто в Європі не є в безпеці, доки Росія піднімає на найвищий рівень своє озброєння».
Кулеба на форумі оборонних індустрій закликав Європу до переходу на економіку «воєнного часу»
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба долучився до Форуму оборонних індустрій Україна – Євросоюз у Брюсселі дистанційно, повідомляє пресслужба МЗС 6 травня.
Зокрема, Кулеба вказав на те, що Росію можна зупинити лише «за допомогою переважаючої оборонної потужності», для чого потрібне спільне нарощування оборонної промисловості.
«Якщо ми хочемо зберегти мир в Європі, ми повинні перейти до європейської економіки та промисловості воєнного часу. Лише так ми можемо стримати агресію Росії, продемонструвавши, що Європа має засоби для самозахисту. Спільний оборонно-промисловий простір допоможе подолати існуючі проблеми», – заявив міністр.
Він висловив думку, що жодна країна не зможе допомогти Україні та захистити Європу самостійно, цього можливо досягти лише колективними зусиллями.
Кулеба назвав три складові, від яких, на його думку, залежить успіх розвитку європейської оборонної промисловості:
- створення спільного оборонно-промислового простору в рамках ЄС, а також країн-партнерів і країн-кандидатів на членство для подолання проблем, які виникають через використання різних видів зброї та боєприпасів
- довгострокове планування, контракти та закупівлі – «стратегія ЄС вже зробила важливий крок у цьому напрямку, і ми очікуємо її швидкої практичної імплементації»
- посилення співпраці між оборонними галузями України та ЄС
На думку голови МЗС, наразі Україна є європейським центром оборонної промисловості:
«Багато урядів і компаній вже співпрацюють зі своїми українськими колегами, і вигоди від цього величезні. Кожен євро, інвестований у здатність України виробляти більше озброєнь, генерує вигідні безпекові та фінансові дивіденди для європейських партнерів».
Раніше на Форумі оборонної індустрії міністр стратегічної промисловості України Олександр Камишін зазначив, що оборонна промисловість України могла б виробляти продукцію на додаткові 10 мільярдів доларів, якби мала належне фінансування.
Сьогодні ж міністр оборони Польщі заявив, що ключовою справою Євросоюзу є перехід збройної промисловості в режим «безпосередньої загрози».
Бельгія оплачує навчання українських авіатехніків бельгійською компанією Sabin Engineering, навчання українських пілотів, та налагоджує звʼязки з українськими виробниками, розповіла міністерка оборони країни Людивін Дедондер.
На це вона сказала, спілкуючись із кореспонденткою Радіо Свобода на Форумі оборонної промисловості, який відбувається у Брюсселі.
«Крім того, ми маємо інші контакти, які були встановлені, зокрема, з фірмами Thales, FN Herstal, John Cockerill та цілим рядом інших компаній, а також на європейському рівні, оскільки справді наша мета полягає в тому, щоб зміцнити нашу взаємодоповнюваність між європейцями та Україною», – сказала бельгійська міністерка.
За її словами, Брюссель підтримує обороноздатність України з допомогою податків на прибутки від заморожених російських активів. Найбільша частка коштів Центробанку Росії (близько 190 мільярдів євро) заморожена на території Бельгії, у розпорядженні клірингової компанії Euroclear.
«Ми вирішили використати податок на прибутки заморожених російських активів, щоб допомогти Україні, сьогодні це суто бельгійська військова допомога. Ми маємо бюджет 1,2 мільярда євро на підтримку України. Щойно ми прийняли рішення щодо, зокрема, підтримки ініціатив Німеччини, щодо протиповітряної оборони, а також щодо постачання з власних запасів боєприпасів, що забезпечують протиповітряну оборону», – сказала Дедондер.
Раніше Бельгія оголошувала про виділення 200 мільйонів євро для участі в ініціативі Німеччини щодо постачання Україні систем протиповітряної оборони. Таку ж суму країна надала для чеської ініціативи з пошуку боєприпасів за межами Євросоюзу.
Росія оголосила в розшук низку ексголів Верховної Ради, МВС та МЗС України
Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило в розшук колишніх високопосадовців та державних діячів України – про це повідомили російські державні агентства «Риа Новости» та «ТАСС» із посиланням на відомство.
