Через нічні обстріли Харківщини постраждали троє людей – ОВА
Внаслідок нічних обстрілів Харківщини постраждали троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«04:44 с. Богуславка, вул. Центральна, 23. Внаслідок обстрілу горіла господарча споруда на площі. Постраждала жінка. 00:29 – 00:48 м. Чугуїв. Внаслідок обстрілу горіла господарча споруда. Постраждали жінка 69 років та 81-річна жінка», – написав він у телеграмі.
Загалом за минулу добу, за даними місцевої влади, внаслідок російських атак загинула одна людина, ще 10 поранені.
Читайте також – WSJ: українська ППО збиває лише 30% ракет, показник ефективності різко впав
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сейм Польщі схвалив зміни до закону про допомогу біженцям з України
Сейм Польщі (нижня палата парламенту) схвалив поправки до закону про допомогу громадянам України у звʼязку зі збройним конфліктом на її території.
Згідно з документом, законність перебування для українців, яким присвоєно номер PESEL UKR, продовжено до 30 вересня 2025 року. З наступного року виплати на дитину у розмірі 800 злотих будуть привʼязані до обовʼязкового шкільного навчання.
Постанова продовжує доступ до медичних, сімейних та соціальних виплат, що надаються органами соціального страхування (ZUS), а також можливість проживання в колективних місцях розміщення.
Читайте також: У Польщі українських дітей-біженців зобов’яжуть піти до місцевих шкіл – Міносвіти
Поправка до закону визначає максимальний термін, протягом якого учні можуть брати участь у додаткових безкоштовних заняттях з польської мови – це 36 місяців. Рішення стосуватиметься учнів, які почали навчання у 2022/2023 та 2023/2024 роках.
Також схвалені зміни стосуються продовження на чотири місяці терміну подачі заяв на отримання умовного права на заняття лікарською, стоматологічною, медичною та акушерською практикою.
У законі також прописані нові правила підтвердження особи громадянина України, який претендує на номер PESEL. Підтвердити особу можна буде тільки за наявності дійсного проїзного документа.
Читайте також: Два роки життя поза домом: куди їдуть і як повертаються українці під час масштабної війни. МАПА
З 1 липня фінансування проживання та харчування біженців з України, які перебувають в особливо складній ситуації, буде можливим лише на підставі підписаної угоди з місцевим воєводою.
Правила відшкодування витрат на проживання та харчування в центрах колективного проживання також зміняться, так щоб стягнення належних доплат було ефективнішим, ніж зараз.
Постанова також передбачає скасування з 1 липня одноразової грошової допомоги в розмірі 300 злотих та допомоги на фінансування фотографії (раніше під час оформлення PESEL UKR фото робили безкоштовно).
Більшість положень закону набере чинності з 1 липня, але перед тим документ ще передадуть на розгляд до Сенату та на підпис президентові Польщі.
Станом на жовтень 2023 року в Польщі проживали понад 950 тисяч українських біженців.
За добу війни Росія втратила понад 1500 військових – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 488 460 своїх військових, зокрема 1520 – за останню добу, повідомляє у ранковому зведенні 16 травня Генеральний штаб ЗСУ.
У штабі також наводять свої дані про втрати РФ військової техніки:
- танків – 7529 (+19 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 14538 (+30)
- артилерійських систем – 12565 (+27)
- РСЗВ - 1070
- засобів ППО – 798
- літаків – 351
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня - 10028 (+13)
- крилатих ракет – 2199
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 17048 (+93)
- спеціальної техніки – 2062 (+1)
На Харківщині сили РФ просунулися не більше ніж на вісім кілометрів від кордону – ISW
Російські сили просунулися не більше ніж на вісім кілометрів від міжнародного кордону на півночі Харківської області – такою є оцінка американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що темп російських наступальних операцій на Харківщині продовжує знижуватися після того, як російські війська спочатку захопили райони, які, як підтвердили українські офіційні особи, були менш захищеними.
В ISW констатують, що з 10 травня російські війська змогли здійснити тактичне просування на півночі Харківської області і наразі, схоже, надають перевагу створенню «буферної зони» над подальшим просуванням у Харківську область.
«Російські війська, що діють у Росії, можуть легко завдавати артилерійських ударів по українських оборонних позиціях поблизу міжнародного кордону, а заборони Заходу на використання наданого ним озброєння для ударів по тилу Росії через кордон роблять потенційні стаціонарні українські оборонні позиції поблизу міжнародного кордону вразливими та, можливо, такими, що не можуть бути захищені», – йдеться у звіті.
Офіційні особи Харківської обласної адміністрації 15 травня заявили, що постійні російські обстріли не дозволяють українським силам встановити укріплення в радіусі трьох-п’яти кілометрів від міжнародного кордону в Харківській області, а перша та друга лінії оборони побудовані приблизно на відстані 12-13 кілометрів та 20 кілометрів від міжнародного кордону відповідно.
Читайте також: Армія РФ вже на околицях Вовчанська: чому не було укріплень?
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Ввечері 15 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські війська частково стабілізували ситуацію на півночі Харківської області.
На Харківщині сили РФ просунулися не більше ніж на вісім кілометрів від кордону – ISW
Російські сили просунулися не більше ніж на вісім кілометрів від міжнародного кордону на півночі Харківської області – такою є оцінка американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що темп російських наступальних операцій на Харківщині продовжує знижуватися після того, як російські війська спочатку захопили райони, які, як підтвердили українські офіційні особи, були менш захищеними.
В ISW констатують, що з 10 травня російські війська змогли здійснити тактичне просування на півночі Харківської області і наразі, схоже, надають перевагу створенню «буферної зони» над подальшим просуванням у Харківську область.
«Російські війська, що діють у Росії, можуть легко завдавати артилерійських ударів по українських оборонних позиціях поблизу міжнародного кордону, а заборони Заходу на використання наданого ним озброєння для ударів по тилу Росії через кордон роблять потенційні стаціонарні українські оборонні позиції поблизу міжнародного кордону вразливими та, можливо, такими, що не можуть бути захищені», – йдеться у звіті.
Офіційні особи Харківської обласної адміністрації 15 травня заявили, що постійні російські обстріли не дозволяють українським силам встановити укріплення в радіусі трьох-п’яти кілометрів від міжнародного кордону в Харківській області, а перша та друга лінії оборони побудовані приблизно на відстані 12-13 кілометрів та 20 кілометрів від міжнародного кордону відповідно.
Читайте також: Армія РФ вже на околицях Вовчанська: чому не було укріплень?
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Ввечері 15 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські війська частково стабілізували ситуацію на півночі Харківської області.
Політика США щодо обмеження ударів по військових об’єктах у Росії серйозно підриває здатність України захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
ISW нещодавно оцінив, що обмеження США на здатність України завдавати ударів по військових об’єктах у Росії створили у прикордонних районах Росії притулок, звідки російська авіація може завдавати бомбових і ракетних ударів по українських позиціях і населених пунктах.
14 травня видання Politico з посиланням на двох неназваних офіційних осіб США повідомило, що політика адміністрації Байдена щодо заборони використання Україною наданої США зброї для ударів по території Росії не змінилася. Джерела Politico заявили, що військова допомога США Україні призначена «для оборони, а не для наступальних операцій» на території Росії.
Аналітики Інститут вивчення війни зауважують, що українська операція щодо завдання ударів по системах у Росії, які безпосередньо підтримують наступальні наземні операції Росії на півночі Харківської області, за своєю суттю була б оборонною, і характеризувати таку спробу як «наступ» було б некоректно.
Читайте також: Блінкен розповів про дозвіл на застосування зброї по території РФ і про Patriot для Харкова
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Ввечері 15 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські війська частково стабілізували ситуацію на півночі Харківської області.
На аеродромі Бельбек в окупованому Криму після ракетної атаки виникла пожежа – ЗМІ
На військовому аеродромі Бельбек в окупованому Криму після ракетної атаки виникла пожежа, пише телеграм-канал ASTRA з посиланням на два своїх джерела.
Також телеграм-канал «Кримський вітер» стверджує, що нібито було влучання по паливному складу аеродрому. Підконтрольна Росії влада в Криму заявляла, що атака була відбита.
Поки що підтвердити наведену інформацію за допомогою незалежних джерел неможливо.
Аеродром Бельбек біля окупованого Севастополя, який нині використовують російські війська, зазнавав ударів і раніше, зокрема попередньої ночі. Супутникові знімки, вивчені проєктом Радіо Свобода Крим.Реалії, підтверджують, що 15 травня там виникла пожежа.