Серед розшукуваних у РФ: колишній спікер Верховної Ради Володимир Гройсман, колишні міністри закордонних справ Павло Клімкін та внутрішніх справ Арсен Аваков, колишній голова Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов та колишній міністр інформаційної політики Юрій Стець.
У розшук оголосили також колишнього головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака та екскерівника Антитерористичного центру при СБУ Василя Крутова.
Як завжди в подібних випадках, в основі розшуку зазначено, що їх розшукують за статтею Кримінального кодексу РФ, але не уточнюється, за якою саме. Про порушення кримінальних справ проти вищезгаданих українських діячів раніше не повідомлялося.
Кілька днів тому стало відомо, що російське МВС оголосило в розшук чинного президента України Володимира Зеленського та його попередника Петра Порошенка. Більшість діячів, про розшук яких стало відомо сьогодні, обіймали високі посади за президентства Порошенка, до 2019 року. Тільки Данілов залишив свою посаду нещодавно, цього року.
МЗС України у зв’язку з оголошенням Зеленського в розшук раніше заявило про «відчай» російської влади і нагадало про ордер на арешт російського президента Володимира Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом у Гаазі.
Сили ППО збили російську ракету над Дніпропетровщиною
Протиповітряна оборона збила російську ракету над Дніпропетровською областю, повідомили військові та місцева влада 6 травня.
Про це, зокрема, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак:
«ППО збила ракету над Дніпропетровщиною. Наші оборонці – сила і міць».
Військові уточнили, що ракету збили над Синельниківським районом.
«В Синельниківському районі Дніпропетровської області підрозділом Повітряне командування «Схід» знищено керовану авіаційну ракету Х-59/69», – повідомило командування.
Раніше Повітряні сили попереджали про рух ракети на Дніпро зі сходу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія анонсує навчання із застосування тактичної ядерної зброї
Росія найближчим часом проведе навчання «з метою підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань», – про це йдеться в опублікованому в понеділок вранці повідомленні Міністерства оборони РФ, передає місцева служба Радіо Свобода.
У ньому сказано, що доручення провести навчання дав верховний головнокомандувач, тобто президент Росії Володимир Путін. Генеральний штаб розпочав підготовку навчань «з ракетними з’єднаннями Південного військового округу із залученням авіації, а також сил Військово-Морського флоту».
У повідомленні йдеться, що під час навчань «буде здійснено комплекс заходів щодо практичного відпрацювання питань підготовки та застосування нестратегічної ядерної зброї». Зокрема, буде відпрацьовуватися бойове застосування такої зброї «з метою безумовного забезпечення територіальної цілісності та суверенітету російської держави у відповідь на провокаційні заяви та погрози окремих західних офіційних осіб на адресу Російської Федерації».
Про яких осіб і заяви йдеться, у заяві Міноборони не йдеться. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, однак, заявив, що навчання спровоковані нещодавніми заявами президента Франції Еммануеля Макрона та міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Кемерона, а також деяких «американців».
Пєсков заявив про «безпрецедентний виток напруженості» у зв’язку, зокрема, з висловлюваннями Макрона про можливість відправлення в Україну військовослужбовців країн Заходу. Кемерон, у свою чергу, допустив можливість ударів України по об’єктах у Росії з використанням поставленої Британією зброї. Висловлювання обох лідерів зазнали у Росії різкої критики.
Яких «американців» мав на увазі Пєсков, незрозуміло. Російські медіа 6 травня написали про те, що лідер демократичної меншини в Палаті представників США Хакім Джефріс нібито припустив, що може знадобитися втручання американських військових у війну в Україні.
Насправді Джефріс про це прямо не заявляв. Він сказав, що американські війська можуть стати учасниками конфлікту з Росією у разі поразки України, і, як випливає з контексту, можливих російських спроб подальшої експансії, зокрема, нападу на країни НАТО. Про таку загрозу говорили й інші американські політики, але можливість відправлення військ США до України вони категорично відкидали.
Нестратегічна, інакше звана тактичною, ядерна зброя – ядерні боєприпаси, засобами доставки яких є ракети відносно малого радіусу дії (тобто не стратегічні міжконтинентальні ракети) і володіють порівняно (зі стратегічною зброєю) малою потужністю, наприклад, кілька кілотон у тротиловому еквіваленті. Зокрема, тактичну ядерну зброю можуть застосовувати ракетні комплекси «Іскандер». Ця зброя нещодавно була розміщена у Білорусі. За оцінками, Росія має найбільший запас такої зброї у світі. На полі бою вона ніколи не застосовувалася.