Понад 50 країн підтвердили участь у саміті миру – президентка Швейцарії
Понад 50 країн підтвердили свою участь у червневому саміті у Швейцарії, який має на меті знайти шляхи досягнення стійкого миру в Україні, повідомила президентка Швейцарії Віола Амгерд 15 травня після зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем у Берліні.
Вона визнала, що Китаю поки немає серед цих країн.
Швейцарія хоче переконати більше країн із так званого Глобального Півдня, а також Китай приєднатися до зустрічі, додала президентка.
«Ця робота триває на повній швидкості», – сказала Амгерд.
За її словами, загалом швейцарський уряд розіслав 160 запрошень на саміт.
На Сумщині за день було 37 обстрілів, загинула жінка, ще одна людина поранена – ОВА
Російські війська протягом дня 15 травня здійснили 37 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, внаслідок чого одна людина загинула, ще одна – поранена, повідомила обласна військова адміністрація.
За повідомленням, цивільна жінка загинула в Есманьській громаді, поранена людина – в Дружбівській.
Загалом по області 15 травня зафіксовано 183 вибухи, обстрілів зазнали, крім двох згаданих, Хотінська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Шалигинська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська громади, повідомили в ОВА.
Раніше очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times спрогнозував, що після Харківщини Росія може розпочати наступ на Сумщині.
А перед цим президент України Володимир Зеленський заявив про «ворожу активність» проти Сумщини й Чернігівщини. За його словами, йдеться про обстріли і дії диверсійних груп.
Речник Оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) «Сіверськ» Вадим Мисник в ефірі Радіо Свобода 14 травня заявив, що ситуація на кордоні з РФ у Сумській області є напруженою, російська армія продовжує обстріли прикордонних населених пунктів.
За його словами, українські військові відстежують активність російських сил на кордоні з Україною, зокрема не Сумщині, «і якщо спроба буде проникнення на територію України, наступальних дій – ми будемо давати відповідь».
Кулеба обговорив із Блінкеном «шляхи пришвидшення» військової допомоги США
Зустріч міністра закордонних справ Дмитра Кулеби із державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкеном стосувалася «спроб Росії розширити війну та постійного терору проти Харкова та області» – про це він повідомив 15 травня.
«Ми обговорили низку шляхів, аби пришвидшити постачання військової допомоги українським військовим, в тому числі критично потрібні системи протиповітряної оборони Patriot. Ми мусимо перешкодити наступальним планам Росії», – заявив голова МЗС.
Він також подякував Блінкену за оголошення створення фонду оборонної промисловості на 2 мільярди доларів – цей фонд США планують створити спільно з Україною.
Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув у вівторок вранці до Києва з неоголошеним візитом. Це вже четвертий візит до Києва від початку російського вторгнення в лютому 2022 року.
Візит американського дипломата відбувся на тлі загострення бойових дій на Харківщині.
Омбудсмен прокоментував нову постанову Кабміну щодо депортованих дітей
Кабінет міністр ухвалив постанову «Про затвердження Порядку виявлення та повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», повідомив 15 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він зазначив, що постанова визначає взаємодію між органами, які працюють над пошуком, поверненням, соціальним захистом і реінтеграцією дітей, позбавлених батьківського піклування.
«Важливо, що постанова визначає окрему категорію дітей, яка раніше була поза увагою органів влади: дітей, які перебувають під ризиком депортації. Фактично, такими є всі діти, які перебувають на ТОТ України», – заявив омбудсмен.
Він вказав на те, що на окупованих територіях російські загарбники можуть вилучити дітей із родин або примусово перемістити їх «у будь-який момент». Приводом може стати відмова батьків чи опікунів дитини оформлювати російський паспорт чи віддавати дитину до школи з навчанням за російськими програмами.
«Відомі випадки, коли дітей вилучали через незгоду батьків відправляти їх на так зване «оздоровлення» до тимчасово окупованого Криму», – додав Лубінець.
Він уточнив, що постанова передбачає порядок взаємодії між його офісом, органами центральної та місцевої влади, Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, Службою безпеки та Національним інформаційним бюро. Документ також довзоляє залучати інших юридичних осіб до повернення дітей, в тому числі громадські організації і благодійні фонди.
Читайте також: Україна передала Катару список з іменами понад 560 дітей, яких викрала Росія – Лубінець
«Офіс Омбудсмана буде відслідковувати практичну реалізацію виконання цієї постанови, адже на етапі її розробки ми подавали зауваження і пропозиції, низка з яких не були враховані в поточній редакції», – повідомив уповноважений із прав людини.