СРСР проводив навчання з використанням тактичної ядерної зброї. У Росії таких навчань не було. Видання Financial Times, однак, писало, що понад 10 років тому, згідно з російськими військовими документами, проводилися військові ігри, засновані на можливому застосуванні такої зброї – причому проти гіпотетичної агресії Китаю.
З початку російського вторгнення в Україну країни Заходу висловлювали побоювання щодо можливого застосування Росією тактичної ядерної зброї, зокрема, при невдачах на фронті. Російська військова доктрина передбачає можливість застосування ядерної зброї першими у разі «загрози самому існуванню держави». Ряд російських діячів трактували це положення так, що ядерна зброя може застосовуватися і при загрозі територіальної цілісності – а офіційна Москва вважає територією Росії та низку областей, що входять до міжнародно визнаних кордонів України. Представники країн Заходу критикували Росію за ядерні погрози. Прямим текстом Володимир Путін ядерним ударом Україні не погрожував, проте попереджав країни Заходу про можливість ядерної війни у разі прямої конфронтації з Росією.
Стратегічні ядерні сили Росії перебувають у режимі підвищеної бойової готовності з лютого 2022 року.
«Ніхто в Європі не є в безпеці, доки в Європі триває війна» – міністр оборони Польщі
Заради своєї ж безпеки Європа не має звикати і миритися з війною в Україні, вважає міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Про це він заявив під час виступу на конференції сектору оборони та безпеки в Центральній та Східній Європі – Defence24 Days, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Ніхто в Європі не є в безпеці, доки в Європі триває війна. Ніхто в Європі не є в безпеці, доки Росія піднімає на найвищий рівень своє озброєння і демонструє таку агресію. Ніколи не можна звикати до війни», – сказав Косіняк-Камиш.
Міністр оборони Польщі наголосив, що ключовою справою Євросоюзу є перехід збройної промисловості в режим «безпосередньої загрози»:
«Ми не можемо бути позаду за тими, хто озброюється від ранку до ночі сім днів на тиждень. Мусимо наздогнати або навіть перевищити виробничі потужності «імперії зла». Мусимо це зробити не тільки в Польщі, але в цілій Європі. Збройна промисловість повинна бути фундаментом наступних років роботи ЄС».
За словами міністра, щоб бути в просторі миру, треба сьогодні підтримувати Україну. Він запевнив, що Польща і надалі це робитиме мілітарно і гуманітарно, водночас висловив сподівання на солідарність в економічній співпраці.
«Передаємо (Україні – ред.) своє обладнання, бо розуміємо, що там йде боротьба за безпеку Польщі та Європи і сьогодні альтернативи допомозі для України немає. Але також ми очікуємо партнерства в царині економіки, в економічних відносинах. Солідарність – це двосторонній принцип», – заявив Косіняк-Камиш.
Наприкінці квітня польські протестувальники припинили блокування кордону з Україною для вантажівок. Перед цим прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав польських фермерів припинити блокування кордону з Україною.
Розрив між виробничими спроможностями українських компаній та фінансуванням, спрямованим на їхнє використання, тільки цьогоріч складає 10 мільярдів доларів. Про це на Форумі оборонної промисловості в Брюсселі заявив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін, закликаючи партнерів вкладатися в українське виробництво зброї, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Головне наше завдання – знайти додаткове фінансування для сил оборони в Україні. Моє завдання – отримати це фінансування на виробництво в Україні, оскільки ми вже спроможні. В нас є додаткові незаконтрактовані спроможності, і ми хочемо, щоб вони були профінансовані за рахунок європейських коштів», – зазначив Камишін, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Як уточнили у Мінстратегпромі, український оборонно-промисловий комплекс здатен виробити продукції на 20 мільярдів за рік. З них 6 мільярдів законтрактовані, ще 4 відомство сподівається знайти всередині України, відтак 10 мільярдів доларів – це фінансування, яке можуть покрити партнери.
Міністр розповів, що в українське виробництво зброї вже вклалися Данія та Канада. Тепер уряд шукає додаткове фінансування, яке можна буде спрямувати на різні типи озброєння.
«Починаючи від бронетехніки і закінчуючи системами безпілотних літальних і наземних комплексів – сьогодні всі ці речі можна виробляти в Україні в більшому об’ємі. І це найшвидший і найправильніший спосіб, як допомогти нашим Силам оборони… Частина цього товару може бути вироблена дуже швидко», – резюмував він.
Президент Володимир Зеленський заявив 25 квітня, що Київ працюватиме з партнерами, щоб виготовляти озброєння в Україні іноземним коштом.
За його словами, ця галузь «допомагає нам вистояти зараз і має значну експортну перспективу після перемоги».
У Сумах вже до вечора планують відновити електропостачання, яке зникло внаслідок атаки російських «Шахедів» на високовольтний об’єкт – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів начальник Сумської міської військової адміністрації Олексій Дрозденко.
На період стабілізації енергетичної ситуації навчальні заклади переведуть на дистанційне навчання, додав Дрозденко. За його словами, на це може знадобитися три дні. Наразі жителі можуть скористатися пунктами незламності.
«Аналіз показує, що десь після обіду, до вечора, можливо, у нас всі будуть з електричною енергією. Відразу вночі були розгорнуті пункти незламності – це 51 пункт по місту Суми. Вони є на відповідній мапі міської ради. Там є зв’язок, все необхідне для населення. Після обіду будемо вже приймати рішення щодо згортання цих пунктів в звичайний режим. Вже провели міську комісію техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де були прийняті відповідні рішення. Одним з важливих є перехід шкіл, навчання на дистанційний режим, поки не стабілізується ситуація», – розповів Дрозденко.
Відновлення електропостачання розпочалося вранці. За словами голови МВА, більша частина міста вже отримує електроенергію. Втім, знеструмленими все ще залишаються близько 22 тисяч абонентів, в тому числі 1300 юридичних осіб. Серед них – школи та дитячі садочки.
«Щодо вразливих місць – це три школи, чотири садочки не мають води. А самої електроенергії (не мають – ред.) шість шкіл, сім садочків, три заклади охорони здоров’я також без загального живлення, але працюють на власних електрогенераторах. Мобільні оператори також оперативно відпрацювали, зв’язок погіршився, але не зник», – додав він.
Друзенко повідомив, що близько опівночі Суми зазнали атаки 13 «Шахедів», 12 із них були збиті. Один безпілотник вразив енергетичний об’єкт.
Раніше збиття 12 із 13 російських дронів у ході нічної атаки на Сумщину підтвердили Повітряні сили.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
Крім того, українські військові регулярно повідомляють про виявлення російських диверсійно-розвідувальних груп на Сумщині.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розвідка заявляє про ураження швидкісного катера Росії в Криму
Головне управління розвідки завдало удару по російському швидкісному катеру на західному узбережжі Криму – про це відомство заявило 6 травня.
«Внаслідок операції підрозділу ГУР МО України Group 13 ударним морським дроном Magura V5 знищено швидкісний катер російських загарбників. Успішна місія у бухті Вузька на території тимчасово окупованого Криму стала можливою за сприяння платформи United24», – йдеться в повідомленні.
ГУР додає, що, оскільки російська армія відвела великі кораблі Чорноморського флоту далі від окупованого півострова, ударів завдають по російських швидкісних маневрених військових суднах у територіальних водах Криму.
Пресслужба розвідки опублікувала відео, на якому видно, що камера, розташована, ймовірно, на морському дроні, наближається до корабля.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити це повідомлення.
Водночас раніше, як передає проєкт Крим.Реалії, кримські телеграм-канали заявляли, що вночі біля західного узбережжя нібито були знищені кілька безекіпажних катерів Збойних сил України, ціллю яких були військові катери Росії в одній із бухт у районі Чорноморського.
За даними Генерального штабу ЗСУ, на ранок 6 січня російська армія втратила 26 кораблів і катерів за час повномасштабної війни в Україні.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
ISW: Україні варто не обмежуватися обороною й боротися за ініціативу на полі бою протягом 2024 року
Попри заяви американських посадовців про контрнаступ України 2025 року, Києву «варто намагатися перехопити ініціативу на всьому театрі воєнних дій якомога швидше» – про це заявляє Інститут дослідження війни у звіті від 5 травня.