Постанову про Порядок виявлення та повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок російської агресії Кабмін затвердив 14 травня.
Він також зауважив, що постанову розробляли в межах плану дій Bring Kids Back UA.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.
Укрзалізниця: через обстріл на Дніпропетровщині загинули двоє залізничників
На Дніпропетровщині через російський обстріл 15 травня загинули двоє залізничників – оглядачів-ремонтників вагонів, повідомила «Укрзалізниця».
«Ворог обірвав життя Сергія Деревицького 1976 року народження і Олександра Приходька 1973 року народження», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про російський обстріл у Дніпрі, пошкодження інфраструктури і двох загиблих. Подробиць він не повідомляв.
Повітряні сили ЗСУ вдень 15 травня інформували про рух швидкісної цілі в напрямку Дніпра і повідомляли про знищення російської керованої авіаційної ракети Х-59/69.
У лютому цього року в «Укрзалізниці» повідомляли, що від початку російського повномасштабного вторгнення загинув 601 працівник залізниці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські дрони все частіше залітають на десятки кілометрів вглиб позицій ЗСУ. Проводять розвідку над прифронтовими містами й корегують вогонь далекобійних РСЗВ та ракет по коштовній західній техніці та військових об'єктах. Про те, як це їм вдається, і що можна цьому протиставити, журналісти Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) поговорили з Олександром Карпюком (псевдо Серж Марко), волонтером, письменником, експертом з БПЛА, нині військовослужбовцем ЗСУ.
Генштаб: триває зачистка північно-західних околиць Вовчанська
Інтенсивність бойових дій на Харківському напрямку зросла, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 19 годину 15 травня.
«Станом на зараз наші воїни уже відбили 10 атак в районі Слобожанського, Вовчанська, Стариці та Липців. Ситуацію вдалося частково стабілізувати, триває зачистка північно-західних околиць Вовчанська. Від початку доби загарбники втратили близько 60 осіб та 19 одиниць озброєння та військової техніки. Також уражено 11 укриттів противника», – заявляє командування.
Штаб також повідомляє про 28 бойових зіткнень на Куп’янському напрямку, зокрема, біля Стельмахівки, Синьківки, Іванівки та Твердохлібового. Ще двічі російські війська намагалися покращити тактичне положення біля Новосадового та Торського на Лиманському напрямку.
Командування також пише про низку атак російських військ на Сіверському, Краматорському, Покровському, Курахівському, Времівському напрямках. Зокрема, на Времівському російська армія намагалася витіснити Збройні сили із позицій біля Урожайного, але «зазнала втрат і відійшла».
«На Оріхівському напрямку ворог продовжує тиснути біля Старомайорського, здійснив 22 спроби штурмових дій. Завдав авіаційного удару в районі Роботиного. Українські воїни утримують оборонні рубежі та позиції. На Придніпровському напрямку ворог 5 разів атакував українських захисників поблизу Кринок, успіху не мав», – додає командування.
Вдень 15 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що підрозділам ЗСУ вдалося частково стабілізувати ситуацію у Вовчанську.
Раніше Генштаб ЗСУ повідомляв про чотири бойових зіткнення на Харківському напрямку. Тривають спроби армії РФ витіснити підрозділи ЗСУ в районі Вовчанська: «наші воїни дають відсіч, ведуть вогонь на ураження, а в місті продовжують прочісувати північно-західну околицю», повідомили військові.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) зазначають, що темпи російських наступальних операцій на півночі Харківської області, схоже, сповільнилися за останні 24 години, і характер наступальної активності в цьому районі відповідає оцінці, що російські війська надають перевагу створенню «буферної зони» в районі міжнародного кордону, а не більш глибокому проникненню на територію Харківської області.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Війська РФ обстріляли район щільної житлової забудови в Харкові – мер
Російські війська вкотре обстріляли Харків, повідомив ввечері 15 травня міський голова Ігор Терехов.
«Попередньо, знову приліт по району щільної житлової забудови. Зʼясовуємо подробиці та збираємо інформацію про постраждалих і руйнування», – написав Терехов у телеграмі.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що внаслідок обстрілу Шевченківського району Харкова пошкоджено 5-поверхову будівлю, травмовані двоє цивільних чоловіків 40 і 20 років, їх шпиталізували.
Напередодні внаслідок низки російських обстрілів із різного виду озброєння по трьох районах Харкова, за даними влади, були пошкоджені приватні, багатоквартирні будинки, заклад освіти, цивільні автомобілі, постраждали 22 людини.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Путін прямує до Китаю шукати військової підтримки на тлі війни з Україною – аналітики
Президент Росії Володимир Путін відвідає Китай з дводенним державним візитом, де він має намір просити китайського лідера Сі Цзіньпіна про додаткову підтримку для постраждалої від санкцій економіки його країни та військової машини проти України, зауважують аналітики.
В Україні зафіксовано 292 факти сексуального насильства внаслідок збройного конфлікту – Лубінець
В Україні зафіксовано 292 факти сексуального насильства внаслідок збройного конфлікту, написав у своєму телеграмі уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, найбільше злочинів окупанти вчинили у Херсонській, Донецькій, Київській і Харківській областях.
«Російських солдатів не зупиняє ні вік, ні стать. Вони вчиняють сексуальне насильство проти українських дітей, жінок, чоловіків», – йдеться у дописі.
Лубінець зазначив, що пріоритетом роботи Офісу обудсмана є допомога людині, а також співпраця з відповідними органами задля фіксування воєнних злочинів та збору доказів за міжнародними стандартами.
Раніше в Україні запрацював пілотний проєкт з невідкладних проміжних репарацій для постраждалих від сексуального насильства під час війни. За її словами, протягом року 500 постраждалих зможуть отримати одноразову виплату у розмірі 3 тисячі євро на умовах повної конфіденційності.
Станом на 4 березня Офіс генерального прокурора України розслідував 274 факти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК).
МВС застерігає щодо «фейкових повідомлень» із закликами евакуюватися із Харкова
Росія поширює повідомлення нібито від Державної служби з надзвичайних ситуацій України щодо евакуації з Харкова – про це повідомляє Міністерство внутрішніх справ 15 травня.
«Ворог розповсюджує фейкові повідомлення нібито від ДСНС України із закликами евакуюватися з міста Харкова у безпечніше місце. Насправді це черговий ворожий фейк, мета якого – посіяти панічні настрої серед суспільства», – заявляють в уряді.
МВС додає, що зараз немає потреби в евакуації жителів Харкова. Воно також закликає довіряти лише офіційним джерелам інформації.
Раніше міський голова Харкова Ігор Терехов повідомляв, що, попри постійні російські обстріли та наступ сил РФ на півночі області, наразі не планується евакуація із обласного центру.
За його словами, навпаки, сьогодні Харків приймає евакуйованих − до міста приїжджають люди з районів, де зараз йдуть активні бойові дії, вже прибули понад 6 тисяч людей.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини, за даними ОВА, волонтери евакуювали 2202 місцевих жителів з Чугуївського району, 3533 з Харківського, 79 з Богодухівського та 2177 людей.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Укренерго» запроваджує планові відключення світла в усіх регіонах України
«Укренерго» запроваджує контрольовані аварійні відключення для промислових та побутових споживачів в усіх регіонах України, йдеться у повідомленні компанії у телеграмі.
Сьогодні, 15 травня, відключення можливі з 19:25 до 22:00, наголошують енергетики.
Завтра, 16 травня, обмеження діятимуть з 00:00 та впродовж доби по всій Україні для побутових та промислових споживачів.
«Будуть діяти планові обмеження – графіки погодинних відключень. Це допоможе зробити контрольовані відключення більш передбачуваними для споживачів, а роботу енергосистеми більш безпечною», – вказано у дописі.
Компанія наголошує, що вже передала ліміти споживання для кожного регіону. Отримати інформацію про те, як саме будуть діяти обмеження споживання у кожному регіоні, можна буде в кабінеті споживача і на офіційних сайтах обленерго.
«Укренерго» наголошує, що причиною такого рішення є збільшення споживання електроенергії під час похолодання.
«Потужностей українських електростанцій недостатньо через наслідки п’яти ракетно-дронових атак, здійснених Росією по українській енергосистемі з 22 березня», – пояснюють енергетики.
Ввечері 14 травня в усіх областях України 21:00 до 00:00 запровадили екстрені відключення світла. Вранці 15 травня через дефіцит електроенергії у всіх регіонах України знову були аварійні відключення, зокрема і для побутових споживачів.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, але також попередили – не виключені вимкнення побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.