ISW посилається на матеріал Financial Times, який цитує радника президента Сполучених Штатів Джейка Саллівана. Той заявив, що Україна планує контрнаступальну операцію для звільнення окупованих Росією територій у 2025 році, а цьогоріч використає військову допомогу США для зупинки подальшого просування РФ.
Водночас Інститут продовжує триматися думки, що Україні варто намагатися перехопити ініціативу по всій лінії фронту, адже поступка в цьому Росії протягом всього 2024 року надасть їй кілька переваг.
«Салліван заявив, що військова допомога США дасть змогу українським силам «тримати лінію» та протистояти російським нападам до кінця 2024 року. ISW продовжує вважати, що, ймовірно, знадобиться кілька додаткових тижнів, щоб західна зброя та боєприпаси надійшли до українських підрозділів на передовій і почали мати відчутні наслідки на полі бою, і що прибуття військової допомоги США в Україну, ймовірно, дозволить українським силам стабілізувати лінію фронту та перехопити ініціативу», – йдеться в звіті.
ISW нагадує, що в січні 2024 року американські посадовці вже виступали за більш консервативну «активну оборону» України протягом року й підготовку до контрнаступу в 2025 році.
Аналітики наполягають, що ця тактика «передасть ініціативу на ТВД російським силам більше ніж на рік, дозволяючи російському командуванню формувати бажані умови, визначаючи час, розташування та інтенсивність російських атак, і таким чином контролювати ресурси, які українські сили витрачають протягом цього тривалого періоду».
«Тактично значущі російські просування на північний захід від Авдіївки та потенційна загроза російської наступальної операції проти Харківської області безпосередньо пов’язані зі здатністю російських військ невибірково завдавати ударів плануючими бомбами лінії фронту, обмеженням і погіршенням українських оборонних операцій і контролем Росії над ініціативою по всьому театру бойових дій», – пояснюють аналітики.
ISW визнає, що українським військам знадобиться час, щоб інтегрувати військову допомогу США на передовій, вони також матимуть стабілізувати лінію фронту, відбити очікуваний наступ Росії влітку та «вирішити поточні проблеми з живою силою», перш ніж вони зможуть перехопити ініціативу та провести контрнаступальну операцію пізніше в 2024-му або 2025 році.
«Здатність України звільняти свою територію та проводити контрнаступальні операції залежить від низки ще не ухвалених рішень на Заході, в Росії та Україні, а будь-які зовнішні спроби нав’язати часові рамки українським контрнаступальним операціям ігнорують реальну ситуацію на полі бою», – пишуть автори звіту.
Минулого тижня російські війська прорвали українські позиції в селищі Очеретине на Донеччині, продовжуючи свій наступ після лютневого захоплення промислової Авдіївки, яка розташована приблизно за 25 кілометрів на південний схід від Очеретиного.
Напередодні радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив Financial Times, що Україна планує розпочати новий контрнаступ після отримання військової допомоги США. Видання зазначає, що попри військову допомогу від США можливі «російські успіхи у найближчий період», оскільки «миттєво перемкнути тумблер неможливо».
При цьому Салліван вважає, що з новою допомогою від Вашингтона Київ матиме можливість «тримати оборону» протягом 2024 року.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила близько тисячі військових за добу
Російські війська втратили близько 1 040 людей особового складу за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 6 травня.
За оцінками українського командування, загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення сягнули 475 300 військових.
Штаб також навів дані про втрати російської техніки:
- 7 380 танків (+5 за останню добу)
- 14 213 бойових броньованих машин (+34)
- 12 250 артилерійських систем (+38)
- 1 057 реактивних систем залпового вогню
- 791 засіб протиповітряної оборони (+1)
- 349 літаків
- 325 гелікоптерів
- 9 683 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+47)
- 2 148 крилатих ракет (+1)
- 26 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 16 477 автомобілів і автоцистерн (+59)
- 2 008 одиниці спеціальної техніки (+6)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міноборони Великої Британії 28 квітня заявило, що, за його оцінками, Росія у війні проти України втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими і пораненими, а також 10 тисяч одиниць бронетехніки. Крім того, за даними відомства, ще десятки тисяч дезертирували. При цьому наведені дані не включають вбитих найманців зі складу російських «приватних військових компаній на кшталт «Вагнера» – їхня кількість невідома, наголосили у Міноборони Британії.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.